Рішення № 136364819, 07.05.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/558/26

2/709/595/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В. В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (далі позивач, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви зазначалося, що 06 лютого 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5299338 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати споживачу кредит у гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до

п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 7000,00 грн. Згідно з п. 1.3. договору строк кредиту 360 днів: з 06 лютого 2025 року по 01 лютого 2026 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 7000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

30 жовтня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу

№ 30/10/2025 за плату відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 30/10/2025 від 30 жовтня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті боржника електронну адресу та/або телефонний номер.

Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» відповідно до укладеного Договору факторингу від 30 жовтня 2025 року № 30/10/2025 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 5299338 від 06 лютого 2025 року, де загальна сума заборгованості склала 21121,71 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 6332,26 грн, заборгованість за процентами 12811,95 грн, штрафні санкції 1977,50 грн.

В той же час, згідно пунктом 1.1. Договору факторингу № 30/10/2025 від 30 жовтня 2025 року: За цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до умов п. 1.3 Договору № 5299338 строк кредиту 360 днів: з 06 лютого 2025 року по 01 лютого 2026 року.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 30 жовтня 2025 року

№ 30/10/2025, строк дії Договору № 5299338 від 06 лютого 2025 року не закінчився.

А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» у період з 31 жовтня 2025 року по 01 лютого 2026 року донараховано відсотки за 94 календарні дні: 6332,26 грн * 0,95 % = 60,16 грн * 94 = 5655,04 грн.

Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором

№ 5299338 від 06 лютого 2025 року загальною сумою 26776,75 грн, яка складається з:

- заборгованості з тіла кредиту 6332,26 грн,

- нарахованих процентів первісним кредитором 12811,95 грн,

- нарахованих процентів ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» за

94 календарні дні 5655,04 грн,

- штрафні санкції 1977,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на норми цивільного законодавства, позивач просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 5299338 від 06 лютого 2025 року у розмірі 26776,75 грн. та понесені судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У судове засідання сторони не викликалися.

Відповідач про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки сторонами не направлено на адресу суду клопотань про інше.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 06 лютого 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір № 5299338 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Договір укладений та підписаний сторонами в електронній формі. Відповідач ОСОБА_1 підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 69717.

Відповідно до п.п. 1.1. договору № 5384568 від 15 березня 2025 року укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту веб-сайт або мобільний застосунок «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та внутрішніми документами, зокрема, шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході в особистий кабінет та/або шляхом перевірки правильності введення пароля до особистого кабінету.

На умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 7000,00 гривень (п. 1.2).

Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати комісії, процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору (п. 1.3).

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору комісія за надання кредиту становить 1500,00 грн. Тип комісії разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту. Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:

1.4.1. Стандартна процентна ставка становить 0,95 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування;

1.4.2. Знижена процентна ставка становить 0,9025 % за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах:

Якщо клієнт до 25 лютого 2025 року сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Орієнтовна загальна вартість кредиту складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 31640,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 31573,50 грн (п. 1.6).

Пунктом 6.3 кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором товариство має право нараховувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф: у розмірі 75 % від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору товариство надає у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Згідно п. 4.6. договору клієнт здійснює платежі за договором у розмірі та у строки визначені цим договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за цим договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у черговості згідно зі ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування, а саме:

- у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом (пп. 4.6.1. договору);

- у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом (пп. 4.6.2. договору);

- у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору

(пп. 4.6.3. договору).

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у кредит у розмірі 7000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» № 20251103-1471 від 03 листопада 2025 року та випискою по рахунку відповідача, наданою АТ «Райффайзен Банк».

Крім цього, факт надання первісним кредитором грошових коштів відповідачу за кредитним договором не заперечується стороною відповідача.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

30 жовтня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу

№ 30/10/2025 за плату відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 30/10/2025 від 30 жовтня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті боржника електронну адресу та/або телефонний номер.

Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» відповідно до укладеного Договору факторингу від 30 жовтня 2025 року № 30/10/2025 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 5299338 від 06 лютого 2025 року, де загальна сума заборгованості склала 21121,71 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 6332,26 грн, заборгованість за процентами 12811,95 грн, штрафні санкції 1977,50 грн.

