Рішення № 136367543, 08.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17788/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання присвоїти нову поштову адресу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Київської районної адміністрації Одеської міської ради щодо надання нової поштової адреси окремої частині об`єкту нерухомого майна розташованому за адресою: АДРЕСА_1 та належному на праві власності 33/100 часток ОСОБА_1 ;

зобов`язати Київську районну адміністрацію Одеської міської ради присвоїти нову поштову адресу окремій частині житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, позначеної у технічному паспорті літерою «А», які складаються в цілому: 3-1 коридор пл. 2,7 кв.м; 3-2 кухня пл. 8,7 кв.м; 3-3 житлова пл. 11,5 кв.м; 3-4 житлова пл. 8,4 кв.м; загальною площею 31,9 кв.м; житловою площею 19,9 кв.м; шахти ІІІ; сарай «Ж»; навіс «К»; вбиральня «Е»; душ «Д»; частина мостіння та огорожі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернулась до Київської районної адміністрації Одеської міської ради з заявою про присвоєння адреси об`єктам нерухомого майна - житловому будинку з господарськими будівлями і спорудами, позначеному у технічному паспорті літерою «А», які складаються з: 3-1-коридор пл. 2,7 кв.м; 3-2-кухня пл. 8,7 кв.м; 3-3- жила площею 11,5 кв.м; 3- 4- жила площею 8,4 кв.м; загальною площею 31,9 кв.м., житловою - 19,9 кв.м., 1/2 шахти ІІІ; сарай «Ж», навіс «К», вбиральня «Е», душ «Д», частина мостіння та огорожі, належні на праві власності ОСОБА_1 і розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме присвоїти таким нову адресу.

До заяви були надані правовстановлюючі та технічні документі які зазначені у п.12 статті 263 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», крім копії договору про поділ спільного майна, договору про виділ у натурі частки із спільного майна. Однак, до заяви замість копії договору про поділ спільного майна, договору про виділ у натурі частки із спільного майна були надані рішення судів (що також вказано у п.12. Стаття 263 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), так як об`єкт перебуває у спільній власності.

Київська районна адміністрація Одеської міської ради не звернула уваги на ці документі і відмовила у задоволенні заяви про присвоєння нової адреси, всупереч нормам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Тимчасового порядку №367 та Порядку №690, жодного рішення по суті заяви позивача про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна не прийнято, чим допущено протиправну бездіяльність.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 09.06.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

25.06.2025 року за вхід.№ЕС/64189/25 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Київська районна адміністрація Одеської міської ради, розглянувши заяву ОСОБА_1 та додані документи, спираючись на Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про Київську районну адміністрацію Одеської міської ради, листом від 21.05.2025 р. №В-1004 повідомила заявника про правові підстави, які унеможливлювали прийняття розпорядження про присвоєння адреси, оскільки:

- в першу чергу, відсутність договору про поділ/виділ об`єкта нерухомого майна або відповідного рішення суду, оскільки згідно з наданими Позивачем документами вона є власником 33/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 , не відокремлених від цього майна в натурі, що суперечить вимогам законодавця, передбаченим для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта у разі його об`єднання, поділу або виділення частки (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо);

- по-друге, відсутність в поданих документах технічного паспорту на новостворений

об`єкт (до заяви надано технічний паспорт від 27.10.2020 виготовлений КП «Центр інженерних досліджень» на будинок садибного типу АДРЕСА_1 загальною площею 94,5 кв.м., житловою - 62.2 кв.м., де зазначено, що ОСОБА_1 (позивач) є власником 33/100 частин домоволодіння, ОСОБА_2 - 18/100 частин, а ОСОБА_3 - 49/100 частин вказаного домоволодіння);

- по-третє, відсутність заяви всіх співвласників об`єкта нерухомості, а також відсутність засвідчення копій поданих документів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулась до Київської районної адміністрації Одеської міської ради з заявою про присвоєння адреси об`єктам нерухомого майна - житловому будинку з господарськими будівлями і спорудами, позначеному у технічному паспорті літерою «А», які складаються з: 3-1-коридор пл. 2,7 кв.м; 3-2-кухня пл. 8,7 кв.м; 3-3- жила площею 11,5 кв.м; 3- 4- жила площею 8,4 кв.м; загальною площею 31,9 кв.м., житловою - 19,9 кв.м., 1/2 шахти ІІІ; сарай «Ж», навіс «К», вбиральня «Е», душ «Д», частина мостіння та огорожі, належні на праві власності ОСОБА_1 і розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме присвоїти таким нову адресу.

Листом від 21.05.2025 за №В-1004 повідомлено: «Київської районної адміністрацією Одеської міської ради уважно розглянуто заяву щодо видачі розпорядження про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна у разі його об`єднання, поділу або виділення, за результатами чого повідомляємо наступне.

Київська районна адміністрація Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створена нею з метою реалізації функцій місцевого самоврядування на території Київського району м. Одеси у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про Київську районну адміністрацію Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №1934-VII від 26.04.2017р. (далі - Положення).

Відповідно до Положення, райадміністрація вирішує питання про присвоєння або зміну адреси об`єктам нерухомого майна, розташованих на території району.

Порядок присвоєння адрес регулюється Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. №690 «Про затвердження Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна».

Відповідно до ст. 264 п.8 п.п. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, підставою для відмови у присвоєнні, коригуванні адреси є подання неповного пакета документів.

Згідно наданих Вами документів, Ви є власником 33/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Так, п. 12 статті 263 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта у разі його об`єднання, поділу або виділення частки (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо) подаються такі документи:

1) заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об`єкта про зміну адреси із зазначенням прізвища, імені, по батькові власника (співвласників) та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про адресу, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви), реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі якщо право власності на об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

2) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його об`єднання, поділу або виділення частки, - у разі, якщо право власності на об`єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

3) копія договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду - у разі, якщо об`єкт перебуває у спільній власності;

4) документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, якщо об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об`єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - у разі, якщо відомості про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта не внесено до Реєстру будівельної діяльності;

5) технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна - у разі, якщо технічний паспорт створений без використання Реєстру будівельної діяльності;

6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням;

7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.

Копії документів, що подаються для зміни адреси об`єкта нерухомого майна засвідчуються заявником (його представником).

У разі виникнення питань, Ви маєте можливість звернутись до юридичного відділу Київської районної адміністрації Одеської міської ради (щосереди з 14.00 до 16.00 год.) за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 9, каб. 427.».

Також судом встановлено, що Ухвалою Київського районного суду у справі №2-1485/09 визнано мирову угоду від 14.04.2009 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 згідно з умовами якої:

Сторони домовилися за взаємною згодою розділити спадкове майно: домоволодіння АДРЕСА_1 з виділом частини кожного в натурі, з урахуванням плану житлового будинку відображеному на технічному паспорті наступним чином:

- ОСОБА_4 набуває право власності на 49/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , які складаються в цілому з: в літері «А» - 1-1 кухня пл. 7,2 кв.м.; 1-2 - житлова пл. 9,8 кв.м.; 1-3 - житлова пл. 18,3 кв.м.; 1-4 - коридор пл. 5.4 кв.м.; загальною площею 40,7 кв.м.; житловою площею 28,1 кв.м.; надвірних споруд: сарай «З»; сарай з погрібом «Б»; вбиральня «И»; шахта - II; частина мостіння та огорожі;

- ОСОБА_2 набуває право власності на 18/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , які складаються в цілому з: в літері «А» - 2-1 кухня пл. 8,3 кв.м.; 2-2 - житлова пл. 14,2 кв.м.; загальною площею 22,5 кв.м.; житловою площею 14,2 кв.м.; шахти - III; частина мостіння та огорожі;

