Ухвала суду № 136352214, 08.05.2026, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/884/26

провадження № 1-кс/598/94/2026

УХВАЛА

іменем України

"08" травня 2026 р. м.Збараж

Слідчий суддя Збаразького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Збаразького відділу Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 4 (м.Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР № 12026211090000016 від 02 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Карначівка Лановецького району Тернопільської області, мешканця та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, із середньою спеціальною освітою, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ ВП № 4 (м.Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження №12026211090000016 від 02 лютого 2026 року, звернувся із клопотанням, погодженим прокурором Збаразького відділу Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно клопотання,в провадженніслідчого відділення ВП №4 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026211090000016 від 02 лютого 2026 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що восени 2025 року (точної дати досудовим розслідування не встановлено) ОСОБА_4 перебуваючи на території поблизу смт. Ямпіль Хмельницької області, знайшов камуфляжну дорожню сумку, в якій виявив корпус наступальної осколкової ручної гранати GHO-1 разом із запалом AF11 (FD-1), реактивний протитанковий гранатомет РПГ-22 «НЕТТО» з гранатою «ПГ-22», корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 із запалом УЗРГМ-2, а також корпус наступальної осколкової гранати РГН із ударно-дистанційним запалом УДЗ, які він у той же день переніс до місця сховку, який він облаштував на території недіючої АЗС під назвою «ANP», що розташована на об`їзній дорозі Р-43 сполученням «Тернопіль-Ланівці», поблизу м. Збараж Тернопільського району Тернопільської області, де почав їх зберігати без передбаченого на це законом дозволу.

На початку лютого 2026 року (точної дати досудовим розслідування не встановлено) у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на збут корпусу наступальної осколкової ручної гранати GHO-1 разом із запалом АF11 (FD-1), які у сукупності є гранатою (наступальною осколковою ручною гранатою GHO-1 придатною до вибуху та є бойовим припасом). З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 02 лютого 2026 року познайомився із ОСОБА_7 (анкетні дані змінено), якому запропонував придбати у нього корпус наступальної осколкової ручної гранати GНО-1 разом із запалом AF11 (FD-1) та повідомив йому про час і місце продажу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 06 лютого 2026 року приблизно о 16 годині 15 хвилин, перебуваючи на території недіючої АЗС «АNP», яка розташована поблизу автомобільної дороги Р-43 сполученням «Тернопіль-Ланівці», неподалік м.Збараж Тернопільського району Тернопільської області, усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх дій, під час заздалегідь обумовленої зустрічі ОСОБА_4 з корисливих мотивів, умисно, збув шляхом продажу за грошові кошти в сумі 4000 гривень - ОСОБА_7 (анкетні дані змінено), корпус наступальної осколкової ручної гранати GHO-1 разом із запалом АF11 (FD-1), які у сукупності є гранатою (наступальною осколковою ручною гранатою GНО-1 придатною до вибуху та є бойовим припасом).

Надалі, 06 лютого 2026 року у ОСОБА_4 знову виник злочинний умисел, спрямований на збут реактивного протитанкового гранатомету РПГ-22 «НЕТТО» з гранатою «ПГ-22». З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 06 лютого 2026 року під час зустрічі із ОСОБА_7 (анкетні дані змінено) запропонував останньому придбати у нього реактивний протитанковий гранатомет РПГ-22 «НЕТТО» з гранатою «ПГ-22» та домовився з ним про час і місце наступної зустрічі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 11 лютого 2026 року приблизно об 11 годині 55 хвилин, перебуваючи на території недіючої АЗС, яка розташована поблизу автомобільної дороги Р-43 сполученням «Тернопіль-Ланівці», неподалік м.Збараж Тернопільського району Тернопільської області, усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх дій, ОСОБА_4 з корисливих мотивів, умисно, повторно збув, шляхом продажу, за грошові кошти в сумі 8000 гривень ОСОБА_7 (анкетні дані змінено) реактивний протитанковий гранатомет РПГ-22 «НЕТТО» з гранатою «ПГ-22», який є бойовим припасом.

Крім того, у другій половині лютого 2026 року (точної дати досудовим розслідування не встановлено) у ОСОБА_4 знову виник злочинний умисел, спрямований на збут корпусу наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 із запалом УЗРГМ-2 та корпусу наступальної осколкової гранати РГН із ударно- дистанційним запалом УДЗ. З метою реалізації свого злочинного умислу, в один із днів другої половини лютого 2026 року ОСОБА_4 під час випадкової зустрічі із ОСОБА_7 (анкетні дані змінено) запропонував останньому придбати у нього корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 із запалом УЗРГМ-2, а також корпус наступальної осколкової гранати РГН із ударно-дистанційним запалом УДЗ та повідомив йому про час і місце зустрічі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 11 березня 2026 року, приблизно о 12 годині 20 хвилин, перебуваючи на території недіючої АЗС «АNР», яка розташована поблизу автомобільної дороги Р-43 сполученням «Тернопіль-Ланівці», неподалік м.Збараж Тернопільського району Тернопільської області, усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх дій, ОСОБА_4 з корисливих мотивів, умисно, повторно збув, шляхом продажу, за грошові кошти в сумі 8000 гривень ОСОБА_7 (анкетні дані змінено) корпус гранати РГД-5 із запалом УЗРГМ-2, які у сукупності є наступальною осколковою ручною гранатою, а також корпус гранати РГН із ударно-дистанційним запалом УДЗ, які у сукупності є наступальною осколковою ручною гранатою та відносяться до бойових припасів придатними до вибуху.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Цивільного Кодексу України, види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких в цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом, встановлюються законом. Частина 1 статті 263 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Враховуючи те, що спеціального закону, який регулює порядок придбання, зберігання, носіння та збут зброї, вибухових припасів і вибухових речовин немає, дозвіл на володіння об`єктами, які обмежені в цивільному обороті, на законних підставах, фізичним особам-загального статусу, виданий бути не може.

