Ухвала суду № 136362603, 07.05.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4840/26

1-кп/295/747/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060600000142 від 03.02.2026, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немаючого, інваліда І групи, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

в с т а н о в и в :

У провадженні суду на стадії судового розгляду перебуває вказане кримінальне провадження.

Обвинувачений у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, доказів на підтвердження поважності причин неявки до суду не надав.

Інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Прокурор просила накласти грошове стягнення на обвинуваченого, зважаючи на відсутність доказів поважності причин неявки у судове засідання, враховуюючи його попередню процесуальну поведінку.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши окремі матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що особа зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За приписами п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це.

Згідно з ч. 1 ст. 323 КПК України, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду.

Положеннями статті 138 КПК України визначено поважні причини неприбуття особи на виклик : 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

За змістом частин 1 та 2 ст. 139 КПК України якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний, не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду або може бути застосовано привід.

За змістом ст. 144 КПК України грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов`язків. Грошове стягнення накладається під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

У зв`язку з неявкою у судове засідання обвинуваченого, участь якого є обов`язковою, без надання доказів поважності причин неявки, за повторне невиконання процесуального обов`язку, суд вважає за необхідне застосувати щодо нього грошове стягнення у виді 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 гривень).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 138, 139, 144, 147, 323 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

Накласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , грошове стягнення у розмірі одного прожиткованого мінімумума для працездатних осіб, що становить 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.

Грошове стягнення, як захід процесуального примусу, має бути сплачене або стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави.

Рахунок за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/21081100; Код отримувача: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 118999980313090106000026007; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Призначення платежу: Штраф (грошове стягнення, як засіб процесуального примусу) накладений на (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується штраф), за рішенням №_/_/__ (номер справи).

У випадку невиконання судового рішення у добровільному порядку, копія ухвали направляється для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, на яку накладено грошове стягнення.

Роз`яснити, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення суду, який виніс ухвалу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя