Постанова № 13635689, 20.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2010 року 17:38 № 2а-1553/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Корнієнка В.П.;

відповідача: не з’явились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр”

про

стягнення заборгованості

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05 лютого 2010 року (відповідно до відмітки канцелярії) Спеціалізована державна податкова інспекція у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту –позивач, СДПІ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” (далі по тексту –відповідач, ТОВ “Арсенал-Центр”), в якому просить стягнути з відповідача на користь бюджету штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 17 078,70 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-1553/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30 березня 2010 року.

30 березня 2010 року відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2010 року клопотання ТОВ “Арсенал-Центр” задоволено, зупинено провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №2а-15516/09/2670 за позовом ТОВ “Арсенал-Центр” до СДПІ про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 серпня 2009 року №0000264010.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2010 року провадження у справі поновлено та призначено справу до судового розгляду на 16 листопада 2010 року.

В судовому засіданні 16 листопада 2010 року оголошено перерву до 07 грудня 2010 року. 07 грудня 2010 року не прибув представник відповідача, у зв’язку з чим оголошено про відкладення розгляду справи на 20 грудня 2010 року. 17 грудня 2010 року відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 20 грудня 2010 року у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” зареєстровано Солом’янською районною у місті Києві державною адміністрацією як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа 31 жовтня 2000 року (ідентифікаційний код 31202310), взято на облік в СДПІ в якості платника податків 09 листопада 2000 року за №1037/2000/16.

Відповідно до даних облікової картки ТОВ “Арсенал-Центр” має заборгованість зі сплати до бюджету штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 078,70 грн.

Зазначена заборгованість виникла у зв’язку з прийняттям СДПІ рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 серпня 2009 року №0000264010, яким відповідачу за порушення вимог пункту 10 та 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на підставі пункту 5 статті 17 та статті 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 248,70 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві від 25 вересня 2009 року №8227/7/25-214 про результати розгляду скарги зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій скасовано у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн.

Порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні ними в адміністративному порядку рішень застосування штрафних (фінансових) санкцій визначено Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року №29, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 року за №723/1748 (далі по тексту - Положення).

Суд звертає увагу на те, що Положення не передбачає прийняття органами державної податкової служби нового рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині, яку не скасовано, у разі часткового скасування органом державної податкової служби вищого рівня рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 25 вересня 2009 року №8227/7/25-214 про результати розгляду скарги відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 078,70 грн. (17 248,70 грн. –170,00 грн.), стягнення яких є предметом спору у даній справі.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 20 листопада 2009 року №25695/7/25-0415 про результати розгляду скарги рішення СДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 серпня 2009 року №0000264010, з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 25 вересня 2009 року №8227/7/25-214 про результати розгляду скарги, залишено без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2010 року у справі №2а-15516/09/2670 за позовом ТОВ “Арсенал-Центр” до СДПІ про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 серпня 2009 року №0000264010, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року у справі №2а-15516/09/2670, у задоволенні позову ТОВ “Арсенал-Центр” відмовлено.

Враховуючи несплату відповідачем у добровільному порядку суми штрафних (фінансових) санкцій, керуючись пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позивач вважає, що сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 078,70 грн. має бути стягнута у судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що у провадженні Вищого адміністративного суду України перебуває на розгляді адміністративна справа про спір між тими самими сторонами із тих самих підстав, предмет якого скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 06 серпня 2009 року №0000264010 (справа №2а-15516/09/2670), враховуючи, що касаційне провадження по вказаній справі відкрито 26 жовтня 2010 року, податкове зобов’язання у розмірі 17 078,70 грн. відповідно до статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є неузгодженим.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами СДПІ та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступних підстав.

За приписами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, судове рішення про відмову ТОВ “Арсенал-Центр” у задоволені позовних вимог про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 серпня 2009 року №0000264010, набрало законної сили від моменту проголошення ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року, а відтак рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 серпня 2009 року №0000264010 є чинним, а сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 078,70 грн. підлягає сплаті відповідачем.

Станом на день вирішення спору сума штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 17 078,70 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною першою статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб’єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

З урахування викладеного, штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту 1 та 2, пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовані на підставі пункту 2 статті 17 та статті 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 та 241 Господарського кодексу України, а отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що штрафні (фінансові) санкції, визначені рішенням СДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 серпня 2009 року №0000264010 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 25 вересня 2009 року №8227/7/25-214 про результати розгляду скарги, застосовано в межах строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Посилання відповідача на процедурні порушення проведення перевірки не приймаються судом до уваги, оскільки правомірність проведення перевірки та прийняття рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 серпня 2009 року №0000264010 не є предметом спору в даній справі; а зазначене питання вже було досліджено в межах справи №2а-15516/09/2670, про що зазначено вище.

Доводи відповідача про те, що у провадженні Вищого адміністративного суду України перебуває на розгляді адміністративна справа про спір між тими самими сторонами із тих самих підстав, предмет якого скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 06 серпня 2009 року №0000264010, є помилковими, оскільки в межах даної адміністративної справи розглядається спір про стягнення сум штрафних санкцій, а не скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 06 серпня 2009 року №0000264010; доказів на підтвердження того, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в обсязі інших адміністративних справ, відповідачем не надано.

Суд також не погоджується з доводами відповідача, що спірна сума штрафних (фінансових) санкцій є сумою податкового зобов’язання та зазначає про наступне.

Відповідно до преамбули Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

За визначенням пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України “Про систему оподаткування” під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Види та перелік податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України, встановлені статтями 14 і 15 Закону України “Про систему оподаткування”.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що податкове зобов’язання стосується обов’язку платника податків сплатити до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду податку, збору (обов’язкового платежу), встановленого Законом України “Про систему оподаткування”.

Таким чином, штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій не є податковим платежем, а зобов’язання по їх сплаті не є податковим зобов’язанням.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Пункт 11 статі 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачає право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги СДПІ про стягнення заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” (03067, м. Київ, пров. Чугуївський, 21, ідентифікаційний код 31202310) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31114104700210, код платежу 21080901, УДК у Солом’янському районі міста Києва, код 26077951, банк одержувач ГУ УДК у місті Києві, МФО 820019) заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 078,70 грн. (сімнадцять тисяч сімдесят вісім гривень сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко