Рішення № 136363184, 04.05.2026, Вишгородський районний суд Київської області

04.05.2026 Справа № 363/252/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді цивільну справу в залі суду в м. Вишгород за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

15 січня 2026 року позивач звернувся з позовом до суду до відповідача та просить суд стягнути заборгованість за кредитом №02.09.2024-100000250 у розмірі 22 675,40 гривень та судові витрати по сплаті судового збору 2 662,40 гривень.

В обґрунтування позову посилається на те, що 02 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» і ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір (оферти) про надання кредиту у розмірі 11 000,00 грн строком на 70 днів шляхом перерахування коштів на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 . ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконав належним чином і надав кредитні кошти в користування ОСОБА_1 , однак позичальник свої зобов`язання належним чином не виконує й станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість в розмірі 22 675,40 грн, з них: заборгованість по тілу кредиту 11 000 грн, заборгованість по процентам 6 175,40 грн, заборгованість по неустойці 5 500 грн.

Процесуальні дії та рішення у справі.

09 лютого 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

04 травня 2026 року від відповідача на адресу суду надійшла заяви про ознайомлення з матеріалами справи та часткового визнання позовних вимог.

Позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій частково визнав позовні вимоги, нараховані штрафи вважає незаконними, просив розстрочити виконання рішення строком на три місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань відповідача про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

02 вересня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) складено пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) в якій вказано, що за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісії. (п. 3.1).

Кредитодавець надає позичальнику кредит: дата надання / видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом (проценти), графік платежів - встановлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти (п.п. 3.3-3.3.2,3.3.5-3.3.8).

02 вересня 2024 року сформована заявка кредитного договору №02.09.2024-100000250 (кредитної лінії), згідно якої даний електронний кредитний договір, частиною якого є дана заявка, укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Дана заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) з якою позичальник ознайомився цього ж дня.

Кредитодавцем є ТОВ «Споживчий центр», а позичальником ОСОБА_1 .

Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5375-41ХХ-ХХХХ-6085.

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання / видачі кредиту 02.09.2024 року, сума кредиту 11 000 грн, строк, на який надається кредит - 70 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 10.11.2024 року. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. (п. 1-5).

Процентна ставка «економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом 1 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежу. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п. 6).

Процентна ставка «стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується ставка «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п. 7).

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього стоку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,8% = (6175.4 / 11000)/70 *100% (п. 10).

Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховується шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом / залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді (п. 11).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом 1359,08%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 17175,40 грн, загальні витрати за споживчим кредитом 6175,40 грн. (п. 16).

Неустойка: 110 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. (п. 15).

02 вересня 2024 року надійшла відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №02.09.2024-100000250 (кредитної лінії), у якій позичальник ОСОБА_1 підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору, з якими попередньо уважно ознайомився.

Акцептовані позичальником умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті, а також вказуються у даній відповіді позичальника.

Позичальник вказав, що розуміє, що підписує та укладає кредитний договір на вказаних умовах, підписуючи акцепт одноразовим ідентифікатором (код з смс - повідомлення).

Згідно повідомлення Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» від 05.01.2026 року підприємством, на підставі договору ФК-П-2024/01-2 між підприємствами на переказ коштів від 01.04.2024 року успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 02.09.2024 року на суму 11 000,00 грн, номер картки 5375411415826085, призначення платежу - видача за договором кредиту №02.09.2024-100000250.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №02.09.2024-100000250 від 02.09.2024 року позичальник ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором в розмірі 22 675 грн, з них: основний борг 11 000,00 грн, проценти 6 175,40 грн, неустойка 5 500 грн.

Застосовані норми права.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абз. 1 ч. 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абз. 1 ч. 2).

За змістом ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначено у ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).

За приписами ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6).

Як зазначено у ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1). Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. (ч. 3). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (абз. 1 ч. 12).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Мотиви та висновки суду.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що кредитний договір є двосторонньою угодою і має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит (певну грошову суму) та набуває право вимоги на повернення наданих грошових коштів і сплати процентів, а позичальник несе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту і сплати процентів.

Тобто, кредитний договір є відплатним, тому позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.

Між позивачем та відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора укладено електронний кредитний договір в якому визначено порядок та умови надання / повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та інші умови.

Зазначений кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, місце проживання, номер мобільного телефону, інформацію про місце роботи, паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

На підставі цього договору відповідач отримав від позивача кредитні кошти, тобто позивач виконав свої зобов`язання і надав кредит, однак відповідач не в повній мірі виконав взяті на себе зобов`язання і не повернув позивачу кредит та платежі за користування кредитом у визначений строк та розмірах у зв`язку з чим у нього й виникла перед позивачем заборгованість.

Разом з тим, 17.03.2022 року набрав чинності Закон України від 15.03.2022 року за №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, наведені положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України стосуються правовідносин, що виникли з договору позики та/або кредитного договору, за умовами яких позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновідомо, що Указом Президента України від 24.02.2022 року за №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався й діє до теперішнього часу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 17 175,40 грн, з яких: 11 000 грн заборгованість по тілу кредиту, 6 175,40 грн заборгованість за процентами.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати у разі часткового задоволення позову розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №НА00000431 від 07.01.2026 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Із 22 675 грн 40 коп. позовних вимог, з яких судом задоволено 17 175 грн 40 коп., що становить 75,75%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 016 грн 77 коп. (2 662,40 ? 75,75%), а інша частина судових витрат покладається на позивача.

Щодо розстрочення виконання судового рішення.

Пунктом 2 частини сьомої статті 265 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності в резолютивній частині рішення вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Наведені вище положення процесуального законодавства не містять окремо визначених підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Згідно з частиною дев`ятою статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

ЦПК України врегульовано вирішення питань про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду статтею 435 ЦПК України, у зв`язку з чим, на підставі частини дев`ятої статті 10 ЦПК України, суд вважає за необхідне застосувати положення цієї статті для вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду в даній справі.

Так, згідно з частиною третьою статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини четвертої статті 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною п`ятою статті 435 ЦПК України передбачено, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

На підтвердження свого важкого фінансового становища, пов`язане з поважним віком та незначним доходом, відповідачем надано копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 03.01.2020 року.

Враховуючи те, що відповідач перебуває в скрутному матеріальному становищі, що не дозволяє йому разово сплатити всю суму заборгованості, суд доходить висновку про можливість розстрочення виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 175 грн 40 коп строком на три місяці, шляхом сплати рівними платежами щомісяця.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 272-273, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №02.09.2024-100000250 від 02.09.2024 року в розмірі 17 175 грн 40 коп. та судовий збір в розмірі 2 016 грн 77 коп.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення суду в частині стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» загальної суми заборгованості за кредитним договором №02.09.2024-100000250 від 02.09.2024 року, розстрочивши загальну суму заборгованості у розмірі 17 175 грн 40 коп. на 3 (три) місяці рівними частинами по 5 725 грн 14 коп., починаючи з першого числа місяця, що наступає за місяцем набрання рішенням суду від 04.05.2026 року законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Олійник