Рішення № 136376336, 08.05.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4554/25

Номер провадження 2/585/150/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в порядку загального позовного провадження справу № 585/4554/25, провадження № 2/585/150/26.

Позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Селянське (фермерське) господарство «Урожай»,

треті особи: Публічне акціонерне товариство «Національна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 ,

предмет позову: стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва.

Представник позивача: Менько Дмитро Дмитрович, який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серії ВМ №1075861 від 12.11.2025 ,

представник відповідача: Цесельська Інна Валентинівна, яка діє на підставі Договору про надання правничої допомоги №792 від 09.12.2025 та Ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №2037928 від 12.12.2025,

представник третьої особи ПАТ «НАСК «ОРАНТА» Скринька Людмила Олександрівна, яка діє на підставі довіреності від 06.06.2024.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Менько Д.Д. звернувся до суду з позовом про стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва.

Позовні вимоги мотивує тим, що вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 вересня 2025 року у справі № 585/2847/21 ОСОБА_2 визнано винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 2 (два) роки. Застосовано до основного покарання ст. ст. 75, 76 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, якщо він протягом встановлених йому 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки. Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Стягнуто із Селянського (фермерського) господарства «Урожай» на користь ОСОБА_1 244463 грн. 24 коп. у відшкодування моральної шкоди.

Вказаним вироком суду встановлено, що 22.05.2021 року близько 09 год. 25 хв., поблизу будинку № 31 по вул. Полтавській, в м. Ромни Сумської області, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Lada» моделі «Largus», р.н. НОМЕР_1 , рухався в межах населеного пункту, по проїзній частині дороги по вул. Полтавській в м. Ромни Сумської області зі сторони вул. Сумської, в напрямку вул. Покровський Узвіз. Перед виконанням маневру повороту вліво, не впевнився у безпеці виконання маневру, не маючи перешкод для своєчасної оцінки швидкісного режиму та взаємного розташування попутного транспортного засобу, своєчасно не відмовився від виконання маневру, не надав переваги в русі водію мотоцикла марки «BENZHOU» моделі «TR125T-19» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку та мав перевагу в русі. Виконуючи маневр повороту ліворуч, ОСОБА_2 допустив вимог п.п. 10.1, 10.6 Правил дорожнього руху України, хоча мав технічну можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого сталося зіткнення з вказаним мотоциклом. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу ОСОБА_3 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пасажир мотоциклу ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, з якими були доставлені до КНП «Роменської ЦРЛ» РМР. Вказані тілесні ушкодження знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку експерта № 64/2022 від 08 травня 2023 року: 1. За клінічними, рентгенологічним даним у гр. ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження: підшкірна гематома потиличної ділянки справа, крайовий перелом лівого зовнішнього слухового проходу, уламковий перелом суглобового відростка нижньої щелепи зліва, перелом коронок 4,5 зубів на верхній щелепі зліва, перелом заднього краю вертлюгової западини справа, травматичний вивих голівки правого стегна, перелом правої п`яткової кістки без зміщення. З приводу чого перебувала на стаціонарному лікування лікуванні в травматологічному відділенні КНП «Роменська ЦРЛ» РМР з 22.05.2021 р. по 08.06.2021 р. З 08.06.2021 р. по 30.06.2021 р. на стаціонарному лікуванні в ДУ « Інститут травматології та ортопедії НАМН України» з діагнозом: Політравма. Переломо-вивих правого стегна. Закритий перелом човноподібної кістки правої стопи. Закритий перелом правої п`яткової кістки з незначним зміщенням. Перелом суглобового відростка нижньої щелепи зліва. Посттравматична компресійно ішемічна нейропатія великогомілкового та малогомілкового нервів справа, парез правого м/гомілкового нерва. З 30.06.2021 р. по 11.11.2021 р. амбулаторне лікування в КНП «Роменська ЦРЛ» РМР з діагнозом: Післятравматична контрактура правого кульшового та правого г/ ступневого суглобу, ПФС ІІІ ст. з вираженим порушенням функції статики та ходи. З 14.09.2021р. по 17.09.2021 р. на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» з діагнозом: Консолідований перелом ладєвидної кістки правої стопи з наявністю металофіксаторів. З 14.01.2022 р. по 28.01.2022 р. на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП «Роменська ЦРЛ» РМР з діагнозом: Післятравматичний ДОА правого кульшового та правого г/ступневого суглобів ІІ ст. стійкий больовий синдром. Комбінована контрактура правого кульшового та г/ступневого суглобу ПФС ІІІ ст. (1,2) Тілесні ушкодження обличчя зліва (перелом лівого зовнішнього слухового проходу, перелом суглобового відростку нижньої щелепи зліва, перелом коронок 4,5 зубів на верхній щелепі) та правої нижньої кінцівки (переломо-вивих правого стегна, перелом п`яткової кістки) не становили небезпеку для життя, спричинили тривалий розлад здоров`я, і згідно п. 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України 17.01.1995 року № 6, кваліфікуються як середньої тяжкості. Гематома потиличної ділянки кваліфікується як ЛЕГКІ тілесні ушкодження. Об`єктивні медичні дані за об`єм функції правої нижньої кінцівки на момент проведення експертизи відсутні. В наданій медичній документації останні дані за 28.01.20022 року, у зв`язку з чим не має судово-медичних даних для визначення розладу здоров`я, пов`язаного зі стійкою втратою загальної працездатності. 3. Гр. ОСОБА_4 , з місця ДТП доставлена бригадою ЕМД до Роменської ЦРЛ, госпіталізована у травматологічне відділення, хворій проведені необхідні обстеження (комп`ютерна томографія, рентгенологічне), проведене адекватне лікування ( транспортна імобілізація правої нижньої кінцівки, вправлення вивиху тазостегнового суглобу, накладена система скелетного витяжіння та ЛФК). Проконсультована з приводу травм, лікарями ЛОР, хірург, окуліст, невропатолог, стоматологом (виконано двощелепне шинування шинами Тигерштедта с міжщелепним гумовим витяжінням). 28.03.2022 року гр. ОСОБА_4 , була проконсультована лікарем неврологом Роменської ЦРЛ встановлено діагноз: «Остеохондроз поперекового відділу хребта вторинний коріневий синдром в стадії загострення», однак об`єктивні судово-медичні дані, які б вказували на причинний зв`язок деструктивно дегенеративних захворювань хребта з травмою відсутні. Перебування гр. ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні в Роменській ЦРЛ в пологовому відділенні з діагнозом: «Вагітність 29-30 тижнів. Несправжні перейми. Низька плацентація. Дріжжьовий кальпіт» не знаходиться в прямому причинному зв`язку з травмою (т. 2, а.с. 133-148).

Згідно висновку експерта № 58/2023 від 22 вересня 2023 року: 1.(1) Згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України 17.01.1995 року № 6, втрата професійної працездатності та встановлення групи інвалідності, не є кваліфікую ознакою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. 2.(2,3) Відповіді на питання були надані під час проведення комісійної судово медичної експертизи «Висновок експерта» № 64/2022 від 08.05.2023 року, за участю лікаря ортопеда-травматолога. 3.(4)

Згідно медико-експертної справи № 5464, гр. ОСОБА_4 оглянута експертною комісією на підставі анамнезу, клінічних проявів, обстеження даних медичної документації, встановлено інвалідизуючий діагноз: «Стан після перенесеної політравми (2021 р.)». Переломо-звих правого стегна, стані після МОС даху вертлюжної западини (12.06.2021 р.), закритий зрощений перелом головкоподібної кістки правої ступні. Стан після МОС: закритий зрощений перелом правої п`яткової кісти. після травматична нейропатія великогомілкового та малогомілкового нервів. ПФС правого кульшового суглобу ІІ (два). Контрактура правого г/ступневого суглобу. ПФС І функція статики та ходи помірно порушена». Комісією встановлено, що наявні на момент обстеження порушення функції опорно рухового апарату та нервової системи (нейропатія), є наслідками перенесеної травми отриманої під час ДТП 22.05.2021 року. З врахуванням встановленого діагнозу, згідно інструкції про встановлення групи інвалідності затверджено Наказом МОЗ України № 561 від 05.09.2011 р., комісією МСЕК встановлено ІІ (другу) групу інвалідності в розмірі 80 % втрати професійної працездатності терміном на два роки (до 2025 року) (т. 2, а.с. 196-206).

Згідно висновку експерта № 33/2024 від 05 вересня 2024 року на підставі даних матеріалів справи № 585/2847/21, провадження 1-кп/585/70/24 (медичної карти стаціонарного хворого КНП «Роменська ЦРЛ» РМР № 3247/171, медичної карти стаціонарного хворого КНП «Роменська ЦРЛ» РМР № 288/22, амбулаторної карти КНП «Роменська ЦРЛ» РМР, історія вагітності та пологів № 4099 КНП «Роменська ЦРЛ» РМР пологове відділення, Медико-експертної справи № 5464 Сумський ОЦ МСЕК, висновків лікарів невролога та ортопеда-травматолога КНП «РЦРЛ» РМР, Висновку експерта №№58/2023), відповідаючи на поставлені питання експертна комісія дійшла висновку: 1. (1) Травма таза та правої нижньої кінцівки у гр. ОСОБА_4 спричинила наслідки у вигляді, вкорочення правої нижньої кінцівки відносно лівої на 4 см, посттравматичну деформацію головки правої стегнової кістки, посттравматичий правобічний коксартроз, деформуючий посттравматичний артроз гомілково стопного, таранно-п`ятково та п`ятково-човноподібного суглобів правої стопи та значне порушення функції статики та ходи правої нижньої кінцівки. При огляді лікарем ортопедом-травматологом на час проведення експертизи встановлено діагноз: «Стан після МОС перелом заднього краю правої кульшової западини (12.06.2021) стан після МОС перелому човноподібної кістки правої стопи (12.06.2021). Деформація головки правої стегнової кістки ІІ ст. Посттравматичний правобічний коксартроз ІІІ ст. Деформуючий посттравматичний артроз гомілково стопного, таранно-п`яткового та п`ятково-човноподібного суглобів правої стопи ІІ ст. Вкорочення правої нижньої кінцівки на 4 см. Нейральний та больовий синдроми. Значне порушення функції статики та ходи правої нижньої кінцівки». Враховуючи вищевикладене, травма у гр. ОСОБА_4 спричинила розлад здоров`я поєднаний зі стійкою втратою загальної працездатності в розмірі 35% (ст. 134 п. «в» Інструкції про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи Міністерства фінансів СССР від 1986 року, (чинний згідно роз`яснень головного судово-медичного експерта) та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя п. 2.1.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України 17.01.1995 року № 6) (т. 3, а.с. 2-7).

Наведеними доказами підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між умисними діями щодо порушення ПДР, які призвели до ДТП та необережними наслідками у виді тілесних ушкоджень, спричинених потерпілим, тобто підтверджується об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 585/2847/21 було прийнято до спільного розгляду з кримінальним провадженням № 12021200470000267 відносно ОСОБА_2 про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, цивільний позов ОСОБА_4 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», Селянського (фермерського) господарства «Урожай», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

За змістом позовних вимог ОСОБА_4 просила, зокрема, стягнути з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на її користь понесені на час подання позову витрати на лікування, придбання медичних препаратів у загальному розмірі 170735,27 грн, та моральну шкоду у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, що становить 8536,76 грн.

Під розгляду справи № 585/2847/21 ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» відшкодувало позивачу ОСОБА_4 витрати на лікування, придбання медичних препаратів у понесеному розмірі та моральну шкоду в межах ліміту страхової суми (ліміту відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, який згідно полісу № AР 7790648 від 05.06.2020 р. на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 260 000 грн, за виключенням франшизи, розмір якої становив 2500,00 грн.

У зв`язку із здійсненням ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» відшкодування позивачу ОСОБА_4 шкоди, заподіяної життю і здоров`ю в межах ліміту страхової суми (ліміту відповідальності) на одного потерпілого, а саме витрат на лікування, придбання медичних препаратів, моральної шкоди, позивач ОСОБА_4 подала у справі № 585/2847/21 заяву про залишення її позову до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» без розгляду.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 листопада 2021 року у справі № 585/2847/21 цивільний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в частині стягнення 170735,27 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 8536,76 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 179272,03 грн, залишено без розгляду.

На час дорожньо-транспортної пригоди позивач ОСОБА_4 працювала на посаді молодшого інспектора відділу охорони в державній установі «Роменська виправна колонія (№56)» Державної кримінально-виконавчої служби України.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Роменська центральна районна лікарня» Роменської міської ради від 25.06.2025 № 239/25/1144/Р, позивачу ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності та 65% втрати працездатності терміном на 2 роки. Основний діагноз: Т94.0 - Наслідки травм декількох ділянок тіла. Супутні діагнози: 662.8 - Інші уточнені поліневропатії. Ускладнення основного діагнозу: М19.17 - Посттравматичний артроз інших суглобів, ділянка гомілковостопного суглоба та стопи; М16.5 - Інший посттравматичний коксартроз; М24.50 - Контрактура суглоба, множинні локалізації; 892.21 - Перелом човноподібної кістки стопи; 832.4 Перелом кульшової западини (ямки). Причина інвалідності - травма (поранення, контузія, каліцтво), одержана в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язана з проходженням служби в ДКВС України. Група інвалідності, яку встановлено: ІІІ група; дата, з якої визначено відсоток втрати професійної працездатності: 21.02.2025; відсоток втрати професійної працездатності: 65%.

Згідно з довідкою державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» Державної кримінально-виконавчої служби України від 14.11.2025 № 16 розмір заробітної плати позивача ОСОБА_1 за три останні місяці роботи, що передували ушкодженню, отриманого за наслідками ДТП, становить: лютий 2021 року - 9003,67 грн, березень 2021 року - 8973,67 грн; квітень 2021 року - 8997,66 грн, всього: 26975,00 грн.

Середньомісячний заробіток позивача за три останні календарні місяця роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, становить 8991,67 грн (26975,00:3=8991,67).

З довідки про доходи № 8394 4633 0935 2768 від 18.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Сумській обл., отримує пенсію по інвалідності і сума пенсії за період з 01.10.2025 р. по 31.10.2025 р. складає 7237,90 грн.

Із вищенаведених обставин вбачається, що крім завдання шкоди життю та здоров`ю позивач ОСОБА_1 втратила заробіток за період часу з 22 травня 2021 року і до даного часу, який їй не відшкодований, у зв`язку із чим змушена звернутись до суду з цим позовом. Тому представник позивача просить стягнути з СФГ «Урожай» на користь ОСОБА_1 : на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом (іншим ушкодженням здоров`я), втрачений заробіток (дохід) за період з 22.05.2021 року по 31.12.2025 у розмірі 1 509 227,65 грн. ; на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом (іншим ушкодженням здоров`я), втрачений заробіток (дохід) у розмірі 28102,75 грн щомісяця, починаючи з 01.01.2026 по 07.04.2027 та судові витрати.

У відзиві на позов представник відповідача в цілому просить у задоволенні позову відмовити. Щодо зменшення розміру відшкодування шкоди, то звертаючись до суду з позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача заробіток, втрачений внаслідок каліцтва у розмірі 1 936 389,45 грн за період з 22 травня 2021 року по 07 квітня 2027 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 , окрім завдання шкоди життю та здоров`ю, втратила заробіток за період часу з 22 травня 2021 року і до даного часу, який їй досі не відшкодований. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1204 ЦК України особа, на яку покладено обов`язок відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я потерпілого, має право вимагати зменшення розміру відшкодування шкоди, якщо працездатність потерпілого зросла порівняно з тією, яка була в нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди. Виходячи з положень зазначеної норми, відповідач заявляє вимогу про зменшення розміру відшкодування шкоди, а саме: заробітку, втраченого внаслідок втрати позивачем працездатності, враховуючи, що втрачена працездатність позивача зменшилась, а можливість працювати стала більшою. Відповідно до положень ЦК України якщо працездатність потерпілого зросла внаслідок покращення його стану, розмір відшкодування шкоди має бути зменшений. Крім цього, враховуючи, що стан здоров`я позивача значно покращився, а саме в результаті медичного огляду та реабілітації останній була встановлена третя група інвалідності, потенційно позивач має можливість працювати і отримувати дохід. Позивач вже не є повністю позбавленою можливості працювати, що, в свою чергу, має вплив на обсяг втрат заробітку, які вона зазнала.

Зауважує, що до позовної заяви долучено лише наказ про звільнення позивача з роботи від 19 січня 2023 року (у період, коли позивачу було встановлено другу групу інвалідності). Однак, жодним чином не зазначено, чи перебуває ОСОБА_1 у трудових відносинах станом на день її звернення до суду, або ж чи перебувала, починаючи з червня 2025 року (коли позивачу було встановлено уже третю групу інвалідності).

З урахуванням можливості позивача працювати за умов неповного робочого часу або з іншими пільговими умовами, вважають, що розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, має бути зменшений відповідно до нового стану працездатності позивача.

