Рішення № 136367346, 07.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/43309/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 31.12.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови ОСОБА_1 листом №36333- 36287/В-02/8-1500/25 від 20.11.2025 року, у проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії з 01.01.2023 року, яка видана на виконання судового рішення по справі №160/24297/24;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії з 01.01.2023 року, яка видана на виконання судового рішення по справі №160/24297/24, без обмеження її максимального розміру та зі сплатою мені суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася внаслідок проведеного перерахунку, за період з 01.02.2023 року по день фактичного проведення перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він пенсіонером Міністерства оборони України, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та знаходиться на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

Як зазначено позивачем, з огляду на те, що зміни внесені пунктом 6 Постанови КМУ №103 до пункту 4 Постанови КМУ №704 визнані судовим рішенням протиправними та скасовані, у довідці, виданій ІНФОРМАЦІЯ_2 Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для проведення перерахунку пенсії позивача з 01 квітня 2019 року, йому невірно було розраховано розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, так як розрахунок цих складових грошового забезпечення проведено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, а не шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, як це встановлено відновленим пунктом 4 Постанови КМУ №704.

У позові вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , листом №7/27837/10 від 16.10.2025 року, повідомлено позивача, що до ГУ ПФУ, на виконання судового рішення по справі №160/24297/24, листом №7/10386/9 від 08.01.2025 року було направлено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року. Позивач стверджує, що копія довідки йому не надавалась.

В жовтні 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії з 01.02.2023 року на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 Довідки, яка направлена до ГУ ПФУ з листом №7/10386/9 від 08.01.2025 року, та надати копію Довідки. Відповідач, листом №36333-36287/В-02/8-1500/25 від 20.11.2025 року, повідомив, що заява позивача надійшла до нього від ГУ ПФУ, не надав позивачу копію Довідки та відмовив у задоволенні заяви з посиланням на те, що «Оскільки відповідних повідомлень про підстави для проведення перерахунку пенсій до Головного управління не надходило, тому для проведення Вам перерахунку пенсії з 01.02.2023 на основі довідки правових підстав немає.».

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними.

Ухвалою судді від 05.01.2026 року позов залишено без руху.

13.01.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 20.01.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі.

Вказаною ухвалою судом витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії:

- протоколу про призначення пенсії ОСОБА_1 ;

- листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.01.2025 року №7/10386/9;

- листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.11.2025 року щодо ОСОБА_1 ;

- копію довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , яка видана на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 року №160/24297/24.

04.02.2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому вказано, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 22.04.2026 року витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії:

- протоколу про призначення пенсії ОСОБА_1 ;

- листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.01.2025 року №7/10386/9;

- листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.11.2025 року щодо ОСОБА_1 ;

- копію довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , яка видана на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 року №160/24297/24.

24.04.2026 року від представника відповідача до суду на виконання вимог ухвали від 22.04.2026 року надійшла копія протоколу про призначення пенсії ОСОБА_1 .

24.04.2026 року від представника відповідача до суду на виконання вимог ухвали від 22.04.2026 року надійшов лист, в якому вказано, що лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.01.2025 №7/10386/9, яким направлено довідку про розмір грошового забезпечення Позивача, адресовано саме Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а тому до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначений лист не надходив, що в свою чергу позбавляє можливості в його наданні. Також у листі зазначено, за таких же обставин, надати на вимогу суду копію довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , яка видана на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 року №160/24297/24, неможливо, оскільки остання до Головного управління не надходила.

До вказаного листа додано, зокрема, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.11.2025 року № 48841-48891/В-02/8-0500/25.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відповіді на відзив, дослідивши обставини на які посилаються сторони, та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено таке.

Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію на підставі Закону України №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

З листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2025 року №7/27837/10 судом встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 по справі №160/24297/24 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за вихідним від 08.01.2025 № 7/10386/9 направлені довідки про розмір грошового забезпечення на ім`я ОСОБА_1

30.10.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив:

- на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, яка видана на виконання судового рішення по справі №160/24297/24 та надіслана з листом №7/10386/9 від 08.01.2025 року провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року, без обмеження її максимального розміру та виплатити суму не отриманої пенсії за весь час перерахунку;

- надіслати ОСОБА_1 на зазначену у заяві поштову адресу письмову відповідь, копію перерахунку пенсії та копію довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.

У переліку додатків до вказаної заяви позивачем було зазначено лише вищевказаний лист №7/27837/10.

У відповідь на вказану заяву відповідачем складено листа від 20.11.2025 року №36333-36287/В-02/8-1500/25, в якому зазначено, що оскільки відповідних повідомлень про підстави для проведення перерахунку пенсій до Головного управління не надходило, тому для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 на основі довідки правових підстав немає.

У листі зазначено, що заява позивача надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 05.11.2025 року.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови ОСОБА_1 листом №36333- 36287/В-02/8-1500/25 від 20.11.2025 року, у проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії з 01.01.2023 року, яка видана на виконання судового рішення по справі №160/24297/24, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами 2 - 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частиною 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина 18 ст. 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

За частинами 1, 2 та 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Так предметом позову у даній справі є дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови ОСОБА_1 листом №36333- 36287/В-02/8-1500/25 від 20.11.2025 року, у проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії з 01.01.2023 року, яка видана на виконання судового рішення по справі №160/24297/24.

Обсяг наданих доказів свідчить про те, що довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії з 01.01.2023 року, яка видана на виконання судового рішення по справі №160/24297/24 була направлена вказаним територіальним центром до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.

Позивачем не надано жодного доказу, а судом не встановлено наявність обстави отримання вказаної довідки відповідачем по даній справі, тобто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області від ІНФОРМАЦІЯ_1 чи від Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.

Також з урахуванням доводів позивача про неотримання ним такої довідки і зважаючи на перелік додатків, що додані до заяви про перерахунок пенсії від 30.10.2025 року, суд констатує, що і позивачем така довідка не була подана до відповідача.

За відсутності ж у пенсійного органу, в даному випадку, у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідної довідки, чи то наданої уповноваженою установою, чи пенсіонером, у нього відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії з 01.01.2023 року, яка видана на виконання судового рішення по справі №160/24297/24 відповідно до приписів статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії необхідно відмовити.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя O.A. Вовченко

.