Ухвала суду № 136364805, 01.05.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1/25

1-кп/707/65/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2023 за № 12023250000000018, стосовно:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Хутори Черкаського району Черкаської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України,

обвинувачуваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України,

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Садове Снігурівського району Миколаївської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України,

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Білозір`я Черкаського району Черкаської області, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , громадянин України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України,

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Черкаси, проживає за адресою: АДРЕСА_4 , громадянин України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 307 КК України,

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Полтава, проживає за адресою: АДРЕСА_5 , громадянин України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України,

- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець м. Черкаси, проживає за адресою: АДРЕСА_6 , громадянин України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України,

- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець с. Поселянівка Олександрівського району Кіровоградської області, проживає за адресою: АДРЕСА_7 , громадянин України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України,

- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженець с. Рацеве Чигиринського району Черкаської області, проживає за адресою: АДРЕСА_8 , громадянин України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України,

- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженка м. Талас, Киргизія, проживає за адресою: АДРЕСА_8 , громадянка України,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України,

- ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженець смт. Вільшана Городищенського району Черкаської області, проживає за адресою: АДРЕСА_9 , громадянин України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України,

- ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженець м. Городище Черкаської області, проживає за адресою: АДРЕСА_10 , громадянин України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,

- ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженець м. Черкаси, проживає за адресою: АДРЕСА_11 , громадянин України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,

- ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , уродженець м. Ромни Сумської області, проживає за адресою: АДРЕСА_12 , громадянин України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,

клопотання прокурора про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, клопотання прокурора про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, клопотання адвоката ОСОБА_18 , про зміну запобіжного заходу у вигляді зменшення розміру застави,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_19 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

захисників ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_18 , ОСОБА_29 ,

в с т а н о в и в :

У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області знаходиться вказане кримінальне провадження.

Через канцелярію суду 01.05.2026 прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_19 подала клопотання про продовження строку тримання під вартою з визначення розміру застави стосовно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , а також клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_13 . В обґрунтування клопотання прокурора про продовження дії запобіжних заходів заначено, що на даний час ризики, які були підставою для обрання та неодноразового продовження запобіжних заходів стосовно обвинувачених не зменшились та не перестали існувати, а саме: обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків чи обвинувачених, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються (п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе в повному обсязі запобігти настанню вказаних ризиків. Фактичні обставини кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченим свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами та метою запобіжних заходів. Злочини, які інкримінуються обвинуваченим, вчинені у складі злочинної організації, що в свою чергу свідчить про те, що усі члени цієї організації були обізнані з можливими наслідками у випадку викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами, проте все одно продовжували здійснювати незаконне виготовлення зберігання перевезення з метою збуту та збут наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах, тобто здійснювали злочинну діяльність свідомо, зухвало, з порушення нормальної життєдіяльності громадського суспільства та, розповсюджуючи небезпечні речовини, які є наркотичними засобами та психотропними речовинами невизначеному колу осіб. Просить продовжити стосовно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, з визначенням розміру застави, а також відносно ОСОБА_14 , ОСОБА_13 у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 2 (два) місяці.