Враховуючи наведене, ОСОБА_4 , не маючи будь-якого дозволу на такі дії, придбав, носив, зберігав та збув бойові припаси, чим порушив вимоги: п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за № 901-VIII від 23.12.2015, Постанови Верховної Ради України за № 2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 та «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС № 622 від 21.08.1998 року.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у придбанні, носінні, зберіганні та збуті бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 об`єктивно підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

12 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозруу вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

13 березня 2026 року ухвалою слідчого судді Збаразького районного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 травня 2026 року, із визначенням застави у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166400 гривень.

01 травня 2026 року підозрюваному ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої 12 березня 2026 року підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 03.02.2026; протоколом від 24.03.2026 року про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 06.02.2026 року та від 11.02.2026 року; протоколом вилучення від 06.02.2026; висновком експерта від 13.02.2026 №СЕ-19/120-26/1646-ВТХ; протоколом вилучення від 11.02.2026; протоколом огляду від 11.02.2026; висновком експерта від 24.02.2026 №СЕ-19/120-26/2002-ВТХ; протоколом затримання за підозрою у вчиненні злочину від 11.03.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання його спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку останнього, його стійку протиправну поведінку та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що він є уродженцем с. Карначівка, Лановецького району, проживав по АДРЕСА_1 , за місцем проживання характеризується посередньо, із середньою спеціальною освітою, безробітний, не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зав`язків в останнього.

Про його підвищену суспільну небезпеку свідчить те, що вказані тяжкі кримінальні правопорушення він вчинив під час воєнного стану, введеного Указом Президента № 64/2022, який системно продовжувався і діє на даний час. Своїми умисними діями ОСОБА_4 сприяв вільному обігу бойових припасів та інших вибухонебезпечних предметів, недбале або необережне поводження з якими, може призвести до випадкової вибухової дії та спричинити шкоду здоров`ю оточуючих та/або їх позбавити життя.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено лише покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, безробітній, є особою без постійного джерела доходів, а тому в разі відсутності обраного запобіжного заходу та покладених відповідних обов`язків він буде мати змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також, у разі відсутності продовження застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу та покладених відповідних обов`язків він може незаконно впливати, в тому числі залякувати, схиляючи до дачі неправдивих показань свідка та інших учасників процесу по справі (понятих, учасників, спеціалістів), намагатиметься встановити справжні дані особи із зміненими анкетними даними ОСОБА_7 та його місцезнаходження з метою незаконного впливу, оскільки серед іншого, саме його показання дають підстави підозрювати ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Окрім того, розуміючи наслідки, які спричинені його діями, і відповідно міру покарання, яку він може понести у зв`язку із вчиненим, ОСОБА_4 може вчинити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання за вчинене.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України і в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження існує необхідність та наявні усі правові підстави продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інший більш м`який запобіжний захід належної поведінки останнього забезпечити не зможе.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 на час досудового розслідування на строк 60 діб, з метою виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, що буде перешкоджати кримінальному провадженню. Підставою для продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним умисного тяжкого кримінального правопорушення, а також те, що він не працює, відсутність міцних соціальних зв`язків, схильність до протиправних дій, що підтверджує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні дані про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що давали б підстави для застосування стосовно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 , якого підтримав захисник ОСОБА_5 , просив змінити запобіжний захід, обравши щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

При цьому слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного тощо.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Дослідивши докази по даному клопотанню, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає до задоволення.

При цьому враховую те, що ОСОБА_4 об`єктивно підозрюється у вчиненні умисних тяжких кримінальних правопорушеннях, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 7 років, наявність вагомих доказів підозри в його вчиненні, що він не працює, відсутність міцних соціальних зв`язків, схильність до протиправних дій, характеризується як особа, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень, а тому приходжу до висновку про існування ризиків його неявки до органів досудового слідства, можливості впливати на свідків, продовження ним злочинної діяльності та переховування від органів слідства та суду, що буде перешкоджати кримінальному провадженню, а обрання більш м`якого запобіжного заходу не дасть змоги запобігти цим ризикам.

Крім того, в судовому засіданні не встановлено будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд відповідно до вимог статей 177, 178, 183 КПК України зобов`язаний повторно оцінити наявність ризиків, а також можливість застосування альтернативного запобіжного заходу. З урахуванням характеру інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, тяжкості можливого покарання, даних про особу підозрюваного та встановлених ризиків, суд доходить висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу без ізоляції від суспільства не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. Водночас суд враховує, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, не належить до категорії злочинів, щодо яких законом заборонено застосування застави, а тому вважає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України, що у сукупності може забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу.

Враховуючи положення ст.183 КПК України, вважаю за доцільне визначити ОСОБА_4 , відповідно до ст.182 КПК України, заставу в розмірі 166400 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Карначівка Лановецького району Тернопільської області, мешканцю та зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07 липня 2026 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 166400 гривень, для внесення на депозитний рахунок ДСА України: банк ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача UA738201720355269001500003454, код отримувача 26198838, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу «Застава від кого, згідно ухвали слідчого судді Збаразького районного суду від 08 травня 2026 року по кримінальному провадженні №12026211090000016 від 02 лютого 2026 року».

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8