Ухвала суду № 136356083, 06.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10530/24

н/п 1-кс/953/2469/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участі скаржника захисника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 від 29 квітня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про виклик та допит свідків і витребування документів від 23 квітня 2026 року у кримінальному провадженні №12023220000000658 від 07.06.2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 від 29 квітня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12023220000000658 від 07.06.2023 року.

На обґрунтування скарги зазначено, що у провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12023220000000658 від 07.06.2023 року з правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 5 ст. 191 КК України. В межах даного провадження 04 вересня 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України. Вважаючи за необхідне отримати докази, які б спростовували доводи сторони обвинувачення щодо факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, отримавши відомості від податкового органу стосовно відсутності інформації в ЄРПН щодо придбання та продажу суб`єктами господарювання, які надали довідки про вартість ТМЦ, з метою проведення експертизи, сторона захисту звернулась до слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 з клопотанням про проведення слідчої дії - допит за участю директорів ТОВ «Східне проектно-будівельне об`єднання «Східцивільпромбуд» (код ЄДРПОУ № 39224677), ТОВ «Даміріс» (код ЄДРПОУ № 37459570) та ТОВ «Вентто» (код ЄДРПОУ № 33900517) та витребування документів, які стосуються придбання та продажу вказаного товару. Зокрема, в межах даного кримінального провадження, з метою визначення розміру середньо ринкової вартості ТМЦ, що були придбані КП «Харківводоканал» та є предметом дослідження в межах даного кримінального провадження, орган досудового розслідування призначив судово-товарознавчі експертизи, які були виконані експертом ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса». Під час проведення експертизи, як базовий показник вартості запитуваного товару, експертом було використано 3 довідки суб`єктів господарювання, які повідомили про таку вартість ТМЦ за запитом експерта. Такі довідки були надані наступними суб`єктами господарювання як ТОВ «Східне проектно-будівельне об`єднання «Східцивільпромбуд» (код ЄДРПОУ № 39224677), ТОВ «Даміріс» (код ЄДРПОУ № 37459570) та ТОВ «Вентто» (код ЄДРПОУ № 33900517). При цьому будь-яких первинних фінансово-господарських документів експертом отримано не було та вони не надавались, що викликає низку питань щодо придбання та продажу ТМЦ про вартість яких було повідомлено суб`єктами господарювання в довідках, тим паче, що такі суб`єктами господарювання є платниками податку на додану вартість та кожна продана одиниця товару повинна відображатись в єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до відповіді податкового органу, який сторона захисту отримала на виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова про надання тимчасового доступу до речей і документів від 28 жовтня 2025 року по справі 953/10530/24 (провадження № 1-кс/953/7022/25) відомостей щодо придбання та реалізації ТМЦ, які є предметом дослідження органом досудового розслідування, в ЄРПН не міститься така інформація відсутня, що вказує про відсутність товарних операцій з придбання та реалізації вказаного товару.

Крім того, відповідно до рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платнику податків від 09.09.2025 року № 222913 ТОВ «Даміріс» вказано про відповідність вказаного платника податків критеріям ризиковості.

Також зазначив, що діяльність ТОВ «Вентто» вочевидь вказує на ознаки фіктивного підприємства та не може сприйматись як реальний сектор економіки від якого можна отримати відомості про вартість товарів з метою проведення товарознавчих експертиз.

Постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області про відмову в задоволенні клопотання про допит свідків та вилучення документів отримав 30.04.2026 року, а тому строк на звернення до слідчого судді з метою оскарження таких дій не сплинув.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав, просили її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Слідчий СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, проте 06.05.2026 електронною поштою направив лист від 05.05.2026 №218822-2026, у якому просив проводити розгляд скароги захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 без його участі та у задоволенні скаргми відмовити з тих підстав, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000000658 від 07.06.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України, у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України. Зазначив, що досудове розслідування кримінального провадження триває та на даний час у органу досудового розслідування немає необхідності в допиті в якості свідків осіб, зазначених у клопотанні та витребування документів.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 306 КПК, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності прокурора, оскільки це не є перешкодою для її розгляду.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали скарги, заперечення, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні. Зокрема, пунктом 7 частини 1 статті 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Відповідно до статті 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 7 КПК зокрема визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать законність, зміст чого розкриває стаття 9 КПК, згідно із частиною 2 якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» та «Ґюль проти Туреччини»).

Частиною 1 статті 9 КПК визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 9 КПК, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частини 2 і 6 статті 22 КПК розкривають зміст однієї з засад кримінального провадженнязмагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а саме, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Стаття 93 КПК встановлює порядок збирання доказів як стороною обвинувачення, так й стороною захисту, й згідно із абзацом 1 її частини 3, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до ч.1 ст.26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 5 статті 40 КПК, прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора, слідчого.

Судовим розглядом встановлено, СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000000658 від 07.06.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України, у якому 04.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України.

Як убачається з доданих до скарги матеріалів, ОСОБА_3 , як адвокат, здійснює захист ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12023220000000658 від 07.06.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209 КК України.

23.04.2026 року, діючи від імені та в інтересах ОСОБА_4 , захисник звернувся до слідчого СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 з клопотанням про виклик та допит свідків і витребування документів.

Постановою від 29.04.2026 року слідчим СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні клопотання захисника підозхрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про виклик та допит свідків і витребування документів.

Згідно ч.1, 3 ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

За змістом ч. 5 ст.110 КПК України, обґрунтованість рішення (постанови), яке прийняли прокурор та слідчий, повинна знайти відображення в його мотивуванні, постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен містити: відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Як зазначено у ч.1 ст.40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Згідно з частиною 2 вказаної статті до повноважень слідчого, зокрема, відноситься проведення слідчих (розшукових) дій.

Слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення чи яку саме слідчу дію має прийняти/вчинити слідчий чи прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення в супереч своїй ролі в провадженні (ч.3 ст.22 КПК України).

А отже, слідчий суддя, розглядаючи скаргу в порядку п.7 ч.1 ст.303 КПК України, яка полягає у відмові в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, має лише право зобов`язати слідчого розглянути, у встановленому ст.220 КПК Україні порядку та строки, подане клопотання, або прийняти рішення, яке за своїм змістом відповідало б вимогам ст.110 КПК УКраїни.

Протилежне суперечило би принципу диспозитивності, згідно з яким слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК).

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.02.2023 по справі №405/680/22.

Слідчий суддя вважає, що зміст спірної постанови в частині відмови у виклику та допиті свідків та витребування документів, зазначених у клопотанні захисника, не відповідає вимогам ст.110 КПК України, мотиви прийняття постанови належним чином слідчим не обґрунтовані.

Слідчий, дізнавач, прокурор мають діяти ретельно, безсторонньо та із сумлінням, а вся їх діяльність має бути направлена на здійснення ефективного розслідування та захист прав осіб, потерпілих від злочинів. Прийняті слідчим, дізнавачем, прокурором рішення мають бути законними та мотивованими.

Отже, відповідно до ст.110 КПК України постанова про відмову у задоволенні клопотання має бути вмотивована, однак слідчим не наведено мотивів відмови з урахуванням доводів клопотання захисника, з огляду на те, що сторона захисту вказує на необхідність допиту осіб покази яких можуть спростувати обґрунтованість підозри його підзахисного, а також витребування документів з цією ж метою.

За змістом ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Посилання на обставини, які б вказували на неможливість допиту або відмови осіб від дачі показів матеріали оскаржуваного рішення не містять. Як не містять обгрунтувань в частпні відмови у задооленні клопотання про витребування документів.

Під час повторного розгляду клопотання необхідно надати оцінку процесуальним та фактичним підставам проведення даної слідчої дії з урахуванням доводів клопотання захисника та положень ст. 9, 91 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенн, а постанова слідчого скасуванню, зобов`язавши слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , у провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12023220000000658 від 07.06.2023 року, повторно розглянути клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про виклик та допит свідків і витребування документів від 23 квітня 2026 року.

Керуючись ст.ст. 110, 220, 303, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 від 29 квітня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про виклик та допит свідків і витребування документів від 23 квітня 2026 року у кримінальному провадженні №12023220000000658 від 07.06.2023 року - задовольнити.

Постанову слідчого СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 від 29 квітня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про виклик та допит свідків і витребування документів від 23 квітня 2026 року у кримінальному провадженні №12023220000000658 від 07.06.2023 року скасувати.

Зобов`язати слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , у провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12023220000000658 від 07.06.2023 року, повторно розглянути клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про виклик та допит свідків і витребування документів від 23 квітня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1