Ухвала суду № 136362707, 28.04.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5003/26

1-кс/296/1960/26

УХВАЛА

Іменем України

28 квітня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_3 ,

слідчої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 з клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_6 , з метою забезпечення цивільного позову, а саме просить накласти арешт на:

-закінчений будівництвом об`єкт типу: житловий будинок садибного типу, загальною площею 59,2 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку за кадастровим номером: 1820881801:09:003:0052, площею 0,25 га.

-земельну ділянку, за кадастровим номером: 1820388200:03:000:0028, площею 4,1306 га.;

- земельну ділянку за кадастровим номером: 1820382000:04:000:0079, площею 2,8527 га.

Клопотання обгрунтовано тим, що у слідчому відділі слідчого управління Головного управління Національної поліції у Житомирській області на стадії досудового розслідування перебуває кримінальне провадження, відомості про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026060480000012 від 05.01.2026. Потерпілою у вказаному кримінальному провадженні є неповнолітня ОСОБА_5 , (надалі- Позивач, потерпіла) ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчиненні відносно потерпілої ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152,, ч. 6 ст. 152, ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 301 КК України.

У межах вказаного кримінального провадження адвокатом ОСОБА_3 , як представником позивача 17.04.2026 до органу досудового розслідування було подано відповідну позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, у якій Позивач просить стягнути зі ОСОБА_6 на користь неповнолітньої ОСОБА_5 , в інтересах якої діє законний представник- ОСОБА_7 завдану моральну шкоду у розмірі 2 000 000 гривень 00 копійок.

Враховуючи той факт, що Відповідачем було вчинено відносно неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 неодноразові протиправні умисні діяння, що виразились у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із проникненням в тіло останньої, розпусних діях та розповсюджені відеопродукції порнографічного характеру, враховуючи характер та обсяг таких страждань, спосіб та тривалість, нині неповнолітня потерпіла ОСОБА_5 беззаперечно зазнала фізичного болю, страждань, погіршення стану здоров`я, незворотньої деформації незрілої особистості, незворотних негативних змін в особистому житті, приниження честі та гідності, відчуття сорому та небажання спілкуватися з іншими людьми, почуття безпорадності, порушення психологічних і тілесних кордонів, які впливають на її емоційний та фізіологічний стан, когнітивні процеси, адаптацію у суспільстві та подальше існування і створення сім`ї та інше, заявник просить накласти арешт на майно підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову.

Представника потерпілої - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.

Слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання.

Розглянувши заяву представника потерпілої про забезпечення цивільного позову, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження №12026060480000012 від 05.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 301 КК України.

26.01.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 301 КК України: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

13.04.2026 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про повідомлення нової підозри.

17.04.2026 адвокатом ОСОБА_3 , як представником потерпілої, подано слідчому СУ ГУНП в Житомирській області позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, у якій просить стягнути із ОСОБА_6 на користь неповнолітньої ОСОБА_5 , в інтересах якої діє законний представник- ОСОБА_7 , завдану моральну шкоду у розмірі 2 000 000 гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, відповідно до положень ч.6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, а саме з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч.8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.

У відповідності до пунктів 4 та 5 частини 2статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проте, у клопотанні представником потерпілої не наведено та не доведено наявності будь-яких ризиків із передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, які б свідчили, що належне ОСОБА_6 майно може бути ним приховано, пошкоджено, зіпсовано, знищено, перетворено або ж відчужено.

Також, подана до суду заява про накладення арешту на рухоме майно не містить відомостей щодо вартості майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, що позбавляє суд можливості зробити необхідні висновки про розумність та співрозмірність вказаного обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Крім того, до заяви про арешт майна заявником додано лише першу сторінку позовної заяви з якої неможливо зрозуміти зміст позовних вимог та докази, які наводяться стороною позивача в їх обґрунтування.

Суд зазначає, наявність пред`явленого у кримінальному провадженні цивільного позову про відшкодування шкоди завданої злочином, саме по собі не є та не може бути автоматичною підставою для задоволення клопотання про арешт майна підозрюваного.

На даній стадії судового процесу, суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення наявності підстав чи їх відсутності для стягнення моральної шкоди, у заявленому розмірі із ОСОБА_6 . Суд лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є арешт майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

За приписами ч. 1ст. 173 КПК України, якщо особа, що подала клопотання про арешт майна, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, суд відмовляє у задоволенні такого клопотання.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не вбачає підстав для арешту на майно ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про арешт майна - відмовити.

Ухвала судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду на протязі 5 днів з часу її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1