Ухвала суду № 136359537, 07.05.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/1568/26

Провадження №: 2-а/755/155/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2026 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В. розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

03.02.2026 року до Дніпровського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якій просить:

«1. Скасувати постанову № 4061 від «31» жовтня 2025 року про накладення на мене адміністративного стягнення.

2. Провадження у справі закрити.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Деснянського районного у м.Києві ТЦК на мою користь судові витрати у вигляді судового збору.»

04.02.2026 позовна заява передана у провадження судді Коваленко І.В. в порядку визначеному ст. 18 КАС України. Фактично матеріали справи отримані суддею 09.03.2026 року, у зв`язку із перебуванням на лікарняному у період часу з 09.02.2026 по 06.03.2026 включно.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11.03.2026 року позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий триденний строк, для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який обраховується з дня отримання позивачем копії ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 11.03.2026 року про залишення позовної заяви без руху була отримана в електронному кабінеті позивачем та представником позивача та відповідно до довідки про доставку електронного листа, зазначена ухвала суду доставлена до електронного кабінету позивача та представника позивача 03.04.2026 року.

Крім того, ухвала про залишення позову ОСОБА_1 без руху від 11.03.2026 року була своєчасно внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому позивач у вільному доступі мав можливість ознайомитись з її змістом.

Станом на 07 травня 2026 року, недоліки вказані судом в ухвалі від 11.03.2026 року, позивачем не усунуто.

Як зазначено у позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Чірікоста і Віола проти Італії», сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Відповідно до ст.ст. 43, 44 КАС України учасники справи та їх представники зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суд вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, у зв`язку з не усуненням недоліків.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, КАС Україні, суддя,

п о с т а н о в и в :

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - вважати неподаною та повернути суб`єкту звернення.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя