Рішення № 136377115, 30.04.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4773/26

Категорія 17

2-о/295/119/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Перекупка І.Г., при секретарі судового засідання Черній А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомира справу за заявою ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Соломонюк Святослав Анатолійович про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

До Богунського районного суду м. Житомира звернулася ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Соломонюк Святослав Анатолійович, про встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування заяви вказав що ОСОБА_1 є власницею квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .Право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна було набуто заявником на законних підставах у встановленому порядку та ніким не оспорювалося. Однак у правовстановлюючих документах, виданих у різні роки, прізвище заявниці зазначалося по-різному, в перекладі з російської на українську, із відмінностями у написанні, що зумовлено особливостями ведення діловодства у відповідні періоди. У документах прізвище заявниці зазначено як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Зазначені розбіжності у написанні прізвища фактично унеможливлюють ідентифікацію заявника як однієї й тієї ж особи у відповідних правовстановлюючих документах, у зв`язку з чим виникла перешкода в реалізації її майнових прав.

04 лютого 2026 р. заявник звернувся із заявою про проведення державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості.

За результатами розгляду поданої заяви 18 лютого 2026 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Гриценко Наталією Миколаївною прийнято рішення № 83351095 про відмову у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з встановленням обставин, що є підставою для такої відмови, а саме - необхідністю встановлення факту належності правовстановлюючих документів заявнику.

Таким чином, унаслідок наявності розбіжностей у написанні її прізвища заявник на даний час позбавлена можливості реалізувати у повному обсязі належні їй права власника нерухомого майна, зокрема здійснити державну реєстрацію права власності та вчиняти інші юридично значимі дії щодо належної їй квартири.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

ОСОБА_1 є власницею квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .Право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна було набуто заявником на законних підставах у встановленому порядку та ніким не оспорювалося. Однак у правовстановлюючих документах, виданих у різні роки, прізвище заявниці зазначалося по-різному, в перекладі з російської на українську, із відмінностями у написанні, що зумовлено особливостями ведення діловодства у відповідні періоди. У документах прізвище заявниці зазначено як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Зазначені розбіжності у написанні прізвища фактично унеможливлюють ідентифікацію заявника як однієї й тієї ж особи у відповідних правовстановлюючих документах, у зв`язку з чим виникла перешкода в реалізації її майнових прав.

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до ст. ст. 255, 273 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право…»

Отже, заву про встановлення факту, що має юридичне значення, заявником подано до суду в порядку окремого провадження з метою захисту своїх прав та інтересів при вирішенні питання щодо оформлення спадщини в нотаріальній конторі, а не для вирішення спору про право на спадщину.

З огляду на вищевикладене у суду відсутні підстави вважати, що існує спір про право або що встановлення такого факту пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Враховуючи, що факт, який просить встановити заявник має для нього юридичне значення, а також давши оцінку доказам, якими підтверджується вказаний факт, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 1258, 1259, 1261, 1264 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. ст. 259, 260, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Соломонюк Святослав Анатолійович, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовільнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , Свідоцтва про право власності від 09.06.1997 р. № 11, що було видане Житомирським міськвиконкомом на підставі рішення міськвиконкому від 29.05.1997 р. № 267, на квартиру АДРЕСА_2 ., а також технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , який є складовою частиною Свідоцтва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 07 травня 2026 р.

Суддя Богунського районного

суду міста Житомира І.Г. Перекупка