Рішення № 136375206, 08.05.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1230/25

номер провадження 2/546/180/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У грудні 2025 року до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 30 листопада 2023 року було укладено договір позики № 4156364. Договір позики підписано електронним підписом позичальника. Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» опубліковані на сайті - https://clickcredit.ua/informaciya. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 23 від 11 квітня 2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 30940 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 7000,00 грн та відсотками - 23940,00 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини, представник позивача - Зіморой Денис Миколайович просить стягнути з відповідача заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов`язання за договором не виконав.

Ухвалою судді від 16 грудня 2025 року у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 14 січня 2026 року, яке було відкладене на 09 лютого 2026 року та в подальшому на 02 березня 2026 року.

За клопотанням представника відповідача 02 березня 2026 року судове засідання було відкладене на 24 березня 2026 року

16 березня 2026 року від представника відповідача - Дешка В`ячеслава Олександровича надійшов відзив на позов, який обґрунтований наступним.

Щодо укладення кредитного договору представник відповідача зазначив, що в матеріалах справи відсутнє належне підтвердження того, що позичальнику була надана уся необхідна інформація відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відсутність документального підтвердження такої інформованої згоди означає, що Кредитодавець не забезпечив дотримання законодавчих вимог до укладення договору, що ставить під сумнів його юридичну дійсність. Відсутня також інформація про механізми підтвердження наміру клієнта діяти від свого імені, у власних інтересах, а не на користь третьої особи, що може спричинити неправомірне оформлення кредиту. Відповідач не визнає дійсність Кредитного договору, підписаного нібито за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (ОТП), оскільки порядок і умови використання такого підпису не відповідають вимогам Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Надіслання SMS із кодом не забезпечує належної ідентифікації, оскільки не підтверджує, що саме позичальник, а не третя особа, використав цей код, натиснув кнопку «ТАК» і таким чином уклав договір.

Щодо надання кредитних коштів представник відповідача зазначив, що стороною позивача не надано належних доказів перерахування коштів ОСОБА_1 , а саме виписки по рахунку відповідача чи платіжної інструкції.

Щодо нарахування відсотків представник відповідача зазначив, що надана позивачем інформація у позовній заяві про те, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором, яка містить складові заявленої позивачем заборгованості є узагальненою, не є належним та допустимим доказом у справі і не містить розрахунку відсотків у розумінні первинного документу відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» і який є підставою для відображення операцій у бухгалтерському обліку. Також представник відповідача вказав, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Щодо витрат на правову допомогу представник відповідача зазначив, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

18 березня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Щодо порядку укладення у відзиві зазначено, що відповідно до умов Договору, що розміщені безпосередньо на сайті позикодавця та зі змістом яких відповідач був ознайомлений на момент укладення Договору, відповідач розумів, що договір укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи позикодавця, в результаті чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у сторін договору позики виникають цивільні права та обов`язки. Порядок укладення (підписання) договору передбачає направлення електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти Договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином Договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі. Підписуючи електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором, позичальник засвідчив, що його акцепт є повним та безумовним, тобто він погоджується з усіма без виключення умовами оферти. Сформовані таким чином електронні підписи накладаються на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору його умови вважаються прийнятими, а Договір позики є укладеним. На підписаний Договір накладається кваліфікована електронна печатка товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу. Договір позики зберігається в електронному вигляді в Особистому кабінеті Позичальника, а також направляється позичальнику на електронну пошту. Також, укладаючи Договір, позичальник засвідчив, що погоджується, що електронний підпис з одноразовим ідентифікатором є аналогом його власноручного підпису, а також усвідомлює правові наслідки такої згоди.

Договір позики був укладений з позичальником ОСОБА_1 в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подав заявки на отримання позики за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання Договору.

Щодо надання кредитних коштів представник позивача зазначив, що згідно з відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 30.11.2023 на рахунок відповідача - № НОМЕР_1 , який був зазначений у Договорі, було зараховано суму 7000,00 грн кредиту № 4156364 від 30.11.2023.

Щодо розрахунку заборгованості представник позивача зазначив, що відповідач розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надав.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами представник позивача вказав, що сторони Договору узгодили їх розмір та порядок нарахування, підписавши Договір.

Також представник позивача зазначив, що договори факторингу між первісними кредиторами та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладені у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача. Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

24 березня 2026 року судове засідання було відкладене на 13 квітня 2026 року за клопотанням представника відповідача.

13 квітня 2026 року ухвалою суду постановлено витребувати докази від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у зв`язку з чим судове засідання було відкладене на 08 травня 2026 року.

У судове засідання 08 травня 2026 року учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 120, 121).

У позовній заяві представник позивача просив справу слухати без участі їх представника (а.с. 2-4).

У зв`язку з вищевикладеним суд вирішив проводити судове засідання, ураховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 30 листопада 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 4156364 (далі - Договір) (а.с. 5-7). Договір підписаний відповідачем електронним підписом з допомогою одноразового ідентифікатора - d5XmSOqBFE.

Відповідно до пункту 2 Договору сума позики - 7000,00 грн, базова процентна ставка за перший день користування позикою - 71,71%, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до датки повернення кредиту - 3,00%, строк позики (строк договору) - 30 днів.

Положеннями пункту 5 Договору передбачено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що позичальник ознайомився за посиланням https://clickcredit.ua/informaciya щодо позикодавця та його послуг.

Крім того, за умовами, передбаченими п. 6 Договору, позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати позики, установлених цим Договором (пролонгація), на підставі поданого до позикодавця зверненням із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.

Згідно з пунктом 22 Договору цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію» та із додатковим накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Відповідно до п. 23 Договору за обраними Позичальником параметрами Позики Позикодавцем в особистий кабінет та/або на електронну пошту Позичальника надсилається підписана Позикодавцем оферта у вигляді проекту договору для ознайомлення та узгодження умов разом з електронним повідомленням - пропозицією укласти Договір. На вказану Позичальником електронну пошту надсилається згенерований одноразовий ідентифікатор для підписання Договору. Позичальник, приймаючи пропозицію Позикодавця укласти Договір, підписує в інформаційно-комунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором. Сформовані таким чином електронні підписи Позичальника та Позикодавця накладені на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору Позикодавець на виконання вимог Постанови НБУ додатково накладає кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу, після чого його умови вважаються прийнятими, а Договір є укладеним. Підписаний таким чином Договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Також відповідач електронним підписом з допомогою одноразового ідентифікатора - d5XmSOqBFE підписав Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 8).

Згідно з довідкою, виданою 16 жовтня 2025 року, ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення наступної платіжної операції: дата - 30 листопада 2025 року; сума - 7000,00 грн; отримувач - ОСОБА_1 (ЕПЗ номер НОМЕР_1 ) (а.с. 12).

На виконання ухвали суду 14 січня 2026 року до суду надійшов лист АТ КБ «Приватбанк», зі змісту якого встановлено, що в банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена платіжна картка № НОМЕР_2 до рахунку № НОМЕР_3 (а.с. 56). До даного листа була додана виписка по вказаному рахунку ОСОБА_1 , з якої встановлено, що 30 листопада 2023 року були зараховані кошти в сумі 7000,00 грн (а.с. 55).

Відповідно до розрахунку, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», у відповідача виникла заборгованість за тілом кредиту - 7000,00 грн та процентами - 23940,00 грн (а.с. 9-10).

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 14/06/21 (а.с. 14-17).

Згідно з пунктом 1.1. договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до пункту 1.2. договору факторингу сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Також 28.07.2021, 13.06.2022 та 11.04.2024були підписані додаткові угоди № 2, 7 та 22 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а.с. 18, 19, 20).

Згідно з актом прийому-передачі Реєстру Боржників № 23 від 11 квітня 2024 року за Договором Факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників № 23 кількістю 6984, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 21).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 23 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало право вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 за договором позики № 4156364. Сума заборгованості становить 30940 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 7000,00 грн та відсотками - 23940,00 грн (а.с. 22).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частини перша та друга статті 1046 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису) договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

На виконання ухвали суду 07 травня 2026 року від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надійшла заява, у якій зазначено наступне.

Товариство є власником знаку для товарів і послуг CLICKCREDIT є юридичною особою за законодавством України та фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність на підставі ліцензії, що оформлена в бездокументарній формі, інформація про що розміщена на офіційній інтернет-сторінці НБУ https: https://kis.bank.gov.ua. Товариство надає грошові кредити (позики) на договірних умовах на підставі зареєстрованих Національним банком України Правил надання фінансових послуг та примірного Договору, з урахуванням положень чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про електронну комерцію».

30 листопада 2023 року через інформаційно-комунікаційну систему (надалі - ІКС) ClickCredit між ОСОБА_1 та Товариством було укладено ДОГОВІР ПОЗИКИ № 4156364 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) (надалі - Договір), відповідно до умов якого Товариство зобов`язалося передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики.

Відносини, пов`язані з використанням електронних документів, регулюються, зокрема Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», який визначає, що Електронний документ визнається оригіналом, якщо містить електронний підпис відповідно до встановлених вимог. Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону «Про електронну комерцію». Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилався засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі (довідка про ідентифікацію додається).

Договір підписано електронним підписом, відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор d5XmSOqBFE, що був надісланий на вказану Позичальником електронну адресу - urij1968n@gmail.com) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Відповідно до п. 22 Договору цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно- комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису Позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором Позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію» та із додатковим накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника Позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу згідно вимог Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою Національного банку України від 03.11.2021 № 113 (далі - Постанова НБУ).

При укладанні Договору Позичальник мав обсяг цивільної дієздатності та його волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі. Тобто Договір був укладений і підписаний сторонами з дотриманням усіх правил підписання у відповідності з умовами Закону «Про електронну комерцію.

Щодо проходження процедури ідентифікації та верифікації Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюється одночасно на підставі інформації, отриманої від клієнта та документів та/або інформації, отриманої Товариством від системи BankID НБУ, інших офіційних та надійних джерел інформації з метою здійснення верифікації клієнта. Верифікація заявника здійснювалась за допомогою системи BankID НБУ перед укладенням Договору, під час якої передача ідентифікаційних даних Заявника здійснювалась від абонента-ідентифікатора (банку, в якому відкрито рахунок користувача), до абонента - надавача послуг, який надає послугу (Товариство). Таким чином, Товариство отримало інформацію про належність карткового рахунку Позичальнику.

Відповідно до п. 24. Договору Позичальник був ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ.

Відповідно до п. 25. Договір укладено із використанням веб-сайту http://clickcredit.ua/. Сторони узгодили наступний спосіб надсилання (у тому числі повторного) підписаного Договору Позичальнику: примірник Договору надсилається на електронну пошту Позичальника, вказану в Договорі. Примірник Договору також доступний Позичальнику в особистому кабінеті. Засвідчена копія Договору на папері надається Позичальнику за його письмовим зверненням, яке розглядається у порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».

Слід зазначити, що без проходження попередньої реєстрації в ІКС, проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання Боржником особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

До заяви ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» додало довідку про укладення договору (Ідентифікацію), згідно з якою 30 листопада 2023 року о 15 год. 14 хв. 02 с. на електронну пошту ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 був направлений одноразовий ідентифікатор - «d5XmSOqBFE», який був введений позичальником 30 листопада 2023 року о 15 год. 14 хв. 12 с. (а.с. 126).

Також до заяви було додано лог-файл порядку укладення електронного договору позики № 4156364 від 30 листопада 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Вказаний фай містить опис дій сторін договору, дату та час їх вчинення, виконавців дій та лог-файли (а.с. 128).

Інформація, яку надало ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», узгоджується з умовами Договору та матеріалами справи загалом. Крім того, додані до заяви довідка про укладення договору та лог-файли підтверджують укладення кредитного договору.

Отже, дослідивши надані докази в їх сукупності, зокрема заяву первісного кредитора, суд доходить висновку, що 30 листопада 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений кредитний договір в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Суд вважає, що доводи сторони відповідача щодо перерахування кредитних коштів спростовуються випискою по рахунку ОСОБА_1 , яка на виконання ухвали суду була надана Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк». У виписці міститься інформація, що 30 листопада 2023 року на рахунок ОСОБА_1 були зараховані кошти в сумі 7000,00 грн.

Вказаний доказ узгоджується з доказами, наданими стороною позивача, та не суперечить їм.

Відповідачем та його представником на спростована дана обставина та не надано доказів, що кошти в сумі 7000,00 грн, які були зараховані 30 листопада 2023 року на рахунок ОСОБА_1 , були надані не первісним кредитором.

Тому вимога позовної заяви про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 7000,00 грн підлягає до задоволення.

Щодо стягнення із відповідача заборгованості за відсотками суд вважає доводи сторони відповідача необґрунтованими.

Так, висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, на який посилається представник відповідача у відзиві, не є релевантним у даних правовідносинах, оскільки стосується нарахування штрафу, пені та трьох процентів річних, які сторона позивача не просила стягнути з ОСОБА_1 .

Також суд вважає неспроможними посилання представника відповідача на ті обставини, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором, яка містить складові заявленої позивачем заборгованості є узагальненою, не є належним та допустимим доказом у справі і не містить розрахунку відсотків у розумінні первинного документу відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Так, до позовної заяви був доданий розрахунок заборгованості за Договором, складений первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», який містить інформацію про щоденні нарахування процентів за процентними ставками, які узгоджуються з їх розміром та порядком нарахування, визначеними умовами кредитного договору.

У зв`язку із вищезазначеним суд не приймає до уваги доводи сторони відповідача щодо нарахування процентів.

Водночас суд зазначає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частини перша та друга статті 1046 ЦК України).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частинами першою та другою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.03.2018 № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України, застосуванню підлягає положення статті 625 цього Кодексу, що є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Сторонами договору про споживчий кредит узгоджено строк його виконання - 30 днів, упродовж яких кредитор, керуючись статтею 1054 ЦК України, мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 2.2 Договору). Базова процентна ставка за перший день користування позикою - 71,71%, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до датки повернення кредиту - 3,00% (пункти 2.3. та 2.4. Договору).

Однак позивачем не було надано доказів, що строк кредитування відповідача за Договоромбув пролонгований кредитодавцем відповідно до пункту 6 Договору, у зв`язку з чим строк кредитування становив тільки 30 днів.

З цих підстав суд не приймає доводи сторони позивача про правомірність нарахованих відсотків після закінчення строку дії договору та слід виходити з того, що сторони не узгодили належним чином відповідальність за прострочення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України, у виді сплати процентів за неправомірне користування кредитом.

Отже, проценти, нараховані з 30 грудня 2023 року, тобто після закінчення строку кредитування, до стягнення не підлягають.

З огляду на вищезазначене, враховуючи положення частини п`ятої статті 8 та пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає, що первісний кредитор правомірно нарахував проценти в сумі 5040,00 грн, з яких 5019,70 грн - за перший день користування позикою та 20,30 грн - за наступні 29 днів кредитування.

Тому суд доходить висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково на суму 12040,00 грн з яких заборгованість за тілом кредиту - 7000,00 грн та заборгованість за відсотками - 5040,00 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 140590 від 17 жовтня 2025 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 42).

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 12040,00 грн, тобто 38,91 % від суми позову, то з відповідача у відповідності до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1178,20 грн.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо витрат на правову допомогу, оскільки позивач не просив стягнути такі витрати з ОСОБА_1 на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-81, 83, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 4156364 від 30 листопада 2023 року в сумі 12040 (дванадцять тисяч сорок) гривень 00 копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту - 7000,00 грн та заборгованість за відсотками - 5040,00 грн.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по справі, які складаються з судового збору у розмірі 1178 (одна тисяча сто сімдесят вісім) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників судового процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 35625014.

Представника позивача - Зіморой Денис Миколайович, адреса: вул. Лісова, 2, поверх 4, м. Бровари Київської області, 07400.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Представник відповідача - Дешко В`ячеслав Олександрович, адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Суддя Ю.В. Зіненко