- ОСОБА_5 набуває право власності на 33/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , які складаються в цілому з: в літері «А» -3-1- коридор пл. 2,7 кв.м.; 3-2 кухня пл. 8,7 кв.м.; 3-3 - житлова пл. 11,5 кв.м.; 3-4 - житлова пл. 8.4 кв.м.; загальною площею 31,9 кв.м.; житловою площею 19,9 кв.м.; шахти - III; сарай «Ж»; навіс «К»; вбиральня «Е»; душ «Д»; частина мостіння та огорожі.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцем за законом є позивач - ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом зареєстровано в реєстрі за №1-507 від 05.06.2013 року.

Згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.06.2013 року ОСОБА_1 належить 33/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , які складаються в цілому з: Літері «А» - 3-1- коридор пл. 2,7 кв.м.; 3-2 кухня пл. 8,7 кв.м.; 3-3 - житлова пл. 11,5 кв.м.; 3-4 - житлова пл. 8.4 кв.м.; загальною площею 31,9 кв.м.; житловою площею 19,9 кв.м.; шахти - III; сарай «Ж»; навіс «К»; вбиральня «Е»; душ «Д»; частина мостіння та огорожі.

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 19.03.2021 року у справі №947/4642/21 встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 0,0747 по АДРЕСА_1 і:

В користування та володіння ОСОБА_1 виділити земельну ділянку площею 0,0246 га по межі з умовними позначеннями: Д-Е-Є-Ж-З-І-Ї-Й-Р-С-Т-У-Ф-Ц-Ч-Ш-Щ-Ь-Ю-Я-А'-Б'-В'-Г'-Д відповідно до плану-схеми розподілу, виконаного КП «Центр Инженерных Изысканий».

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з пп.10 п. б ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень органів сільських, селищних, міських рад належить облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до пп. 2 п. б ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація роботи, пов`язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів.

Згідно з ч.1ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», адресою об`єкта нерухомого майна є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості. Як визначено ч. 3 цієї ж статті, адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна. Адреса не присвоюється: 1) тимчасовим спорудам; 2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною; 3) іншим об`єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна (далі - Порядок присвоєння адрес).

Порядок присвоєння адрес, визначений цим Законом, не поширюється на земельні ділянки.

Відповідно до ч. 5 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.

У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.

Згідно з ч. 11 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта є: 1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту); 2) зміна назви вулиці, її об`єднання та поділ; 3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об`єкта; 4) об`єднання, поділ закінчених будівництвом об`єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об`єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті); 5) упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.

Як визначає ч.12 цієї ж статті, для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта у разі його об`єднання, поділу або виділення частки (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо) подаються такі документи:

1) заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об`єкта про зміну адреси із зазначенням прізвища, імені, по батькові власника (співвласників) та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про адресу, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви), реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі якщо право власності на об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

2) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його об`єднання, поділу або виділення частки, - у разі, якщо право власності на об`єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

3) копія договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду - у разі, якщо об`єкт перебуває у спільній власності;

4) документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, якщо об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об`єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - у разі, якщо відомості про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта не внесено до Реєстру будівельної діяльності;

5) технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна - у разі, якщо технічний паспорт створений без використання Реєстру будівельної діяльності;

6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням;

7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.

Як передбачено ч.ч.14, 15 ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про зміну адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта:

1) приймає рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);

2) оприлюднює рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси об`єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);

3) вносить інформацію про зміну адреси/відмову у зміні адреси (у тому числі копію рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Рішення про зміну адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу щодо закінченого будівництвом об`єкта.

Рішення про відмову у зміні адреси повинно додатково містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.

Відомості про зміну адреси/відмову у зміні адреси об`єкта нерухомого майна доводяться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про зміну адреси/відмову у зміні адреси об`єкта нерухомого майна до Реєстру будівельної діяльності.

