Ухвала суду № 136375823, 08.05.2026, Маньківський районний суд Черкаської області

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

08 травня 2026 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Маренюк Віктор Леонідович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів),

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів).

На підставу своїх вимог спирається на те що, бабі позивача, ОСОБА_2 , з 01.01.2002 було призначено пенсію за віком безстроково, що підтверджується дублікатом пенсійного посвідчення, виданим 14.01.2002 Червоногвардійським районним управлінням Пенсійного фонду України у місті Макіївка Донецької області.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 17.10.2025 № 1600-0401-8/79823, адресованого Маньківській державній нотаріальній конторі, ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як внутрішньо переміщена особа та одержувала пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплату їй пенсії було припинено з березня 2024 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла у місті Макіївка Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Місто Макіївка Донецької області входить до Переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, затвердженого Указом Президента України від 07.02.2019 № 32/2019 (пункт 1 Переліку). Відповідно до абзацу четвертого частини 2 статті 1 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» місто Макіївка Донецької області є окупованим починаючи з 07.04.2014.

Таким чином, ОСОБА_2 померла на тимчасово окупованій території України.

Після смерті ОСОБА_2 Маньківською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу № 111/2025. Позивач є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 . Зазначені обставини підтверджуються довідкою Маньківської державної нотаріальної контори від 07.04.2026 № 242/01-16.

На запит Маньківської державної нотаріальної контори від 31.10.2025 № 1127/02-14 у листі від 27.11.2025 № 46/12-05-152126/2025/БТ акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») повідомило, що на рахунку ОСОБА_2 у територіально відокремленому безбалансовому відділенні № 10016/0120 філії - Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , відкритому 23.05.2016, станом на 26.11.2025 наявні грошові кошти у розмірі 138710, 29 грн. (сто тридцять вісім тисяч сімсот десять гривень двадцять дев`ять копійок).

Запит Маньківської державної нотаріальної контори від 31.10.2025 № 1127/02-14 було отримано АТ «Ощадбанк» 05.11.2025, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 31.10.2025, накладною від 31.10.2025 № 2010100074950 та інформацією щодо поштового відправлення № 2010100074950 з офіційного вебсайту акціонерного товариства «Укрпошта» в мережі Інтернет.

На підставі зазначеного листа АТ «Ощадбанк» державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину від 14.01.2026 № 10, яка складається з грошового вкладу на суму 138710, 29 грн. (сто тридцять вісім тисяч сімсот десять гривень двадцять дев`ять копійок) та усіх належних відсотків та нарахувань.

Листом АТ «Ощадбанк» від 11.02.2026 № 34/2-12/1289/2026/с позивачу повідомлено, що кошти в межах залишку, зазначеному у свідоцтві про право на спадщину від 14.01.2026 № 10, були повернуті до Пенсійного фонду України платіжною інструкцією від 24.12.2025 № 2122723023217 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 745 «Деякі особливості застосування статті 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Відповідно до пункту 4 Порядку відновлення та виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), кошти на виплату яких повернуті Пенсійному фонду України акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 745, у разі смерті одержувача виплата повернутих сум коштів здійснюється як виплата недоотриманої пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера у порядку, встановленому статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

16.02.2026 позивач через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України подав заяву про виплату йому зазначених грошових коштів в якості недоотриманої пенсії, додавши до такої заяви копії свого паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , своєї картки платника податків від 08.10.2009 № 12088, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_2 від 15.07.1998 № 40445, листа АТ «Ощадбанк» від 11.02.2026 № 34/2-12/1289/2026/с, свідоцтва про право на спадщину від 14.01.2026 № 10, довідки за реквізитами акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» від 15.02.2026 № QR9RCI0JCB3I1AOO та свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 .

20.02.2026 в телефонному режимі особа, яка подзвонила з номеру телефону НОМЕР_4 та представилась працівником Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області, повідомила позивача, що йому відмовлено у виплаті зазначених грошових коштів в якості недоотриманої пенсії.

Отримавши таку усну відмову та додатково проаналізувавши ситуацію, що склалася, позивач рекомендованим поштовим відправленням надіслав Пенсійному фонду заяву від 24.02.2026 про повернення йому зазначених грошових коштів в якості безпідставно набутих та про виплату процентів за користування ними.

Відповідно до листа Пенсійного фонду України від 09.03.2026 № 26112-29668/Б-03/8-2800/26 заяву позивача від 24.02.2026 про повернення йому зазначених грошових коштів в якості безпідставно набутих та про виплату процентів за користування ними надіслано за належністю Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 07.04.2026 № 7584-6283/Б-02/8-2300/26 позивачу повідомлено наступне: 1) його звернення від 24.02.2026 щодо виплати коштів померлої ОСОБА_2 розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян»; 2) ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплату якої було припинено з 01.03.2024; 3) ОСОБА_2 28.03.2025; 4) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області розглянуто заяву позивача від 16.02.2026 щодо виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_2 та прийнято рішення про відмову, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України.

Отже, фактично Пенсійним фондом України та його територіальним органом заяву позивача від 24.02.2026 про повернення безпідставно набутих грошових коштів та виплату процентів за користування ними було просто проігноровано, оскільки в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 07.04.2026 № 7584-6283/Б-02/8-2300/26 в порушення вимог статті 19 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР відсутні відомості про результати її розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 1216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV визначає спадкування як перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини 5 статті 1268 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 2 статті 1220 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV визначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 1 статті 1218 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 2 статті 1228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV передбачено, що право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Відповідно до статті 41 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 2 статті 1066 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV передбачено, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Частиною 1 статті 1071 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Частиною 2 статті 1071 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV передбачено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Частиною 5 статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до висновку Верховного Суду (постанова від 29.11.2024 у справі № 160/20613/21) пенсії за віком відповідають ознакам такої категорії як власність, її протиправне позбавлення буде порушенням гарантій, передбачених частиною четвертою статті 41 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Відповідно до висновку Верховного Суду (постанова від 24.06.2015 у справі № 6-535цс15) відносини між банком та клієнтом (володільцем банківського рахунка) щодо укладення договору банківського рахунка та здійснення операцій за рахунком клієнта урегульовано положеннями глави 72 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частина друга статті 1068 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» дата валютування - це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.

Отже, кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок особи стають її власністю, втрачають свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набувають статус вкладу. При цьому перерахування (видача) вкладу можливе лише в порядок та спосіб, визначений законодавством, шляхом отримання спадщини спадкоємцями померлого вкладника.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства України та висновки Верховного Суду, формулюю наступні висновки.

Після зарахування на рахунок ОСОБА_2 у АТ «Ощадбанк» виплачена їй пенсія стала її власністю і набула статус вкладу. АТ «Ощадбанк» не набуло права власності на такі грошові кошти.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина ОСОБА_2 . З 28.03.2025 вся спадщина ОСОБА_2 , включно з грошовими коштами, виплаченими їй в якості пенсії, належить мені як спадкоємцю. З моменту смерті ОСОБА_2 позивач має виключне право на отримання таких коштів.

Про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина ОСОБА_2 та про прийняття позивачем такої спадщини АТ «Ощадбанк» стало відомо ще 05.11.2025.

Маючи достовірні відомості про відкриття та прийняття спадщини ОСОБА_2 , в порушення вимог Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР та Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, а також висновків Верховного Суду (постанова від 29.11.2024 у справі № 160/20613/21, постанова від 24.06.2015 у справі № 6-535цс15), не будучи власником, а будучи лише користувачем грошових коштів на рахунку спадкодавця, АТ «Ощадбанк» 24.12.2025 перерахував грошові кошти в розмірі 138710, 29 грн. (сто тридцять вісім тисяч сімсот десять гривень двадцять дев`ять копійок) з рахунку ОСОБА_2 Пенсійному фонду України не на підставі судового рішення, не на підставі закону, не на підставі договору між АТ «Ощадбанк» та клієнтом, а на підставі постанови Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до частини 2 статті 1212 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 1 статті 1213 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Станом на 17.10.2025 Пенсійний фонд України в особі свого територіального органу - Головного управління в Полтавській області мав відомості про те, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, а така спадщина була прийнята позивачем. Вказане підтверджується тим, що в якості відповіді на запит Маньківської державної нотаріальної контори від 15.10.2025 № 1074/02-14 щодо недоотриманої пенсії ОСОБА_2 надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 17.10.2025 № 1600-0401-8/79823.

Маючи достовірні відомості про відкриття та прийняття спадщини ОСОБА_2 , в порушення вимог Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР та Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, а також висновків Верховного Суду (постанова від 29.11.2024 у справі № 160/20613/21, постанова від 24.06.2015 у справі № 6-535цс15), Пенсійний фонд України 24.12.2025 без належної правової підстави набув грошові кошти з рахунку померлої ОСОБА_2 в розмірі 138710, 29 грн. (сто тридцять вісім тисяч сімсот десять гривень двадцять дев`ять копійок), та не повернув такі кошти спадкоємцю, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/571/26 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів).

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Проведення підготовчого засідання призначити на 25 травня 2026 року о 10 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще. Маньківка Уманського (Маньківського) району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасника справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачам для надання зустрічного позову встановити строк до 25 травня 2026 року.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Копію ухвали направити учасникам справи разом з судовими повістками.

Повідомити учасникам веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Л. Маренюк