Рішення № 136376338, 05.05.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/970/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Встановив:

Представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2611943 від 05 липня 2020 року в розмірі 10168,00 грн та судові витрати. Заявлені вимоги мотивовані тим, що 05 липня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2611943, за умовами якого відповідач отримав 3100,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій. Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТОВ «Авентус Україна» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 26 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус України» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №2611943 від 05 липня 2020 року, що укладений між ТОВ «Авентус України» та ОСОБА_1 . Станом на дату подання позовної заяви до суду заборгованість становить 10168 грн 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 3100,00 грн та заборгованість за процентами 7068 грн. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, тому позивач вимушений звернутись до суду.

Ухвалою суду від 23 березня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 направив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що подана позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідач категорично заперечує факт укладення договору про надання споживчого кредиту №2611943 від 05 липня 2020 року. Зазначив, що у 2019 році його батько тяжко захворів, у зв`язку з чим родина потребувала значних матеріальних ресурсів та він був вимушений звернутись до різних фінансових установ для отримання кредиту, які згодом повернув. Після 2019 року ніяких кредитів він не брав. Проте у середині 2020 року він дізнався про те, що невідома особа шахрайським шляхом оформила на нього кредити в різних фінансових установах, у тому числі і у ТОВ «ФК «Авентус Україна», що підтверджується ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 вересня 2020 року, довідкою про прийняття та реєстрацію заяви від 25 вересня 2020 року, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19 вересня 2020 року, постановою про закриття кримінального провадження від 26 червня 2021 року, ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 липня 2021 року. Відповідно до довідки від 12 грудня 2025 року АТ КБ «Приват банк» картку № НОМЕР_1 було заблоковано 05 вересня 2020 року, наразі картка закрита у зв`язку з перевипуском. Відповідач не згоден не тільки з фактом отримання коштів, але й з ціною позову та розміром заборгованості, яку безпідставно нарахував позивач. Позовна заява та додані до неї матеріали не містять жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування нарахованої позивачем заборгованості. Строк кредиту 30 днів, а графіком платежів визначено строк кредитування до 04 серпня 2020 року та загальну вартість кредиту у сумі 4601,95 грн

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 05 липня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №2611943 про надання споживчого кредиту. Сума кредиту становить 3100,00 грн. Строк кредитування 30 днів, інші умови договору зазначені в самому договорі, з якими відповідач ознайомився та підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором M302854. Знижена процентна ставка становить 1,62% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процента ставка - 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо споживач не виконав умови, зазначені в пп. 1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6 цього договору та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 част. 1 статті 1048 Цивільного кодексу України. Строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2.-4.5 Договору. Споживач у випадку, якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно), може ініціювати продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.3 Договору. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів та неустойки (штраф/пеня), відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем (матеріали електронної справи).

Згідно з довідкою ТОВ «Авентус Україна» акцепт договору ОСОБА_1 вчинив одноразовим ідентифікатором М302854, час відправлення ідентифікатора 05 липня 2020 року, номер телефону, на який відправлено ідентифікатор, +380660835057 (матеріали електр. справи).

05 липня 2020 року через WayForPay згідно з укладеним договором на переказ коштів №ВП-200417-1 від 20 квітня 2017 року було успішно перераховано кошти в сумі 3100,00 грн, маска картки НОМЕР_2 (матеріали електр. справи).

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 10168,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 3100,00 грн та заборгованість за процентами 7068,00 грн. (матеріали електр. справи).

26 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників (матеріали елект. справи).

Згідно з Витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № ККАУ-26022021 від 26 лютого 2021 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2611943 від 05 липня 2020 року складає 10168,00 грн (матеріали електр. справи).

Згідно з листом АТ «КБ «Приват банк» №20.1.0.0.0/7-260324/110133-БТ від 28 березня 2026 року в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ), клієнт ОСОБА_1 та на зазначену картку 05 липня 2020 року було перераховано кошти в сумі 3100,00 грн (матеріали електр. справи).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно зі ст. 64 ЦПК України.

За ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеного розрахунку заборгованості, як і не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань. Надані відповідачем докази щодо отримання коштів невідомою особою шахрайським шляхом не спростовують факту отримання вказаних коштів саме відповідачем.

Відтак суд робить висновок, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання спірного правочину: без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитодавця за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір між його сторонами не міг бути укладений. Тому доводи відповідача, що такий договір він не укладав та не отримував кредитних коштів, суд відхиляє.

Вказаний висновок суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, провадження № 61-20799св19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, провадження № 61-18967св20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20, провадження № 61-2904св21, від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20.

Враховуючи зазначені норми права та надані суду докази, суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором, позивачем доведено.

А тому суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як набувача права вимоги до цього боржника на підставі Договору відступлення прав вимог № ККАУ-26022021 від 26 лютого 2021 року, заборгованості за тілом кредиту в сумі 3100,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, умовами розділу 4 договору про надання споживчого кредиту № 05 липня 2020 року визначений порядок та умови пролонгації строку кредиту.

При цьому за умовами пункту 1.4 договору при його укладенні сторонами договору погоджений строк кредиту 30 днів.

Згідно з п. 1.4 договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2.-4.5 Договору. Споживач у випадку, якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно), може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів та неустойки (штраф/пеня), відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

01 серпня 2020 року відповідачем ОСОБА_1 було сплачено грошові кошти в сумі 1400 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості. Тобто, відбулась пролонгація договору, і з цієї дати строк кредитування продовжився ще на 30 днів, тобто до 31 серпня 2020 року. У подальшому кошти на погашення заборгованості відповідачем не сплачувались.

Водночас, сторони погодили у договорі нарахування процентів в розмірі 1,90% відсотків від суми кредиту за користування кредитом, як в межах терміну дії кредитного договору (п. 1.4), так і у разі, якщо споживач не виконав умови, зазначені в пп. 1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6 цього договору та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 част. 1 статті 1048 Цивільного кодексу України.

Вищезазначений кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; боржник на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо його умов.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відтак правомірним є нарахування прострочених відсотків у період 90 днів поспіль з моменту виникнення прострочення після 31 серпня 2020 року, а саме в розмірі 7068,00 грн, що узгоджується з вимогами ст. 625 ЦК України.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №2611943 від 05 липня 2020 року в загальному розмірі 10168,00 грн, з яких 3100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 7068,00 грн заборгованості за відсотками.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, Акт №587 надання послуг (правової (правничої) допомоги) від 12 січня 2026 року, детальний опис наданих послуг до Акту від 12 січня 2026 року, ордер, довіреність (а. с. 52-55).

Враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що вказана цивільна справа не є справою значної складності, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 8000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом цього позову, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2662,40 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611,1054 ЦК України, ст. ст. 10-13, 81, 89, 141, 263-265,280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 в АТ «Кредит-Агріколь», МФО300614) заборгованість за кредитним договором № 2611943 від 05 липня 2020 року в загальному розмірі 10168 (десять тисяч сто шістдесят вісім) гривень 00 коп., судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. Г. Вортоломей