Ухвала суду № 136377127, 27.04.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15599/25

Категорія 54

2/295/3431/26

У Х В А Л А

27.04.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду міста Житомира Семенцова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про судовий захист цивільних прав та інтересів, визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, в якому, зокрема, просить визнати незаконними дії Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, вчинені наданням їй незаконних викопіювань з плану «червоних ліній», які не відповідають затвердженому плану 09.12.2005 № 583 «червоних» ліній, а також просить стягнути з відповідача на свою користь 200000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої 20-ма випадками порушень законодавства.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст. 175 - 177 ЦПК України.

Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира Семенцової Л.М. від 24.03.2026 позовну заяву залишено без руху в зв`язку з ненаданням до суду позивачем вказаних у позовній заяві додатків до позову, копії позовної заяви для відповідача з додатками, а також у зв`язку з несплатою нею судового збору. Надано позивачу строк для усунення її недоліків. Копію ухвали було направлено позивачу на зазначену нею в позовній заяві адресу.

На виконання ухвали 20.04.2026 позивач надала до суду заяву про усунення недоліків. Проте у визначений ухвалою судді строк позивачем недоліки позовної заяви належним чином у повному обсязі не усунуті. У заяві вона також виклала клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про захист порушених цивільних прав та інтересів, в якій, як зазначено позивачем, на підставі ст. 56 Конституції України вказана позовна вимога про відшкодування моральної шкоди.

При вирішенні питання прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в справі виявлено, що позовна заява не відповідає всім зазначеним вимогам з наступних підстав.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Втім у порушення цієї норми закону позивачем не додано до позовної заяви вказаних у ній додатків, а також копії позовної заяви з додатками для відповідача.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

За правилами п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

У постанові Верховного Суду від 09.03.2026 у справі № 280/4173/25 викладено правовий висновок про те, що застосування положень п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI можливе лише за умови, якщо одночасно з вимогами про відшкодування шкоди пред`явлено вимоги про визнання дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними, що зумовлює необхідність сплати судового збору за основну вимогу в публічно-правовому спорі. Подібні висновки щодо застосування зазначених норм права викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.10.2019 у справі № 405/8768/18, від 05.03.2020 у справі № 597/664/18 та від 14.01.2021 у справі № 205/10899/19, від 13.08.2021 у справі № 440/5178/20, від 28.09.2021 у справі № 440/2461/20, від 22.09.2022 у справі № 300/6211/21.

Крім того, Верховний Суд в ухвалах від 15.01.2026 у справі № 320/50439/24, від 03.06.2025 у справі № 160/29866/24 відзначив, що положення п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а тому, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди це рішення повинно бути визнане незаконним.

У заявлених у позові вимогах позивач просить визнати незаконними дії Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, вчинені наданням їй незаконних викопіювань з плану «червоних ліній», які не відповідають затвердженому плану 09.12.2005 № 583 «червоних» ліній, а також як наслідок визнання таких дій незаконним, просить стягнути з відповідача на свою користь 200000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої 20-ма випадками порушень законодавства, тобто на час звернення до суду з даним позовом зазначені дії не визнані судом незаконними. Тому, враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду, судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачений позивачем за дві вимоги (немайнового та майнового характеру) на загальних підставах.

Проте всупереч вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або доказів звільнення її від сплати судового збору.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Як убачається з позовної заяви, позивачем в позові заявлено одну вимогу немайнового характеру (про визнання дій незаконними) та одну вимогу майного характеру (про відшкодування моральної шкоди).

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час подання позову в листопаді 2025 року становив 1211,20 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із позовних заяв майнового характеру, що подаються до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір справляється в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що час подання позову в листопаді 2025 року становить 1211,20 грн, та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15140,00 грн.

Тому позивачу необхідно сплатити 1211,20 грн судового збору за заявлену одну вимогу немайнового характеру (про визнання дій незаконними) та 1211,20 грн судового збору за одну вимогу майного характеру (про відшкодування моральної шкоди), а всього 2422,40 грн на рахунок: отримувач: ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), номер рахунку UA738999980313131206000006831, код класифікації доходів бюджету 22030101, Богунський районний суд міста Житомира) та надати до суду докази сплати судового збору.

Натомість у заяві від 20.04.2026 на виконання про ухвали залишення позовної заяви без руху позивачем викладено клопотання про звільнення її від сплати судового збору, мотивуючи таке клопотання поданням позовної заяви про захист порушених цивільних прав та інтересів на підставі ст. 56 Конституції України з позовною вимогою про відшкодування моральної шкоди.

Статтею 136 ЦПК України врегульоване питання відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Також, ч. 1 п. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Підставою для звільнення сторони у справі від сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян, а також за інших обставин, які не дають можливості здійснити оплату судових витрат.

Однак позивачем не надано до суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження тяжкого матеріального стану в обґрунтування заявленого клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зокрема, письмових доказів з інформацією про отримані позивачем доходи за попередній 2024 календарний рік (так як позов було подано в 2025 році) згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також вказані нею в заяві обставини не є такими, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору з наведених вище мотивів, через що клопотання задоволенню не підлягає.

Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження в справі.

За положеннями ст. 185 ЦПК України якщо позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України та/або не сплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху повторно з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 136, 175 - 177, 185, 263, 352, 353 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про судовий захист цивільних прав та інтересів, визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважаться неподаною та повернута заявнику зі всіма доданими документами. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ЦПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Семенцова