Ухвала суду № 136373235, 08.05.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18827/25

Провадження № 2-п/161/72/26

У Х В А Л А

08 травня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Філюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.

представника позивача Романець А.М.

відповідач ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Стретович І.С.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Солтисюка А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 12 листопада 2025 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг задоволено повністю. Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в користь Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» заборгованість за послуги з поводження з побутовими відходами в розмірі 6599 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 86 копійок тасудові витрати по справі, а саме, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору, по 1009 (одна тисяча дев`ять) гривень 33 копійки з кожного.

07 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що їй не було відомо про розгляд даної справи. Крім того, не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки не є споживачем послуг, які надаються Луцьким спеціальним комунальним автотранспортним підприємством «Луцькспецкомунтранс», оскільки з травня 2012 року не проживає за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, зверталась до позивача з відповідною заявою 29.04.205 року, в якій просила не проводити нарахування. Вважає, що заочне рішення підлягає скасуванню.

Заслухавши відповідачів журову Н.Л. та ОСОБА_1 , та їх представників, які просили скасувати заочне рішення, представника відповідача, яка заперечувала щодо скасування заочного рішення, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи та докази, надані відповідачем, суд вважає, що заява до задоволення не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг. Копію даної ухвали з копією позовної заяви та додатками до неї було направлено відповідачу ОСОБА_2 за адресою її реєстрації: АДРЕСА_1 . Конверт повернувся на адресу суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання». В подальшому судове засідання відкладалось.

Відповідно до положень п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду);характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальної дії.

У відповідності зі ст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також слід відмітити, що в Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті "Судова влада" і сторона має усі можливості з отримання інформації про розгляд її справи. Отже, позивач та відповідач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що відповідач належним чином повідомлялась про день та час судового засідання та не з`являлась в судове засідання, суд розглянув справу у відсутності відповідача з ухваленням заочного рішення.

Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом таких обставин: відповідач не з"явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині ч. 1 статті 288 ЦПК України, не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Обгрунтовуючи власну незгоду із заочним рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що вона не є користувачем послуг з поводження з побутовими відходами, які надаються позивачем, оскільки не проживає за вказаною адресою.

Розглядаючи заяву про перегляд заочного рішення, суд враховує, що підставою для перегляду заочного рішення відповідно до положень ст. 288 ЦПК України є посилання на докази, що мають істотне значення для справи і не були розглянуті судом.

Разом з тим, до заяви про перегляд заочного рішення відповідачем ОСОБА_2 не долучено доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, які суд мав би прийняти за основу, що могло б йому дійти до іншого висновку у цій справі, а не того, який був прийнятий на підставі доводів позивача. Зокрема, враховуючи в викладені в заяві заперечення, відповідачем не надано суду відомостей про те, що вона зверталась до Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» та повідомляла, що вона фактично не проживає за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_1 , в період з жовтня 2020 року по серпень 2025 року, тобто в період, за який здійснено нарахування за надані позивачем послуги.

Суд вважає, що заява відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення не містить посилання на докази, які могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідачем не вказано в поданій заяві та не надано суду

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення не містить посилань на належні, існуючі на час ухвалення рішення докази, які спростовують попередні, мають істотне значення для правильного вирішення справи і, які могли би бути підставою для безумовного скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в загальному порядку., а томузаяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст.284, 287 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дата складення повного тексту ухвали 08 травня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М.Філюк