Ухвала суду № 136352846, 07.05.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/13324/26

Провадження № 1-кс/686/4606/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дружне Красилівського (на даний час Хмельницького) району Хмельницької області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, непрацюючого, раніше не судимого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, інваліда війни ІІ групи,

- у кримінальному провадженні № 12026240000000186 від 15.04.2026, -

встановив:

06 травня 2026 року старший слідчий СВ ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, строком на 60 діб. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, який є тяжким злочином, та існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заслухавши пояснення прокурора та слідчого, які клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні, підозрюваного та його захисника, які заперечили щодо його задоволення в повному обсязі, посилаючись на недоведеність наявних ризиків і просили обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у виді домашнього арешту, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, вирішив незаконно збагатитися шляхом отримання неправомірної вигоди від військовослужбовця за здійснення ними впливу на посадових осіб однієї з військових частин Хмельницького гарнізону за сприяння у наданні рекомендаційного листа (письмової згоди) та позитивному вирішенні питання щодо підготовки, підписання та організації виконання наказу командира про переведення військовослужбовця ОСОБА_8 для подальшого проходження ним служби до відповідної підпорядкованої військової частини, дислокованої на території Хмельницької області, шляхом включення його до списків її особового складу.

Так, 09 квітня 2026 року близько 10:00 год., ОСОБА_6 , перебуваючи на території АЗС «Укрнафта», за адресою Хмельницька область Кам`янець-Подільський район, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 160, під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, висунув незаконну вимогу останньому щодо передачі йому неправомірної грошової винагороди.

Крім того, продовжуючи умисні дії, направлені на особисте збагачення протиправним шляхом, 30 квітня 2026 року близько 13:00 год., знаходячись у раніше обумовленому в ході телефонної розмови із заявником місці, на території АЗС «Укрнафта», за адресою Хмельницька область Кам`янець-Подільський район, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 160, під час особистого звернення до ОСОБА_8 конкретизував свою попередню вимогу, та наголосив на необхідності передачі йому 8000 доларів США, що в перерахунку у національну валюту у відповідності до курсу Національного банку України становить 352 000 гривень, декількома частинами.

05 травня 2026 року, близько 11 години 40 хвилин, ОСОБА_6 , переслідуючи мету щодо незаконного прибутку, під час зустрічі зі ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на відкритій ділянці прилеглої території магазину «Принцип 13», який знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Чорновола, 43/1, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, одержав для себе та третіх осіб від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 3000 доларів США, що станом на вказану дату в перерахунку у національну валюту згідно курсу НБУ становить 132 000 гривень, яку попередньо вимагав, за здійснення ним впливу на невстановлених військових посадових осіб посадових осіб однієї з військових частин Хмельницького гарнізону за сприяння у наданні рекомендаційного листа (письмової згоди) та позитивному вирішенні питання щодо підготовки, підписання та організації виконання наказу командира про переведення військовослужбовця ОСОБА_8 для подальшого проходження ним служби до відповідної підпорядкованої військової частини, дислокованої на території Хмельницької області, шляхом включення його до списків її особового складу.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення визначається ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто, пропозиції надання і одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, вчиненому групою осіб.

У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Дружне Красилівського (на даний час Хмельницького) району Хмельницької області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, тимчасово непрацюючий, раніше не судимий, на утриманні неповнолітніх дітей не має, -

05.05.2026 затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

06.05.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даний час об`єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 15.04.2026; рапортом ОСОБА_9 від 16.04.2026, 17.04.2026, 01.05.2026, 04.05.2026; повідомленням 8 відділу 6 управління ДВКР СБ України про виявлене кримінальне правопорушення від 15.04.2026; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 16.04.2026 і 04.05.2026; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 ; протоколом обшуку автомобіля марки «CHEVROLET CAPTIVA», д.н.з. НОМЕР_1 від 05.05.2026; іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слідчий у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, у обрання щодо підозрюваного іншого запобіжного заходу покласти на нього обов`язки передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, суду з населеного пункту за місцем проживання АДРЕСА_2 ; повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання, прибувати за викликами до слідчого, прокурора, суду; утриматися від спілкування зі свідком ОСОБА_8 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Із наданих матеріалів вбачається, що Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12026240000000186, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2026.

06.05.2026 р. ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, тобто, згідно зі ст. 12 КК України, даний злочин класифікується як тяжкий.

Дана підозра є обґрунтованою, адже на її підтвердження надано: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 15.04.2026; рапорт ОСОБА_9 від 16.04.2026, 17.04.2026, 01.05.2026, 04.05.2026; повідомлення 8 відділу 6 управління ДВКР СБ України про виявлене кримінальне правопорушення від 15.04.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 16.04.2026 і 04.05.2026; протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 ; протокол обшуку автомобіля марки «CHEVROLET CAPTIVA», д.н.з. НОМЕР_1 від 05.05.2026; інші зібрані матеріали кримінального провадження.

Таким чином, станом на момент розгляду клопотання, беззаперечних доказів того, що ОСОБА_6 не причетний до вчинення кримінального правопорушення, не встановлено.

З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки, у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є достатньо високим.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а також у справі «Летельє проти Франції» зазначено, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Окрім цього, тяжкість підозри може бути достатньою причиною разом з іншими для тримання особи під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк» проти України).

ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності має можливість контактувати (спілкуватись) із свідком кримінального провадження, зокрема необхідним є врахування ризику здійснення тиску зі сторони підозрюваного на заявника у кримінальному провадженні, з метою надання ним показів, які б сприяли уникненню останнім кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого, що підозрюваний ОСОБА_6 може впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, досудове розслідування триває, не встановлено та не відшукано всі докази, не допитано осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків також слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Досудовим розслідуванням встановлено, що особи, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження (свідки) ще не допитані, відтак у разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою це дозволить підозрюваному, шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

За таких обставин по справі, приходжу до висновку про наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Аналізуючи особу підозрюваного, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання. Однак, ці обставини не є достатніми підставами для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або застосування більш м`якого запобіжного заходу. Окрім того, вказані обставини не були стримуючими від вчинення дій, що стали підставою для підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину.

Враховуючи наведені ризики, усі, визначені ст. 178 КПК України, обставини в їх сукупності, зокрема й майновий та сімейний стан ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вік та стан його здоров`я, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризикам, наявність яких доведена прокурором.

Слідчий суддя вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в тому числі й запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки, не забезпечить попередження вищезазначених ризиків і належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки не встановлено тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні. Так, особисте зобов`язання не підлягає до застосування з огляду на тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваному, та наявність реальних сумнівів того, що ОСОБА_6 виконуватиме покладені на нього обов`язки. Особиста порука не підлягає застосуванню, оскільки будь-яких клопотань від осіб, яких би слідчий суддя міг вважати такими, що заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, до слідчого судді не надходило. Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, навіть з покладенням обов`язку носіння електронного засобу контролю, не унеможливить запобіганню вищевказаних ризиків, оскільки ОСОБА_6 не перебуватиме під цілодобовим наглядом правоохоронних органів, та зможе впливати на свідків, зокрема, й за допомогою телефонного зв`язку або через третіх осіб.

Завдання кримінального провадження виправдовують вжиття таких обмежувальних заходів та такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, з метою уникнення вищевказаних ризиків.

За наведених обставин, слідчим суддею відхиляються, зазначені стороною захисту аргументи про можливість застосування до підозрюваного більш м`якшого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, зокрема лише у вигляді домашнього арешту.

Даних, які б перешкоджали триманню ОСОБА_6 під вартою, не встановлено.

Строк тримання під вартою слід визначити в межах строку досудового розслідування та в межах строку, визначеного ст. 197 КПК України, а саме по 03 липня 2026 включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Визначаючи, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, розмір застави, вважаю, що застава, в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800 грн., буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

В разі внесення застави в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800 грн., підозрюваний ОСОБА_6 буде зобов`язаний прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, а також на нього будуть покладені наступні обов`язки: не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, з приводу обставин кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну (у разі наявності).

Застава, визначена у більшому розмірі, з передбаченого ч. 5 ст. 182 КПК України, 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на думку слідчого судді, не є завідомо непомірною для ОСОБА_6 , крім того, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. На даний час відсутні належні правові підстави для визначення застави, як альтернативи запобіжному заходу у виді тримання під вартою, у меншому розмірі, ніж визначений слідчим суддею розмір.

Водночас, клопотання слідчого не може бути задоволено повністю, оскільки він просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 строком на 60 діб, що перевищує строк досудового розслідування, а тому слід застосувати вказаний захід забезпечення кримінального провадження на строк по 03 липня 2026 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 03 липня 2026 року включно.

Визначити заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, суду з населеного пункту за місцем проживання АДРЕСА_2 ;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання,

- прибувати за викликами до слідчого, прокурора, суду;

- утриматися від спілкування зі свідком ОСОБА_8 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України. У разі невиконання даних обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала діє по 03 липня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1