Рішення № 136374188, 08.05.2026, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/267/26

справа № 294/1628/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі секретаря Івашкевич В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чуднові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

21.08.2024 Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку регресу в розмірі 18 571 грн 26 коп та суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.07.2020 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Шкода», днз « НОМЕР_1 », в м. Чуднів по вул. Героїв Майдану, 153 допустив зіткнення з транспортним засобом «Фольксваген», днз « НОМЕР_2 », внаслідок ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Постановою суду відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів №ЕР167058561.

За заявою страхувальника про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку та інших необхідних документів, було складено страхові акти, на підставі яких ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 18 571, 26 грн.

Таким чином відповідно до ст. 993 та ч.1 ст. 1193 ЦК України, оскільки відповідно до постанови суду водій забезпеченого транспортного засобу перебував у стані алкогольного сп`яніння, то у позивача виникло право на регресний позов на фактично виплачену суму до водія.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 головуючим у справі №294/1628/24 визначено суддю Білеру І.В.

Ухвалою суду від 03.02.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судовий розгляд призначено на 25.03.2026.

У зв`язку з неявкою сторін судове засідання відкладено на 08.05.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у тексті позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений шляхом скерування судової повістки за місцем реєстрації місця проживання останнього, відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, не з`явлення в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, неподання ним відзиву, наявність згоди позивача на заочне вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 16.10.2020 постановою Чуднівського районного суду Житомирської області у справі №294/984/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено штраф. Відповідно до постанови суду, 19.07.2020 о 16 год. 45 хв. ОСОБА_2 , в м. Чуднів по вул. Героїв Майдану, 153, керував автомобілем «Skoda Fabia» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen Passat (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_3 . Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1 та п..13.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с16).

Крім того, постановою Чуднівського районного суду Житомирської області від 28.12.2020 у справі №294/986/20 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП. Відповідно до постанови суду, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 396869 від 19.07.2020 ОСОБА_1 19.07.2020 о 16:45 год. в м. Чуднів Житомирської області по вулиці Героїв Майдану керував автомобілем марки Skoda Fabia (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт винуватості відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19.07.2020, є встановленим та не підлягає доказуванню.

При цьому, суд приймає до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.04.2020 у справі №686/4557/18 та від 26.01.2022 у справі № 465/674/19, відповідно до яких «тлумачення статті 1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП».

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як власника наземного транспортного засобу була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів №ЕР167058561 (а.с. 10-11).

16.07.2021 потерпілий звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку та надав всі необхідні документи (а.с.12-21).

Згідно розрахунку страхового відшкодування до справи № 210000439617 на підставі калькуляції № 21-0439617 від 19.07.2021, заяви погодження від 16.07.2021 та страхового акту №210000439617 від 21.07.2021 розмір страхового відшкодування склав 18 571, 26 грн. (а.с.22-28).

27.07.2021 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого ТЗ «Фольксваген», днз « НОМЕР_2 », у розмірі 18 571,26 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №ЗР070048 від 27.07.2021 (а.с.29).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом ч. 2 та ч. 5 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Як зазначено у ч.1 ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

У п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до:

1) особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо:

а) така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції та ін.

Таким чином, обґрунтованою є вимога позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 відшкодування, яке було виплачено ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь власника пошкодженого ТЗ «Фольксваген», днз « НОМЕР_2 » , в сумі 18 571, 26 грн., що підтверджено належними та допустимими доказами в справі.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач доводів та підстав позову не спростував, доказів зворотного суду не надав.

Виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, наданих суду доказів на підтвердження своїх вимог щодо позову, враховуючи те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 , а також те, що відповідач добровільно не відшкодував завданої шкоди, суд дійшов висновку, що позов є підставним, а тому такий підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати в розмірі 2 102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 980, 993, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» (ЄДРПОУ 24175269, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44) завдані збитки в порядку регресу в розмірі 18 571 (вісімнадцять тисяч п`ятсот сімдесят одна) грн. 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» (ЄДРПОУ 24175269, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44) документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Заочне рішення може бути оскаржене позивачем, або в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - відповідачем, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І. В. БІЛЕРА