Крім цього, у період з дати скоєння дорожньо-транспортної пригоди позивач отримував певні грошові виплати, що частково компенсували її матеріальні витрати, пов`язані з лікуванням тa реабілітацією. У позовній заяві вказано, що в рамках розгляду Роменським міськрайонним судом Сумської області кримінального провадженням №12021200470000267 (справа №585/2847/21) позивачем заявлявся цивільний позов до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», СФГ «Урожай» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. В ході розгляду справи №585/2847/21 ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» відшкодувало позивачу витрати на лікування та придбання медичних препаратів на загальну суму 170 735,27 грн, а також компенсацію моральної шкоди в розмірі 8 536,76 грн. У зв`язку з викладеними обставинами цивільний позов в частині вимог до ПАТ «HACK «Оранта» залишено без розгляду.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо передбачено можливість здійснення страховиком страхової регламентної виплати у зв`язку з тимчасовою або ж стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної втратою працездатності. Із заявою про отримання страхової виплати у зв`язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності ОСОБА_1 до ПАТ «HACK «Оранта» не зверталась, поклавши цей обов`язок лише на відповідача шляхом пред`явлення даного позову. У свою чергу, в ході розгляду справи №585/2847/21 СФГ «Урожай» відшкодувало позивачу витрати, у зв`язку з чим остання зменшила позовні вимоги на фактично сплачену їй за час судового розгляду суму коштів (вказані обставини встановлені вироком суду, долученим до матеріалів позовної заяви). Крім того, вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 вересня 2025 року у справі №585/2847/21 стягнуто з СФГ «Урожай» на користь ОСОБА_4 244 463,24 грн. у відшкодування моральної шкоди. Вказане судове рішення виконано відповідачем. Ураховуючи зазначені факти, включаючи отримані виплати та відшкодування, а також можливість позивача отримувати компенсацію від страхової компанії, яку вона свідомо не реалізувала, сторона відповідача просить суд врахувати ці обставини при визначенні розміру відшкодування шкоди. Позивач отримала компенсацію за лікування та моральну шкоду, а також має можливість працювати і отримувати дохід у відповідності з її нинішнім станом здоров`я, що повинно відобразитись на розмірі втрат заробітку. Тому вважають, що вимога про повне відшкодування втрат заробітку за весь період, зазначений у позові, є надмірною та потребує перегляду та зменшення. Таким чином, з огляду на отримані грошові виплати, поліпшення стану здоров`я позивача та наявність можливості для неї працювати, просять суд зменшити суму відшкодування за втрачений заробіток, враховуючи фактичну ситуацію та надані фінансові компенсації.

Щодо вимоги про відшкодування заробітку, втраченого внаслідок каліцтва за період перебування позивача у трудових відносинах, то матеріалами справи підтверджується факт перебування позивача у трудових відносинах до 19 січня 2023 року включно. Разом з тим, у позовній заяві позивачем не зазначено, чи отримувався позивачем дохід за основним місцем роботи у період з 22 травня 2021 року по 19 січня 2023 року. Тому неможливо встановити реальний розмір шкоди або навіть факт її існування в цій частині. За цих підстав заявлені позовні вимоги підлягають критичній оцінці суду та не можуть бути задоволені без встановлення фактичної втрати заробітку, якої позивач у період перебування у трудових відносинах міг і не зазнати.

Щодо вимог про стягнення компенсації за період, який не настав. У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача втрачений заробіток за період, що не настав, а саме: з 01 січня 2026 року по 07 квітня 2027 року включно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Роменська центральна районна лікарня» Роменської міської ради від 25 червня 2025 року за №239/25/1144/Р, ОСОБА_1 було встановлено 3 групу інвалідності та 65% втрати працездатності терміном на 2 роки, а датою повторного оцінювання експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи є 07 квітня 2027 року. Відповідач вважає позовні вимоги у частині стягнення компенсації втраченої заробітної плати за період, який фактично ще не настав, передчасними, необґрунтованими та такими, що суперечать положенням чинного законодавства України. Частиною 1 ст. 1202 ЦК України визначено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед. Дійсно, положеннями зазначеної статті передбачено можливість виплати суми відшкодування одноразово не більш як за три роки наперед, однак законодавець безапеляційно пов`язує можливість здійснення такої виплати із певними умовами - наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища Фізичної особи, яка завдала шкоди. Разом з тим, у позовній заяві позивачем взагалі не наведено будь-яких обставин, які мають істотне значення для стягнення з відповідача виплат за майбутній період. Тобто, позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність завданої шкоди в майбутньому та не довів обставин, які мають істотне значення для покладення на відповідача обов`язку виплати такої суми.

Оскільки період, за який позивач просить стягнути компенсацію, ще не настав, об`єктивно неможливо довести фактичну втрату заробітку у майбутні роки, неможливо встановити реальний ступінь втрати працездатності у ці роки, а також неможливо підтвердити нездатність працювати або отримували доходи в період після 2025 року. Позивач заявляє вимогу про відшкодування втрати заробітку за 2026-2027 роки, проте ця шкода фактично ще не настала, а отже не може бути підтверджена жодним доказом, що відповідає вимогам належності, допустимості та достовірності. Позивач не довів наявності майбутньої шкоди, не підтвердив істотних обставин, які б давали підстави для виплати коштів наперед, а його розрахунок ґрунтується на припущеннях. За таких обставин покладення на відповідача зобов`язань зі сплати компенсації за період, що не настав, особливо в умовах триваючого воєнного стану та високих ризиків для господарської діяльності, є несправедливим, непропорційним та таким, що може призвести до порушення його прав та законних інтересів. З огляду на це вимоги позивача в зазначеній частині не підлягають задоволенню.

Сторона відповідача просить відмовити в задоволенні позову та стягнути з позивача на користь СФГ «Урожай» витрати на професійну правничу допомогу, докази понесення якої будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення по справі.

У відповіді на відзив представник позивача вказує, що у даній справі питання про відшкодування позивачу заробітку, втраченого внаслідок каліцтва, вирішується вперше, тому посилання представника відповідача на можливість застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 1204 ЦК України є помилковим. Також безпідставним є посилання представника відповідача на можливість зменшення розміру відшкодування шкоди з урахуванням зростання працездатності позивача внаслідок лікування та реабілітації, потенційної можливості працювати і отримувати дохід за умов неповного робочого часу або з іншими пільговими умовами, оскільки норми чинного законодавства не передбачають такого зменшення за наведених представником відповідача обставин.

Під час розгляду справи № 585/2847/21 ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» відшкодувало позивачу витрати на лікування, придбання медичних препаратів у понесеному розмірі та моральну шкоду в межах ліміту страхової суми (ліміту відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, який згідно полісу № AР 7790648 від 05.06.2020 р. на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 260 000 грн, за виключенням франшизи, розмір якої становив 2500,00 грн. У зв`язку із тим, що ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» виконала обов`язок щодо відшкодування позивачу шкоди, заподіяної життю і здоров`ю, в межах ліміту страхової суми (ліміту відповідальності) на одного потерпілого, то правові підстави для звернення позивача до страхової компанії із заявою про отримання страхової виплати у зв`язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності відсутні. У разі, якщо розмір страхової виплати, здійсненої позивачу ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» є меншим ліміту страхової суми (ліміту відповідальності), то ця обставина дійсно підлягає врахуванню при визначенні розміру відшкодування шкоди, оскільки саме страховик зобов`язаний відшкодувати зазначену шкоду в межах ліміту страхової суми (ліміту відповідальності). Також представник позивача зазначає, що ознайомившись із судовою практикою Верховного Суду у спірних правовідносинах, вважає обґрунтованими посилання представника відповідача на те, що підлягає встановленню та врахуванню отримання позивачем доходу за основним місцем роботи у період з 22 травня 2021 року по 19 січня 2023 року. Втрата заробітку внаслідок ушкодження здоров`я у період часткової непрацездатності дійсно частково компенсується за рахунок коштів роботодавця та Фонду соціального страхування відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а тому розмір відшкодування втраченого позивачем заробітку підлягає зменшенню на суму допомоги, нараховану та виплачену позивачу по тимчасовій непрацездатності у період з 22 травня 2021 року по 19 січня 2023 року. З доводами представника відповідача щодо того, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність завданої шкоди в майбутньому та не довів обставин, які мають істотне значення для покладення на відповідача обов`язку виплати такої суми погодитись неможливо. Згідно частини першої статті 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед. Відповідно до пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» в рішенні суд повинен навести точний розрахунок присуджених сум для відшкодування шкоди, зазначені строки їх виплати. Відшкодування шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я складається із щомісячних платежів (страхових виплат), що виплачуються протягом строку, на який встановлено втрату працездатності, та додаткових витрат, що виплачуються протягом строку, на який визначено потребу в них. З рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Роменська центральна районна лікарня» Роменської міської ради від 12.05.2025 № 239/25/803/Р вбачається, що позивачу ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності з 21.02.2025 становить 65%, дата повторного оцінювання 07.04.2027. Тобто строк, на який встановлено втрату працездатності у розмірі 65%, закінчується із 07.04.2027. Відтак, вимога про стягнення з Селянського (фермерського) господарства «Урожай» на користь позивача втраченого заробітку (доходу) у розмірі 28102,75 грн щомісяця, починаючи з 01.01.2026 по 07.04.2027, тобто у вигляді щомісячних платежів протягом строку, на який встановлено втрату працездатності, узгоджується із вищенаведеними нормами права та жодним чином не є несправедливим, непропорційним та таким, що може призвести до порушення прав та законних інтересів відповідача. Щодо розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня 2026 року у сумі 8 647,00 гривень, з якої здійснено розрахунок щомісячного розміру втраченого заробітку позивача з 01.01.2026, зазначає, що Верховна Рада України 3 грудня 2025 року ухвалила Закон «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX, який опубліковано в офіційному виданні «Голос України» 12.12.2025 та набере чинності з 01.01.2026 року. Таким чином, на час ухвалення судового рішення Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX буде чинним і його норми не матимуть гіпотетичного характеру та не суперечитимуть засадам правової визначеності.

