Ухвала суду № 136376224, 08.05.2026, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/938/26

Провадження 1-кс/510/102/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 рокум. Рені

Слідчий суддя Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_1

- за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ№ 2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна, -

УСТАНОВИВ:

Слідчий СВ №2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на дві грошові купюри номіналом в 100 доларів США кожна з серійними номерами НВ38348946К та НВ38348924К, котрі було поміщено до сейф пакету НПУ KIV2115108 з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та подальшої спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні № 12026162150000435 від 07.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

В клопотанні про арешт майна зазначено, що 07.05.2026 року о 06:11 год до чергової частини відділення поліції №2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення зі служби «102» від працівника прикордонної служби про те, що на в`їзд в Україну на пункті - пропуску "Орлівка-Ісакча"який розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Орлівка, вул. Паромна Дорога 1, прибула громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка під час перевірки особистих документів з метою проходження прикордонного контролю без законних на те підстав, запропонувала неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США працівнику ДПСУ.

Першочерговими слідчими діями став виїзд на місце події за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Орлівка, вул. Паромна дорога 1 та проведено огляд місця події в адміністративній будівлі в службовому кабінеті на столі було виявлено дві грошові купюри номіналом в 100 доларів США кожна, з серійними номерами НВ38348946К та НВ38348924К, належні ОСОБА_5 , які вона надала в якості неправомірної вигоди співробітникам ДПСУ, котрі в подальшому було вилучено та поміщено до сейф пакету НПУ KIV2115108та залишено на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

В подальшому, 07.05.2026 року відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162150000435 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Виявлені грошові купюри номіналом в 100 доларів США кожна з серійними номерами НВ38348946К та НВ38348924К, було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні від 07.05.2026 року.

Беручи до уваги все вищевикладене, слідчий зазначає, що вищевказаний об`єкт по даному кримінальному провадженню має значення речового доказу, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, необхідністю проведення необхідних експертиз, у зв`язку з чим просить суд накласти арешт на вищевказані об`єкти.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий - ОСОБА_3 , а також прокурор - ОСОБА_4 , просили розглянути клопотання без їх участі на задоволенні клопотання наполягали.

Також в матеріалах справи наявна заява від ОСОБА_5 , в якій зазначено, що вона просить розглянути клопотання без її участі, що не перешкоджає розгляду, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Дослідивши додані до клопотання матеріали, перевіривши доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням положень ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Як вбачається з витягу з ЄРДР № 12026162150000435 від 07.05.2026 р. порушено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. В якості обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення зазначено, що 07.05.2026 року до чергової частини ВП № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від оператора лінії «102» про те, що 07.05.2026 близько 06:11 години до міжнародного пункту пропуску «Орлівка-Ісакча», розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Орлівка, вул. Паромна Дорога, 1, у напрямку в`їзду в Україну прибула громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час проходження прикордонного контролю, а саме під час перевірки документів, остання, діючи умисно та без законних підстав, з метою безперешкодного перетину державного кордону України, запропонувала неправомірну вигоду у розмірі 200 доларів США працівнику ДПСУ.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що 2 (дві) купюри номіналом в 100 доларів кожна з серійними номерами НВ 38348946К та НВ 38348924К належні громадянці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрі було поміщено до сейф пакету НПУ KIV2115108 та визнано речовим доказом у справі, є відповідно, до вимог ст. 98 КПК України, речовим доказом, може бути використаний як доказ факту кримінального правопорушення, таким чином, з метоюзбереження речового доказу та проведення відповідних експертиз у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що слід накласти арешт на вищевказаний об`єкт.

На підставі викладеного, керуючись ст. 108, ст.ст. 170, 171, 172, 173, 174, ст. 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

1.Клопотання слідчого СВ №2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна задовольнити.

2.З метою збереження речового доказу накласти арешт на об`єкт, який постановою слідчого визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12026162150000435 від 07.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а саме на:

- дві грошові купюри номіналом в 100 доларів США кожна з серійними номерами НВ38348946К та НВ38348924К, котрі було поміщено до сейф пакету Національної поліції України KIV2115108.

3. Майно на яке накладено арешт: дві грошові купюри номіналом в 100 доларів США кожна з серійними номерами НВ38348946К та НВ38348924К котрі було поміщено до сейф пакету Національної поліції України KIV2115108 - залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

4. Виконання ухвали покласти на слідчого СВ № 2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 .

Відповідно до положень ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1