Підставами для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта за заявою власника (співвласника) закінченого будівництвом об`єкта (його представника) про зміну адреси є: 1) подання неповного пакета документів; 2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; 3) подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником; 4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта, заявник може повторно подати документи для зміни адреси.

Рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси об`єкта нерухомого майна, про відмову у присвоєнні, скасування адреси об`єкта нерухомого майна приймається відповідно до положень Закону України "Про адміністративну процедуру".

Відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 №2073-IX (далі - Закон №2073) адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону №2073). Особа має право в порядку, встановленому цим Законом, подати до адміністративного органу заяву з вимогою прийняти адміністративний акт з метою забезпечення реалізації її права, свободи або законного інтересу, виконання нею визначеного законом обов`язку, якщо вважає, що розгляд і виконання такої вимоги належить до компетенції адміністративного органу (ч.1 ст.38 Закону №2073). Заява подається в усній чи письмовій формі (ч.1 ст.39 Закону №2073). Заява в письмовій формі може бути подана до адміністративного органу шляхом особистого звернення, надіслана поштовим відправленням або подана в електронній формі, у тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (ч.2 ст.41 Закону №2073).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулась до Київської районної адміністрації Одеської міської ради з заявою про присвоєння адреси об`єктам нерухомого майна - житловому будинку з господарськими будівлями і спорудами, позначеному у технічному паспорті літерою «А», які складаються з: 3-1-коридор пл. 2,7 кв.м; 3-2-кухня пл. 8,7 кв.м; 3-3- жила площею 11,5 кв.м; 3- 4- жила площею 8,4 кв.м; загальною площею 31,9 кв.м., житловою - 19,9 кв.м., 1/2 шахти ІІІ; сарай «Ж», навіс «К», вбиральня «Е», душ «Д», частина мостіння та огорожі, належні на праві власності ОСОБА_1 і розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме присвоїти таким нову адресу

Листом від 21.05.2025 за №В-1004 Київською районною адміністрацією ОМР повідомлено, що згідно наданих документів, позивач є власником 33/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 . Викладено приписи Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та наголошено, що «… Відповідно до ст. 264 п.8 п.п. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, підставою для відмови у присвоєнні, коригуванні адреси є подання неповного пакета документів…».

Також в листі зазначено, що у разі виникнення питань, позивач має можливість звернутись до юридичного відділу Київської районної адміністрації Одеської міської ради.

Як на дату звернення позивача до відповідача із заявою, так і на час прийняття відповідачем спірного рішення відносини органів виконавчої влади, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ врегульовувалися Законом України "Про адміністративну процедуру" №2073-IX.

Відповідно до п.п. 1-3 ч. 1 ст.2 Закону України №2073-IX:

- адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;

- адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов`язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;

- адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб).

Відповідно до сфери дії Закон України "Про адміністративну процедуру" поширюється також на вирішення відповідачем питання щодо перерахунку пенсії шляхом переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідач підпадає під визначення "адміністративний орган", процедура розгляду відповідачем заяви позивача підпадає під визначення "адміністративна справа", а оскаржуване у цій справі рішення відповідача під визначення "адміністративний акт".

Статтею 47 Закону України №2073-IX встановлено, що під час підготовки справи до розгляду та вирішення, крім невідкладного розгляду та вирішення справи (стаття 60 цього Закону), адміністративний орган встановлює наявність та достатність матеріалів у справі, а також за необхідності: 1) витребовує додатково документи та відомості, що перебувають у володінні органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, що належить до сфери його управління; 2) залучає до участі в адміністративному провадженні адресата, повідомляє йому правові підстави початку адміністративного провадження та можливі наслідки прийняття адміністративного акта; 3) повідомляє заінтересованим особам про початок адміністративного провадження та про їхні права на участь в адміністративному провадженні; 4) повідомляє учасникам адміністративного провадження порядок ознайомлення з матеріалами справи, їхні права і обов`язки; 5) надає учасникам адміністративного провадження можливість подати документи, клопотання, пояснення та зауваження, довести обставини, що мають значення для вирішення справи; 6) вирішує питання про необхідність залучення до участі в адміністративному провадженні осіб, які сприяють розгляду справи, призначення експертизи, проведення огляду на місці або огляду речей, проведення слухання у справі; 7) виконує інші передбачені законом обов`язки в рамках адміністративного провадження.

