Рішення № 136359525, 23.04.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3216/26

Провадження №: 2-о/755/188/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Мовчан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва, із заявою, в якій просить суд: встановити юридичний факт, що: трудова книжка серії НОМЕР_1 , оформлена 28.02.1984 на ім`я « ОСОБА_2 » та диплом про освіту серія НОМЕР_2 від 01.09.1983 виданий на ОСОБА_3 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 їй виповнилося 60 років, а тому вона звернулася за місцем фактичного проживання до сервісного центру в місті Гайсин Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Її заяву про призначення пенсії було передано в порядку екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, яке прийняло рішення № 262440025272 від 14.08.2025 про відмову у призначені пенсії. Підставою для відмови у призначені пенсії була відсутність достатньо навчання з 15.10.1981 по 01.01.1983. Зокрема, заявниці не зараховано період навчання з 15.10.1981 по 01.01.1983 згідно диплому НОМЕР_2 від 01.09.1983, оскільки в свідоцтві про шлюб НОМЕР_3 від 23.02.1985 вказано дату її народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не відповідає даті народження згідно паспорту НОМЕР_4 від 28.02.1984, оскільки виправлення прізвища зроблено на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 від 23.02.1985 вказано дату народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не відповідає даті народження згідно паспорту НОМЕР_5 від 13.05.1999 - ІНФОРМАЦІЯ_1. Отже, внаслідок помилки в даті народження у свідоцтві про шлюб, заінтересована особа не зараховує в страховий стаж заявниці періоди навчання та її роботи згідно диплому про освіту та трудової книжки.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24.03.2026 відкрито провадження у цій справі, яку призначено до розгляду у порядку окремого провадження, призначено судове засідання.

16.04.2026 від заявника ОСОБА_1 до суду надійшла заява, у якій остання просить суд, розглядати справу у її відсутність.

20.04.2026 до суду надійшли письмові пояснення (відзив) заінтересованої особи - Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області. У поясненнях представник заінтересованої особи зазначає, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася з заявою від 06.08.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон № 1058) як особа, що досягла 60 років. Заяву про призначення пенсії за віком від 06.08.2025 за принципом екстериторіальності розглянуто спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області. Вік заявниці на дату звернення становить 60 років. Необхідний страховий стаж відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 становить 32 роки. Страховий стаж особи становить - 11 років. За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано період навчання з 15.10.1981 по 01.01.1983 згідно диплому від 01.09.1983 серія НОМЕР_2 , оскільки, виправлення прізвища зроблено на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 від 23.02.1985 серія НОМЕР_3 в якому дату народження вказано ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не відповідає даті народження згідно паспорта НОМЕР_5 виданого 13.05.1999 - ІНФОРМАЦІЯ_1, та не відповідає вимогам пункту 4.2 Порядку 22-1. Згідно трудової книжки від 28.02.1984 серія НОМЕР_7 не зараховано періоди роботи з 01.10.1983 по 11.05.1988 та19.01.1989 по 12.04.1991 в «Дальногірському продснабі», а також допомогу по безробіттю з 13.01.1997 по 31.03.1997, оскільки, виправлення прізвища зроблено на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 від 23.02.1985 серія НОМЕР_3 в якому дату народження вказано ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не відповідає даті народження згідно паспорта НОМЕР_5 виданого 13.05.1999 - ІНФОРМАЦІЯ_1. До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.01.1992 по 09.10.1992 в малому підприємстві «Камаз» на території російської федерації, у зв`язку з припиненням з 19.06.2023 російською федерацією участі з Україною в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, що не відповідає вимогам пункту 1 статті 24 1 Закону № 1058. За результатами розгляду заяви від 06.08.2025 про призначення пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 14.08.2025 №262440025272 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до статті 26 Закону №1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки. Зазначили, що при вирішенні питання про встановлення факту, про які просить заявник, покладається на розсуд суду.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, з огляду на що, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить наступного.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якому розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що заявником у даній справі є ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Кочурів, Гайсинського району, Вінницької області, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_8 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кочурів, Гайсинського району, Вінницької області, народилася « ОСОБА_4 » (рос.мовою).

Згідно диплому серії НОМЕР_2 , виданого 01.09.1983 Державним комітетом Української РСР по професійно-технічній освіті на ім`я « ОСОБА_4 » (рос. мовою), вона в 15.10.1981 вступила до Ялтинського технічного училища і 01.09.1983 закінчила повний курс технічного училища по професії «повар». Рішенням екзаменаційної комісії « ОСОБА_4 » (рос. мовою) присвоєно кваліфікація повара четвертого розряду.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 23.02.1985, « ОСОБА_5 », ІНФОРМАЦІЯ_4 та « ОСОБА_4 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в с.Кочурів, Гайсинського району, Вінницької області зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис № 73, прізвище дружини « ОСОБА_6 », даний шлюб було розірвано 16.12.1987, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_10 . Прізвище дружини після розірвання шлюбу « ОСОБА_6 » (рос.мовою).

У дипломі, складеному двома мовами, дані про особу, якій видано диплом, українською мовою зазначені « ОСОБА_7 », російською « ОСОБА_4 », отже ім`я отримувача диплому російською мовою співпадає з дошлюбним прізвищем заявниці.

Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_11 , сторінка 1, яка заповнена російською мовою, остання належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (рос.мова).

Також на титульній сторінці вказаної трудової книжки містяться записи: російською мовою « Фамилия изменина на ОСОБА_6 на основании свидетельства о браке НОМЕР_3 , выданого Дальногорским райзагсом 23.02.1985 г. Инспектор о/кадров»;

За записам у вказаній трудовій книжці (російською мовою), містяться наступні відомості:

«До поступления в Дальнегорський продснат учеба в ПУ-6 г. Ялты с 15 октября 1986 по 1 сентября 1983 г. Дальнегорский продснат»;

«01.10.1983 Принята поваром 4 разряда в столовой № 15, Пр 254к от 04.10.83»;

«11.05.1988 Уволена по ст. 31 КЗОТ РСФРС (по ПР 124к уходу за ребенком дошкольного от 13.05.88 возраста);

«19.01.1989 Принята поваром 4 разряда в столовую № 15. Приказ № 11к о 18.01.89»;

«12.04.1991 «Уволена по ст 29 п5 КЗОТ РСФРС (по не пр.71-н от 08.04.91 переводу в МПП «КАМАЗ»)»;

«15.04.1991 Малое предприятие Камаз Зачислена уборщицей производственных помещений пр34 от 29.04.91»;

«09.10.1992 Уволена в связи с сокращением штатов, ст 33 п.1 КЗОТ РСФРС пр.62 от 29.09.92»;

«13.01.1997 Призначена допомога по безробіттю відповідно до п.1 ст. 24 Закону України «Про зайнятість населення» нак № 74 від 13.01.1997»;

?31.03.1997 Припинена виплата допомоги по безробіттю і зв`язку із працевлаштуванням самостійно Нак № 460 від 10.04.1970».

Відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заявник має право на пенсію за віком після досягнення 60 років.

Згідно з пп. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області області № 262440025272 від 14.08.2025, відмовлено гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано: - період навчання з 15.10.1981 по 01.01.1983 згідно диплому НОМЕР_2 від 01.09.1983, оскільки в свідоцтві про шлюб НОМЕР_3 від 23.02.1985 вказано дату народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не відповідає даті народження згідно паспорту НОМЕР_12 від 13.05.199 - ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно трудової книжки від 28.02.1984 серія НОМЕР_7 , оскільки виправлення прізвища зроблено на підставі свідоцтва по шлюб НОМЕР_3 від 23.02.1985 вказано дату народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не відповідає даті згідно паспорту НОМЕР_5 виданого 13.05.1999 - ІНФОРМАЦІЯ_1, не зараховано періоди роботи з 01.10.1983 по 11.05.1988 та 19.01.1989 по 12.04.1991 в «Дальногірському продснабі», період роботи з 15.04.1991 по 09.10.992 в малому підприємстві «Камаз», а також допомогу по безробіттю з 13.01.1997 по 31.03.1997.

Відповідно до пунктів 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Судом установлено, що прізвище заявниці у трудовій книжці НОМЕР_7 , яка заповнена з 28.02.1984, її прізвище зазначено російською мовою « ОСОБА_9 », « ОСОБА_6 ». Зміна прізвища зумовлена укладення шлюбу із ОСОБА_5 (рос.мовою). Втім убачається, що у свідоцтві про шлюб дата народження заявниці зазначена як ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У відповідності до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

За нормою п. 2 Інструкції заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу та до трудової книжки вносяться відомості, зокрема, про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження.

За приписами п.п. 2.11, 2.12 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Згідно з п. 2.13 Інструкції зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з ч. 1 ст. 319 Цивільного процесуального кодексу України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Метою встановлення факту належності заявнику правовстановлюючих документів - трудової книжки є підтвердження її трудового стажу, що необхідно для призначення пенсії за віком.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 (п.45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Таким чином, у спірних правовідносинах, судом на підставі досліджених письмових доказів, встановлено належність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки серії НОМЕР_7 та диплому серії НОМЕР_2 , виданого 01.09.1983 Державним комітетом Української РСР по професійно-технічній освіті, оскільки місце народження, черговість зміни прізвища заявниці у зв`язку із укладенням шлюбу, дають суду підстави вважати, що вказані документи дійсно належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у виданому свідоцтві про шлюб, на підставі якого змінене прізвище заявника у трудовій книжні, допущена описка. Надані заявником документи в повній мірі дають можливість ідентифікувати особу заявника та підтвердити її право на отримання пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Керуючись т. ст. 2, 3, 4, 10, 13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 353-355 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», із змінами та доповненнями від 25.05.1998, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (код в ЄДРПОУ: 13486010, пл. Соборна, м. Слов`янськ), про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , трудової книжки серії НОМЕР_7 видної на ім`я « ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 » (рос.мовою) та диплому про освіту серії НОМЕР_2 від 01.09.1983 виданого ОСОБА_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 06.05.2026.

Суддя: