Ухвала суду № 136368755, 08.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19289/17

Провадження № 2-ві/752/37/26

У Х В А Л А

Іменем України

08 травня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича про відвід судді Плахотнюк Катерини Григорівни, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А» до ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Житло-Комфорт», Державне підприємство «Житлоінбуд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А» до ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Житло-Комфорт», Державне підприємство «Житлоінбуд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Представник відповідача, в межах розгляду вказаної справи звернувся до суду з заявою про відвід судді Плахотнюк К.Г.

В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що 29 грудня 2025 року представником відповідача до Вищої ради правосуддя була подана дисциплінарна скарга, де безпосереднім об`єктом перевірки виступає суддя Плахотнюк К.Г. Наявність дисциплінарного провадження щодо головуючого судді у справі, на думку заявника, створює об`єктивні сумніви у безсторонності та неупередженості судді під час розгляду будь-яких справ за її участю. Також повідомляє, що суддю Плахотнюк К.Г. у 2020 році було двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, як повідомляє заявник, суддя допустила необґрунтоване затягування розгляду справи, провадження у якій триває більше 9 років. Такі дії свідчать про неупередженість судді та неналежне виконання своїх обов`язків. Та надмірна завантаженість судді виступає самостійною об`єктивною обставиною, яка породжує обґрунтовані сумніви у можливості забезпечити повний, всебічний та неупереджений розгляд справи саме цим складом суду.

Також про формування упередженого підходу судді до розгляду справи свідчать процесуальні дії судді у ході судового розгляду, а саме: постановлення ухвали про експертизу без достатніх процесуальних підстав, зупинення провадження всупереч вимог ЦПК України, вибіркове направлення матеріалів справи до експертної установи, ігнорування заперечень сторони відповідача.

Наведене ставить під сумнів об`єктивність та неупередженість судді при розгляді даної справи. Відтак, просить заяву про відвід судді задовольнити.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року заяву представника відповідача Булавки Н.Л. про відвід головуючого судді визнано необґрунтованою, матеріали заяви передано для автоматизованого розподілу з метою визначення іншого судді для розгляду заяви про відвід головуючого судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 травня 2026 року вирішення питання про відвід передано судді Слободянюк А.В.

Суд, вивчивши заяву про відвід головуючої судді та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом положень ч. 13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Також статтею 36 ЦПК України встановлено підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Як вбачається із заяви про відвід, підставою для відводу головуючого судді у даній справі стало подання заявником дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя щодо дій судді у даному судовому процесі, наявність інших рішень ради про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, тривалий розгляд справи та незгода сторони позивача із процесуальними діями головуючого судді у ході судового розгляду.

Разом з тим, ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В той же час, пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. А тому, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Також Рішенням Ради суддів України №13 від 01 березня 2019 року «Про внесення змін до рішення Ради суддів України від 08.06.2017 №34» внесено зміни до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 «Про роз`яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», а саме, пункт 2-й цього рішення викладено у наступній редакції: «Наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя - не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України».

Чинним законодавством не передбачено жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою стосовно судді, зокрема, і обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи. Будь-яка скарга на дії судді не може розцінюватися як втручання або тиск на суддю, оскільки таке звернення є невід`ємним конституційним правом.

Подання скарги на суддю є правом особи, що, за загальним правилом, не створює конфлікту інтересів та не спричиняє тиску на суд.

Обставини, на які посилається у своїй заяві представник Касьяненко Д.Л. щодо звернення зі скарго на дії судді до Вищої ради правосуддя, є недостатніми для того, щоб піддати сумніву об`єктивність і неупередженість судді.

Щодо тривалого розгляду справи, суд зазначає, що об`єктивні чи суб`єктивні чинники, які впливають на швидкість розгляду, не є тотожними поняттю «упередженість судді». Разом з тим, заявником не надано доказів того, що тривалий розгляд справи зумовлений виключно діями/бездіяльністю судді.

Отже, зазначені у заяві про відвід обставини не є беззаперечним підтвердженням порушення суддею принципу неупередженості.

Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі "Білуха проти України").

З огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки не містить посилання на дії вчинені суддею, що можуть свідчити про її упередженість у даній справі, що є підставами для відводу, визначеними ст.36 ЦПК України, а викладені заявником обставини, не можуть розцінюватись як прояв упередженості головуючого під час розгляду справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, безпідставними є твердження заявника про упередженість та необ`єктивність судді, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволені заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Касьяненка Д.Л. про відвід судді Плахотнюк К.Г. у даній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-41 ЦПК України, суддя,-

постановив:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича про відвід судді Плахотнюк Катерини Григорівни, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А» до ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Житло-Комфорт», Державне підприємство «Житлоінбуд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, - відмовити.

Розгляд справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна Оселя 17/31А» до ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, треті особи без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Житло-Комфорт», Державне підприємство «Житлоінбуд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, проводити в тому ж складі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).

Суддя А.В. Слободянюк