Вирок № 136363770, 07.05.2026, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1595/25

Провадження № 1-кп/535/150/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, внесеного 21.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025175490000098 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Опішня Зіньківського району Полтавської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , освіта базова загальна середня, розлученого, має трьох неповнолітніх дітей, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч. 2 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 у червні 2014 року (точний час та місце під час досудового слідства не встановлені), придбав у невідомої особи ніж, який, згідно з висновком експертизи холодної зброї, являється холодною зброєю, мисливським ножем «ЛЕВ» та відноситься до категорії короткоклинкової холодної зброї колюче-ріжучої дії виготовлений промисловим способом.

20.04.2025 близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вийшовши з дому за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , без передбаченого законом дозволу, взяв із собою вищезазначений ніж та зберігаючи його при собі переніс до квартири за місцем проживання ОСОБА_6 , що розташована в АДРЕСА_3 .

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 20.04.2025 близько 18:00 год, знаходячись поблизу багатоквартирного будинку, який розташований в АДРЕСА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ході сварки із ОСОБА_7 , використовуючи мисливський ніж, умисно завдав йому одного удару в задню бокову ділянку тулуба, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: ножового непроникаючого поранення лівої задньо-бокової ділянки грудної клітки з переходом на ліву поперекову ділянку спини, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Під час проведення огляду місця події вказаний ніж був вилучений працівниками Національної поліції на прибудинковій території до багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, підтвердивши вище встановлені судом обставини їх вчинення, та пояснив, що у червні 2014 року під час проходження військової служби в період АТО придбав у невідомої особи мисливський ніж «ЛЕВ», як власник холодної зброї в Єдиному реєстрі зброї не зареєстрований. 20.04.2025 близько 16:30 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вийшовши з дому, без передбаченого законом дозволу, взяв із собою даний ніж, оскільки хотів його використати для підгинання замка на ланцюгу велосипеда, та вкинув у кишеню жилета, і з цим ножем в кишені поїхав відвезти солодощі своїм дітям, які проживають з їх матір`ю ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 . Перебуваючи у квартирі ОСОБА_6 він вживав алкогольні напої разом з нею та ОСОБА_7 . Всього в цей день він вжив близько 300 г горілки та ще пив пиво. Згодом між ним на ОСОБА_7 виникла сварка з бійкою на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Після бійки ОСОБА_7 вийшов з квартири на вулицю. Він вихопив з кишені свого мисливського ножа та побіг на вулицю за ОСОБА_7 , який стояв до нього спиною, й наніс йому удар ножем в задню бокову ділянку тулуба, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження. Він злякався того, що вчинив і викинув ніж в бік від місця події під паркан, та чекав приїзду швидкої медичної допомоги та поліції, розуміючи протиправність своїх дій. Згодом показав поліцейським місце, куди викинув ніж. Крім того обвинувачений зазначив, що він добровільно сплатив витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 10344,96 грн, потерпілий не просив відшкодувати збитки, заподіяні йому кримінальним правопорушенням. Обвинувачений зазначив, що про незаконність своїх дій знає, у скоєному щиро розкаюється.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 щодо вчинення ним кримінальних правопорушень, є послідовними та логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч.2 ст.263 КК України, за вищевикладених обставин, обвинувачений, представник потерпілого та прокурор не оспорюють фактичні обставини справи в цій частині, суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються щодо вчинення кримінальних правопорушень. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вказані фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст. 263 КК України, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, та за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні покарання суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання, передбачена ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_5 відповідно до ст. 89 КК України є раніше несудимою особою, не працює, дохід отримує від виконання робіт за цивільно-правовими договорами, є учасником бойових дій, розлучений, має трьох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується задовільно, інвалідності не має, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.

Згідно з висновком досудової доповіді у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , складеною Полтавським районним сектором №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області 23.04.2026, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високий рівень ризику вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі можливе, оскільки особа не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень на даний час можливе. Якщо суд дійде висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання не пов`язаного з позбавленням волі, буде доцільно, з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень у майбутньому, застосувати заходи нагляду, соціально-виховні заходи, які можуть вплинути на фактор ризику та знизити ризик повторного кримінального злочину, також виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №22-29169937/С від 22.10.2025 обвинувачений сплатив витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_7 в сумі 10344,96 грн.

Виходячи з вище викладеного, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому за вчинення кримінальних правопорушень у межах санкцій передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 125 КК України у виді пробаційного нагляду, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Остаточне покарання обвинуваченому слід призначити з врахуванням вимог ст. 70 КК України.

По справі є процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у сумі 1782,80 грн, які слід стягти з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Згідно з ч.4 ст.174 КПК України з набранням вироком законної сили слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 23.04.2025.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 370, 373 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 125 КК України у виді пробаційного нагляду на строк один рік шість місяців;

за ч. 2 ст. 263 КК України у виді пробаційного нагляду на строк два роки;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень визначити ОСОБА_5 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді пробаційного нагляду на строк два роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. 4 ч.3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 додаткові обов`язки виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою («Зміна прокримінального мислення»).

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, вжиті ухвалою слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 23.04.2025.

Речові докази по справі порвану футболку білого кольору зі слідами РБК; змив РБК та контрольний змив, із правого крила та бампера автомобіля марки «Шевроле Авео» д.н.з. НОМЕР_1 ; змив РБК та контрольний змив із ґрунту поблизу правого крила вищевказаного автомобіля; змив РБК та контрольний змив із підлоги приміщення квартири АДРЕСА_5 ; зразок крові потерпілого ОСОБА_7 та контроль до нього; ніж зі слідами ґрунту та РБК, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, знищити.

Стягти з ОСОБА_5 1782,80 грн (одну тисячу сімсот вісімдесят дві гривні 80 коп.) у рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1