Рішення № 136364737, 05.05.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

712/12916/25

2/712/599/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» є постачальником універсальних послуг на території Черкаської області згідно абз. 3 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» згідно додатку 3 до постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території».

Відповідачі є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; позивачем відкрито відповідачам особовий рахунок № НОМЕР_1 за вказаною адресою.

За період з листопада 2024 року по квітень 2025 року заборгованість відповідачів перед позивачем за спожиту електроенергію становить 9 266 гривень 40 копійок, яку останніми до цього часу не погашено.

Згідно ст. 625 ЦК України, у зв`язку з неналежним виконанням відпвлідачами грошових зобов`язань, відповідачам нараховано позивачем 242 гривні 31 копійку інфляційних та 3% річних в сумі 134 гривні 25 копійок.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2025 року провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_3 закрито.

Відповідач - ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що за спірною адресою: АДРЕСА_1 не проживає, знята з реєстрації за вказаною адресою з 2021 року; з 2009 року проживає за межами України; її мати ОСОБА_3 померла у 2021 році, а тому ні вона, ні її мати не отримувала послуг від позивача у зазначений в позовній заяві період.

Також зазначила, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту (вимога про солідарне стягнення з усіх співвідповідачів за весь період заборгованості) без урахування фактичних обставин проживання та/або реєстрації у квартирі кожного з співвідповідачів. Крім того, позивачем не надано належні розрахунки заборгованості та первинну документацію на підтвердження розміру позовних вимог.

Представником позивача надано відповідь на відзив відповідача ОСОБА_2 , в якому заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві останньої, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Зазначив, що згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 01 квітня 1996 року, відповідачі є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Розрахунок позовних вимог наведений в тексті позовної заяви, а картотека та виписка по особовому рахунку: НОМЕР_2 є за своїм змістом виписками з особового рахунку, що є належним доказом здійснених нарахувань по особовому рахунку за адресою відповідачів, що підписана оператором електронного регістру аналітичного обліку АК «Збут» Побут v.34 30-07-2025 ТОВ «Черкасиенергозбут», як спеціалістом, відповідальним за складання виписки, а отже, є належним і допустимим доказом, що узгоджується з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо відсутності письмового договору між позивачем та відповідачами, зазначаив що договір є публічним і його умови врегульовані Правилами роздрібного ринку електричної енергії. Акцепт відбувся оплатами за отриману електричну енергію (відображено у виписці по особовому розрахунку), фактичним отриманням відповідного обсягу електричної енергії за адресою домоволодіння відповідачів (що підтверджується інформацією оператора системи розподілу), відсутністю відмови від постачання електричної енергії за адресою домоволодіння відповідачів та/або відсутністю тимчасової відмови від електропостачання на час не проживання/не користування квартирою з відповідним пломбуванням електролічильника.

У постановах від 10 грудня 2018 року у справі № 638/11034/15 та від 02 квітня 2020 року у справ і№ 757/29813/17-ц Верховний Суд виснував, що «власник квартири зобов`язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він у встановленому порядку не відмовився від надання таких послуг».

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.3 ст.9 Закону).

З копій документів, на які посилається відповідач - ОСОБА_2 , не вбачається, що остання не мала можливості розпоряджатися квартирою, як співвласник, а саме: надавати доступ третім особам через оренду чи безоплатно тощо, а тому, відповідно, остання, як співвласник квартири, зобов`язана брати участь в її утриманні.

Відповідачі не повідомляли позивача, як надавача відповідної комунальної послуги, про свою відсутність за адресою місцезнаходження об?єкту нерухомості (фактичним місцем постачання електроенергії), що належить їм на праві спільної сумісної власності, та не відмовилися у встановленому законодавством порядку від електропостачання до своєї квартири. Відповідачі не скористалися можливістю тимчасового припинення електроживлення своєї квартири з пломбуванням електролічильника на час відсутності потреби у користуванні/розпорядженні квартирою.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі; проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечував; заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу їх реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада України».

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Статтями 7, 8 Законі України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця - забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Крім того, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.3 ст.9 Закону).

Обов`язок власника та наймача (орендаря) квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та здійснювати оплату наданих послуг передбачений також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08 жовтня 1992 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №45.

Відповідно до вимог ст.ст. 64, 68, 162 ЖК УРСР, наймачі та члени їх сімей, а також власники житла зобов`язані вносити плату за користування житлом та надані комунальні послуги.

Згідно ст.67 ЖК УРСР, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги) здійснюється, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною 1статті10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли, відповідно до закону, ціни (тарифи) є регульованими. В такому випадку ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» є постачальником універсальних послуг на території Черкаської області згідно абз. 3 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та, що визначено у додатку 3 до постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території».

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 01 квітня 1996 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13 січня 2021 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до дати звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 грудня 2025 року провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_3 закрито.

За період з листопада 2024 року по квітень 2025 року заборгованість відповідачів перед позивачем за спожиту електроенергію становить 9 266 гривень 40 копійок, яку останніми до цього часу не погашено.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Відповідно до п. 4.12 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року, плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем, а також в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Доказів, які свідчать про відмову відповідачів від постачання електричної енергії від ТОВ «Черкасиенергозбут» матеріали справи не містять і суду не надано.Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, в зв`язку з невиконанням грошових зобов`язань перед позивачем, останнім нараховано відповідачам інфляційні у розмірі 242 гривні31 копійка та 3% річних у розмірі 134 гривні25 копійок.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 19 від 18 вересня 2025 року, позивачем при зверненні до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 3 028 гривень, який, відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526 Цивільного кодексу України, згідно Постанови НКРЕКП № 1268 від 26 жовтня 2018 року, Закону України «Про ринок електричної енергії», ст.ст. 7, 8, 9, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 та керуючись ст.ст. 13,76 - 81, 89, 95, 133, 141, 263, 280, 281, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут», адреса: 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, б.166, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42474208, заборгованість за спожиту електричну енергію за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року в сумі 9 266 (дев`ять тисяч двісті шістдесят шість) гривень 40 (сорок) копійок, інфляційні в розмірі 242 (двісті сорок дві) гривні 31 (тридцять одна) копійка, 3% річних в розмірі 134 (сто тридцять чотири) гривні 25 (двадцять п`ять) копійок, витрати на здійснення робіт з припинення електроживлення електроустановки споживача в розмірі 412 (чотириста дванадцять) гривень 51 (п`ятдесят одна) копійка та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок, а всього 10 055 (десять тисяч п`ятдесят п`ять) гривень 47 (сорок сім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут», адреса: 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, б.166, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42474208, судові витрати зі сплати судового збору у сумі по 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 (нуль) копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут», адреса: 18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, б.166, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42474208;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя О.М. Борєйко