Рішення № 136367530, 08.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7961/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 23 березня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльністю ГУ ПФУ в Херсонській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , згідно довідки про розмір грошового забезпечення №10 від 19.02.2026 року направленої Управління Служби безпеки України в Херсонській області 20.02.2026 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/23030/25 від 09.02.2026 року до ГУ ПФУ в Херсонській області для перерахунку з 01.07.2025 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , згідно довідки про розмір грошового забезпечення №10 від 19.02.2026 року з 01.07.2025 року у розмірі 80% від розміру грошового забезпечення з урахуванням доплат та підвищень та індексації згідно п.1 Постанови КМУ №209 від 25.02.2025 року у розмірі встановленого коефіцієнту збільшення 1.115 який має бути врахований при перерахунку так і доплати в розмірі 2000 грн. згідно Постанови КМУ №713 від 14.01.2021 року без обмеження пенсії максимальним розміром та понижуючим коефіцієнтом визначеними ст.46 ЗУ «Про державний Бюджет України на 2025 рік, Постанови КМУ №1 від 03.01.2025 року, обмежень зазначених в п.3 Постанови КМУ №209 від 25.02.2025 року та п.6 Прикінцевих положень ЗУ «Про державний бюджет України на 2025 рік., яким надано право КМУ встановлювати такі обмеження без врахування вимог ст.64 ЗУ №2262-ХІІ та ч.2 ст.42 ЗУ №1058-IV та положень п.4-7 Порядку здійснення з бюджету ПФУ видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного утримання суддям у відставці, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затвердженої постановою КМУ №821 від 14.07.2025 року , а саме: Основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення (вислуга років 31) у розмірі: (82894,70 х 80%) 66315,76 грн , З урахуванням індексації: 73942,07 грн , З урахуванням доплати: 75942,07, Базовий розмір пенсії (82894,70 х 80%) 66315,76 грн Індексація базового ОСНП 2025 ( 66315,76 *0,1150) : 7626,31 Щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду) 2 000.00 ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками): 75942,07 грн;

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо застосування обмежень як розміру пенсії так і індексації станом на 01.03.2026 року визначених ст.30 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік», Постановою КМУ №1778 від 30.12.2025 року, Постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року, п. 3 Постанови КМУ №236 від 25.02.2026 року, п.5 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік», які надалі право КМУ в порушення вимог ст. 64 ЗУ №2262-ХІІ та ч.2 ст.42 ЗУ №1058-IV застосовувати нарахування пенсії на 2026 рік та індексації у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України ніж визначених ст. 64 ЗУ №2262-ХІІ та ч.2 ст.42 ЗУ №1058-IV, що прямо заборонено ст.1-1 ЗУ №2262-ХІІ, ч.3 ст.4, ч.2 ст.5 ЗУ №1058-IV та протирічать вимогам ч,2 ст,6, ст.8, ч.5 ст.17, ч.2 ст.19, ст.22, ст.46, ст.68, п.6 ст.92, ст.129-1 Конституції України та з урахуванням вимог ч.4 ст.7 КАСУ та ст.98 ЗУ «Про конституційний Суд України» є протиправними;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно довідки про розмір грошового забезпечення №10 від 19.02.2026 року з 01.03.2026 року у розмірі 80% від розміру грошового забезпечення з урахуванням доплат та підвищень та індексації згідно п.1 Постанови КМУ №209 від 25.02.2025 року у розмірі встановленого коефіцієнту збільшення 1.115 який має бути врахований при перерахунку так і доплати в розмірі 2000 грн. згідно Постанови КМУ №713 від 14.01.2021 року без обмеження пенсії максимальним розміром та понижуючим коефіцієнтом визначеними ст.46 ЗУ «Про державний Бюджет України на 2025 рік, Постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року, Постанови КМУ №1 від 03.01.2025 року, обмежень зазначених в п.3 Постанови КМУ №209 від 25.02.2025 року та п.6 Прикінцевих положень ЗУ «Про державний бюджет України на 2025 рік., яким надано право КМУ встановлювати такі обмеження без врахування вимог ст.64 ЗУ №2262-ХІІ та ч.2 ст.42 ЗУ №1058-IV та положень п.4-7 Порядку здійснення з бюджету ПФУ видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного утримання суддям у відставці, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затвердженої постановою КМУ №821 від 14.07.2025 року , а саме: основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення (вислуга років 31) у розмірі: (82894,70 х 80%) 66315,76 грн Індексація базового ОСНП 2025 (66315,76 *0,1150) : 7626,31 грн, Індексація базового ОСНП 2026 (73942,07*0,1210): 8947,00 грн, Щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду) 2 000.00 ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками):84889,06 грн;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Херсонській області судові витрати в сумі - 2129.92 грн та витрати на правову допомогу в сумі 18000 грн. на користь ОСОБА_1 .

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року у справі №420/23030/25 Управлінням СБУ в Херсонській області було виготовлено оновлену довідку №10 від 19.02.2026 року про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року, на підставі якої представник позивача звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок.

Позивач наполягає на здійсненні такого перерахунку з 01.07.2025 року у розмірі 80% від грошового забезпечення, із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115 згідно з Постановою КМУ №209 від 25.02.2025 року та щомісячної доплати у сумі 2000 грн відповідно до Постанови КМУ №713 від 14.07.2021 року.

При цьому позивач наголошує на протиправності обмеження виплати пенсії максимальним розміром або застосування будь-яких понижуючих коефіцієнтів, передбачених статтею 46 та пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», Постановою КМУ №1 від 03.01.2025 року, постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778 та Порядком №821 від 14.07.2025 року, стверджуючи про пріоритетність норм спеціального закону та необхідність виплати пенсії у повному обсязі, що згідно з наведеним у позові розрахунком відповідно становить 75 942,07 грн. та 84889,06 грн.

Позивач не погоджується з такою бездіяльністю відповідача щодо відмови у належному перерахунку та вважає, що наявні всі підстави для судового захисту його прав шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок на підставі довідки, відповідні нарахування та виплати без жодних обмежень.

Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним

Відповідач заперечує проти позову та вказує на відсутність підстав для перерахунку пенсії за новою довідкою, оскільки Уряд не приймав відповідного рішення про зміну грошового забезпечення.

ГУ ПФУ стверджує, що обмеження виплат максимальним розміром та застосування коефіцієнтів є законними заходами під час воєнного стану, передбаченими бюджетом на 2026 рік та постановою №1778.

Крім того, на думку органу, позивач не підтвердив свою участь у захисті України після 2014 року, а виплата 2000 грн уже була здійснена за попереднім судовим рішенням, що виключає предмет спору в цій частині.

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України, витребувано у Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області: належним чином завірену копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 ; детальний розрахунок нарахованої та виплаченої пенсії позивача станом на 01.07.2025 року та 01.03.2026 року (із розшифровкою всіх складових: основного розміру, надбавок, підвищень, сум індексації, а також зазначенням конкретних сум проведених обмежень; інформацію про надходження на адресу ГУ ПФУ в Херсонській області довідки Управління СБ України в Херсонській області №10 від 19.02.2026 року та результати її розгляду.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надати витребувані судом докази у строк до 15 квітня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.

14 квітня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву з додатками (вхід. №ЕС/40546/25).

Станом на 08 травня 2026 року, інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію відповідно до положень Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року у справі №420/23030/25 Управлінням СБУ в Херсонській області було виготовлено оновлену довідку №10 від 19.02.2026 року про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року для проведення перерахунку з 01.07.2025 року.

Позивач 12.03.2026 року звернувся зі скаргою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в якій просив здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №10 від 19.02.2026 року станом на 18.06.2025 року та рішення Одеського окружного адміністративного суду в справі №42023050/25 від 09.02.2026 року.

Згідно відомості про розрахунок пенсії позивача з 01.05.2025 року зазначено основний розмір пенсії 80% грошового забезпечення 22 972,62 грн., підсумок пенсії (з надбавками) 32 688,79 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії розмір склав 31 188,79 грн. та пониження суми згідно постанови КМУ №1 від 03.01.2025 року 26 828,04 грн.

Відповідно до відомості про розрахунок пенсії позивача з 01.07.2025 року зазначено основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення 40 222,52 грн., підсумок пенсії (з надбавками) 45 222,52 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії розмір склав 38 743,68 грн. та пониження суми згідно постанови КМУ №1 від 03.01.2025 року 29 094,50 грн.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2026 року, згідно якого основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення склав 40 222,52 грн., підсумок пенсії (з надбавками) 47 817,52 грн. та з урахуванням максимального розміру пенсії після застосування понижуючого коефіцієнту згідно постанови Кабінету Міністрів України Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану №1778 від 30.12.2025 року, розмір пенсії склав 30 826,10 грн.

Згідно з довідкою про доходи №1982269690193920 від 21.03.2026 року, виданою засобами автоматизованих систем ПФУ, загальна сума нарахованої пенсії позивача за період з 01.07.2025 по 28.02.2026 становить 161 706,02 грн. Зокрема, у липні-жовтні та грудні 2025 року щомісячний розмір виплат складав 20 121,03 грн, у листопаді 2025 року - 18 893,35 грн, а у січні та лютому 2026 року суми становили 21 228,76 грн та 20 978,76 грн відповідно, відомості що підтверджують фактичний розмір отриманого пенсійного забезпечення та динаміку нарахувань у межах спірного періоду, що підтверджує застосування постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025 року «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Не погоджуючись з вищевказаними перерахунками, вважаючи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо нездійснення перерахунку пенсії за наданою довідкою, обмеження пенсії максимальним розміром та застосування постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025 року, постанови Кабінету Міністрів України Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану №1778 від 30.12.2025 року, такими, що порушують конституційні права позивача, останній звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Релевантні джерела права та висновки суду

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-XII.

Згідно з ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі Постанова №704).

Відповідно до п. 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 1 березня 2018 року.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Пунктом 1 Постанови № 103 передбачено перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Відповідно до п. 7 Постанови № 103 вказано Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45.

Постановою № 103 було внесено зміни до Порядку № 45, зокрема:

- пункт 5 викладено в новій редакції;

- додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Згідно з п. 1 Порядку № 45, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Згідно абз. 1 п. 3 Порядку № 45, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 5 Порядку № 45, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена (п. 6 Порядку № 45).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008р. № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Тобто, зміни внесені Постановою №103 від 21.02.2018 року, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними.

Таким чином, з 05.03.2019 року, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас, суд зазначає, що алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ, у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.

Суд зазначає, що довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби.

Тобто, на УСБУ в Херсонській області покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.

При цьому, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1.

Згідно з п. 23 Порядку № 3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону.

Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а.

30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На момент набрання чинності Постанови №704 (01.03.2018) п.4 цього нормативно-правового акта було викладено в редакції п.6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (далі за текстом - постанова КМ України № 103), а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

При цьому, суд звертає увагу на те, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.

Отже, з 29.01.2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Проте, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, викладено абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Тобто, починаючи з 20.05.2023 року (дата набрання чинності п. 4 постанови № 704, з урахуванням змін внесених Постановою КМУ від 12 травня 2023 року № 481) розрахунковою величиною розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є 1762 грн.

В подальшому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, яке набрало законної сили 18.06.2025 року згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Тобто, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, яким внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, що передбачали визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб виходячи з розміру 1762 гривні втратила чинність лише з 18.06.2025 року.

З огляду на викладене, зокрема з 01.07.2025 р. виникли підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки зі складовими розрахованими відповідно до п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

УСБУ в Херсонській області виготовлено та направлено до пенсійного органу довідку станом на 18.06.2025 року.

Відповідно до п. 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Вказані правові висновки викладені у Рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 р. у зразковій справі № 160/8324/19.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та встановлені обставини, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту буде визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови в здійснені позивачу перерахунку пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Херсонській області №10 від 19.02.2026 року про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити позивачу з 01.07.2025 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Херсонській області №10 від 19.02.2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо вимоги про здійснення перерахунку пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що згідно з відомістю про розрахунок пенсії позивача, станом на 01.05.2025 року основний розмір його пенсії був обчислений виходячи з 80% грошового забезпечення (22 972,62 грн). При цьому загальна сума до виплати з урахуванням надбавок та обмеження максимальним розміром становила 31 188,79 грн, а після застосування пониження згідно з Постановою КМУ №1 від 03.01.2025 - 26 828,04 грн.

Водночас, згідно з відомістю від 01.07.2025 року, при проведенні чергового перерахунку відповідачем було протиправно зменшено відсотковий розмір основної пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення. Незважаючи на номінальне зростання суми (40 222,52 грн), таке зменшення відсотка вплинуло на кінцевий підсумок пенсії та її подальше обмеження максимальним розміром (38 743,68 грн), що з урахуванням механізму Постанови КМУ №1 призвело до виплати в розмірі 29 094,50 грн.

Провівши правовий аналіз зазначених законодавчих норм, суд дійшов висновку, що положення ст.13 Закону №2262-ХІІ (якою встановлено розмір пенсії виходячи з 90 відсотків грошового забезпечення) може застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014 року (дати набрання чинності відповідної редакції Закону) та стосуються саме питань призначення пенсії, а не її перерахунку, оскільки до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави саме перерахунку пенсії.

Тобто, при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90% від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії.

Частиною 3 статті 1 Закону №2262-ХІІ встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Нормами ст.63 Закону №2262-ХІІ врегульовано порядок здійснення перерахунку раніше призначених пенсій, так, відповідно до ч.4 ст.63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Однак, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.

Отже, суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Перерахунок пенсії позивачу проведений на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року (далі Постанова №103). При цьому, при здійсненні такого перерахунку, відповідачем застосовано не тільки новий розмір грошового забезпечення, визначений постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року (як передбачено Постановою), але й змінено розмір відсоткового співвідношення до грошового забезпечення, встановленого ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Суд вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправними з огляду на наступне.

Положеннями п.1 Постанови №103 встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Окрім того, п.1 Постанови №103 врегульовано порядок здійснення таких виплат.

Разом з тим, Постанова №103 жодним чином не регламентує відсоткове співвідношення розміру пенсії та грошового забезпечення. Розмір пенсії військовослужбовцям визначається виключно нормами Закону.

Суд зазначає, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців орган Пенсійного фонду України має застосовувати норму, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки її призначення та перерахунок є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а тому внесені зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.

Зазначеного висновку дійшов також Верховний Суд в постанові від 04.02.2019 року у справі №240/5401/18.

Це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом №2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям Постанови КМУ №704 відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Норми ст.58 Конституції України закріпили принцип незворотності дії в часі законів та інших правових актів, відповідного до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Цей принцип належить розуміти так, що дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, а дія закону чи іншого нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб`єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативного акту, а також необхідною умовою довіри до держави і права.

За приписами ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, зміна розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла з 20.01.2018 року, тобто на момент проведення перерахунку пенсії позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 09.12.2015 року) після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.

Внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-17 від 08 липня 2011 року та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII від 27 березня 2014 року зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій. Тому, відповідач при перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати норми ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ саме в редакції, що діяла на час призначення пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 85% від розміру грошового забезпечення.

Суд наголошує, що при перерахунку раніше призначеної пенсії її відсотковий розмір є стабільним і не може бути зменшений суб`єктом владних повноважень в односторонньому порядку, оскільки це порушує принцип правової визначеності та право особи на належне пенсійне забезпечення.

Враховуючи, що відповідач при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.07.2025 року змінив основний розмір пенсії з 80% на 70% грошового забезпечення, такі дії суб`єкта владних повноважень є протиправними.

З огляду на встановлене порушення прав позивача, суд вважає, що належним, ефективним та достатнім способом їх захисту є визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправними щодо зменшення відсоткового розміру пенсії позивача та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу, виходячи з її основного розміру 80% грошового забезпечення.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління ПФУ в Херсонській області щодо обмеження виплати пенсії із застосуванням ПКМУ №1778 та №821, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі - Указ №64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 15.07.2025, №793/2025 від 20.10.2025, №40/2026 від 12.01.2026 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом №64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.

Згідно з абзацом 1 преамбули Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон №2262-ХІІ) цим Законом визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Абзацом 3 преамбули Закону №2262-ХІІ встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з чч.1, 3 ст.1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст. 30 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік у 2026 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, на виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від №1778 від 30.12.2025 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану, п.1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. №379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, які отримують пенсії (пенсійні виплати) у розмірі, визначеному в абзаці 1 цього пункту, та мають право на пенсію відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до ч.1 ст.27, абзацу 2 ч.1 ст.28 і ст.29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до ч.1 ст.27, абзацу 2 ч.1 ст.28 і ст. 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас п.2 вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України установлено, що у період воєнного стану у 2026 році коефіцієнти, визначені п.1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.

Таким чином, Законом України Про Державний бюджету України на 2026 рік та постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, що прямо заборонено ч.3 ст.1-1 Закону №2262-ХІІ.

У рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008 та від 30.11.2010 №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці 3 п.4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить ст.6, ч.2 ст.19, ст.130 Конституції України.

Відповідно до першого речення ч.3 ст.8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відтак у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Таким чином, оскільки Законом №2262-ХІІ і Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ст.30 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік і постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану.

Згідно з ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

У постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 Верховний Суд сформував такий правовий висновок:

безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений ст.63 Закону №2262-XII Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею.

При цьому обчислення пенсії встановлюється ст.43 Закону, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсії, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту процитованого Закону.

Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, умовами слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під порядком розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону №2262-XII.

Адже до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Абзац 3 ст.11 Закону України №2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за №4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.

У постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України..

Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та / чи норми пенсійного забезпечення, зокрема постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану2, є протиправним.

Що стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії максимальним розміром (встановлення коефіцієнтів до відповідних сум перевищення), то в ухвалі від 06.02.2025 у справі №520/909/25 Верховний Суд звернув увагу на те, що він неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (набрала чинності 17.07.2025) затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок №821).

Згідно з п.4 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Пунктом 5 Постанови №821 передбачено, що виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата (п.6 Постанови № 821).

Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 Постанови №821, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

03.12.2025 прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX, який набрав чинності 01.01.2026 (далі - Закон № 4695-IX).

Статтею 30 Закону № 4695-IX передбачено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Що стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії максимальним розміром, то Верховний Суд в ухвалі від 25.02.2025 про відмову у відкритті провадження у справі № 200/116/25 про розгляд цієї справи як зразкової звернув увагу на те, що він неодноразово висловлював позицію щодо застосування норм Закону № 2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року (справа № 400/2085/19), 20 липня 2022 року (справа № 340/2476/21), 25 липня 2022 року (справа № 580/3451/21), 30 серпня 2022 року (справа № 440/994/20), 17 березня 2023 року (справа № 340/3144/21) та інших Верховний Суд встановив, що норми Закону № 2262-XII щодо призначення та перерахунку пенсій повинні тлумачитись із врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016. Таким чином, будь-яке обмеження максимального розміру пенсій є протиправним.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України "обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України" (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо перерахунку, нарахування та виплати пенсії позивачу з 01.01.2026 року із застосуванням Постанови КМУ від 14.07.2025 №821 та обмеженням її максимальним розміром із застосуванням коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести позивачу з 01.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 80% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та без застосування положень і обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановами Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025 та №1778 від 30.12.2025, оскільки перерахунок пенсії з 01.01.2026 року відбувся на підставі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно зі ст. 7 «Закону про Державний бюджет України на 2026 рік», а не на підставі рішення суду в розумінні Порядку №821, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням всіх складових пенсії, а саме індексації базового ОСНП за 2025 та 2026 роки, ПКМУ №713 від 14.07.2021 року, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт порушення прав позивача саме в цій частині, оскільки наданий розрахунок свідчить про врахування ПФУ коефіцієнтів 1.115 та 0.1210, а також щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. За відсутності первинних документів про фактичну виплату пенсії у меншому розмірі або офіційної відмови у нарахуванні зазначених складових, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог у цій частині, оскільки факт неправильного здійснення перерахунку не підтверджений документально, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині за недоведеністю та передчасністю.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява №22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В прохальній частині позовної заяви позивачка також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 2129 грн. 92 коп. судового збору з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та стягнути витрати пов`язані з правовою допомогою у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 коп., на користь, ОСОБА_1 .

22 серпня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, серед іншого вказав, що Пенсійний фонд функціонує як самостійна фінансова структура, його кошти не входять до складу державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги.

У зв`язку з цим, стягнення з Головного управління судових витрат призведе до нецільового використання коштів Пенсійного фонду України та до порушення норм чинного законодавства

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, від 20.05.2022 у справі №540/56/20, від 20.09.2021 у справі №815/390/18, від 19.09.2019 у справі №826/8890/18, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною 01.02.2023 у справі №160/19098/21.

Як вбачається із доданих до позовної заяви матеріалів, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 22.03.2024 року та акт (детальний розрахунок) виконаних робіт від 14.03.2026 року, згідно з яким Виконавцем надано, а Замовником прийнято послуги з консультування щодо перерахунку пенсії за оновленою довідкою СБУ від 20.02.2026 року з урахуванням індексації 2025 року та позицій КСУ і ВС (0,5 год. - 1000 грн), підготовки запиту до ГУ ПФУ в Херсонській області (1 год. - 1000 грн), формування пакету документів для заяви про перерахунок згідно Порядку №3-1 (1 год. - 1000 грн), а також підготовки позовної заяви, збору доказів та написання клопотань про витребування доказів і конституційне звернення ВС до КСУ щодо неконституційності норм бюджетного законодавства на 2026 рік (5 год. - 15000 грн). Загальна вартість послуг становить 18000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп., з яких замовником сплачено аванс у розмірі 7700,00 грн, при цьому сторони засвідчили повне виконання зобов`язань на даному етапі та відсутність взаємних претензій, додатково погодивши вартість майбутніх процесуальних дій у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій залежно від витраченого часу або обсягу підготовлених документів.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

Аналіз положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Суд також враховує позицію Верховного Суду, зазначену у постанові від 03.10.2019 року по справі №922/445/19, відповідно до якої витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатом розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог ч.7 ст.134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання - передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Суд зазначає, що в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правничої допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката.

Однак, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню виходячи із принципу співмірності, що також визначено ч.5 ст.134 КАС України.

Суд вважає, що визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, за результатами розгляду справи в розмірі 18000,00 грн., не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, суд звертає увагу, що деякі види виконаних робіт, а саме участь у судовому засіданні, які зазначені в акті виконаних робіт, фактично не були надані адвокатом, оскільки дану позовну справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Таким чином, з огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, враховуючи обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами немайнового характеру, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 2000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи також підтверджено, що позивачкою сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2129 грн. 92 грн., що підтверджується квитанції №5278-4237-4960-1150 від 21 березня 2026 року.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача в сумі 2129,92 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області 2129 грн. 92 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови в здійснені ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.07.2025 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Херсонській області №10 від 19.02.2026 року, виданої станом на 18.06.2025 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 01.07.2025 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Херсонській області №10 від 19.02.2026 року, виданої станом на 18.06.2025 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% при проведенні перерахунку пенсії з 01.07.2025 року та з 01.03.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.07.2025 року у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо перерахунку, нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 року із застосуванням Постанови КМУ від 14.07.2025 №821 та обмеженням її максимальним розміром із застосуванням коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 80% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та без застосування положень і обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановами Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025 року та №1778 від 30.12.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 2129 грн. 92 коп. (дві тисячі двадцять дев`ять гривень 92 копійки), та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, буд. 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057).

Суддя С.О. Cтефанов