19 січня 2026 року від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Представник позивача зазначає, що у даний час позивач повідомила його, що 17 листопада 2021 року між ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та нею була укладена угода про припинення зобов`язання переданням відступного. Згідно п. 1 зазначеної угоди сторони погодили, що станом на 19 листопада 2021 року сума витрат на лікування потерпілої становить 170 735,27 грн та моральна шкода становить 8 536,76 грн, загальна сума 179 272,03 грн.

Сторони узгодили, що сума страхового відшкодування (витрати на лікування та моральна шкода), буде сплачена Страховиком за даною Угодою складає 160 000,00 грн. (сто шістдесят тисяч гривень). Потерпіла відмовляється від витрат на лікування та моральної шкоди на суму 19 272,03 грн. Після сплати страховиком потерпілій суми, передбаченої пунктом 2 цієї Угоди, сторони вважають припиненими зобов`язання Страховика щодо виплати страхового відшкодування потерпілій внаслідок ДТП, що сталася 22 травня 2021 року за витратами на відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілої та шкоди, пов`язаної з стійкою втратою працездатності, які були понесені нею станом на 19 листопада 2021 року, та моральної шкоди (5% від страхової виплати). У разі понесення потерпілою після підписання даної угоди інших витрат на лікування, заподіяння їй шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, шкоди пов`язаної із стійкою втратою працездатності, пов`язаних з ДТП, що сталася 22 травня 2021 року, страховик зобов`язується відшкодувати таку шкоду в межах ліміту відповідальності за шкоду заподіяну житло та здоров`ю Потерпілої внаслідок страхового випадку, який становить 260 000 грн, за мінусом узгодженої цією угодою суми страхового відшкодування в розмірі 160 000,00 грн. (витрати на лікування та моральна шкода), а також 19 272,03 грн, від яких потерпіла відмовляється за цією угодою. Після укладення зазначеної угоди за рішенням МСЕК від 21.02.2023 позивачу ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності, дата чергового переогляду 21.02.2025, визначено ступень втрати професійної працездатності 80 відсотків. Враховуючи положення частини 2 ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач після встановлення ІІ групи інвалідності та визначення ступеню втрати професійної працездатності 80 відсотків, набула право на отримання мінімального розміру страхової (регламентної) виплати у зв`язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності - 18 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, що становить 108 000,00 грн (18х6000=108000). Оскільки відповідно до угоди про припинення зобов`язання переданням відступного від 17 листопада 2021 року ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» виплатило позивачу ОСОБА_1 відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров`ю, а саме витрат на лікування, придбання медичних препаратів, моральної шкоди у розмірі 160 000,00 грн, то з урахуванням ліміту відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоров`ю внаслідок страхового випадку, який становить 260 000,00 грн, за мінусом узгодженої цією угодою суми страхового відшкодування в розмірі 160 000,00 грн (витрати на лікування та моральна шкода), франшизи, розмір якої становив 2500,00 грн, позивач має право на отримання від ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 97500,00 грн (260000,00-160000,00-2500,00=97500,00) страхової (регламентної) виплати у зв`язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності. Відтак, заявлена до стягнення сума втраченого заробітку (доходу) за період з 22.05.2021 року по 31.12.2025 у розмірі 1 509 227,65 грн підлягає зменшенню на 97 500,00 грн страхової (регламентної) виплати у зв`язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності, які має виплатити позивачу ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в межах ліміту відповідальності. Крім того, з наданої представником відповідача довідки про доходи ОСОБА_1 загальна сума доходу позивача за період з 22 травня 2021 року по 20 січня 2023 року становить 228 226,36 грн, з яких: грошове забезпечення - 156 936,48 грн; мат. допомога для вирішення соц. побут. питань 8 422,25 грн, мат. допомога при надані відпустки - 8 677,25 грн, 9 207,25 грн, одноразова грошова допомога при звільненні - 44 983,13 грн. Відповідно п. 1 розділу ІІ глави 17 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28.03.2018 № 925/5, особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні, за весь період безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах, але не більше чотирьох місяців з дня вибуття з органу або установи (крім випадків, коли чинним законодавством передбачено більш тривалі терміни перебування на лікуванні), а також тим, які через хворобу або необхідність догляду за хворими членами сім`ї тимчасово звільнені від служби на підставі листків звільнення від службових обов`язків з тимчасової непрацездатності (інших документів, виданих згідно із законодавством), зберігається виплата грошового забезпечення, яке складається з окладів за спеціальними званнями, окладів за останніми штатними посадами, які вони займали на день вибуття на лікування, надбавок за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі й установлених на загальних підставах, визначених у главі 13 цього розділу. Згідно п. 12 розділу І зазначеного Порядку особам рядового і начальницького складу, які відбувають у відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами, виплата грошового забезпечення здійснюється за весь період цієї відпустки. Розрахунок місячного грошового забезпечення у такому випадку здійснюється з урахуванням пункту 22 цього розділу.

Відтак, у період перебування позивача з 22 травня 2021 року по 20 січня 2023 року на лікуванні в лікувальних закладах, тимчасового звільнення від служби на підставі листків звільнення від службових обов`язків з тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, за позивачем зберігалась виплата грошового забезпечення за місцем служби, тому розмір відшкодування втраченого позивачем заробітку підлягає зменшенню на суму грошового забезпечення в розмірі 156 936,48 грн, яке було виплачене позивачу за період лікування в лікувальних закладах, тимчасового звільнення від служби на підставі листків звільнення від службових обов`язків з тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами. Суми виплаченої позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 8422,25 грн, матеріальної допомоги при надані відпустки у розмірі 8677,25 грн та 9207,25 грн, одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 44983,13 грн не є складовими частинами основного грошового забезпечення, яке зберігається у період лікування в лікувальних закладах, тимчасового звільнення від служби на підставі листків звільнення від службових обов`язків з тимчасової непрацездатності чи перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами. Зазначені виплати віднесено до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а оскільки вони не віднесені до основних щомісячних видів грошового забезпечення, які зберігаються за наведених вище обставин, то ці суми не повинні враховуватись при визначенні розміру відшкодування втраченого позивачем заробітку.

Враховуючи, що заявлена до стягнення сума втраченого заробітку (доходу) за період з 22.05.2021 року по 31.12.2025 у розмірі 1 509 227,65 грн підлягає зменшенню на 97 500,00 грн страхової (регламентної) виплати у зв`язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності, які має виплатити позивачу ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в межах ліміту відповідальності, та на 156 936,48 грн виплаченого позивачу грошового забезпечення за період перебування на лікуванні в лікувальних закладах, тимчасового звільнення від служби на підставі листків звільнення від службових обов`язків з тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, стягненню з відповідача на користь позивача на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом (іншим ушкодженням здоров`я), підлягає втрачений заробіток (дохід) за період з 22.05.2021 року по 31.12.2025 у розмірі 1 254 791,17 грн (1 509 227,65 - 97500,00 - 156936,48 = 1254791,17).

Посилання представника відповідача на те, що згідно Наукового висновку д.ю.н., професора, члена Науково-консультативної ради Верховного Суду Євгена Харитонова сутність відшкодування заробітку, втраченого внаслідок каліцтва, полягає в тому, що потерпіла особа отримує відшкодування замість того заробітку, який вона повинна була б отримати, якби каліцтво не настало, тому з метою уникнення «подвійного відшкодування», заробіток, втрачений внаслідок каліцтва за період, у який потерпілий (позивач) продовжує перебувати у трудових відносинах та отримувати заробітну плату, не підлягає відшкодуванню, підлягає критичній оцінці, оскільки, як вбачається із зазначеного висновку, він наданий без урахування обставин, коли середньомісячний заробіток за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 906/1318/19 (295/16026/18), провадження № 12-68гс21, не зважаючи на вказаний Науковий висновок, зазначила, зокрема, що «… визначення розміру відшкодування повинно здійснюватися з урахуванням встановленого ступеня втрати професійної працездатності та з моменту, коли у позивача з`явилось право на відповідне відшкодування - тобто з 02.08.2013 (дати ДТП та отримання позивачем травми)…Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати…».

Враховуючи викладене, представник позивача просить стягнути з СФГ «Урожай» на користь позивача на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом (іншим ушкодженням здоров`я), втрачений заробіток (дохід) за період з 22.05.2021 року по 31.12.2025 у розмірі 1 254 791,17 грн; на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом (іншим ушкодженням здоров`я), втрачений заробіток (дохід) у розмірі 28 102,75 грн щомісяця, починаючи з 01.01.2026 по 07.04.2027 та судові витрати у понесеному за час розгляду справи розмірі.

23.01.2026 від представника третьої особи ПАТ «НАСК «ОРАНТА» надійшли письмові пояснення про те, що 05 червня 2020 року між НАСК «ОРАНТА» та СФГ «Урожай» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АР/7790646), зі строком дії один рік, забезпеченим транспортним засобом визначено автомобіль Lada Lagrus номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до договору ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю і здоров`ю становить 260000 грн., за шкоду заподіяну майну 130000 грн., франшиза - 2500 грн. 28 травня 2021 року до ПАТ НАСК «ОРАНТА» звернулася ОСОБА_5 із заявою про виплату страхового відшкодування в зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок ДТП, що мала місце 22.05.2021 р. 18 листопада 2021 року між ПАТ НАСК «ОРАНТА» та ОСОБА_5 укладено Угоду про припинення зобов`язання передаванням відступного відповідно до якої ОСОБА_5 сплачено страхове відшкодування (витрати на лікування та моральна шкода) в розмірі 160000,00 грн., при цьому ОСОБА_5 відмовилась від витрат на лікування та моральної шкоди на суму 19072,03 грн. 24 грудня 2025 року ОСОБА_4 звернулася до ПАТ НАСК «ОРАНТА» із заявою про виплату страхового відшкодування у зв`язку з втратою працездатності. Правовідносини, що склалися між ОСОБА_1 та НАСК «ОРАНТА» не є деліктними, а регулюються у відповідності до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У відповідності до ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» термін прийняття рішення за заявою ОСОБА_6 спливає 23 березня 2026 року.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Менько Д.Д. позовну заяву (зі зменшеними вимогами) підтримав, посилаючись на викладені у ній обставини. Вказав на те, що зменшуючи позовні вимоги врахували необхідність відшкодування позивачу 97 500,00 грн страхової (регламентної) виплати у зв`язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності, які має виплатити позивачу ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в межах ліміту відповідальності, та зменшили заявлену суму на 156 936,48 грн виплаченого позивачу грошового забезпечення за період перебування на лікуванні в лікувальних закладах, тимчасового звільнення від служби на підставі листків звільнення від службових обов`язків з тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами. також вказав на те, що при здійсненні розрахунку ними була враховано, що можливість працювати у позивача лише 35%, тому вони і просять стягнути лише суму з розрахунку 65% доходу від втрати працездатності. Щодо вимог про стягнення втраченого заробітку наперед (по 07.04.2027), то ОСОБА_1 потребує операції, вартість якої перевищує 300000 грн,. яких позивач не має і це є винятковою обставиною для стягнення коштів наперед.

Позивач підтримала пояснення свого представника.

Представник відповідача підтримала обставини, зазначені у відзиві на позов. Вважала, що розмір шкоди має бути зменшений до нинішнього стану працездатності позивача, оскільки можливість працювати у позивача стала більшою. Також представник відповідача послалась на наявність Наукового висновку д.ю.н., професора, члена Науково-консультативної ради Верховного Суду про те, що сутність відшкодування заробітку, втраченого внаслідок каліцтва, полягає в тому, що потерпіла особа отримує відшкодування замість того заробітку, який вона мала отримати, якби каліцтво не настало. Позивач була звільнена 20.01.2023, наразі має ІІІ групу інвалідності і може працювати, хоч і не повний робочий день. Щодо компенсації (заробітку) за період до 07.04.2027 - наперед до часу до якого встановлено каліцтво, то стороною позивача не доведено виключних обставин які б обумовили необхідність таких виплат наперед. Невідомо який буде у неї матеріальний стан в майбутньому. Проти задоволення позовних вимог заперечувала і просила стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

27.11.2025 судом справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; призначено справу до підготовчого засідання (а.с.52).

23.01.2026 закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті (а.с.137).

Від третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності (а.с.173).

ПАТ «НАСК «ОРАНТА» явку свого представника до суду не забезпечило, про час і місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином (а.с.182).

Процесуальні дії, передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України, у справі судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 вересня 2025 року у справі № 585/2847/21 ОСОБА_2 визнано винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 2 (два) роки та застосовано до основного покарання ст. ст. 75 , 76 КК України і звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов`язків. Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено повністю та стягнуто із СФГ «Урожай» на користь ОСОБА_1 244463 грн. 24 коп. у відшкодування моральної шкоди. Вказаним вироком суду встановлено, що 22.05.2021 року близько 09 год. 25 хв., поблизу будинку № 31 по вул. Полтавській, в м. Ромни Сумської області, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Lada» моделі «Largus», р.н. НОМЕР_1 , рухався в межах населеного пункту, по проїзній частині дороги по вул. Полтавській в м. Ромни Сумської області зі сторони вул. Сумської, в напрямку вул. Покровський Узвіз. Перед виконанням маневру повороту вліво, не впевнився у безпеці виконання маневру, не маючи перешкод для своєчасної оцінки швидкісного режиму та взаємного розташування попутного транспортного засобу, своєчасно не відмовився від виконання маневру, не надав переваги в русі водію мотоцикла марки «BENZHOU» моделі «TR125T-19» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку та мав перевагу в русі. Виконуючи маневр повороту ліворуч, ОСОБА_2 допустив вимог п.п. 10.1, 10.6 Правил дорожнього руху України, хоча мав технічну можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого сталося зіткнення з вказаним мотоциклом. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу ОСОБА_3 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пасажир мотоциклу ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, з якими були доставлені до КНП «Роменської ЦРЛ» РМР. Вказані тілесні ушкодження знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди (а.с.11-20).

Згідно висновку експерта № 58/2023 від 22 вересня 2023 року:

1.(1) Згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України 17.01.1995 року № 6, втрата професійної працездатності та встановлення групи інвалідності, не є кваліфікую ознакою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

2.(2,3) Відповіді на питання були надані під час проведення комісійної судово-медичної експертизи «Висновок експерта» № 64/2022 від 08.05.2023 року, за участю лікаря ортопеда-травматолога.

3.(4) Згідно медико-експертної справи № 5464, гр. ОСОБА_7 оглянута експертною комісією на підставі анамнезу, клінічних проявів, обстеження даних медичної документації, встановлено інвалідизуючий діагноз: «Стан після перенесеної політравми (2021 р.)». Переломо-звих правого стегна, стані після МОС даху вертлюжної западини (12.06.2021 р.), закритий зрощений перелом головкоподібної кістки правої ступні. Стан після МОС: закритий зрощений перелом правої п`яткової кісти. після травматична нейропатія великогомілкового та малогомілкового нервів. ПФС правого кульшового суглобу ІІ (два). Контрактура правого г/ступневого суглобу. ПФС І функція статики та ходи помірно порушена».

Комісією встановлено, що наявні на момент обстеження порушення функції опорно-рухового апарату та нервової системи (нейропатія), є наслідками перенесеної травми отриманої під час ДТП 22.05.2021 року.

З врахуванням встановленого діагнозу, згідно інструкції про встановлення групи інвалідності затверджено Наказом МОЗ України № 561 від 05.09.2011 р., комісією МСЕК встановлено ІІ (другу) групу інвалідності в розмірі 80 % втрати професійної працездатності терміном на два роки (до 2025 року) ( а.с.21-26).

До позову долучено відповідну довідку до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12 ААВ №663118, видану ОСОБА_1 , з відомостями щодо встановлення їй другої групи інвалідності ОРА, інвалідність встановлена до 01.03.2025, дата чергового переогляду 21.02.2025 (а.с.30). та довідку МОЗ України про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №016154 з відміткою про втрату ОСОБА_1 працездатності 80% (а.с.30 зворот).

Згідно висновку експерта № 33/2024 від 05 вересня 2024 року на підставі даних матеріалів справи № 585/2847/21, провадження 1-кп/585/70/24 (медичної карти стаціонарного хворого КНП «Роменська ЦРЛ» РМР № 3247/171, медичної карти стаціонарного хворого КНП «Роменська ЦРЛ» РМР № 288/22, амбулаторної карти КНП «Роменська ЦРЛ» РМР, історія вагітності та пологів № 4099 КНП «Роменська ЦРЛ» РМР пологове відділення, Медико-експертної справи № 5464 Сумський ОЦ МСЕК, висновків лікарів невролога та ортопеда-травматолога КНП «РЦРЛ» РМР, Висновку експерта №№58/2023), відповідаючи на поставлені питання експертна комісія дійшла висновку:

1. (1) Травма таза та правої нижньої кінцівки у гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 спричинила наслідки у вигляді, вкорочення правої нижньої кінцівки відносно лівої на 4 см, посттравматичну деформацію головки правої стегнової кістки, посттравматичий правобічний коксартроз, деформуючий посттравматичний артроз гомілково-стопного, таранно-п`ятково та п`ятково-човноподібного суглобів правої стопи та значне порушення функції статики та ходи правої нижньої кінцівки.

При огляді лікарем ортопедом-травматологом на час проведення експертизи встановлено діагноз: «Стан після МОС перелом заднього краю правої кульшової западини (12.06.2021) стан після МОС перелому човноподібної кістки правої стопи (12.06.2021). Деформація головки правої стегнової кістки ІІст. Посттравматичний правобічний коксартроз ІІІст. Деформуючий посттравматичний артроз гомілково стопного, таранно-п`яткового та п`ятково-човноподібного суглобів правої стопи ІІ ст. Вкорочення правої нижньої кінцівки на 4 см. Нейральний та больовий синдроми. Значне порушення функції статики та ходи правої нижньої кінцівки» . Враховуючи вищевикладене, травма у гр. ОСОБА_4 спричинила розлад здоров`я поєднаний зі стійкою втратою загальної працездатності в розмірі 35% (ст. 134 п. «в» Інструкції про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи Міністерства фінансів СССР від 1986 року, (чинний згідно роз`яснень головного судово-медичного експерта) та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя п. 2.1.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України 17.01.1995 року № 6) (а.с. 27-29).

17 листопада 2021 року між ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та позивачем була укладена угода про припинення зобов`язання переданням відступного. Згідно п. 1 зазначеної угоди сторони погодили, що станом на 19 листопада 2021 року сума витрат на лікування потерпілої становить 170735,27 грн та моральна шкода становить 8536,76 грн, загальна сума 179272,03 грн. Сторони узгодили, що сума страхового відшкодування (витрати на лікування та моральна шкода), буде сплачена Страховиком за даною Угодою складає 160000,00 грн. (сто шістдесят тисяч гривень). Потерпіла відмовляється від витрат на лікування та моральної шкоди на суму 19272,03 грн. Після сплати страховиком потерпілій суми, передбаченої пунктом 2 цієї Угоди, сторони вважають припиненими зобов`язання Страховика щодо виплати страхового відшкодування потерпілій внаслідок ДТП, що сталася 22 травня 2021 року за витратами на відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілої та шкоди, пов`язаної з стійкою втратою працездатності, які були понесені нею станом на 19 листопада 2021 року, та моральної шкоди (5% від страхової виплати). У разі понесення Потерпілою після підписання даної угоди інших витрат на лікування, заподіяння їй шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, шкоди пов`язаної із стійкою втратою працездатності, пов`язаних з ДТП, що сталася 22 травня 2021 року, страховик зобов`язується відшкодувати таку шкоду в межах ліміту відповідальності за шкоду заподіяну житло та здоров`ю Потерпілої внаслідок страхового випадку, який становить 260000 грн, за мінусом узгодженої цією угодою суми страхового відшкодування в розмірі 160000,00 грн. (витрати на лікування та моральна шкода), а також 19272,03 грн, від яких потерпіла відмовляється за цією угодою (а.с.130).

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 листопада 2021 року у справі № 585/2847/21 цивільний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в частині стягнення 170735,27 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 8536,76 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 179272,03 грн, залишено без розгляду (а.с.31-32).

Згідно довідки про доходи від 14.11.2025 ОСОБА_1 працювала в ДУ «Роменська виправна колонія (№56), за основною формою працевлаштування, загальна сума доходу за період з 01.02.2021 по 30.04.2021 становить 26975 грн. (а.с.33).

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , як перебуваюча на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області, отримала пенсію по інвалідності у розмірі 7237,90 грн. (а.с.34).

На підставі рапорту ОСОБА_1 від 18.01.2023 та свідоцтва про хворобу №54/ІН від 26.12.2022 прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодший інспектор відділу охорони, 20.01.2023 звільнена за п.2 ч.1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (за станом здоров`я, через хворобу) (а.с.35).

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Роменська центральна районна лікарня» Роменської міської ради від 25.06.2025 № 239/25/1144/Р, позивачу ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності та 65% втрати працездатності терміном на 2 роки. Основний діагноз: Т94.0 - Наслідки травм декількох ділянок тіла. Супутні діагнози: 662.8 - Інші уточнені поліневропатії. Ускладнення основного діагнозу: М19.17 - Посттравматичний артроз інших суглобів, ділянка гомілковостопного суглоба та стопи; М16.5 - Інший посттравматичний коксартроз; М24.50 - Контрактура суглоба, множинні локалізації; 892.21 - Перелом човноподібної кістки стопи; 832.4 Перелом кульшової западини (ямки). Причина інвалідності - травма (поранення, контузія, каліцтво), одержана в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язана з проходженням служби в ДКВС України. Група інвалідності, яку встановлено: ІІІ група; дата, з якої визначено відсоток втрати професійної працездатності: 21.02.2025; відсоток втрати професійної працездатності: 65%. дата повторного оцінювання відсотка 07.04.2027 (а.с.36-40).

Стороною відповідача до матеріалів справи долучено науковий висновок д.ю.н., професора, члена НКР Верховного Суду Харитонова Є., зробленого в при розгляді справи №906/1318/19, відповідно до якого на запитання - Чи підлягає відшкодуванню заробіток, втрачений внаслідок каліцтва, за період, у який потерпілий (позивач) продовжував працювати перебуваючи у трудових відносинах та отримувати заробітну плату? Дана наступна відповідь: «Сутність відшкодування заробітку, втраченого внаслідок каліцтва, полягає в тому, що потерпіла особа отримує відшкодування замість того заробітку, який вона повинна була б отримати, якби каліцтво не настало. Отже з метою уникнення «подвійного відшкодування», заробіток/, втрачений внаслідок каліцтва, за період, у який потерпілий (позивач) продовжував перебувати у трудових відносинах та отримувати заробітну плату, не підлягає відшкодуванню(а.с.67-69).

У відповідності до довідки про доходи ОСОБА_1 загальна сума доходу позивача за період з 22 травня 2021 року по 20 січня 2023 року становить 228 226 (двісті двадцять вісім тисяч двісті двадцять шість) грн.. 36 коп. З яких грошове забезпечення 156936,48 грн., 71289,88 інші нарахування (а.с.112).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 за період з травня 2021 року по грудень 2025 року вбачається, що з травня 2021 по грудень 2022 джерелом отримання доходу ОСОБА_1 була ДУ «Роменська виправна колонія (№56)», у листопаді 2021 року ОСОБА_1 отримала страхову виплату від ПАТ «НАСК» ОРАНТА» 160000 грн., за червень 2022 та за період з жовтня 2022 і листопад 2022 інформація про доходи відсутня. За грудень 2022 року та січень 2023 року ОСОБА_1 отримувала соціальні виплати, у січні 2023 року отримала виплату від ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» (код 185- виплати військовослужбовцям), за період з лютого 2023 року по червень 2025 року від УСЗН РМР отримувала соціальні виплати (код 128-соціальні виплати з відповідних бюджетів), також у цей період, а саме у листопаді 2023 року отримала виплату у розмірі 241560,00 грн. від Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань міністерства юстиції (код 128-соціальні виплати з відповідних бюджетів), з червня 2025 року по вересень 2025 року отримала виплати від ГУ ПФУ в Сумській області, за період з жовтня 2025 - листопада 2025 року інформація про доходи відсутня, у грудні 2025 року отримала виплату від ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» (а.с.158-164).

З наведеного суд встановив, що між сторонами склалися правовідносини щодо стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва, які підлягають вирішенню на підставі норм Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі Закон №1961-ІV).

Норми матеріального права, засновані судом.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів. Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до частини першої статті 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Частиною другою статті 1208 ЦК України встановлено, що за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Згідно зі статтею 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі Закон №1961-IV) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до положень статей 9, 22-31, 35, 36 Закону №1961-IV настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 906/1318/19 (295/16026/18), провадження № № 12-68гс21 зазначила зокрема, що:

50. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що законодавство виокремлює різні правові режими відшкодування шкоди, завданої життю або здоров`ю фізичної особи.