Згідно ст.52 Закону України №2073-IX адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності. Відповідно до ст.53 Закону №2073-IX доказами в адміністративному провадженні є будь-які фактичні дані, на підставі яких адміністративний орган у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставини, що має значення для вирішення справи, при цьому засобами доказування в адміністративному провадженні можуть бути: 1) пояснення учасників адміністративного провадження; 2) документи; 3) дані відповідних національних електронних інформаційних ресурсів; 4) результати обробки (перевірки) даних в автоматичному режимі; 5) речі; 6) пояснення свідків; 7) висновки або пояснення експертів, консультації або роз`яснення спеціалістів.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного акту суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.69 Закону України №2073-IX за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт, вимоги до форми і змісту якого встановлені ст.70 і ст.71 Закону України №2073-IX.

Статтею 71 Закону України №2073-IX визначено, що письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин. У вступній частині зазначаються найменування адміністративного органу, дата прийняття адміністративного акта та його реєстраційний номер, відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи адресата адміністративного акта, та його контактні дані. Мотивувальна частина адміністративного акта складається згідно з вимогами цього Закону. У резолютивній частині адміністративного акта зазначається суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення. Крім того, можливе викладення додаткових положень, визначених цією статтею. У заключній частині зазначаються строк набрання адміністративним актом чинності та спосіб визначення такого строку. В адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов`язок, зазначаються строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб`єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов). У разі якщо подання скарги чи пред`явлення позову не зупиняє дію адміністративного акта, у заключній частині повинна міститися вказівка на такий винятковий правовий наслідок з посиланням на правові підстави для такого винятку.

Крім того, статтею 72 Закону України №2073-IX встановлено вимоги до мотивування (обґрунтування) адміністративного акта. Зокрема, ч.2 ст.72 Закону України №2073-IX визначено, що у мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Частиною 5 ст.72 Закону України №2073-IX встановлено, що відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

З огляду на це, зважаючи на вимогу статті 72 Закону України №2073-IX щодо змісту адміністративного акту, суд констатує, що оскаржуване рішення повинно містити всі відомості, визнані законом як обов`язкові, а також відповідне мотивування (обґрунтування) прийняття такого акту.

Як вбачається з листа від 21.05.2025 №В-1004, відповідачем зазначено, що відповідно до ст. 264 п.8 п.п. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підставою для відмови у присвоєнні, коригуванні адреси є подання неповного пакета документів.

Оцінюючи зміст мотивувальної частини оскаржуваного рішення суд зазначає, що висновки відповідача не підтверджується доказами та іншими матеріалами справи, а зокрема, відповідачем не конкретизовано які документи позивачем не подано, які документи не враховано при розгляді заяви і на якій підставі вони не враховані.

Натомість, у відзиві на позов відповідачем зазначено, що ним повідомлено позивача про правові підстави, які унеможливлювали прийняття розпорядження про присвоєння адреси, а саме:

- в першу чергу, відсутність договору про поділ/виділ об`єкта нерухомого майна або відповідного рішення суду, оскільки згідно з наданими Позивачем документами вона є власником 33/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 , не відокремлених від цього майна в натурі, що суперечить вимогам законодавця, передбаченим для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта у разі його об`єднання, поділу або виділення частки (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо);

- по-друге, відсутність в поданих документах технічного паспорту на новостворений об`єкт (до заяви надано технічний паспорт від 27.10.2020 виготовлений КП «Центр інженерних досліджень» на будинок садибного типу АДРЕСА_1 загальною площею 94,5 кв.м., житловою - 62.2 кв.м., де зазначено, що ОСОБА_1 (позивач) є власником 33/100 частин домоволодіння, ОСОБА_2 - 18/100 частин, а ОСОБА_3 - 49/100 частин вказаного домоволодіння);

- по-третє, відсутність заяви всіх співвласників об`єкта нерухомості, а також відсутність засвідчення копій поданих документів.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, відхиляються судом оскільки такої інформації не вказано в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність вмотивованості висновків адміністративного акту.

