Ухвала суду № 136374920, 08.05.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1540/26

381/1346/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куліковських А.В..,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Анапріюк Сніжани Петрівни від розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення зі сплати аліментів,

установив:

У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебуває вказана позовна заява.

Розгляд справи призначений у спрощеному провадженні без виклику сторін, тому судове засідання у вказаній справі не призначалося.

07 травня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді, яку обґрунтував тим, що суддя Анапріюк С.П. у справі №381/1346/26 безпідставно відмовила у задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_3 як третьої особи на стороні відповідача, незважаючи на те, що вона є власником аліментних коштів та між нею і позивачем існує спір щодо цих коштів. Аналогічні дії, за твердженням заявника, суддя вчинила й у справі № 381/2259/25 за участю тих самих сторін та з аналогічним предметом спору, чим перешкодила доступу до правосуддя ОСОБА_3 як власнику аліментних коштів.

Також заявник зазначив, що такі дії судді Анапріюк С.П. він та ОСОБА_3 оскаржили до Вищої ради правосуддя, а наявність такої скарги, на його думку, може вплинути на безсторонність та об`єктивність судді під час розгляду справи.

Крім того, відповідач посилається на практику інших судів усіх трьох інстанцій, у яких ОСОБА_3 допускалась до участі у подібних справах як третя особа, тому вважає, що можуть існувати інші причини у перешкоджанні у доступі до правосуддя особі, права якої порушуються позивачкою у цій справі. Вказує на наявність у нього права на справедливий і безсторонній суд, гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку із чим висловив про наявність у нього достатніх підстав не довіряти судді Анапріюк С.П у тому, що вона розгляне черговий позов ОСОБА_2 з дотриманням принципу безсторонності, а тому заявляє відвід судді від розгляду цієї справи.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості поданої до суду заяви, суд бере до уваги наступне.

Статтею 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу судді, зокрема, якщо є обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді (п. 5 ч. 1 цієї статті).

Згідно із ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У цій справі суд встановив, що Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 18 березня 2026 року відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що суд призначив цю справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження і днем відкриття провадження у цій справі є 18.03.2026, тому процесуальні дії, у тому числі і подання заяви про відвід, можуть вчинятися до 17.04.2026 включно.

Водночас ухвала про відвід судді подана ОСОБА_1 07.05.2026.

У цій заяві заявник не зазначає про винятковість випадку, натомість в обґрунтування цієї заяви зазначає про обставини, про які йому було відомо до спливу строку, встановленого ч. 3 ст. 39 ЦПК України.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про те, що ця заява про відвід судді подана заявником поза межами процесуального строку, встановленого законом.

Крім цього, суд бере до уваги таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 та п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із статтями 126, 129 Конституції України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Системний аналіз вказаних норм законодавства у сукупності із у підставами для відводу судді, визначеними у статтях 36, 37 ЦПК України, свідчить, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

Для того, щоб ці обставини могли слугувати підставою для відводу судді, вони повинні бути обґрунтованими та доведеними.

У поданій до суду заяві про відвід судді Уколов С.М. зазначає про те, що його сумнів у безсторонності судді пов`язаний із тим, що суддя Анапріюк С.П. безпідставно відмовила у задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_3 як третьої особи на стороні відповідача, незважаючи на те, що вона є власником аліментних коштів та між нею і позивачем існує спір щодо цих коштів. Аналогічні дії суддя вчинила й у справі № 381/2259/25 за участю тих самих сторін та з аналогічним предметом спору, чим перешкодила доступу до правосуддя ОСОБА_3 як власнику аліментних коштів.

Також заявник зазначив, що такі дії судді Анапріюк С.П. він та ОСОБА_3 оскаржили до Вищої ради правосуддя, а наявність такої скарги, на його думку, може вплинути на безсторонність та об`єктивність судді під час розгляду справи.

Крім того, відповідач посилається на практику інших судів усіх трьох інстанцій, у яких ОСОБА_3 допускалась до участі у подібних справах як третя особа, тому вважає, що можуть існувати інші причини у перешкоджанні у доступі до правосуддя особі, права якої порушуються позивачкою у цій справі. Вказує на наявність у нього права на справедливий і безсторонній суд, гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку із чим висловив про наявність у нього достатніх підстав не довіряти судді Анапріюк С.П у тому, що вона розгляне черговий позов ОСОБА_2 з дотриманням принципу безсторонності, а тому заявляє відвід судді від розгляду цієї справи.

З аналізу змісту заяви ОСОБА_3 суд встановив, що викладені у ній обставини, на які заявник вказує як на підстави для відводу фактично є його незгодою із процесуальними діями/рішеннями судді у цій та іншій справі, де він був стороною спору.

Суд висновує, що такі доводи заявника не є підставами для відводу судді, що передбачені статтями 36-37 ЦПК України, оскільки його твердження фактично зводяться до незгоди сторони спору із процесуальними діями та рішеннями судді, вчиненими під час вирішення питань, що виникли під час розгляду справи.

З огляду на це суд наголошує, що, відповідно до приписів цивільного процесуального закону, правомірність, повнота та об`єктивність прийнятого судового рішення, правильне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінювання доказів, є предметом апеляційного та/або касаційного перегляду судового рішення та не є підставою для відводу судді.

Згідно із ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до підпунктів 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985, незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється у конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява N4785/02, рішення від 10 грудня 2009 року, п. 66, 67; «Білуха проти України» (заява №33949/02) рішення від 09.11.2006, п. 50).

Окрім того, відповідно до висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Суд бере до уваги, що під час вирішення питання про те, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Перевіривши доводи поданої до суду заяви з належною ретельністю, якої вимагає суть питання, що вирішується, суд дійшов висновку про те, що доводи заявника не містять посилань на наявність передбачених законом обставин, які є підставами для відводу, не містять належних обґрунтувань про те, що суд прямо чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи та є упередженим, а викладені у заяві твердження є суб`єктивною думкою автора цієї заяви та пов`язані із незгодою з процесуальними діями та рішеннями судді у цій та іншій справі.

Водночас можливі дії, спрямовані на необґрунтоване відведення судді від розгляду справи, суперечать загальним засадам цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки заявник не навів доказів існування критеріїв суб`єктивної чи об`єктивної безсторонності головуючого судді у цій справі.

Згідно із ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дня до дня її розгляду, суд вважає наявними правові підстави для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Оскільки такий суддя визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу, суд вважає необхідним передати заяву про відвід судді до канцелярії суду.

Керуючись ст. 258-260, 261 ЦПК України, суд

ухвалив:

Визнати необґрунтованим відвід, заявлений ОСОБА_1 судді Анапріюк Сніжані Петрівні у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення зі сплати аліментів.

Передати заяву про відвід судді Анапріюк Сніжани Петрівни до канцелярії суду для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена та підписана 08.05.2026 року.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК