Ухвала суду № 136352458, 06.05.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/6797/19

н/п 1-в/766/74/26

УХВАЛА

про повернення клопотання про скасування арешту майна

06.05.2026 м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

розглянув в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32019230000000006, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України,

встановив:

1. Суть питання, що вирішується ухвалою

На розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, в обґрунтування якого зазначив, що ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 25 січня 2019 року по справі № 766/1421/19 (н/п 1-кс/766/1585/19) частково задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУФР ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 32019230000000006 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, та накладено арешт на грошові кошти в сумі 835158,00 грн.

25 вересня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18 вересня 2019 року № 101-IX, яким із Кримінального кодексу України виключена стаття 205 «Фіктивне підприємництво». Отже, відбулася декриміналізація діяння шляхом внесення змін до закону про кримінальну відповідальність (виключення статті 205 Кримінального кодексу України «Фіктивне підприємництво» з Кримінального кодексу України) і дія Закону має зворотну дію у часі, а тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону. Відтак, кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, підлягає закриттю у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Частина 4 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України встановила, що суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Разом з цим, наряду з іншими підставами для скасування арешту майна, представник заявника зазначив про те, що у червні 2025 року ОСОБА_5 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою від 25 січня 2019 року по справі № 766/1421/19, кримінальне провадження №32019000000000029.

31 липня 2025 року Херсонським міським судом Херсонської області постановлено ухвалу по справі № 766/1421/19 (н/п 1-кс/766/6134/25), якою слідчим суддею Херсонського міського суду Херсонської області заявлено самовідвід від розгляду вищезазначеного клопотання, обґрунтовуючи тим, що заявник просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 25 січня 2019 року, постановленої в межах кримінального провадження № 32019230000000029 від 21 січня 2019 року. Разом з тим, в ході підготовки клопотання до розгляду стало відомо, що кримінальне провадження № 32019230000000029 об`єднано з кримінальним провадженням №32018230000000047, яке 3 квітня 2019 року направлено до Херсонського міського суду з угодою про визнання винуватості. Вироком від 21 травня 2019 року затверджено угоду про визнання винуватості відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №32018230000000047, а тому клопотання про скасування арешту має розглядатися в рамках зазначеного кримінального провадження судом. З огляду на вказані вимоги закону клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного слідчим суддею Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого 2019 року у справі № 766/1421/19, має розглядатися судом, який розглянув кримінальне провадження № 32018230000000047, а не слідчим суддею.

Представник заявника вважає, що вбачається юридична невизначеність щодо арешту майна, а саме: грошових коштів в сумі 835158,00грн., та вважає, що у зв`язку із наявністю вироку у кримінальному провадженні та не вирішенням Херсонським міським судом Херсонської області питання ані щодо речових доказів, ані щодо заходів забезпечення кримінального провадження арешту майна ОСОБА_5 , дане клопотання про скасування арешту майна (грошових коштів) має бути розглянуто саме судом, а не слідчим суддею.

Просив суд задовольнити клопотання та скасувати арешт вищевказаного майна.

2. Позиції сторін кримінального провадження

Прокурор вважав клопотання поданим із порушенням правил підсудності, оскільки відповідно до відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №32019230000000006 процесуальним керівником 26.04.2019 було змінено підслідність та визначено інший орган досудового розслідування слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївській області. Зважаючи на місцезнаходження вказаного органу в іншому місті, клопотання має розглядатися судом за місцем перебування органу, який проводить досудове розслідування.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду клопотання повідомлялися належним чином, у клопотанні представник заявника просив розглядати справу без участі ОСОБА_5 та його уповноваженого представника. Їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

3. Встановлені судом обставини

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 25 січня 2019 року по справі № 766/1421/19 (н/п 1-кс/766/1585/19) частково задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУФР ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32019230000000006, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, та накладено арешт на грошові кошти в сумі 835158,00 грн., які знаходяться на транзитному рахунку у ПАТ «Універсал Банк» (МФО 322001), переведені з рахунку 292439980000, належному ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ) з рахунку № НОМЕР_2 , належного ТОВ «Пактив» (код 39836306) у Херсонській філії АТ КБ «Приватбанк» м. Херсон (МФО 352479), крім коштів, призначених для виплати заробітної плати, сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

4. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали

У ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У своєму клопотанні представник заявника посилається на те, що розглядаючи клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 25 січня 2019 року по справі № 766/1421/19, слідчим суддею постановлено ухвалу про самовідвід, через те, що таке клопотання має бути розглянуто судом, а не слідчим суддею, оскільки існує вирок. При цьому, вирок прийнято у кримінальному провадженні №32018230000000047, яке об`єднано з кримінальним провадженням №32019230000000029, а арешт, у свою чергу, накладено на грошові кошти у кримінальному провадженні №32019230000000006.

За повідомленням прокурора, який брав участь у розгляді клопотання, у кримінальному провадженні №32019230000000006, в рамках якого було накладено арешт на майно, який просить скасувати ОСОБА_4 , 26.04.2019 змінено підслідність та визначено інший орган досудового розслідування, а саме: слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївській області.

Оскільки вищевказане кримінальне провадження з 2019 року підслідне іншому органу досудового розслідування, а відповідно і процесуальне керівництво здійснювалося іншим органом прокуратури, Херсонський міський суд Херсонської області з об`єктивних причин не має відомостей про завершення розгляду кримінального провадження №32019230000000006, а тому підстав для вирішення питання про скасування арешту майна саме судом немає.

Крім того, чинний КПК України зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201 КПК України).

Системний аналіз вищенаведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що незважаючи на відсутність у нормі ст.174 КПК України вказівки на підсудність клопотання про скасування арешту майна, це питання повинно розглядатися слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст.100, ч. 2 ст.132, ч. 1 ст.184, ч. 1 ст.192, ч. 2 ст.199, ч. 1 ст.201, ч. 3 ст.244, ч. 10 ст.290 КПК України), з урахуванням положень ч. 6ст.9КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч. 1 ст.306, ч. 3 ст.234 КПК України тощо). Зауважимо, що у таких випадках не можна керуватися положенням ч. 1ст. 32 КПК України, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті (пункти 20 - 22 ч. 1 ст. 3, ст. 30, ст.31 КПК України), і не регламентує діяльність слідчого судді.

Окрім цього, підлягає врахуванню і те, що розгляд поданого клопотання має відбуватись за місцезнаходженням органу досудового розслідування на час розгляду клопотання, незалежно від того, який слідчий суддя розглядав інші клопотання у цьому ж кримінальному провадженні раніше, що відповідає і змісту п. 3 вказаного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-559/0/4-13.

При цьому ст.34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки питання направлення клопотань за підсудністю КПК України не врегульовано, клопотання слід повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді (що передбачено, зокрема, положеннями п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України).

Дослідивши матеріли клопотання, заслухавши позицію прокурора, який брав участь у розгляді клопотання, згідно з якою підслідність кримінального провадження №32019230000000006, в якому накладено арешт на грошові кошти в сумі 835158,00 грн., який просить скасувати представник заявника, визначено за слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївській області, суд приходить до висновку про порушення правил підсудності для розгляду вказаного клопотання, яке має розглядатися судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а тому таке клопотання підлягає поверненню заявнику.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити особі яка подала клопотання, що повернення клопотання не позбавляє її права на звернення до слідчого судді, суду, в межах юрисдикції якого знаходиться слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївській області.

Керуючись ст. 171, 174, 304, 306 КПК України, суд

постановив:

Клопотання ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32019230000000006, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику його право звернутися із вирішенням питання про скасування арешту майна до слідчого судді, суду, в межах юрисдикції якого знаходиться слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївській області.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_1