Ухвала суду № 136356015, 07.05.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11559/25

н/п 2-п/953/71/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Колесник С.А.,

при секретарі судового засідання Смаль Ю.О.,

за участі представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №953/11559/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

13.03.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 953/11559/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування заяви відповідач посилається на те, 12.01.2026 Київським районним судом м.Харкова було винесено заочне рішення про задоволення позов них вимог КП «Харківводоканал» та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 45686 грн. 59 коп., із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 червня 2017 по 31 серпня 2025 у розмірі 24898 грн 56 коп; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 травня 2016 по 31 серпня 2025 у розмірі 18311 грн 14 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 по 31.08.2025 у сумі 1155 грн 57 коп.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.06.2022 по 31.08.2025 у сумі 648 грн 18 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.06.2022 по 31.08.2025 у сумі 673 грн 14 коп., а також судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок та поштові витрати в сумі 100 грн. 00 коп., в рівних частках з кожного по 1261 грн. 20 коп.Копію оскаржуваного заочного рішення представник відповідача отримав лише 12.02.2026. Вказав, що він не з`явився в судові засідання, оскільки був змушений виїхати з родиною з міста Харкова в евакуацію в Кіровоградську область. Також вказує, що надані позивачем до позовної заяви докази не підтверджують факту укладання між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з ним, як з позивачем у період з 01.05.2016 по 31.08.2025; факт надання позивачем централізованого водопостачання та водовідведення у період з 01.05.2016 по 31.08.2025 та факт споживання за адресою АДРЕСА_1 . Крім того вважав, що під час ухвалення рішення судом неповно з`ясовано обставини справи. Також вважав недоведеними повноваження представника КП «Харківводоканал».

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.03.2026, заяву передано для розгляду головуючій судді С.А.Колесник.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 18.03.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №953/11559/25 - залишенои без руху. Надано відповідачу ОСОБА_1 . 5-денний строк з моменту отримання ухвали суду для усунення недоліків заяви.

03.04.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення недоліків заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 08.04.2026 заяву прийнято до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 , діючий на підставі довіреності від 22.12.2025 року заяву про перегляд заочного рішення підтримав, з підстав, викладених у заяві, просив про її задоволення.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Представник позивача КП «Харківводоканал» в судове засіданняне з`явився, про час, день та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Електронним шляхом до суду надійшла заява представника КП "Харківводоканал" Сонько Н.І. у якій представник зазначив, що заперечує проти задоволення заяви, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.

Суд, вислухавши доводи представника відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про перегляд заочного рішення, приходить до наступного висновку.

Заочним рішенням Київського районногосуду м.Харкова від 12.01.2026 позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 45686 грн. 59 коп., із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 червня 2017 по 31 серпня 2025 у розмірі 24898 грн 56 коп; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 травня 2016 по 31 серпня 2025 у розмірі 18311 грн 14 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 по 31.08.2025 у сумі 1155 грн. 57 коп.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.06.2022 по 31.08.2025 у сумі 648 грн 18 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.06.2022 по 31.08.2025 у сумі 673 грн 14 коп. та судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок та поштові витрати в сумі 100 грн. 00 коп., в рівних частках з кожного по 1261 грн. 20 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання 26.11.2025, 17.12.2025 та 12.01.2026, в якому ухвалено заочне рішення, не подав відзиву на позовну заяву з поважних причин, а саме, у зв`язку з неотриманням ним поштової кореспонденції, а докази, на які він посилається у своїй заяві, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 953/11559/25 слід задовольнити та призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, зважаючи на обставини, передбачені ст. 274 ЦПК України.

Щодо посилань відповідача ОСОБА_1 та його представника на недоведеність повноважень представника КП «Харківводоканал», суд зазначає наступне.

Позовна заява Комунального підприємства "Харківводоканал" подана до суду через систему «Електронний суд» та підписана Кашіним В.М.

Відповідно до копії довіреності у порядку передоручення від 23.10.2025 її видано Кауркіним Євгеном Олексійовичем на підставі Довіреності Витягу ЄДР від 09.06.2025, виданої в тому, що Комунальне підприємство КП «Харківводоканал» уповноважує, в порядку передоручення, Кашіна Владислава Михайловича представляти інтереси КП «Харківводоканал» в судах України, з усіма правами які надані законом стороні по справі, в тому числі правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення та дійсна до моменту її скасування.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно до якого Конституцію України доповнено статтями 131-1 та 131-2 щодо здійснення представництва у судах. Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України представництво виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 01 січня 2019 року (підпункт 11).

У частині четвертій статті 131-2 Конституції України зазначено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно з частиною сьомою статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Положеннями статті 244 ЦК України, яка регламентує представництво за довіреністю, визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно з приписами статті 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За приписами частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Отже, у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.

Повноваження таких осіб відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Таким чином, у малозначних справах представництво юридичної особи може здійснюватися керівником, членом виконавчого органу, іншою уповноваженою особою в порядку самопредставництва, або адвокатом, або будь-якою дієздатною фізичною особою на підставі довіреності.

За змістом частин третьої, четвертої, сьомої, восьмої статті 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч. 4 ст. 14 ЦПК України).

Відповідно до п. 24, 26 Положення підсистема «Електронний суд» - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Пунктами 30-35 зазначеного Положення передбачено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі «Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи».

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.

Електронне доручення формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника (постанова Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 753/10165/21).

Додані до позовної заяви довіреність на Кашіна В.М відповідає пунктам 30-35 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

За таких обставин у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника позивача.

Керуючись ст. 175-178, 190, 260, 261, 274, 284-288 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №953/11559/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 січня 2026 по цивільній справі №953/11559/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати.

Справу №953/11559/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Призначити судове засіданння на 29 травня 2026 року на 09 год. 30 хв. у приміщенні Київського районного суду м. Харкова, поверх 2, зал 37 (м. Харків, вул. Валентинівська, 7-Б).

Визначити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб - адресою: https:// ki.hr.court.gov.ua// на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею..

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя- С.А.Колесник