Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №:755/11044/25
Провадження №: 1-кс/755/1903/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" травня 2026 р. м. Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 72024102300000044, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України,
встановив:
У провадження слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 72024102300000044, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.
Прокурор в своєму клопотанні посилається на те, що Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024102300000044 від 29.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що група невстановлених осіб, за попередньою змовою між собою, організували незаконне виготовлення алкогольних напоїв з метою подальшого збуту в місцях продажу алкогольних напоїв на території м. Києві та інших регіонів. Також встановлено, що на території міста Києва діє група осіб, зокрема ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), які здійснюють незаконне виготовлення, придбання з метою збуту, транспортування з метою збуту, зберігання з цією ж метою та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів, зокрема алкогольних напоїв, з подальшою легалізацією грошових коштів одержаних від зазначеної протиправної діяльності, усвідомлюючи їх злочинне походження.
У той же час, 21.04.2026 року на адресу Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві надійшов рапорт старшого детектива Управління Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_6 від 21.04.2026, зі змісту якого вбачається, що під час оперативного супроводження досудового розслідування кримінального провадження № 72024102300000044 від 29.10.2024 було отримано оперативну інформацію про те, що транспортування незаконно виготовлених алкогольних напоїв з метою їх подальшого збуту здійснюється із використанням транспортного засобу - автомобіля «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_3 . Також встановлено, що невідомими особами вживаються заходи із переміщення відповідного транспортного засобу з метою приховання доказів вчинення злочину від органу досудового розслідування.
З огляду на викладене, з урахуванням матеріалів кримінального провадження, у зв`язку з необхідністю врятування майна з огляду на існування реальної загрози його знищення, прийнято рішення про проведення невідкладного обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України.
Так, у період з 20 год. 55 хв. по 21 год. 15 хв. 21.04.2026 старшим детективом Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_7 , у порядку ст. 233 КПК України, у зв`язку з невідкладним випадком, пов`язаним із врятуванням майна, яке може бути використано як доказ вчинення кримінальних правопорушень, проведено обшук транспортного засобу - автомобіля «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , під час якого виявлено та вилучено майно, а саме: ТТН, виписані ТОВ «ФОРЕСТ-ЛЕЙК» (код ЄДРПОУ 42893044); транспортний засіб - автомобіль «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 .
Постановою заступника керівника відділу детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_8 від 22.04.2026 вищезазначені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72024102300000044 від 29.10.2024.
Так, з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації виникла необхідність в арешті майна (речей), вилученого під час проведення обшуку автомобіля «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 .
Необхідність накладення арешту обґрунтовується тим, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно (речі) є (буде) доказом кримінального правопорушення (може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження), а також підлягатиме спеціальній конфіскації, оскільки автомобіль марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , може бути майном, яке придбано за доходи, одержані від збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів; використовувався як засіб вчинення кримінального правопорушення, зокрема для транспортування незаконно виготовлених підакцизних товарів.
У випадку не накладення арешту існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що повернуте майно буде відчужене з метою фактичного знищення речових доказів, а також унеможливлення застосування спеціальної конфіскації на підставі обвинувального вироку суду.
У судове засідання прокурор не прибув, подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання власник майна не з`явився.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття учасників у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників, оскільки їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши зміст клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, слідчим суддею було встановлено, що Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 72024102300000044, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.
У період з 20 год. 55 хв. по 21 год. 15 хв. 21.04.2026 старшим детективом Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_7 , у порядку ст. 233 КПК України, у зв`язку з невідкладним випадком, пов`язаним із врятуванням майна, яке може бути використано як доказ вчинення кримінальних правопорушень, проведено обшук транспортного засобу - автомобіля «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , під час якого виявлено та вилучено майно, а саме: ТТН, виписані ТОВ «ФОРЕСТ-ЛЕЙК» (код ЄДРПОУ 42893044); транспортний засіб - автомобіль «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 .
Постановою заступника керівника відділу детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_8 від 22.04.2026 вищезазначені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72024102300000044 від 29.10.2024.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30.04.2026 року № 755/11044/25 (провадження № 1-кс/755/1916/26) детективам Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві, які входять до складу слідчої групи (групи детективів), що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024102300000044 від 29.10.2024, та прокурорам Київської міської прокуратури, які входять до групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні, надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу - автомобіля «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , який на праві власності належить ТОВ «САФРА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43931541), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання та вилучення майна, а саме: ТТН, виписаних ТОВ «ФОРЕСТ-ЛЕЙК» (код ЄДРПОУ 42893044); транспортного засобу - автомобіля «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 .
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу власником автомобіля марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_3 , являється ТОВ «САФРА-ФІНАНС».
Необхідність накладення арешту на виявлене та вилучене під час обшуку майно прокурор обґрунтовує необхідністю у запобіганні знищення речових доказів, а також задля застосування спеціальної конфіскації на підставі обвинувального вироку суду.
Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальна конфіскація відповідно до норм ч. 1 ст. 96-2 КК України застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Відповідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а арешт є заходом забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частинами 1, 3 ст. 132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України визначено, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Санкція частини 2 статті 199 та частини 1 статті 209 КК України, передбачає конфіскацію майна, як вид додаткового покарання, а санкцією частини 2 статті 204 КК України передбачено конфіскацію та знищення незаконно виготовлених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення.
При цьому, слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації майна, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна. За таких обставин, клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 170-173, 175, 208, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 72024102300000044, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, із забороною права на відчуження, розпорядження та користування на майно (речі), які вилучено під час проведення 21.04.2026 обшуку транспортного засобу - автомобіля «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , а саме на:
- ТТН, виписані ТОВ «ФОРЕСТ-ЛЕЙК» (код ЄДРПОУ 42893044);
- транспортний засіб - автомобіль «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , який на праві власності належить ТОВ «САФРА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43931541).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9
Судове рішення № 136359459, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 04.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/11044/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: