Ухвала суду № 136375088, 07.05.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4639/25

Провадження № 2/539/113/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Гуменюк Г.М.

за участю секретаря судового засідання Коновал Т.Г.

відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області клопотання представника позивача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання укладеними додаткових угод та відсутність права оренди земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання укладеними додаткових угод та відсутність права оренди земельних ділянок.

Представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного суду справи № 456/252/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Приватна агрофірма «Батько і Син» про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку.

У даній справі Велика Палата повинна вирішити питання підстави для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 29.11.2023 року у справі №513/879/19 (провадження №14-49цс22), відступу від висновку об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 19.02.2024 року у справі №567/3/22 (провадження №61-5252сво23) та у постанові від 02.06.2025 року у справі №144/1440/22 (провадження №61-12561сво24), від висновку Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 15.10.2024 року у справі №910/14543/23, в частині того, що єдиним належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах уважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Вирішення Великої палати розглядуваної правової проблематики та вказівка на обрання дійсно ефективного способу захисту прав, може мати наслідком зміну предмету позову в розглядуваній справі.

02.04.2026 року від представника відповідачів Попової І.П. надійшло заперечення на вищевказане клопотання. Сторона відповідача вважає, що правовідносини у справі №456/252/22, що передана на розгляд Великої Палати Верховного суду не є подібними до правовідносин у розглядуваній справі №539/4639/25, оскільки підставою позову є підроблення підпису власника земельних ділянок в договорі оренди та актах приймання-передачі об`єктів оренди; позовні вимоги стосуються визнання недійсним та встановлення нікчемності договору оренди земельних ділянок та справи мають різний суб`єктний склад.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у клопотанні просив розгляд здійснювати без участі позивача та його представника.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, надавши пояснення аналогічні викладеним у письмовому запереченні.

Відповідачі заперечували щодо зупинення провадження у справі.

Вирішуючи вказане клопотання суд приходить до наступних висновків.

Згідно п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, в тому числі, в порядку цивільного судочинства до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Процесуальний закон зобов`язує суди враховувати висновки Верховного суду, однак важливо щоб вони були релевантними до конкретних правовідносин. В одній ситуації висновок Верховного суду може бути релевантним і прийнятним, а за інших фактичних обставин справи він може бути неприйнятним.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Таку подібність суд визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

У постанові від 26 листопада 2025 року (справа № 243/3483/22, провадження № 61-8230св25) Верховний Суд зазначив, «Визначаючи наявність передбачених статтею 252 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 10 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у інших справах, які переглядаються у касаційному порядку вирішуються питання у подібних правовідносинах та від результату їх розгляду залежить можливість розгляду справи, що розглядаються у суді першої інстанції, переглядаються у апеляційному порядку».

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 12 жовтня 2021 року в справі № 233/2021/19 (провадження №14-166цс20) та від 22 лютого 2022 року в справі №201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) зазначила, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін «подібні правовідносини» може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і правовідносини, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.

Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, а саме взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) зазначила, що в кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід визначати з огляду на те, які правовідносини є спірними, порівнювати права та обов`язки сторін цих правовідносин відповідно до правового чи їх договірного регулювання (пункт 31) з урахуванням обставин кожної конкретної справи (пункт 32).

Предметом спору у справі, що перебуває на розгляді, є земельні ділянки, а позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 та ПрАТ «Райз-Максимко» були укладені договори оренди двох земельних ділянок б/н від 05.02.2015 року строком до 25.02.2025 року. Позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору та запропонував підписати додаткові угоди. Проте будь-якої відповіді не отримав. Позивач просить суд визнати укладеними додаткові угоди про поновлення строку дії договорів б/н від 05.02.2015 року, визнати відсутнім у ОСОБА_2 права оренди на вищевказані земельні ділянки.

У даному випадку, справа №456/252/22 має інший предмет та підстави позову, інший склад сторін, в ній не встановлюються обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у справі що розглядається судом, тому суд вважає, що справи не є взаємопов`язаними, а правовідносини не є подібними, окрім того зупинення провадження у справі з підстави передбаченої п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, є правом, а не обов`язком суду.

Щодо посилання представника позивача на те, що вирішення Великою палатою розглядуваної правової проблематики та вказівка на обрання дійсно ефективного способу захисту прав, може мати наслідком зміну предмету позову в розглядуваній справі, то суд звертає увагу на те, що зміна предмету позову, відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України, можлива до закінчення підготовчого засідання, шляхом подання письмової заяви позивачем, у даному ж випадку справа перебуває на стадії з`ясування обставин та дослідження доказів у судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд не вбачає об`єктивних підстав до зупинення провадження у цій справі до остаточного вирішення Великою Палатою Верховного Судусправи №456/252/22.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

Так як суд приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження, то така ухвала суду подальшому провадженню не перешкоджає.

Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду передбачений ст.353 ЦПК України. У цьому переліку відсутня ухвала суду щодо відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження. Таким чином, норми ЦПК України не передбачають права на оскарження в апеляційному порядку ухвал про відмову у зупиненні провадження у справі.

Керуючись ст. 251, 252, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача «Райз-Схід» про зупинення провадженняу справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання укладеними додаткових угод та відсутність права оренди земельних ділянок відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений 07.05.2026 року.

Головуюча суддя Г.М. Гуменюк