51. Статтями 1195-1208 ЦК України закріплено конструкцію спеціального делікту. В порядку, визначеному цими нормами, здійснюється відшкодування шкоди, завданої життю або здоров`ю фізичної особи, у всіх випадках, крім визначених спеціальними законами. У цій ситуації відшкодування шкоди покладається безпосередньо на її заподіювача за правилами деліктної відповідальності…

54. Відповідно до частини першої статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

55. Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти висновку, що для виникнення у потерпілого права на відшкодування втраченого заробітку (доходу) обов`язковою умовою є факт втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності…

57. Саме лише невстановлення МСЕК ступеня втрати працездатності при встановленні групи інвалідності позивачу не може свідчити про відсутність втрати працездатності в момент отримання позивачем травми.

58. Викладене свідчить про наявність підстав для відшкодування шкоди, завданої позивачу каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

60. Статтею 3 Конституції України життя і здоров`я людини визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

61. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, цивільно-правовий інститут, який покликаний захистити майнові та немайнові права, порушені заподіянням фізичній особі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я та втратою нею працездатності.

62. За своїм характером втрата працездатності може бути стійкою або тимчасовою. У свою чергу, стійка втрата працездатності може бути повною чи частковою. До стійкої втрати працездатності відноситься інвалідність…

69. Положення частини першої статті 1195 ЦК України пов`язують обов`язок здійснити відповідне відшкодування саме із фактом втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, не встановлюючи при цьому часових меж стосовно початку обрахування такого відшкодування.

70. Отже, момент, із яким пов`язується виникнення у позивача права на відповідне відшкодування - це момент заподіяння шкоди. Оскільки між заподіянням шкоди та ДТП встановлено прямий причинно-наслідковий зв`язок, то момент ДТП є одночасно і моментом набуття позивачем права на відшкодування шкоди.

71. Частиною першою статті 1197 ЦК України, зокрема, встановлено, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

72. Таким чином, для обрахунку суми відшкодування необхідно встановити ступінь втрати потерпілим професійної працездатності.

73. Разом із цим, у статті 1197 ЦК України зазначено, що розмір втраченого заробітку (доходу) визначається саме з урахуванням ступеня втрати професійної працездатності. Тобто закон не пов`язує виникнення відповідного права на відшкодування з моментом встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

74. Вказане свідчить, що встановлення ступеня втрати професійної працездатності особи має значення для визначення розміру втраченого нею заробітку і не може бути визначальним фактом, від якого залежить відновлення порушеного права позивача. Визначальним є заподіяння шкоди в результаті ДТП…

75. …Підсумовуючи викладене та з огляду на обставини цієї справи, визначення розміру відшкодування повинно здійснюватися з урахуванням встановленого ступеня втрати професійної працездатності та з моменту, коли у позивача з`явилось право на відповідне відшкодування - тобто з 02.08.2013 (дати ДТП та отримання позивачем травми).

76. Відповідно до частини четвертої статті 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 1203 ЦК України потерпілий має право на збільшення розміру відшкодування шкоди, якщо його працездатність знизилася порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди. Частиною першою статті 1204 ЦК України передбачено, що особа, на яку покладено обов`язок відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я потерпілого, має право вимагати зменшення розміру відшкодування шкоди, якщо працездатність потерпілого зросла порівняно з тією, яка була в нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди.

77. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що в залежності від фактичних обставин справи розмір відшкодування може бути як збільшено, так і зменшено за рішенням суду…

79. Абзацами першим та другим частини першої статті 1197 ЦК України передбачено, що середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

80. Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що середньомісячний заробіток позивача за три останні календарні місяця роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку позивача має обчислюватися виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Сторони не заперечували щодо такого розрахунку».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) сформульовано висновок, що результат аналізу норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц та постановах Верховного Суду: від 23 березня 2020 року у справі № 373/1773/18-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 501/2298/16-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 534/872/16-ц.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки необхідно розуміти юридичну або фізичну особу, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела (постанова Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 914/820/17).

Норми процесуального права, застосовані судом.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Мотиви суду.

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що 22.05.2021 року близько 09 год. 25 хв., поблизу будинку № 31 по вул. Полтавській, в м. Ромни Сумської області, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Lada» моделі «Largus», р.н. НОМЕР_1 , рухався в межах населеного пункту, по проїзній частині дороги по вул. Полтавській в м. Ромни Сумської області зі сторони вул. Сумської, в напрямку вул. Покровський Узвіз. Перед виконанням маневру повороту вліво, не впевнився у безпеці виконання маневру, не маючи перешкод для своєчасної оцінки швидкісного режиму та взаємного розташування попутного транспортного засобу, своєчасно не відмовився від виконання маневру, не надав переваги в русі водію мотоцикла марки «BENZHOU» моделі «TR125T-19» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку та мав перевагу в русі. Виконуючи маневр повороту ліворуч, ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 10.1, 10.6 Правил дорожнього руху України, хоча мав технічну можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого сталося зіткнення з вказаним мотоциклом. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу ОСОБА_3 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пасажир мотоциклу ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, з якими були доставлені до КНП «Роменської ЦРЛ» РМР. Вказані тілесні ушкодження знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

На момент вчинення ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових правовідносинах із СФГ «Україна» та керував службовим автомобілем марки «Lada» моделі «Largus», р.н. НОМЕР_1 . Обов`язкова цивільно-правова відповідальність СФГ «Урожай» застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» згідно полісу № AР 7790648 від 05.06.2020 р., страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 260 000 грн., майну - 130 000 грн. Франшиза встановлена в розмірі 2500 грн.

Відповідно до угоди про припинення зобов`язання переданням відступного від 17 листопада 2021 року ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» виплатило позивачу ОСОБА_1 відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров`ю, а саме витрат на лікування, придбання медичних препаратів, моральної шкоди у розмірі 160 000,00 грн, то з урахуванням ліміту відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоров`ю внаслідок страхового випадку, який становить 260 000,00 грн, за мінусом узгодженої цією угодою суми страхового відшкодування в розмірі 160 000,00 грн (витрати на лікування та моральна шкода), франшизи, розмір якої становив 2500,00 грн, позивач має право на отримання від ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 97500,00 грн (260000,00-160000,00-2500,00=97500,00) страхової (регламентної) виплати у зв`язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності.

Враховуючи наявність у ОСОБА_1 такого права, стороною позивача було зменшено розмір позовних вимог, зокрема, і на цю суму.

Довідка до акта огляду МСЕК серії ААВ № 663118 від 21.02.2023, довідка МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 016154 від 21.02.2023, висновок експерта № 58/2023 від 22 вересня 2023 року, висновок експерта № 33/2024 від 05 вересня 2024 року, витяг з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Роменська центральна районна лікарня» Роменської міської ради від 12.05.2025 № 239/25/803/Р свідчать про факт прямого причинно-наслідкового зв`язку між ДТП, отриманими позивачем травмами та зменшенням ступеня її професійної працездатності, що призвело в подальшому до встановлення їй МСЕК інвалідності (тобто констатовано наявність стійкого розладу здоров`я) та визначення ступеня втрати професійної працездатності.

Зазначене свідчить, що заподіяні позивачу тілесні ушкодження мають стійкий невідновний характер.

Заробіток, втрачений позивачем внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, до цього часу не відшкодований і такий заробіток перевищує розмір страхової виплати за завдану шкоду життю та здоров`ю позивача.

Визначення розміру відшкодування позивачу заробітку, втраченого внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, на підставі статей 1195, 1197 ЦК України повинно здійснюватися з урахуванням встановленого ступеня втрати професійної працездатності та з моменту, коли у позивача з`явилось право на відповідне відшкодування - тобто з 22.05.2021 (дати ДТП та отримання позивачем травми, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 906/1318/19 (295/16026/18), провадження № № 12-68гс21.

За матеріалами справи середньомісячний заробіток позивача за три останні календарні місяця роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, становить 8991,67 грн.

Оскільки середньомісячний заробіток позивача за три останні календарні місяця роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (30 000,00 грн станом на 22.05.2021 - дату ДТП), то розмір втраченого заробітку позивача має обчислюватися виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 906/1318/19 (295/16026/18), провадження № № 12 68гс21).

Посилання представника відповідача на те, що згідно Наукового висновку д.ю.н., професора, члена Науково-консультативної ради Верховного Суду Євгена Харитонова сутність відшкодування заробітку, втраченого внаслідок каліцтва, полягає в тому, що потерпіла особа отримує відшкодування замість того заробітку, який вона повинна була б отримати, якби каліцтво не настало, тому з метою уникнення «подвійного відшкодування», заробіток, втрачений внаслідок каліцтва за період, у який потерпілий (позивач) продовжує перебувати у трудових відносинах та отримувати заробітну плату, не підлягає відшкодуванню, не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається із зазначеного висновку, він наданий без урахування обставин, коли середньомісячний заробіток за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 906/1318/19 (295/16026/18), провадження № № 12-68гс21, не зважаючи на Науковий висновок, на який посилається сторона відповідача зазначила, зокрема, що «оскільки…середньомісячний заробіток позивача за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати» (п.80).

Ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: 6 000,00 грн, з 1 грудня 2021 року - 6500,00 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6500 грн; з 1 жовтня - 6700 грн. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6700 гривень.

У статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 гривень, з 1 квітня - 8000 гривень.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі -8000 гривень.

За матеріалами справи до 21.02.2025 відсоток втрати професійної працездатності позивача становив 80%, після 21.02.2025 - 65%.

Оскільки розмір втраченого заробітку позивача має обчислюватись виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати за період з 22.05.2021 по 31.12.2025 позивачу слід нарахувати:

- з 22.05.2021 по 31.05.2021 - 7741,94 грн (6 000 * 5 * 0,8 / 31 день * 10 днів);

- з 01.06.2021 по 30.11.2021 - 144000,00 грн (6 000 * 5 * 0,8 * 6 місяців)

- з 01.12.2021 по 30.09.2022 - 260000,00 грн (6500 * 5 * 0,8 * 10 місяців);

- з 01.10.2022 по 31.12.2023 - 402000,00 грн (6700 * 5 * 0,8 * 15 місяців);

- з 01.01.2024 по 31.03.2024 - 85200,00 грн (7100 * 5 * 0,8 * 3 місяці);

- з 01.04.2024 по 31.01.2025 - 320000,00 грн (8000 * 5 * 0,8 * 10 місяців);

- з 01.02.2025 по 21.02.2025 - 22857,14 грн (8 000 * 5 * 0,8 / 28 днів * 20 днів)

- з 21.02.2025 по 28.02.2025 - 7428,57 грн (8 000 * 5 * 0,65 / 28 днів * 8 днів);

- з 01.03.2025 по 31.12.2025 - 260000,00 грн (8000 * 5 * 0,65 * 10 місяців).

Всього, 1 509 227,65 грн.

З указаної суми слід відрахувати 97 500,00 грн страхової (регламентної) виплати у зв`язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності, які має виплатити позивачу ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в межах ліміту відповідальності, та 156 936,48 грн виплаченого позивачу грошового забезпечення за період перебування на лікуванні в лікувальних закладах, тимчасового звільнення від служби на підставі листків звільнення від службових обов`язків з тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом (іншим ушкодженням здоров`я), підлягає втрачений заробіток (дохід) за період з 22.05.2021 року по 31.12.2025 у розмірі 1 254 791,17 грн (1 509 227,65 - 97 500,00 - 156 936,48 = 1 254 791,17).

Відповідно до ч.3 ст. 1197 ЦК України до втраченого заробітку (доходу) включаються всі види оплати праці за трудовим договором за місцем основної роботи і за сумісництвом, з яких сплачується податок на доходи громадян, у сумах, нарахованих до вирахування податку.

До втраченого заробітку (доходу) не включаються одноразові виплати, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога, допомога по вагітності та пологах тощо.

Таким чином сторона відповідача хибно вважає, що суд має відрахувати з указаної суми виплачену позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 8422,25 грн, матеріальну допомогу при надані відпустки у розмірі 8677,25 грн та 9207,25 грн, одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 44983,13 грн., оскільки ці виплати не є складовими частинами основного грошового забезпечення, їх віднесено до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а тому ці суми не повинні враховуватись при визначенні розміру відшкодування втраченого позивачем заробітку.

Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Сторона позивача просить про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток з 01.01.2026 до 07.04.2027 (дати повторного оцінювання експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ) у розмірі 28 102,75 грн щомісячно.

Як на підставу здійснення такого нарахування на майбутнє представник позивача в судовому засіданні посилався на необхідність проведення оперативного втручання ОСОБА_1 , вартість якого більше 300 000 грн.

При цьому, доказів зазначеному позивач не надає, сума втраченого заробітку (доходу) яку суд стягує з відповідача на користь позивача значно вища ніж 300 000 грн., а тому суд дійшов висновку про відсутність обставин, які мають істотне значення для такої виплати наперед та про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми втраченого доходу за період з 01.01.2026 року по 08.05.2026 (дата ухвалення судового рішення).

Розмір відшкодування визначається виходячи із фактично встановленого на момент розгляду справи ступеня втрати працездатності, який може змінюватись.

Приймаючи такий висновок суд також враховує і те, що умови воєнного стану, в якому наразі перебуває наша країна, створюють підвищені ризики як для здійснення господарської діяльності, так і для можливості виконання фінансових зобов`язань у майбутньому. А тому покладення на відповідача обов`язку зі сплати компенсації за періоди, які ще не настали, в умовах сьогоднішніх реалій та непередбачуваних подій, може призвести до його необґрунтованого та надмірного фінансового навантаження і може не відповідати його майбутнім можливостям (у разі руйнування майна, бойових дій, знищення виробничих об`єктів тощо).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року мінімальна щомісячна заробітна плата становить 8 647,00 гривень.

Відтак, щомісячний розмір втраченого заробітку позивача з 01.01.2026 становить 28102,75 грн (8 647 * 5 * 0,65).

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за період з 01.01.2026 по 08.05.2026 - 119 663, 32 грн. втраченого заробітку (доходу), з яких:

- з 01.01.2026 по 30.04.2026 - 112 411,00 грн. (8647 * 5 * 0,65 * 4 місяці);

- з 01.05.2026 по 08.05.2026 - 7 252,32 грн. (8 647 * 5 * 0,65 / 31 днів * 8 днів).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню втрачений заробіток (дохід) за період з 22.05.2021 по 08.05.2026 у розмірі - 1 374 454,49 грн.(1 254 791,17 + 119 663,32)

Щодо судових витрат.

Понесення позивачкою витрат на оплату правничої допомоги підтверджується договором про надання правничої допомоги від 12 листопада 2025 року, згідно п. 5 якого розмір гонорару з урахуванням складності справи та виконуваних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, що має бути витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціни позову, враховуючи критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, попередньо визначається за домовленістю сторін у фіксованій сумі 30000 (тридцять тисяч) грн з розрахунку 2500,00 грн за годину робочого часу та орієнтовно передбачуваних 12 годин робочого часу, який має бути витрачений адвокатом на надання правничої допомоги у суді першої інстанції.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі N 910/12876/19).

Беручи до уваги співмірність суми фіксованого гонорару, який становить менше 10% від ціни позову, зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, суд вважає заявлену суму компенсації витрат на правничу допомогу співмірною із складністю справи та її значенням для позивачки.

Факт оплати відповідачем витрат на правничу допомогу у вказаному розмірі підтверджується договором про надання правничої допомоги фіскальним чеком ПРРО ДПС на суму 30 000,00 грн. від 17.11.2025.

Суд задовольняє позовні вимоги позивача на суму 1 374 454,49 грн., позивач заявляв вимоги про стягнення з відповідача втраченого заробітку на суму 1 681 952,92 грн. (1 254 791,17 грн. за період з 22.05.2021 по 31.12.2025 та 427 161,80 грн. за період з 01.01.2026 по 07.04.2026), таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 24515,33 грн. (1 374 454,49 х 30 000 : 1 681 952,92) .

Стороною відповідача на момент ухвалення рішення у справі суду не надані докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При зверненні до суду із позовом позивач звільнена від сплати судового збору на підставі положення п. п.п.2,6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позову майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд задовольняє позовні вимоги позивача на суму 1 374 454,49 грн., один відсоток з якої становить 13744,54 грн.

Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 11 231,73 грн. (1 374 454,49 х 13 744,54 : 1 681 952,92) , а 2 512,81 грн. слід компенсувати за рахунок держави у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарство «Урожай», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Національна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 , про стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва - задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Урожай» (код ЄДРПОУ 23295920), на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом (іншим ушкодженням здоров`я), втрачений заробіток (дохід) за період з 22.05.2021 року по 08 травня 2026 року у розмірі 1 374 454 (один мільйон триста сімдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн. 49 коп.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Урожай» (код ЄДРПОУ 23295920), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 24 515 (двадцять чотири тисячі п`ятсот п`ятнадцять ) грн. 73 коп.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Урожай» (код ЄДРПОУ 23295920) на користь держави судовий збір у розмірі 11 231 (одинадцять тисяч двісті тридцять одну) грн. 73 коп., а іншу частину судового збору в сумі 2512 (дві тисячі п`ятсот дванадцять) грн.. 81 коп. - компенсувати за рахунок держави у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач: ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача: Менько Дмитро Дмитрович , тел. НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: Селянське (фермерське) господарство «Урожай», тел. 380544893350, адреса: 42087, Сумська обл., Роменський р-н, с. Андріяшівка, вул. Київська, буд. 98А, ЄДРПОУ 23295920.

Представник відповідача Цесельська Інна Валентинівна, тел. НОМЕР_7 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Третя особа: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», тел. 380445375800, адреса: 02081, м. Київ вул. Здолбунівська, 7Д, корпус Г, ЄДРПОУ 00034186.

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова