Постанова № 13635644, 30.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн.№ 27/328

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2010 року 10:38 Справа № 2а-12164/10/2670

За позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Намар"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кванта-07"

про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за договором в сумі 667 680,00 грн.

Суддя О.В.Головань

Секретар Г.А.Тітова

Представники:

Від позивача: Приятеленко Т.В. довіреність № 8660/9/10 від 30.12.09р.;

Від відповідача 1: Князь С.С. - п/к (дов. від 01.09.10 р. №09/10)

Від відповідача 2: не з'яв.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Намар" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кванта-07" в дохід держави кошти у сумі 667 680,00 грн. за нікчемним правочином за рахунок активів платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.10р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні 30.09.10р.

В судовому засіданні 30.09.10р. оголошувалась перерва до 19.10.10р. - 10.11.10р. - 30.11.10р.

До судового засідання 30.11.10р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Кванта-07" не з'явився; поштова кореспонденція, направлена за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 01025, м. Київ, вул.Володимирська, 7, оф. 1 - повернулася до суду з поміткою "за зазначеною адресою не проживає".

В судовому засіданні 30 листопада 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Намар" зареєстроване Подільською районною державною адміністрацією м. Києва 08.11.05р. Ідентифікаційний код 33786684.

Державною податковою інспекцією Подільському районі м. Києва проведено виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Намар" з питань дотриманя вимог податкового законодавства за період з 01.07.08р. по 31.03.10р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08р. п 31.03.10р.

В ході перевірки позивачем встановлено, що з метою ухилення від сплати обов'язкових податків та зборів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Намар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кванта-07" було укладено договір купівлі-продажу № КН/03-09 від 01.03.09р. на поставку нафтопродуктів, зокрема від 21.09.09р. № 8 на загальну суму 667 680,00 грн., які віднесені до валових витрат та податкового кредиту за період перевірки.

На підставі виїзної перевірки Державною податковою інспекцією Подільському районі м.Києва складено акт про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Намар" з питань дотриманя вимог податкового законодавства за період з 01.07.08р. по 31.03.10р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08р. п 31.03.10р. №220/23-304/33786684 від 30.06.10р.

Позивач - Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва - вважає, що договір купівлі-продажу №КН/03-09 від 01.03.09р. на поставку нафтопродуктів суперечить чинному законодавству України та укладений з метою ухилення від сплати обов'язкових податків та зборів, а тому кошти у розмірі 667 680,00 грн. підлягають стагненню в дохід держави за нікчемним правочином за рахунок активів платника податків, виходячи з наступного.

Податкове навантаження з податку на прибуток за 2009р. ТОВ "Кванта-07" складає 0, оскільки скориговані валові доходи (20026894 грн.) дорівнюють скоригованим валовим витратам (20026894 грн.).

Кількість працюючих на ТОВ "Кванта-07" згідно АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (дані комунального розрахунку) становить 1 особа.

Згідно декларації з податку на прибуток за 2009 рік, на підприємстві відсутні будь-які основні засоби. Транспортування нафтопродуктів згідно укладених господарських договорів здійснювалось залізничним транспортом та вантажними автомобілями за рахунок постачальника на умовах СРТ.

Однак, на ТОВ "Намар" відсутні будь-які документи, підтверджуючі здійснення транспортування нафтопродуктів (договори перевезення, експедиції, товаро-транспортні накладні тощо), що говорить про безтоварність операції.

Враховуючи вищевикладене, договір купівлі-продажу від 01.03.09р. №КН/03-09 з додатками до нього між ТОВ "Намар" (в особі директора Іськова А.В., що діє на підставі Статуту "Покупець") та ТОВ "Кванта-07", код 35087483, не спричиняє реального настання правових наслідків.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Тобто, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, правочини між ТОВ "Намар" та ТОВ "Кванта-07" порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на незаконе заволодіння майном (коштами) держави, оскільки правочин укладався з метою заниження об'єкту оподаткування податку на прибуток, несплати даного податку, відносячи відповідачем - ТОВ "Намар" суми до валових витратів та податкового кредиту з ПДВ, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, такі правочини відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними. Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, "підприємництво"- це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Разом з тим, ст. 49 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

У відповідності до п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, до перевірки підприємством не надано сертифікати відповідності або інші документи на підтвердження якості товару та документів, що свідчать про транспортування товарів від постачальника ТОВ "Кванта-07", що підтверджує безтоварність операції.

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Намар" - з заявленими позовними вимогами про стягнення в дохід держави кошти у сумі 667 680,00 грн. за нікчемним правочином не погоджується, та просить суд у позові відмовити, виходячи з наступного.

Виїзною перевіркою ТОВ "Намар"було встановлено, що 01.03.09р. між ТОВ "Намар"(в особі директора Іськова А.В., що діє на підставі Статуту "Покупець") та ТОВ "Кванта-07"(в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту "Продавець") було укладено договір купівлі-продажу № КН/03-09, за умовами п. 1.1 якого, продавець (ТОВ "Кванта-07") продає (передає), а покупець (ТОВ "Намар") купує нафтопродукти у кількості, в асортименті та по цінах, що вказані у додаткових угодах до договору.

Даний договір було укладено сторонами на умовах та відповідно до ст.ст. 203, 207 та ст.ст.626-697 Цивільного Кодексу України та ст.ст.42, 179-188 Господарського Кодексу України, а саме: зміст договору (правочину) не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особи, які вчиняли правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідали їх внутрішній волі, правочин вчинений у формі, встановленій законом, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір купівлі-продажу № КН/03-09 від 01.03.09р., вчинений юридичними особами, підписаний особами, уповноваженими на це її установчими документами, та скріплений печатками сторін.

21.09.09 р. ТОВ "Намар" та ТОВ "Кванта-07" було укладено додаткову угоду №8 до договору купівлі-продажу № КН/03-09 від 01.03.09р., якою встановлено обов'язок ТОВ "Кванта-07" продати ТОВ "Намар" 10700.000 (+ 10%) літрів присадки до дизельного пального. Загальна вартість продукції за додатковою угодою № 8 від 21.09.09р. становить 667 680,00 грн.

На виконання умов зазначеної додаткової угоди було виписано ТОВ "Намар" податкові накладні № 92 від 25.09.09р. на суму 2000000,00 грн. в т.ч. ПДВ -333333,33 грн. та № 93 від 01.10.09р. на суму 441240,26 грн.

Згідно видаткової накладної № KB-106 від 01.10.09р. ТОВ "Кванта-07" було відвантажено ТОВ "Намар" присадку до дизельного пального у кількості 10680,000 літрів, загальною вартістю 666432,00 грн.

З акту приймання-передачі № 1 від 01.10.09р. до додаткової угоди № 8 від 21.09.09р. до договору купівлі-продажу № КН/03-09 від 01.03.09р., вбачається, що ТОВ "Кванта-07" передало в повному обсязі, а ТОВ "Намар"отримало присадку до дизельного пального у кількості 10680,000 літрів, загальною вартістю 666432,00 грн., а банківські виписки, підтверджує факт оплати ТОВ "Намар" 666432,00 грн. за нафтопродукти згідно з договором купівлі-продажу №КН/03-09 від 01.03.09р.

Транспортування нафтопродуктів згідно укладених господарських договорів, здійснювалось за рахунок постачальника, на умовах СРТ, тобто відповідно до п. 1.6 договору купівлі-продажу № КН/03-09 від 01.03.09р., умови договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс", які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору. Отже, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" термін СРТ- "Фрахт/перевозка" оплачена означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Відповідач звертає увагу на те, що позивач вимагає стягнути у дохід держави суму 667680,00 грн., тобто суму яка зазначена в додатковій угоді № 8 від 21.09.09р. до договору купівлі-продажу № КН/03-09 від 01.03.09р., а не суму на яку фактично було виконано поставку товару, що підтверджується Актом приймання-передачі № 1 від 01.10.09р. та відповідною видатковою накладною № KB-106 від 01.10.09р. на загальну суму 666432,00 грн.

Вимоги до оформлення первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, регулюються тільки ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88. Ніякі інші законодавчі акти дане питання не регулюють.

За даними видаткової накладної № KB-106 від 01.10.09р., яка оформлена у відповідності з вимогами чинного законодавства України, на виконання договору відповідачем-2 відвантажено, а відповідачем-1 прийнято нафтопродукти (присадка до дизпалива WINTERFIT) на загальну суму 666432,00 грн.

Слід відмітити, що на дану поставку нафтопродуктів, згідно вище наведеної видаткової накладної до перевірки наданий акт прийому-передачі, який також оформлений з урахуванням вимог чинного законодавства, а саме: п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88.

Враховуючи вищевикладене, договір купівлі-продажу №КН/03-09 від 01.03.09р. та додаткова угода № 8 від 21.09.09р. повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому позовні вимоги про стягнення коштів у розмірі 667 680,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 207, 208 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів 667 680,00 грн. одержаних за договором коштів необхідно встановити факт укладенення договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тобто, нікчемність правочину в розумінні ст. 215, 228 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України.

В даному випадку у суду відсутні підстави для висновку про нікчемність правочину - укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу № КН/03-09 від 01.03.09р., у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення отриманих за договором коштів.

Зокрема, відповідачем - ТОВ "Намар" - представник якого приймав участь у розгляді справи - надано суду докази фактичного виконання укладеного договору, в саме:

Суду надано акт приймання-передачі № 1 від 01.10.09р. до додаткової угоди № 8 від 21.09.09р. до договору купівлі-продажу № КН/03-09 від 01.03.09р., з якого вбачається, що ТОВ "Кванта-07" передало в повному обсязі, а ТОВ "Намар"отримало присадку до дизельного пального у кількості 10680,000 літрів, загальною вартістю 666432,00 грн., а також податкові накладні № 92 від 25.09.09р. на суму 2000000,00 грн. в т.ч. ПДВ -333333,33 грн. та № 93 від 01.10.09р. на суму 441240,26 грн. видаткова накладна № KB-106 від 01.10.09р. ТОВ "Кванта-07" було відвантажено ТОВ "Намар" присадку до дизельного пального у кількості 10680,000 літрів, загальною вартістю 666432,00 грн.

Вказані документи підтверджують факт отримання товару ТОВ "Намар" як покупцем. Жодних доказів на заперечення факту отримання товару позивачем не надано, а також не надано суду пояснень, яким чином з врахуванням вказаних документів можна спростувати товарність операції.

Згідно вимог п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

До первинних документів, які є підставою для оприбуткування або відпуску (списання) товару, належать накладні, акти прийому-передачі тощо. Вони повинні містити кількісно-вартісні відомості про товар, номенклатуру товару та виписуються постачальником.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документу (форми); код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі; посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру; номер документа; підстава для здійснення операцій; дані про документ, що засвідчує особу-одержувача; тощо.

В даному випадку відповідачем такі документи надані були.

В свою чергу, відповідач також надав банківські виписки на підтвердження факту оплати ТОВ "Намар" 666432,00 грн. за нафтопродукти згідно з договором купівлі-продажу №КН/03-09 від 01.03.09р., тобто, виконання ним обов'язків з розрахунку за придбаний товар.

За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів товарність операції з отримання товару за договором купівлі-продажу №КН/03-09 від 01.03.09р.

Щодо підстав для висновку позивача про безтоварність операції, зазначених в позові та наданих представником позивача в судовому засіданні, суд зазначає наступне.

Той факт, що кількість працюючих на ТОВ "Кванта-07" згідно АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (дані комунального розрахунку) становить 1 особа, сам по собі не може свідчити про неможливість виконання зобов'язань за договором на поставку нафтопродуктів, оскільки вказані зобов'язання могли бути виконані на підставі договорів з третіми особами.

Під час розгляду справи вказана обставина не може бути перевірена, оскільки представник відповідача 2 до судового засідання не з'явився, жодних матеріалів суду не надав.

Згідно наданих суду матеріалів висновок позивача про нікчемність правочину зроблений на підставі інформації, що зазначена в довідці про результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності та опрацювання встановлених ризикових операцій ТОВ "Намар", що є додатком до акту про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Намар" з питань дотриманя вимог податкового законодавства за період з 01.07.08р. по 31.03.10р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08р. п 31.03.10р. №220/23-304/33786684 від 30.06.10р.

У вказаній довідці, зокрема, зазначено, що під час проведення перевірки було отримано службову записку від ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва, де зазначено, що в ході отримання пояснень у ОСОБА_5 (директора та засновник ТОВ "Кванта-07") було встановлено, що він надати фінансово-господарські документи по взаємовідносинах з ТОВ "Намар" не має можливості у зв'язку з їх викраденням. Також зазначено, що ОСОБА_5 не орієнтується в діяльності свого підприємства та повідомив лише основний вид діяльності та кількість співробітників підприємства.

В ході перевірки також встановлено, що ТОВ "Кванта-07" визнано банкрутом постановою господарського суду м. Києва від 03.02.10 р. №15/520-б за позовом ТОВ "Сівелія", яке згідно даних АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів" не було контрагентом ТОВ "Кванта-07".

На ТОВ "Намар" відсутні будь-які документи на підтвердження здійснення транспортування нафтопродуктів (договори перевезення, експедиції, товаротранспортні накладні).

На думку суду, вказані обставини не можуть бути достатніми для висновку про нікчемність укладеного між відповідачами правочину.

Суду не надано доказів наявності судових рішень, у яких був би встановлений факт утворення юридичної особи ТОВ "Кванта-07" без наміру проведення підприємницької діяльності або з метою ухилення від оподаткування, тоді як пояснення посадової особи в рамках оперативних заходів такими доказами бути не можуть.

Факт звернення до суду з вимогою про визнання юридичної особи банкрутом сам по собі також не може свідчити про нікчемність укладених такою юридичною особою договорів.

Відсутність у ТОВ "Намар" документів на підтвердження здійснення транспортування нафтопродуктів (договори перевезення, експедиції, товаротранспортні накладні) пояснюється тим, що транспортування нафтопродуктів згідно укладеного договору здійснювалось за рахунок постачальника )ТОВ "Кванта-07"), на умовах СРТ згідно п. 1.5, 1.6 договору купівлі-продажу №КН/03-09 від 01.03.09р.

Щодо документів на підтвердження якості товару, то наявність чи відсутність вказаних документів не може вплинути на підтвердження безтоварності операції.

Сертифікат відповідності або інший документ на підтвердження якості товару не є первинним документом, який є підставою для відображення операції в бухгалтерському та податковому обліках, оскільки не містить відомостей про господарську операцію та не підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, тобто, в даному випадку саме на позивача покладається тягар доказування нікчемності правочину, тоді як вищенаведене свідчить про невиконання ним вказаного обов'язку та ненадання суду відповідних доказів, тоді як на припущеннях висновок про нікчемність правочину базуватися не може.

Також суд зазначає, що згідно ст. 208 Господарського кодексу України визначено кілька випадків заявлення вимог про стягнення отриманого за нікчемним правочином -

за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

У позовній заяві позивач не визначив, чи вважає він правочин таким, що вчинений за наявності наміру обох сторін, чи однієї, відповідно, не визначив, що підлягає стягненню з кожної з його сторін, тоді як в прохальній частині позову заявлено вимогу про стягнення з кожного відповідача суми у розмірі 667 680,00 грн., тобто, у подвійному розмірі від ціни договору, що взагалі не узгоджується зі змістом ст. 208 Господарського кодексу України.

На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволені позовних вимог відмовити

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя О.В. Головань

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 01.12.10 р.