З вказаного суд дійшов висновку про те, що мотивувальна частина оскаржуваного рішення не відповідає вимогам ч.2 ст.72 Закону України №2073-IX, оскільки не містить змісту документів та всіх відомостей, які були враховані під час розгляду справи, не має належних посилань на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу, а також не надано детальну правову оцінку всіх обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Неналежне викладення змісту мотивувальної частини адміністративного акту трактується як відсутність мотивувальної частини, яка б відповідала вимогам ч.2 ст.72 Закону України №2073-IX.

Згідно з ч.3 ст.85 Закону України №2073-IX у разі якщо адміністративний акт не містить мотивувальної частини, у випадку, якщо відповідно до цього Закону вона є обов`язковою, такий акт скасовується.

Згідно з п.п. 1, 3 ч.1 ст.4 Закону України "Про адміністративну процедуру" принципами адміністративної процедури є: верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; обґрунтованість.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З вищевикладеного випливає, що відповідач діяв не дотримуючись принципів адміністративної процедури, зокрема верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності; обґрунтованість та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" та враховує положення "Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі №361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі №569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа №461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі №820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі №569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Наведене повністю відповідає змісту ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 4 якої визначене, що у випадку, визначеному п. 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Тобто, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію.

У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру.

Суд зазначає, що прийняття рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси об`єкта нерухомого майна, про відмову у присвоєнні, скасування адреси об`єкта нерухомого майна є дискреційними повноваженнями відповідача.

Крім того, суд не уповноважений встановлювати наявність чи відсутність всіх підстав для прийняття рішення про зміну адреси об`єкту нерухомого майна, оскільки у даному випадку це не входить до предмету судової перевірки.

Суд вважає, що належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання Київської районної адміністрації Одеської міської ради розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про прийняття розпорядження про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна у разі його об`єднання, поділу або виділення - частині житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, позначеної у технічному паспорті літерою «А», які складаються в цілому: 3-1 коридор пл. 2,7 кв.м; 3-2 кухня пл. 8,7 кв.м; 3-3 житлова пл. 11,5 кв.м; 3-4 житлова пл. 8,4 кв.м; загальною площею 31,9 кв.м; житловою площею 19,9 кв.м; шахти ІІІ; сарай «Ж»; навіс «К»; вбиральня «Е»; душ «Д»; частина мостіння та огорожі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом по даній справі.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання присвоїти нову поштову адресу задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Київської районної адміністрації Одеської міської ради щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про прийняття розпорядження про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна у разі його об`єднання, поділу або виділення.

Зобов`язати Київську районну адміністрацію Одеської міської ради розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про прийняття розпорядження про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна у разі його об`єднання, поділу або виділення - частині житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, позначеної у технічному паспорті літерою «А», які складаються в цілому: 3-1 коридор пл. 2,7 кв.м; 3-2 кухня пл. 8,7 кв.м; 3-3 житлова пл. 11,5 кв.м; 3-4 житлова пл. 8,4 кв.м; загальною площею 31,9 кв.м; житловою площею 19,9 кв.м; шахти ІІІ; сарай «Ж»; навіс «К»; вбиральня «Е»; душ «Д»; частина мостіння та огорожі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Київська районна адміністрація Одеської міської ради (адреса: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 9, ЄДРПОУ 26303241, електронна пошта: kra@omr.od.gov.ua)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА