Рішення № 136355141, 07.05.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

Справа №338/265/26

Провадження №2/338/510/26

07 травня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Рибки Л.Я.

секретар судового засідання Мороз Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

19 лютого 2026 року представник позивача ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" Усенко М.І.через систему "Електронний суд" подав до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором №3071193 від 18 жовтня 2020 року у сумі 16 236 грн, судових витрат та витрат на правову допомогу.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

18 жовтня 2020 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено договір №3071193, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит у гривні в сумі 4 950 грн.

26 травня 2021 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26052021, відповідно до якого ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" відступило ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором №3071193 від 18 жовтня 2020 року, укладеним між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 .

Відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконує, станом на день відступлення права вимоги заборгованість за договором №3071193 від 18 жовтня 2020 року становить 16 236 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі

4 950 грн, заборгованість за процентами в сумі 11 286 грн.

Просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3071193 від 18 жовтня 2020 року у сумі 16 236 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 грн.

Стислий виклад позиції учасників справи, відомості про рух справи, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 26 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, клопотання представника позивача задоволено та витребувано у АТ КБ "ПриватБанк" інформацію про надходження на платіжну картку, яка належить ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 4 950 грн від ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА".

Представник позивача ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" Усенко М.І.в судове засідання не прибув, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням інформації про розгляд справи на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтеренет на веб-сайті судової влади.

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформувала, своїм правом на подання відзиву не скористалася, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від неї не надходило.

07 травня 2026 року постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин, застосувані норми права.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2020 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3071193 в електронній формі, за умовами якого ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" зобов`язалося надати відповідачці грошові кошти (кредит) у сумі 4 950 грн строком на 30 днів. Відповідно до п. 1.5. цього договору тип процентної ставки - фіксований, за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього договору. Знижена процентна ставка 1.81% в день та застосовується відповідно до таких умов: якщо споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

Відповідно до п. 1.6. метою отримання кредиту є задоволення особистих потреб.

Згідно з п. 2.1. цього договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку споживача № НОМЕР_1 хх-хххх-8913 або на іншу платіжну картку, реквізити якої надані споживачем в особистому кабінеті.

В пункті 6 договору визначено порядок сплати кредиту та процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення.

Даний кредитний договір підписаний електронним підписом відповідачки одноразовим ідентифікатором М601894 від 18 жовтня 2020 року о 06:32:05 (а.с. 11)

Крім того, шляхом підписання електронним підписом М601894, ОСОБА_1 підписала графік платежів про споживчий кредит №3071193 від 18 жовтня 2020 року, в якому зазначена дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів 17 листопада 2020 року, сума кредиту 4 950 грн, сума нарахованих процентів - 2 680 грн 43 коп. та довідку про ідентифікацію, згідно якої ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію. У вказаній довідці зазаначено одноразовий ідентифікатор - М601894, час відправки ідентифікатора клієнту 18 жовтня 2020 року 06:32:05 та номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_2 (а.с. 12 та зворот).

Підтвердженням переказу коштів відповідачці ОСОБА_1 на її номер карти є інформація, яка надана ТОВ "ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ", згідно з договором з ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" №ВПА-200417 від 20 квітня 2017 року, де зазначено: про успішний переказ коштів на картки клієнтів: "214. 18 жовтня 2020 року на суму 4 950 грн, маска картки 5168-ХХХХ-ХХХХ-8913, код авторизації 004091, номер транзакції в системі WayForPay- creditplus-11558238 (а.с. 13) .

Відповідно до листа АТ КБ "Приватбанк" від 15 квітня 2026 року №20.1.0.0.0/7-260306/45257-БТ-2, отриманого на виконання ухвали Богородчанського районного суду про витребування доказів від 26 лютого 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ "Приватбанк" емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 18 жовтня 2020 року здійснено переказ коштів у розмірі 4 950 грн (а.с.73-75).

Згідно з карткою обліку договору (розрахунку заборгованості) №3071193 від 18 жовтня 2020 року, наданого первісним кредитором, у відповідачки ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 16 236 грн, з яких: 4 950 грн заборгованість за тілом кредиту та 11 286 грн заборгованість за нарахованими відсотками (за період з 18 жовтня 2020 року по 15 лютого 2020 року) (а.с.14-18).

26 травня 2021 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021, згідно з яким ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", у тому числі і до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №3071193 від 18 жовтня 2020 року (а.с. 19-23).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-26052021 від 26 травня 2021 року за кредитним договором №3071193 від 18 жовтня 2020 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму 16 236 грн (а.с. 25 зворот).

Згідно з актом приймання-передачі реєстру боржників від 26 травня 2021 року ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" прийняв реєстр боржників (а.с. 24).

Із копії платіжної інструкції №32004 від 26 травня 2021 року видно, що у призначені платежу зазначено "оплата компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги згідно п.7.1. договору відступлення права вимоги №ККАУ-26052021 від 26 травня 2021 року", платник ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (а.с.24 зворот).

Також, позивачем на адресу відповідачки ОСОБА_1 направлялася досудова вимога від 05 лютого 2026 року №20733320 із проханням негайно погасити заборгованість у сумі 16 236 грн (а.с.25).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена, шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Висновки суду за результатами розгляду справи.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи позивачем доведено, що кредитний договір №3071193 від 18 жовтня 2020 року укладено сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" (а.с.9-11).

Ідентифікація ОСОБА_1 на веб-сайті кредитодавця здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, з використанням її особистих даних, а саме: паспорта, ідентифікаційного коду, місця проживання, електронної пошти, номера платіжного засобу, на який необхідно перерахувати кошти, тощо.

Доказів того, що вказаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, відповідачкою не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без його погодження ОСОБА_1 могла отримати кредитні кошти.

Надані позивачем докази в сукупності підтверджують факт перерахування відповідачці ОСОБА_1 18 жовтня 2020 року від ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" кредитних коштів у розмірі 4 950 грн на платіжну (банківську картку) № НОМЕР_4 , дана обставина не заперчується відповідачкою (а.с.13).

Зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 підтверджується випискою АТ КБ "ПриватБанк", згідно з якою 18 жовтня 2020 року зараховано кошти в розмірі 4 950 грн.

За таких обставин, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження факту укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, факту перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів, згідно з умовами договору, та факту отримання права вимоги позивачем до відповідача.

Згідно із картою обліку договору (розрахунку заборгованості) та витягу з реєстру божників, заборгованість ОСОБА_1 становить 16 236 грн, що складається із основної заборгованості (тіло кредиту) в розмірі 4 950 грн, заборгованості за процентами в сумі

11 286 грн (а.с.14-18).

Враховуючи, що відповідачка отримала кредит у розмірі 4 950 грн, в судове засідання не з`явилася, не заперечувала щодо отримання даних коштів на банківську картку, але грошові кошти на погашення заборгованості не сплачувала, тому сума основного боргу (тіла кредиту), підлягає стягненню з відповідачки.

Щодо стягнення заборгованості за процентами суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення позики просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість по процентам.

Проценти за користування кредитом - це проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - це проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 підписала умови договору, зокрема щодо строку кредитування, як зазначено в п.1.4. договору - 30 днів (із 18 жовтня 2020 року до 17 листопада 2020 року включно) (а.с.9-11, 12).

У графіку платежів до договору про надання споживчого кредиту №3071193 від 18 жовтня 2020 року зазначена дата повернення кредиту 17 листопада 2020 року, де також зазначено строк кредитування - 30 днів (а.с.12).

Згідно із п.1.3, п. 1.4., п. 1.5. договору про надання споживчого кредиту №3071193 від 18 жовтня 2020 року, графіку платежів до договору, сторонами договору було погоджено загальну вартість кредиту у розмірі 7 630 грн 43 коп., що включає в себе: 4 950 грн - тіло кредиту, 2 680 грн 43 коп. проценти за зниженою ставкою (а.с.9-12).

Відповідно до наданого первісним кредитором ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" розрахунку заборгованості, відповідачка не сплатила жодного платежу на погашення кредитної заборгованості, тому ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" в свою чергу нарахувало відповідачці ОСОБА_1 заборгованість за процентами в період з 18 жовтня 2020 року до 15 лютого 2021 року, що становить 121 день, з урахуванням пролонгації строку договору, що на думку суду суперечить умовам договору (а.с. 14-18).

Пунктом 4.1. договору про надання споживчого кредиту №3071193 від 18 жовтня 2020 року визначено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пунктами 4.2. - 4.5. договору.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн (включно), може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3. договору.

Відповідно до п. 4.3. пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.

Згідно з п.4.4. товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (із зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти.

Відповідно до п. 4.5. договору у випадку акцептування товариством пропозиції споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з моменту вчинення споживачем дій, зазначених в пункті 4.3. договору та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів ініціювання відповідачкою пролонгації строку кредиту, відповідно до умов кредитного договору, визначених розділом 4 договору.

Саме по собі зазначення у договорі про можливість пролонгації строку кредиту не вказує на продовження сторонами строку користування кредитом, оскільки такий строк визначений п. 1.4. договору і становить 30 днів. З урахуванням визначеного строку сторонами було розраховано загальну вартість кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором про споживчий кредит.

Також, ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" не надало доказів відображення зміни умов договору щодо строку кредитування та нової дати повернення кредиту в особистому кабінеті споживача, як це передбачено договором, зокрема п. 4.5. договору.

Таким чином, ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" мало право на нарахування відповідачці процентів за користування кредитом виключно в межах строку кредитування, визначеного

п. 1.4. договору, з урахуванням умов кредитного договору, передбачених в п. 1.5.1. та 1.5.2. договору, в період з 18 жовтня 2020 року до 17 листопада 2020 року в сумі 2 821 грн 50 коп. (4950 х 1,90% х 30 днів = 2821,50 грн), які підлягають стягненню з відповідачки.

Також, суд приходить до висновку, що позивач, який не є первісним кредитором, довів перехід до нього прав вимоги за договором відступлення прав вимоги №ККАУ-26052021 від 26 травня 2021 року, даних акту приймання-передачі реєстру боржників від 26 травня 2021 року та витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-26052021 від 26 травня 2021 року ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо ОСОБА_1 за кредитним договором №3071193 від 18 жовтня 2020 року.

Договір факторингу є чинним, його дійсність не оспорювалась.

При цьому слід зазначити, що відповідачка розмір кредитної заборгованості не спростувала, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Таким чином, враховуючи те, що позивач частково довів обставини, на які він посилається у позові як на підставу своїх вимог, а відповідачка в судове засідання не з`явилася, та не надала суду жодного заперечення, тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №3071193 від 18 жовтня 2020 року в сумі 7 771 грн 50 коп., з яких 4 950 грн - основний борг та 2 821 грн 50 коп. - проценти за користування кредитом. В решті позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України, та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1 274 грн 38 коп. судового збору (7771,50 х 2 662,40/16236 ).

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виокремити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №357/380/20, провадження № 14-20цс22).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на оплату послуг з професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 8 000 грн.

До позовної заяви позивачем надано договір про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг №1123 від 13 лютого 2026 року, детальний опис наданих послуг до акту №1123 за договором про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, копію ордеру на надання правничої допомоги від 02 липня 2025 року. Матеріалами справи підтверджується обсяг наданих адвокатом правничих послуг по справі.

Разом з тим, суд оцінивши подані стороною позивача докази, враховуючи, складність справи, реальність (дійсність та необхідність), обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу розміру виконаної адвокатом роботи в суді, та те, що підготовка позовної заяви не потребувало тривалих затрат часу, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, яку просить стягнути ТОВ "Фінансова компанія "Кредит капітал" на свою користь із ОСОБА_1 з 8 000 грн до 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 279, 280, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №3071193 від 18 жовтня 2020 року на загальну суму 7 771 (сім тисяч сімсот сімдесят одна) гривня 50 коп., з яких 4 950 грн заборгованість за тілом кредиту,

2 821 грн 50 коп. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 271 (одна тисяча двісті сімдесят одна) гривня 38 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", адреса реєстрації: 79029, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1/ корпус 28, 4-й поверх,

м. Львів, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Суддя Л.Я. Рибка