У судовому засіданні прокурор подані клопотання про продовження запобіжних заходів підтримала, посилаючись на викладені в них обставини, просила їх задовольнити.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_27 , позицію якої підтримала обвинувачена ОСОБА_13 , заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Зазначила, що прокурором не заявлено нових ризиків. Цілодобовий домашній арешт за своїм характером і способом відбування прирівнюється до найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_13 належним чином виконує свої процесуальні обов`язки, просила змінити запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний період доби.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_29 , позицію якої підтримав обвинувачений ОСОБА_14 , заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вважала, що воно підлягає частковому задоволенню. ОСОБА_14 перебуває під дією запобіжного заходу вже майже 2,5 роки. Цілодобовий домашній арешт прирівнюється до запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Протягом усього часу перебування кримінального провадження у суді на розгляді, її підзахисний виявляв належну процесуальну поведінку, тому ризик переховування від суду є необґрунтованим, як і ризик впливу на свідків. Тяжкість вчиненого кримінального правопорушення не може виправдовувати застосування більш суворого або менш суворого запобіжного заходу, всі обставини враховуються лише в сукупності з іншими. Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_21 , позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_12 , зазначив, що ризики, зазначені у клопотанні прокурора нічим не підтверджені. Ризик впливу на свідків не існує, ризик вчинення інших кримінальних правопорушень не доведений прокурором, ОСОБА_12 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, а тому просив зменшити розмір застави до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб або змінити запобіжний захід на домашній арешт, що забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_22 , позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_17 , просив вирішити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави стосовно свого підзахисного на розсуд суду.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_23 , позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_16 , вважав клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави стосовно свого підзахисного необґрунтованим, просив відмовити у його задоволенні. Захисник указав, що жодний ризик не підтверджений. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, змінивши запобіжний захід відносно ОСОБА_16 у виді цілодобового домашнього арешту, або зменшити заставу.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_25 , позицію якого підтримав обвинувачений ОСОБА_9 , просив задовольнити клопотання прокурора частково та зменшити заставу до мінімального розміру. У його підзахисного відсутні кошти сплатити визначений раніше розмір застави. Просив врахувати, що суд вже розпочав дослідження матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_9 перебуває під вартою вже тривалий час. Ризики, на які посилалася прокурор, відсутні та недоведені.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_18 зазначив, що ухвалою суду від 17.04.2025 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн. На виконання ухвали суду в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 від імені заставодавця ОСОБА_30 було внесено вказані грошові кошти на відповідний рахунок суду. У подальшому ухвалою суду від 23.01.2026 іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні було зменшено заставу до 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200 грн. Отже, зменшуючи розмір застави іншим обвинуваченим, які на той час перебували під вартою, суд фактично дійшов висновку про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, посилався на стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_7 , у якого наявна кіста у головному мозку, що супроводжується постійними головними болями та вимагає постійного нагляду у лікаря. Посилався також на наявність міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, який має матір особу з інвалідністю 3 групи та потребує догляду, дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків, покладених на нього ухвалою суду, скрутний матеріальний стан заставодавця та відсутність ризиків, передбачених с. 177 КПК України. Посилаючись на наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 наміру у подальшому влаштуватись на роботу, просив змінити обов`язок, покладений на нього ухвалою суду в частині можливості відвідувати місто Черкаси та зменшити щодо обвинуваченого ОСОБА_7 розмір застави до 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200 грн., повернути заставодавцю сплачену заставу у розмірі 409 200 грн.

Стосовно клопотань прокурора про продовження дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06.03.2026 продовжено стосовно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 04.05.2026 (включно) з визначенням розміру застави.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

При з`ясуванні питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, на які посилалася прокурор у клопотаннях про продовження строку дії запобіжного заходу, та чи переважають характеризуючі дані щодо осіб обвинувачених ці ризики, колегія суддів враховує те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю (підозри) обвинувачення та вагомістю доказів на (її) його підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання обвинувачених винуватими у вчиненні інкримінованих діянь.

Суд вважає, що прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості обвинуваченими ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_12 переховуватись від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вони обвинувачуються.

Заявлений прокурором стосовно кожного з обвинувачених ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) є актуальним, оскільки обвинувачені, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, яке їм загрожує у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, можуть переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Враховуючи стадію судового розгляду, а саме - колегією суддів розпочато дослідження доказів у кримінальному провадженні (письмових матеріалів кримінального провадження), а також те, що не допитані свідки у кримінальному провадженні, обвинувачені знають особисто один одного, що дає підстави суду вважати обґрунтованим ризик незаконного впливу на свідків чи інших обвинувачених у цьому ж провадженні, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому вони обвинувачуються, обґрунтовується тим, що обвинувачені можуть і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки суду не подано підтверджень щодо наявності у обвинувачених постійного місця роботи, а отже і сталого джерела доходів, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, суд враховує можливість обвинувачених вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вони обвинувачуються у систематичному вчиненні кримінальних правопорушень.

Злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів це діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або створюють фактичну шкоду здоров`ю невизначеному колу осіб, що підтверджує наявність об`єктивного суспільного інтересу в даному кримінальному провадженні.

Крім того суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, який наголошує, що запобіжний захід має задовольняти вимогу пропорційності, бути необхідним для забезпечення присутності особи в суді, але з урахуванням того чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї мети.

Враховуючи вказані факти, суд вважає, що зміна запобіжного заходу обвинуваченим на більш м`який, не лише не зможе запобігти ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законодавством України, але й може зашкодити суспільному інтересу.

Суд, розглядаючи клопотання, враховує щодо обвинувачених обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме щодо обвинуваченого ОСОБА_9 вища освіта, наявність зареєстрованого місця проживання; щодо обвинуваченого ОСОБА_16 наявність на утриманні неповнолітнього сина, щодо обвинуваченого ОСОБА_17 наявність зареєстрованого місця проживання; щодо обвинуваченого ОСОБА_12 наявність зареєстрованого місця проживання.

Колегія суддів також враховує тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання їх винуватими в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях та стадію судового розгляду суд розпочав дослідження доказів у кримінальному провадженні.

Оцінюючи в сукупності всі наведені вище обставини, враховуючи характеризуючі особи обвинувачених дані, колегія суддів приходить до переконання, що застосування іншого запобіжного заходу, не зможе на даному етапі судового розгляду в повній мірі нівелювати наявні ризики неналежної процесуальної поведінки обвинувачених, які є ще доволі високими, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження в суді.

Вищезазначені обставини, на переконання колегії суддів, є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні під вартою обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_12 , оскільки цього вимагають вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи.

Колегія суддів не ігнорує ті аргументи і доводи, які наводяться захисниками та обвинуваченими, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог суспільного інтересу у справі.

Суд вважає, що на даній стадії судового провадження встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до пункту 3 ч.5 ст.182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 23 січня 2026 року під час продовження запобіжного заходу стосовно обвинувачених суд зменшив розмір застави, а саме: обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 до 125 (ста двадцяти п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 416 000,00 грн (чотириста шістнадцять тисяч гривень). Ухвалою суду від 06 березня 2026 року суд продовжив стосовно обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 125 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суд зауважує на тому, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вказані особи обвинувачуються, а також ступеню довіри щодо їх належної процесуальної поведінки. Застосування до обвинувачених застави у вказаному вище розмірі є тією сумою, яка буде сприяти обвинуваченим дотримуватись належної процесуальної поведінки, у разі її внесення, та є гарантією для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків під ризиком втрати цих коштів.

Враховуючи фактичні обставини даного кримінального провадження, приймаючи до уваги наявність встановлених в рамках даного кримінального провадження ризиків, зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, колегія суддів доходить висновку, що зменшення розміру застави не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених, а тому підстави для зміни розміру застави відсутні.

Стосовно клопотань прокурора про продовження дії запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту щодо обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , колегія суддів дійшла таких висновків.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06.03.2026 продовжено стосовно обвинуваченого ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 04.05.2026 (включно), заборонивши залишати місце свого проживання (роботи). У цій же ухвалі суду продовжено стосовно ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 04.05.2026 (включно), заборонивши залишати місце свого проживання.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_14 та обвинуваченій ОСОБА_13 суд враховує, що з огляду на тривалість судового розгляду ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, певною мірою зменшилися з плином часу, проте не перестали існувати.

Також колегія суддів враховує, що обвинувачений ОСОБА_14 та обвинувачена ОСОБА_13 виконують свої процесуальні обов`язки, з`являються на всі виклики суду та демонструють належну процесуальну поведінку. За таких обставин, суд доходить висновку, що добросовісна поведінка обвинувачених може виступати як додатковий аргумент на користь зменшення існуючих ризиків у їх поведінці.

Колегією суддів також враховується тяжкість покарання за інкриміновані ОСОБА_14 кримінальні правопорушення, яке загрожує йому у разі доведеності його вини, дані про його особу, вік та матеріальний стан, наявність постійного місця проживання.

Щодо обвинуваченої ОСОБА_13 колегією суддів враховується тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання її винуватою в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, дані про її особу, її вік та стан здоров`я, матеріальний стан, наявність постійного місця проживання.

Беручи до уваги всі вказані обставини у їх сукупності, позицію та доводи сторони обвинувачення, заперечення та їх обґрунтування сторони захисту, суд вважає за можливе, з метою запобігання ризикам, у даному конкретному випадку змінити обвинуваченому ОСОБА_14 та обвинуваченій ОСОБА_13 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в певний період доби, що слугуватиме відповідною гарантією щодо їх належної процесуальної поведінки.

З урахуванням наведеного, клопотання прокурора про продовження стосовно ОСОБА_31 , ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - підлягає частковому задоволенню.

Стосовно клопотання адвоката ОСОБА_18 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу у вигляді зменшення розміру застави, колегія суддів зазначає наступне.

Розглядаючи клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_18 про зміну запобіжного заходу, в частині зменшення застави, колегія суддів приходить до таких висновків.

Ухвалою суду від 17 квітня 2025 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн.

Так, згідно ч. 1-2 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У зв`язку зі сплатою застави, обвинуваченого ОСОБА_7 30.05.2025 було звільнено з-під варти, з покладенням на нього обов`язків.

Відповідно до положень ч. 4 ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тобто, з моменту внесення застави, обвинувачений ОСОБА_7 є особою відносно якої у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до вказаної вище ухвали суду, підставою для продовження саме такого запобіжного заходу було продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_7 переховуватись від суду, незаконно впливати на інших обвинувачених, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Суд вважає, що на теперішній час ризики, які були враховані судом під час продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави не зменшилися і продовжують існувати.

А тому, на переконання суду, визначений ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2025 року розмір застави наразі є достатньою та необхідною мірою, яка гарантує виконання ОСОБА_7 процесуальних обов`язків.

Частиною 2 ст. 182 КПК України передбачена можливість внесення застави не тільки підозрюваним або обвинуваченим, а й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Згідно ч. 7 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Внесення застави є правом заставодавця, а не обов`язком.

Тобто, прийняття тією чи іншою особою (заставодавцем) такого рішення є добровільним. Приймаючи його ці особи самостійно обирають джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та усвідомлюють, принаймні, мають усвідомлювати, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу.

Посилання захисника на те, що застава внесена братом обвинуваченого ОСОБА_32 та вказаний розмір застави є значним для заставодавця, оскільки на його утриманні перебуває троє дітей та мати, не є підставою для повернення застави.

Суд зазначає, що таке обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу, як тяжкий фінансовий стан заставодавця та наявність потреби у коштах є безпідставним зважаючи на те, що специфіка застави як запобіжного заходу не обумовлює її зміну з огляду на складне матеріальне становище особи, яка виступає заставодавцем. Окрім того, сплата заставодавцем коштів в якості застави за обвинуваченого є актом добровільної волі такої особи.

Крім того, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Окрім цього, посилання сторони захисту, як на підставу для зменшення розміру застави - зниження розміру застави усім обвинуваченим, які на момент постановлення ухвали суду перебували під вартою, колегія суддів відхиляє, оскільки судом під час вирішення цього питання досліджувались індивідуальні обставини щодо інших обвинувачених і вказане не тягне за собою автоматичне зменшення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .

У даному випадку застава є забезпеченням належної процесуальної поведінки обвинуваченого та гарантує виконання процесуальних обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, які діють з моменту набуття нею процесуального статусу обвинуваченого (підозрюваного) у кримінальному провадженні.

Суд також не вважає факт належної процесуальної поведінки обвинуваченого підставою для зменшення розміру застави, оскільки вважає, що даний факт і є наслідком застосування саме такого запобіжного заходу. Оскільки перебуваючи під страхом втратити достатньо велику суму коштів, обвинувачений вимушений належним чином виконувати процесуальні обов`язки, що покладені на нього кримінальним процесуальним законом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення визначеного розміру застави, а тому вважає за необхідне відмовити стороні захисту у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, задовольнити.

Продовжити стосовно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 червня 2026 року (включно), з визначенням розміру застави 125 (сто двадцять п`ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 416 000,00 грн (чотириста шістнадцять тисяч гривень).

Продовжити стосовно ОСОБА_16 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 червня 2026 року (включно), з визначенням розміру застави 125 (сто двадцять п`ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 416 000,00 грн (чотириста шістнадцять тисяч гривень).

Продовжити стосовно ОСОБА_17 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 червня 2026 року (включно), з визначенням розміру застави 125 (сто двадцять п`ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 416 000,00 грн (чотириста шістнадцять тисяч гривень).

Продовжити стосовно ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 29 червня 2026 року (включно), з визначенням розміру застави 125 (сто двадцять п`ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 416 000,00 грн (чотириста шістнадцять тисяч гривень).

Покласти на обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 у разі внесення застави, обов`язки:

1. прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстровані, проживають чи перебувають, без дозволу суду;

3. повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утриматись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими, у вказаному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі невиконання ними покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Клопотання прокурора про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, задовольнити частково.

Змінити стосовно ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний період часу з 22 год 00 хв. по 06 год 00 хв. наступної доби, строком на 2 (два) місяці, тобто до 29 червня 2026 року (включно).

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_14 , наступні обов`язки:

1. заборонити відлучатися з місця проживання (роботи) за адресою: АДРЕСА_9 , без дозволу прокурора або суду (окрім випадків надання йому невідкладної медичної допомоги та оголошення повітряної тривоги у Черкаській області на час воєнного стану для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття) та протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги») у період часу з 22 год 00 хв. по 06 год 00 хв. наступної доби;

2. прибувати по першому виклику до прокурора або суду у визначений ним час;

3. утримуватися від спілкування з свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні;

4. повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України в`їзд в Україну.

Змінити стосовно ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний період часу з 22 год 00 хв. по 06 год 00 хв. наступної доби, строком на 2 (два) місяці, тобто до 29 червня 2026 року (включно).

Покласти на обвинувачену ОСОБА_13 , наступні обов`язки:

1. заборонити відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_8 , без дозволу прокурора або суду (окрім випадків надання їй невідкладної медичної допомоги та оголошення повітряної тривоги у Черкаській області на час воєнного стану для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття) та протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги») у період часу з 22 год 00 хв. по 06 год 00 хв. наступної доби;

2. прибувати по першому виклику до прокурора або суду у визначений ним час;

3. утримуватися від спілкування з свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні;

4. повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України в`їзд в Україну.

Строк домашнього арешту у нічний період доби рахувати ОСОБА_14 та ОСОБА_13 з часу проголошення ухвали, тобто з 01 травня 2026 року.

У задоволенні інших вимог клопотання, відмовити.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_18 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу у вигляді зменшення розміру застави, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України особа, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3