Рішення № 136367541, 08.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/41552/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 15 грудня 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Відповідача, стосовно не виплати пенсії Позивача на її особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 у АТ ОЩАДБАНК;

- зобов`язати Відповідача здійснювати виплату поточної пенсії Позивачки, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 28.03.2023 року на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 , який відкрито в АТ ОЩАДБАНК.

Ухвалою Одеського кружного адміністративного суду від 17 грудня 2026 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 420/41552/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Матеріали адміністративної справи № 420/41552/25 надійшли з П`ятого апеляційного адміністративного суду до Одеського окружного адміністративного суду 25 березня 2026 року.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25 березня 2026 року, адміністративну справу за № 420/41552/25 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтуваннях позовної заяви позивач зазначає, що позивач є особою, якій на підставі судового рішення призначено пенсію за віком, а також зобов`язано відповідача здійснити її належний перерахунок та виплату, включаючи індексацію і компенсацію втрати частини доходів. На виконання відповідних судових рішень відповідач здійснив лише часткові дії (перерахунок та часткову виплату), однак фактичну виплату пенсії у належному розмірі на банківський рахунок позивача не забезпечив. Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про добровільне виконання судового рішення та надав реквізити банківського рахунку для отримання пенсії, однак відповідач безпідставно відмовив у її виплаті, посилаючись на необхідність особистого звернення позивача.

Вважаючи протиправними дії та бездіяльність Відповідача, стосовно не виплати пенсії Позивача на її особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 у АТ «ОЩАДБАНК», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позиція ГУ ПФУ в Одеській області обґрунтовується наступним

Відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що судові рішення, якими було зобов`язано здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу, виконані належним чином.

Зокрема, на виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 28.03.2023 року з урахуванням довідок про заробітну плату, а також здійснено індексацію відповідно до постанов Кабінету Міністрів України. Нараховану заборгованість за відповідні періоди було визначено та виплачено.

Водночас відповідач зазначає, що тимчасове припинення виплати пенсії з 01.06.2024 року було зумовлено обставинами, які не залежать від нього, а саме поверненням банківською установою грошових коштів через невідповідність реквізитів отримувача. Надалі, після усунення зазначених обставин, виплату пенсії було поновлено, а вся заборгованість за період невиплати погашено.

Станом на момент розгляду справи, за твердженням відповідача, пенсійні виплати позивачу здійснюються у повному обсязі на його банківський рахунок, у зв`язку з чим відсутній предмет спору.

Крім того, відповідач вважає безпідставними доводи позивача щодо протиправної бездіяльності, оскільки всі нарахування та виплати здійснювались, а повернення коштів відбулося з вини банківської установи, а не відповідача.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

09 квітня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеськійобласті надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

29 квітня 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив та повідомлення щодо технічної описки у позовних вимогах.

Станом на 08 травня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 02.09.2022 року, органом 2ISR, ІПН НОМЕР_3 . Адреса проживання Позивача: АДРЕСА_1 .

06.09.1993 року позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. До виїзду пенсія позивачу не призначалась.

Рішенням ГУПФУ у Дніпропетровській області від 04.04.2023 року № 156050017465 року було відмовлено Позивачу у призначенні пенсії, що стало причиною звернення до суду з позовною заявою.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року по справі № 380/18997/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.04.2023 року № 156050017465 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 28.03.2023 року.

На виконання судового рішення від 14.11.2023 року по справі № 380/18997/23 в рахунок боргу пенсії за період з 28.03.2023 року по 31.04.2024 позивач отримав від відповідача на банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ "ОЩАДБАНК" - суму 39 867,10 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року у справі № 420/33331/24:

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів на суми пенсії у розмірі 39867,10грн., за період з 28.03.2024 року до 25.04.2024 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_1 та її виплату з 28.03.2023 року з урахуванням довідок про заробітну плату ОСОБА_1 доданих до заяви про призначення пенсії ві 28.03.2023 року, та з урахуванням положень п.8 Постанови КМУ № 168 від 24.02.2023 року, яким встановлено щомісячну компенсаційну виплату особам які досягли віку 75 років;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року відповідно до постанови КМУ № 185 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

Як зазначив позивач, з метою сприяння відповідачу у виконанні покладених на нього обов`язків, позивач 01.07.2025 року та 14.08.2025 року звернувся до відповідача із заявою про добровільне виконання рішення суду від 12.03.2025 року зазначивши при цьому в заяві реквізити для виплати пенсії на банківський рахунок № НОМЕР_1 .

У відповідь на заяви представника позивача відповідач листом від 16.07.2025 року №19774-18684/В-02/8-1500/25 та листом від 10.09.2025 року №25769-23685/В-02/8-1500/25 повідомив, наступне: «На виконання зазначеного рішення суду, ОСОБА_2 з 28.03.2023 проведено перерахунок пенсії. Виплата пенсії в розмірах, визначених на виконання вищезазначеного судового рішення не проводиться, оскільки відсутні зобов`язання щодо порядку виплати пенсії». Відповідач мотивував відмову тим, що для виплати пенсії через поточні рахунки в банках позивачка має особисто подати заяву про виплату пенсії.

При цьому судом встановлено, що на виконання вищезазначеного рішення суду, Головним управлінням рішенням від 20.08.2025 року №156050017465 здійснено з 28.03.2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням довідок про заробітну плату, які додані до заяви про призначення пенсії, з 01.03.2024 року перерахунок та виплату пенсії відповідно постанови КМУ №185 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2024 році».

03.04.2024 року рішенням Головного управління №156050017465 (згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 по справі №380/18997/23) ОСОБА_1 , призначено пенсію у розмірі 3240,00 грн.

Борг за період з 28.03.2023 по 30.04.2024 у розмірі 39867,10 грн, було нараховано та виплачено на додаткову відомість у квітні 2024 року на банківську установу ТВБВ «ОЩАДБАНК».

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року по справі №420/33331/24 позивачу нараховано пенсію за період з 28.03.2023 року по 30.04.2024 року, яка склала 45475,72 грн.

Однак, з 01.06.2024 року виплату пенсії позивачу припинено у зв`язку з поверненням його пенсії за травень 2024 року на розрахунковий рахунок Головного управління банківською установою ТВБВ «ОЩАДБАНК» по причині невідповідності рахунку реквізитам пенсіонера по ПІБ.

Та обставина, що саме банківською установою було повернуто грошові кошти на розрахунковий рахунок Головного управління підтверджується запитом Головного управління від 26.02.2026 року за вих. № 1500-0402-8/28869 та листом-відповіддю АТ ОЩАДБАНК за вих. № 113.14-13/29818/2026 від 27.02.2026, у якому зазначено, що грошові кошти не були зараховані на банківський рахунок позивача через розбіжності у реквізитах отримувача ті відомостях у автоматизованій банківській системі.

В подальшому, рішенням Головного управління від 26.02.2026 року №156050017465 позивачу було поновлено виплату пенсії з 01.06.2024 року.

Заборгованість за період з 28.03.2023 року по 28.02.2026 року склала 192979,54 грн., яка разом з пенсією за поточний місяць була виплачена у березні 2026 року на розрахунковий рахунок у ТВБВ «ОЩАДБАНК», що підтверджується відповідним витягом з виплатних протоколів за березень 2026 року.

Відтак, як зазначив відповідач, станом на 09.04.2026 року між позивачем та Головним управлінням фактично відсутній спір щодо нарахування ти виплати пенсії за період з 01.06.2024 року, оскільки пенсію поновлено з дати припинення виплати, усю заборгованість з 01.06.2024 року по теперішній час виплачено на рахунок позивача та наразі пенсійні виплати виплачуються позивачу на відкритий ним банківський рахунок у ТВБВ «ОЩАДБАНК».

Вважаючи протиправними дії та бездіяльність Відповідача, стосовно не виплати пенсії Позивача на її особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 у АТ «ОЩАДБАНК», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Згідно з статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Так, Конституційний Суд України своїм Рішенням від 07.10.2009 у справі №25-рп/2009 визнав положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV такими, що не відповідають Конституції України.

В цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюваними нормами Закону №1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Пунктом 2 резолютивної частини цього рішення встановлено, що положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, в контексті предмета спору, положення пункту 2 частини першої статті 49 Закону №1058 втратили чинність з 07.10.2009 року.

Водночас згідно з п.3 резолютивної частини цього рішення Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.

Станом на дату розгляду справи зазначена правова колізія Верховною Радою України не вирішена.

Відповідні зміни до законодавства станом на момент виникнення спірних правовідносин не були внесені, а тому відсутність чіткого законодавчого механізму щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, призвело до ситуації, за якої громадяни України позбавлені можливості отримувати належні їм пенсійні виплати, або створювалися умови, за яких пенсіонерам, які проживають за межами України, для отримання належних їм пенсійних виплат необхідно було докласти значних зусиль, зокрема, звертатись до суду.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Закону №1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз зазначених положень статті 46 Закону №1058-IV свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.

Згідно із частиною другою статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Порядок №22-1, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (пункт 4.1 Порядку №22-1).

Згідно з пунктом 2.8. Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

У разі, якщо згідно з національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах до тих пір, поки такі виплати передбачено законодавством. Конституція України та Закон №1058-ІV гарантують всім громадянам України за певних умов право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.

При первинному встановленні розміру пенсії орган Пенсійного фонду діє на підставі звернення громадянина із заявою про призначення йому пенсії. У випадках поновлення раніше призначеної пенсії органи Пенсійного фонду діють на підставі цієї ж заяви пенсіонера у строки, встановлені статтею 49 Закону №1058-IV.

При цьому законодавством чітко встановлено, що поновлення виплати пенсії проводиться протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Згідно з п. 2.8, 2.22, 2.23 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання.

Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Як встановлено судом, зокрема, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року у справі № 420/33331/24:

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів на суми пенсії у розмірі 39867,10грн., за період з 28.03.2024 року до 25.04.2024 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_1 та її виплату з 28.03.2023 року з урахуванням довідок про заробітну плату ОСОБА_1 доданих до заяви про призначення пенсії ві 28.03.2023 року, та з урахуванням положень п.8 Постанови КМУ № 168 від 24.02.2023 року, яким встановлено щомісячну компенсаційну виплату особам які досягли віку 75 років;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року відповідно до постанови КМУ № 185 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

При цьому судом встановлено, що на виконання вищезазначеного рішення суду, Головним управлінням рішенням від 20.08.2025 року №156050017465 здійснено з 28.03.2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням довідок про заробітну плату, які додані до заяви про призначення пенсії, з 01.03.2024 року перерахунок та виплату пенсії відповідно постанови КМУ №185 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2024 році».

03.04.2024 року рішенням Головного управління №156050017465 (згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 по справі №380/18997/23) ОСОБА_1 , призначено пенсію у розмірі 3240,00 грн.

Борг за період з 28.03.2023 по 30.04.2024 у розмірі 39867,10 грн., було нараховано та виплачено на додаткову відомість у квітні 2024 року на банківську установу ТВБВ «ОЩАДБАНК».

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року по справі №420/33331/24 позивачу нараховано пенсію за період з 28.03.2023 року по 30.04.2024 року, яка склала 45475,72 грн.

Однак, з 01.06.2024 року виплату пенсії позивачу припинено у зв`язку з поверненням його пенсії за травень 2024 року на розрахунковий рахунок Головного управління банківською установою ТВБВ «ОЩАДБАНК» по причині невідповідності рахунку реквізитам пенсіонера по ПІБ.

Та обставина, що саме банківською установою було повернуто грошові кошти на розрахунковий рахунок Головного управління підтверджується запитом Головного управління від 26.02.2026 року за вих. № 1500-0402-8/28869 та листом-відповіддю АТ ОЩАДБАНК за вих. № 113.14-13/29818/2026 від 27.02.2026, у якому зазначено, що грошові кошти не були зараховані на банківський рахунок позивача через розбіжності у реквізитах отримувача ті відомостях у автоматизованій банківській системі.

В подальшому, рішенням Головного управління від 26.02.2026 року №156050017465 позивачу було поновлено виплату пенсії з 01.06.2024 року.

Заборгованість за період з 28.03.2023 року по 28.02.2026 року склала 192979,54 грн., яка разом з пенсією за поточний місяць була виплачена у березні 2026 року на розрахунковий рахунок у ТВБВ «ОЩАДБАНК», що підтверджується відповідним витягом з виплатних протоколів за березень 2026 року.

Відтак, як зазначив відповідач, станом на 09.04.2026 року між позивачем та Головним управлінням фактично відсутній спір щодо нарахування ти виплати пенсії за період з 01.06.2024 року, оскільки пенсію поновлено з дати припинення виплати, усю заборгованість з 01.06.2024 року по теперішній час виплачено на рахунок позивача та наразі пенсійні виплати виплачуються позивачу на відкритий ним банківський рахунок у ТВБВ «ОЩАДБАНК».

Як було зазначено вище та підтверджується належними доказами, зокрема листом АТ ОЩАДБАНК від 27.02.2026 року, Головним управлінням пенсійні виплати позивачу були нараховані та виплачені на відкритий у АТ ОЩАДБАНК банківський рахунок.

Однак, саме банківська установа повернула грошові кошти на розрахунковий рахунок Головного управління, зазначивши про невідповідність реквізитів позивача відомостям у автоматизованій банківській системі.

Відтак, суд зазначає, що безпосередньо з боку Головного управління не було допущено протиправної бездіяльності, оскільки нарахування та перерахування пенсійних виплат позивачу здійснювались у встановленому законом порядку, а їх неперерахування на рахунок позивача у визначений період було зумовлено обставинами, що не залежали від відповідача, зокрема поверненням коштів банківською установою через невідповідність реквізитів.

Суд також враховує, що після з`ясування зазначених обставин відповідачем вжито заходів щодо поновлення виплати пенсії, усунення перешкод для її отримання, а також здійснено повну виплату заборгованості за спірний період, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, станом на момент розгляду справи пенсійні виплати позивачу здійснюються у повному обсязі на його банківський рахунок, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що права позивача на отримання пенсії порушуються або продовжують порушуватись.

Між тим, щодо позовних вимог про зобов`язання УПФ здійснювати виплату поточної пенсії суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, згідно вищезазначених норм чинного законодавства, можливість судового захисту передбачена саме для особи, права, свободи та інтереси якої порушено з боку суб`єктів владних повноважень.

На думку суду позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснювати виплату поточної пенсії є вимогами щодо захисту прав позивача на майбутнє. Суд не може здійснювати захист прав та законних інтересів позивача на майбутнє, оскільки немає можливості встановити чи будуть вони порушені в майбутньому.

За таких обставин, з урахуванням того, що відповідачем фактично виконано обов`язок щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсії, а також відсутності на час розгляду справи порушеного права позивача, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя С.О. Cтефанов

.