Рішення № 136355154, 05.05.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/585/26

Номер провадження 2/341/622/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 травня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Аннишина С.І.,

за участю секретаря судового засідання: Рарик В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» Матула В.Ю. звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №Z75.00103.009253699 у розмірі 42 274,53 грн

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.12.2021 ОСОБА_1 уклав з АТ «Ідея Банк» Кредитний договір № Z75.00103.009253699, за умовами якого Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого, заборгованість за Кредитним договором складає 42 274,53 грн., з яких заборгованість за основним боргом складає 23 045,77 грн, заборгованість за відсотками 19228,76 грн, заборгованість за комісіями 0 грн.

16.12.2025р. у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Ідея Банк» на ТОВ «ФК «Аксиліум Фінанс» на підставі договору факторингу, відповідно до якого ТОВ «ФК «Аксиліум Фінанс» набуло право вимоги до відповідача на заборгованість в сумі 42 274,53 грн.

А тому позивач в порядку переуступки просить стягнути цю заборгованість на свою користь.

Ухвалою суду від 09 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, постанвлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «Аксиліум Фінанс» у судове засідання не з`явився. У позовній заяві розгляд справи просив проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, правом на подання відзиву не скористався. На адресу суду повернувся поштовий конверт із позначкою - «адресат відсутній за вказаною адресою». Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.

Згідно з частиною 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, із врахуванням позиції представника позивача, який не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності відповідача, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

З урахуванням положень статті 280 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні фактичні обставини.

30 грудня 2021 року між АТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № Z75.00103.009253699 (надалі, - Договір).

Відповідно до пунктів 1.1. - 1.4. Договору, банк відкриває клієнту банківський рахунок та надає кредит у сумі 30 000, 00 грн зі змінюваною процентною ставкою 50 % річних строком на 12 місяців.

За пунктом 1.6 Договору, строк дії Договору та дата повернення кредиту - до 30.12.2022. Повернення заборгованості за Договором здійснюється через рахунок НОМЕР_1 , відкритий у Банку.

Відповідно до пункту 1.10 Договору, банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 30000.00 гривень на рахунок НОМЕР_2 позичальника, який відкритий в АТ «Ідея Банк».

Відповідно до пункту 1.11 Договору, змінювана процентна ставка, згідно з пунктом 1.3. Договору, визначається як змінна частина ставки збільшена на маржу Банку в розмірі 40.5%. Станом на день укладення Договору встановлена Кредитодавцем змінна частина ставки становить 9.5%, що разом з Маржею Банку (40.5%) складає змінювану процентну ставку вказану в пункті 1.3. Договору. Максимальний розмір змінюваної процентної ставки може бути змінений але не може становити більше 99% річних.

За пунктом 2.26 Договору, сторони дійшли згоди про те, що в Додатку №1, що є невід?ємною частиною Договору, зрозуміло та доступно викладено: а) детальний розпис складових орієнтовної загальної вартості Кредиту та орієнтовної реальної річної відсоткової ставки; б) графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування; в) сум комісійної винагороди та інших платежів за договором.

Відповідно до Додатку №1 до Договору Z75.00103.009253699 сторони узгодили графік щомісячних платежів, за яким загальна вартість становить 38 930,68 грн, кількість платежів 12.

У Паспорті споживчого кредиту додатково викладено істотні умови Договору: сума кредиту 30 000,00 грн, строк кредитування 12 місяців, загальні витрати за кредитом 8930,68 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 38 930,68 грн, реальна річна процента ставка - 64,26582337 відсотків річних.

Договір кредиту, паспорт споживчого кредиту, Додаток №1 до Договору кредиту (графік щомісячних платежів) підписано ОСОБА_1 шляхом проставлення власноручного підпису.

Вказане свідчить, що умови кредитування в АТ «Ідея Банк» погодженні відповідачем у повному обсязі без будь-яких застережень чи заперечень.

АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн, що підтверджується ордером-розпорядженням №1 про успішне перерахування 30.12.2021 АТ «Ідея банк» коштів в сумі 30 000,00 грн ОСОБА_1 .

Згідно з випискою за період з 30.12.201 по 16.12.2021 за кредитним договором Z75.00103.009253699, виданою АТ «Ідея Банк», ОСОБА_1 здійснив часткове погашення кредитної заборгованості на загальну суму 10 503 грн 02 коп.

Відповідно до Довідки- розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , яка видана АТ «Ідея Банк», його загальна заборгвоінсть становить 42 274, 53 грн, з них: 23 045,77 грн - заборгованість за тілом кредиту, 19 228,76 грн заборгованість за відсотками.

16 грудня 2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Аксиліум Фінанс» укладений Договір факторингу №1, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за Договором Z75.00103.009253699, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Отже, позивач ТОВ «ФК «Аксиліум Фінанс» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором Z75.00103.009253699.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників №1 (лот №3) до Договору факторингу №1 від 16.12.2025, ТОВ «ФК «Аксиліум Фінанс» набуло право вимоги ОСОБА_1 за кредитним договором Z75.00103.009253699, на загальну суму заборгованості 42 274, 53 грн: 23045,77 грн - заборгованість за основним боргом, 19 228,76 грн заборгованість за відсотками.

Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини, які виникли на даний час між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини 1 статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини 2 статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 30.12.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту Z75.00103.009253699, який підписано позичальником власноручно.

Сторонами визначено та погоджено розмір кредиту, строк кредитування, розмір відсоткової ставки, періоди здійснення обов`язкових платежів, а також суми платежів у них.

За вказаним договором позичальник отримав доступ до кредитних коштів у сумі 30 000,00 грн, які були перераховані на йому, що підтверджується ордером-розпорядженням №1.

Однак, відповідач, здійснивши тільки часткову сплату тіла кредиту та процентів за користування кредитом, порушив погоджені умови Договору Z75.00103.009253699, внаслідок чого, як вбачається із наданого позивачем розрахунку, у останнього перед кредитодавцем утворилась заборгованість, що в сукупному розмірі складає 42 274, 53 грн, з них: 23 045,77 грн - заборгованість за тілом кредиту, 19 228,76 грн заборгованість за відсотками.

В подальшому право вимоги за вказаними кредитним договором передано позивачу ТОВ «ФК «Аксиліум Фінанс» на підставі договору факторингу №1 від 25.12.2025. Суд, враховує, що ОСОБА_1 здійснював часткове погашення заборгованості за кредитним зобов`язанням, вносячи періодичні оплати на загальну суму 10 503,02 грн, що відображені первісним кредитором у виписці по кредитному договору Z75.00103.009253699. Зазначене свідчить про вчинення ним конклюдентних дій, які підтверджують визнання ним умов кредитного договору та наявності зобов`язань за цим договором.

Надаючи оцінку доказам у справі, що розглядається, суд звертає увагу на те, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Зазначений висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №381/1647/21, від 07 грудня 2022 року у справі № 298/825/15-ц, від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

У суду відсутні докази про те, що відповідач мав перешкоди для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, однак він належним чином не виконував свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків, порушивши умови кредитного договору.

При цьому суд враховує те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався і жодних доказів на спростування доводів позивача не надав, суду не надано контррозрахунок заборгованості чи підтверджень сплати ним утвореної заборгованості за кредитним договором.

Вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору № Z75.00103.009253699 від 30.12.2021 та обґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аксиліум Фінанс», суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами перед судом доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а тому з останнього на користь позивача в порядку переуступки слід стягнути заборгованість за кредитним договором Z75.00103.009253699 від 30.12.2021, яка в сукупному розмірі складає 42 274, 53 грн, з них: 23 045,77 грн - заборгованість за тілом кредиту, 19 228,76 грн заборгованість за відсотками.

Щодо судових витрат

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, у розмірі 6 000,00 гривень

В обґрунтування розміру понесених витрат позивач надав копії таких документів: Договір про надання правової допомоги №25/09/2025 від 25.09.2025, Акт про надання правових послуг від 20.10.2025.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Відтак, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, пропорційності задоволених судом позовних вимог, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 гривень.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 2662 гривень 40 копійок.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» заборгованість за кредитним договором №Z75.00103.009253699 у розмірі 42 274 (сорок дві тисячі двісті сімдесят чотири) гривні 53 копійки, з них: заборгованість за основним боргом 23 045 (двадцять три тисячі сорок п`ять) гривень 77 копійок, заборгованість за відсотками 19 228 (дев`ятнадцять тисяч двісті двадцять вісім) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 2 000 (дві тисячі) 00 копійок витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс», місцезнаходження юридичної особи: вул. Академіка Лазаренка, буд.4, каб.4, м.Львів, Львівська обл., код ЄДРПОУ 43231894.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 08 травня 2026 року.

СуддяСвятослав АННИШИН