В той же час, згідно пунктом 1.1. Договору факторингу № 30/10/2025 від 30 жовтня 2025 року: За цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до умов п. 1.3 Договору № 5299338 строк кредиту 360 днів: з 06 лютого 2025 року по 01 лютого 2026 року.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 30 жовтня 2025 року

№ 30/10/2025, строк дії Договору № 5299338 від 06 лютого 2025 року не закінчився.

А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» у період з 31 жовтня 2025 року по 01 лютого 2026 року донараховано відсотки за 94 календарні дні: 6332,26 грн * 0,95 % = 60,16 грн * 94 = 5655,04 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 5299338 від 06 лютого

2025 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 26776,75 грн, яка складається з:

- заборгованості з тіла кредиту 6332,26 грн,

- нарахованих процентів первісним кредитором 12811,95 грн,

- нарахованих процентів ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» за

94 календарні дні 5655,04 грн,

- штрафні санкції 1977,50 грн.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Щодо стягнення кредитної заборгованості за штрафними санкціями судом встановлено наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов`язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов`язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки);

в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання; г) триваючий характер нарахування пені за кожен день прострочення.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина другастатті 551 ЦК України).

Пунктом 6.3 кредитного договору передбачено нарахування штрафу у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просило стягнути із відповідача за кредитним договором № 5299338, зокрема і заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 1977,50 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Приймаючи до уваги те, що заборгованість за штрафними санкціями (штрафом) в сумі 1977,50 грн нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором заборгованості за штрафом до задоволення не підлягає.

Щодо посилань представника позивача у позовній заяві на ту обставину, що п. 6.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачав, що у період дії в України, зокрема, воєнного стану та у тридцятиденний строк після його скасування споживач, у разі виникнення заборгованості, звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки. Такий пункт було виключено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та з 24 січня 2024 року кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки.

Проте, суд оцінює такі посилання сторони позивача критично з огляду на наступне.

Так, за змістом ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України та він не може поступатися в пріоритеті застосування нормам спеціального законодавства, зокрема, Закону України «Про споживче кредитування».

Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Так основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10 жовтня 2018 року у справі

№ 362/2159/15-ц.

Крім цього, як встановлено судом, відповідач частково сплачувала кредитну заборгованість, а саме у період з 02 березня 2025 року по 31 березня 2025 року

ОСОБА_1 сплатила первісному кредитору грошові кошти у розмірі 6354,07 грн., які зараховувалися у рахунок погашення кредитної заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією.

Але, як вбачається із наданого розрахунку заборгованості первісного кредитора, останнім було зараховано сплачені відповідачкою грошові кошти у розмірі 1522,50 грн у рахунок погашення заборгованості за штрафними санкціями.

У свою чергу, судом було встановлено, що у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені), а тому, із врахуванням положення п. 4.6 кредитного договору, грошові кошти у розмірі 1522,50 грн, які були сплачені відповідачем 04 березня 2025 року та зараховані первісним кредитором у рахунок погашення заборгованості за штрафними санкціями слід зарахувати у рахунок погашення кредитної заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором.

Таким чином суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за тілом кредиту 6332,26 грн, заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором 11289,45 грн (12811,95 грн - 1522,50 грн), заборгованість за процентами, нарахованими ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» за 94 календарні дні 5655,04 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, а саме у розмірі 23276,75 гривень, що становить 86,93 % (23276,75 / 26776,75 х 100) від заявлених позовних вимог, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2314,42 гривні (2662,40 / 100 х 86,93 %).

Що стосується судових витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі

№ 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі

№ 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі

№ 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

На підтвердження витрат на правничу правову допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, заявку № 17215 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, акт прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня

2024 року, рахунок на оплату № 17215-23/03-2026 від 23 березня 2026 року, копію ордеру на надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На думку суду, понесені ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн є неспівмірними ціні позову, складності вирішеного судом питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

З огляду на викладене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 3000,00 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження

№ 14-382цс19).

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», адреса: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 44559822, заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5299338 від 06 лютого 2025 року у розмірі 23276,75 гривень, з яких: 6332,26 гривень заборгованість за тілом кредиту, 11289,45 гривень заборгованість за процентами, нарахованами первісним кредитором, 5655,04 гривень заборгованість за процентами, нарахованими ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», судовий збір у розмірі 2314,42 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень, а всього стягнути 28591,17 гривень (двадцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто одну гривню 17 копійок) .

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Повні найменування сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал», адреса: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 44559822;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя В. В. Левченко