Ухвала суду № 136368739, 28.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/19123/25

Провадження №2/752/5314/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кокошка О.Б.,

за участю секретаря Потапенко Д.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінерт Олександр Альфредович про визнання права власності на спадкове майно в поряду спадкування за законом по справі №752/19123/25,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває справа №752/19123/25.

Ухвалою суду від 09.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача адвокат Попель Д.В. в інтересах відповідача ОСОБА_3 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінерт Олександр Альфредович про визнання права власності на спадкове майно в поряду спадкування за законом.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Симбірська Є.В. у підготовчому засіданні просили прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Стеценко Ю.В. у підготовчому засіданні заперечували проти зустрічного позову та просили залишити його без розгляду.

Інші учасники справи в підготовче засідання не з`явилися.

Перевіривши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з ч. 1-2 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1211,20 грн та не більше 15140 грн.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 заявлено позовні вимоги майнового характеру, зокрема про визнання права власності на спадкове майно в поряду спадкування за законом, а саме 1/18 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, у зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення зустрічного позову, клопотання про звільнення її від сплати судового збору за пред`явлення зустрічного позову та клопотання про витребування доказів.

У клопотанні про поновлення строку для пред`явлення зустрічного позову ОСОБА_3 просила поновити їй пропущений вказаний строк, оскільки вона 11.11.2025 отримала копію ухвали суду від 09.09.2025 разом із копією позову з додатками, а із зустрічним позовом звернулася 26.11.2025.

Стаття 120 ЦПК України визначає, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до розписки ОСОБА_3 11.11.2025 вона отримала копію ухвали суду від 09.09.2025, копію позову разом із додатками.

Як вбачається із поштового конверта, ОСОБА_3 надіслала 26.11.2025 засобами поштового зв`язку вказану зустрічну позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 виклала правовий висновок, в якому досліджувала питання щодо продовження та поновлення пропущеного учасником процесуального строку для вчинення відповідної процесуальної дії та виснувала, що суд може поновити лише пропущений процесуальний строк, що встановлений законом, натомість поновлення строку, що встановлений судом, є неможливим.

За таких обставин, суд вважає, що не підлягає задоволенню клопотання відповідача ОСОБА_3 про поновлення строку на пред`явлення зустрічного позову.

Водночас суд роз`яснює, що так як строк на пред`явлення зустрічного позову встановлюється судом, з урахуванням приписів ст. 127 ЦПК України, такий строк може бути лише продовжений судом за заявою учасника справи чи з ініціативи суду, і якщо він не сплив на час звернення учасника справи із заявою.

Разом з тим, суд не вбачає підстав і для продовження строку вказаного строку, оскільки вказаний зустрічний позов подано у строк, встановлений судом та без порушення строків, визначених ст. 178, 193 ЦПК України, тобто у 15-денний строк з дня вручення відповідачу копії ухвали суду разом із копією позову з додатками, що підтверджується матеріалами вказаної справи.

Щодо клопотання відповідача ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору за пред`явлення зустрічного позову суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов - розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі №338/158/19 виклав правовий висновок про те, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони фізичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Водночас, суд вважає, що необхідно відмовити відповідачу ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за пред`явлення вказаного зустрічного позову, оскільки в порушення вимог ст. 136 ЦПК України та положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір» позивач не надала підтвердження свого скрутного матеріального становища, яке унеможливлює сплату судового збору у відповідному розмірі.

Зокрема, відповідач ОСОБА_3 у клопотанні зазначила, що розмір судового збору за пред`явлення зустрічного позову у сумі 1701,40 грн значно перевищує 5% її річного доходу. Вона немає можливості надати довідки за формою ОК5 та ОК7, оскільки у неї відсутній трудовий стаж за період з 2000 року. Вона не перебуває у трудових відносинах та не отримувала дохід у період за 2024-2025 роки. Її середньомісячний розмір пенсії у 2022 році становить 2020,00 грн. Також у неї наявне захворювання головного мозку. Внаслідок вказаних обставин ОСОБА_3 не має можливості сплатити судовий збір у відповідному розмірі за пред`явлення зустрічного позову.

Як вбачається із копії довідки про відсутність індивідуальних відомостей про особу від 24.11.2025, копії відомостей з реєстру від 24.11.2025, копії довідки про доходи від 24.11.2025 №7557 5453 9745 4525 ОСОБА_3 отримала у серпні 2021 році 250 грн соціальних виплат з відповідних бюджетів, за період з квітня 2017 року по травень 2022 року у загальному розмірі 96804,36 грн.

Згідно з копіями пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 мала вид пенсії по інвалідності з 3 групою за загальним захворюванням, оскільки строк дії вказаних посвідчень закінчився.

Проте, відповідачем ОСОБА_3 не додано до зустрічної позовної заяви жодного доказу, зокрема інформацію про розмір її доходів за попередній календарний 2024 рік, про перебування на її утриманні непрацездатних членів сім`ї, про наявність у її власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки її майнового стану. Вказані обставини позбавляють суд можливості встановити обґрунтованість заявленого клопотання та прийняти законне судове рішення про звільнення відповідача ОСОБА_3 від сплати судового збору за пред`явлення зустрічного позову.

Водночас ОСОБА_3 не вказала у зустрічній позовній заяві ціну позову у відповідному розмірі та не сплатила судовий збір за його пред`явлення.

Позовна заява подана з порушенням вимог, викладених у ст.ст. 43, 175, 177, 194 ЦПК України, а саме:

- до зустрічної позовної заяви не додано документів на підтвердження дійсної ринкової вартості нерухомого майна, відносно якого заявлено вимоги майнового характеру, станом на дату пред`явлення зустрічної позовної заяви до суду 26.11.2025, або на підтвердження орієнтовної вартості подібного нерухомого майна, а саме звіту про оцінку майна або акту оцінки майна відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

- у зустрічній позовній заяві не визначена ціна позову на дату пред`явлення позовної заяви до суду, виходячи із дійсної ринкової вартості вказаного майна або орієнтовної вартості подібного майна, відносно якого заявлено вимоги майнового характеру;

- до зустрічної позовної заяви не додано документ на підтвердження сплаченого судового збору за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 1% від ціни позову (але не менше 1121,80 грн та не більше 15140,00 грн) за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Голосіїв.р-н/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783;

Банк отримувача Казначейство України;

Код банку отримувача (МФО) 899998;

Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Найменування коду класифікації доходів бюджету судовий збір;

Призначення платежу - *; 101; РНОКПП позивача (для юридичних осіб код за ЄДРПОУ); судовий збір за позовною заявою (ПІБ фізичної особи чи назва юридичної особи позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Згідно із змістом положень ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин вказана зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивач в установлений судом строк повинен усунути зазначені недоліки, в іншому випадку зустрічна позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260-261, 354-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку для пред`явлення зустрічного позову та клопотання про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мінерт Олександр Альфредович про визнання права власності на спадкове майно в поряду спадкування за законом - залишити без руху.

Повідомити позивачу про необхідність усунення зазначених недоліків зустрічної позовної заяви впродовж десяти днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, зустрічна позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена 28.04.2026.

Суддя О. Б. Кокошко