Рішення № 136352000, 07.05.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/440/26

Провадження № 2/577/874/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Кравченко В.О. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Конотопський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Працевитий Г.О. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з вищевказаним позовом, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1094 від 22.05.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») 102282,56 грн. заборгованості за кредитним Договором № Z06.00604.004689949 від 20.12.2018 року.

Крім того, ставиться питання про стягнення з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» безпідставно набутих коштів у розмірі 28940,30 грн., а також відшкодування 2129,92 грн. сплаченого судового збору та 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На обґрунтування вимог у позовній заяві вказано, що на підставі оспорюваного виконавчого напису 24.02.2021 року старшим державним виконавцем Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ПСМРУМЮ (м.Суми) Молчан О.В. відкрито виконавче провадження № 64625646 з примусового виконання, про наявність якого ОСОБА_1 дізнався з мобільного застосунку «Дія».

29.04.2025 ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області замінено стягувача АТ «Ідея Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису № 1094, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., на його правонаступника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Не погоджуючись адвокат Працевитий Г.О., з посиланням на норми ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮ України 22.02.2012 року № 296/5, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМ України від 29.06.1999 року №1172, просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, тому як вчинений з порушенням діючого законодавства, зокрема без належних документів, які б свідчили про безспірність вимог кредитора, та без отримання нотаріусом від кредитора оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору. До того ж позивач зауважує, що на його адресу не надходила вимога кредитора про погашення заборгованості.

Крім того, позивач вказує, що в межах виконавчого провадження № 64625646 державним виконавцем було накладено арешти на всі рахунки ОСОБА_1 та стягнуто з останнього на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 28940,30 грн., які вважає безпідставно набутими відповідачем.

Ухвалою суду від 26.02.2026 року по справі відкрито провадження та, враховуючи норми ст.ст. 274, 279 ЦПК України, постановлено розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Працевитий Г.О. просить розглянути справу за його та позивача відсутності, про що указав у прохальній частині позову (а.с.9).

Представник відповідача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Пивоваров П.Є. у відзиві на позовну заяву (а.с. 40-47) також просить розгляд справи провести без його участі та відмовити у задоволенні позову посилаючись на таке.

Зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки вимоги п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» виконано та подано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенку Є.М. вичерпний перелік документів для вчинення виконавчого напису, а саме: оригінал кредитного договору та розрахунок заборгованості за кредитним договором, а тому виконавчий напис, вчинений 22.05.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 1094, щодо стягнення з позивача заборгованості в розмірі 102282,56 грн. не підлягає визнанню такими, що не підлягає виконанню.

Вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів за виконавчим написом нотаріуса в сумі 28940,30 грн., є також необґрунтованими та безпідставними, оскільки будь-які дії чи бездіяльність виконавця під час виконавчого провадження позивачем не оскаржувались, як і постанови, зокрема, про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно та кошти боржника.

До того ж вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. є не співмірними зі складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, більш того позивачем не надано жодного платіжного доручення чи квитанції в підтвердження оплати правової допомоги, які б були оформлені у встановленому законом порядку.

Третій особі Конотопському ВДВС у Конотопському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ухвала про відкриття провадження 01.03.26 року о 11 год 20 хв надіслана до електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, сформованого в автоматизованій системі діловодства Конотопського міськрайонного суду Сумської області (а.с. 58). Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надходило, правом надання пояснень щодо позову не скористалися.

Направлена поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням третій особі приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенку Є.М. ухвала про відкриття провадження повернулася на адресу суду без вручення із відміткою «адресат відсутній за даною адресою» (а.с. 39).

Згідно положень п.п. 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому відділенні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусом регламентується Законом України «Про нотаріат» (далі Закон) та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Згідно зі ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів ст. 88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

Згідно пп. 1.1 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

За положеннями пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку - для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп. 2.2 п 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому зазначений Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які наведені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відтак вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів ст.ст. 15,16,18 ЦК України, ст.ст. 50,87,88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника у повному обсязі і установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які вказують про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Судом встановлено, що згідно виконавчого напису № 1094 від 22.05.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , звернено стягнення 100382,56 грн. заборгованості за кредитним Договором № Z06.00604.004689949 від 20.12.2018 року, укладеним з АТ «Ідея Банк» та 1900,00 грн. за вчинення виконавчого напису (а.с. 13).

За положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, урахуванню підлягають і висновки, викладені у Постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, за якими визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 22.05.2020 року, тобто після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Доказів того, що укладений між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 Договір № Z06.00604.004689949 від 20.12.2018 року, який наданий нотаріусу для вчинення спірного виконавчого напису, був посвідчений нотаріально суду не представлено. Тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) та узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

У Постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Проте, матеріали справи відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення не містять, також судом не встановлено і факту направлення позикодавцем листа-повідомлення з вимогою сплатити борг і отримання/неотримання позичальником такого листа, що є окремою підставою для задоволення вимог.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За приписами ст. 12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростували вищевказані обставини, що були встановлені судом.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов висновку, що факт безспірності підпадає під об`єктивний сумнів. Стверджувати протилежне підстави відсутні, а тому зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням діючого законодавства.

Щодо вимог позивача в частині повернення стягнутих за виконавчим написом коштів, то суд дійшов такого висновку.

24.02.2021 року старшим державним виконавцем Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ПСМРУМЮ (м. Суми) Молчан О.В. відкрито виконавче провадження № 64625646 з примусового виконання виконавчого напису за № 1094 від 22.05.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» 102282,56 грн. заборгованості за кредитним Договором № Z06.00604.004689949 від 20.12.2018 року, укладеним з АТ «Ідея Банк» та 1900,00 грн. за вчинення виконавчого напису (а.с. 14). Крім того, в межах виконавчого провадження № 64625646 від 24.02.2021 року винесені постанови про стягнення виконавчого збору, про арешт коштів боржника, а також про заміну сторони виконавчого провадження (а.с. 15-17, 20, 21).

29.04.2025 ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області замінено стягувача АТ «Ідея Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису № 1094, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., на його правонаступника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с. 18-19).

Згідно листа в.о. начальника Конотопського ВДВС СМРУ Мін`юсту Дубровського С. від 10.02.2026 року № 25-2-30/6783 на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 64625646 з примусового виконання виконавчого напису № 1094 від 22.05.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» 102282,56 грн. заборгованості за кредитним Договором № Z06.00604.004689949 від 20.12.2018 року, укладеним з АТ «Ідея Банк» та 1900,00 грн. за вчинення виконавчого напису.

За період з 24.02.2021 року по 09.02.2026 року з ОСОБА_1 стягнуто кошти в сумі 33174,32 грн., з яких: 165,10 грн. витрати виконавчого провадження; 3000,84 грн. виконавчий збір; 1068,08 грн. борг на користь ПАТ «Ідея Банк» та 28940,30 грн. борг на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с. 23).

Положеннями ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали. Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Вказана правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

Таким чином, оскільки підставою для набуття коштів ТОВ «ФК «ЄАПБ» став виконавчий напис № 1094 від 22.05.2020 року, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, отже відпала сама підстава для утримання відповідачем коштів у сумі 28940,30 грн.

Відтак, відсутні правові підстави набуття відповідачем 28940,30 грн. на виконання зазначеного виконавчого напису, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України, а зазначена сума коштів - стягненню з відповідача на користь позивача.

Внаслідок задоволенні вимог з відповідача, відповідно до ст. 141 ЦПК, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2129,92 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням викладеного заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., на переконання суду, відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи, сталої судової практики та представлених доказів.

При цьому посилання відповідача на відсутність платіжного доручення чи квитанції в підтвердження оплати правової допомоги, які б були оформлені у встановленому законом порядку, як підставу для відмови у задоволенні вимог в цій частині, не заслуговують на увагу суду, оскільки такий документ не визначений законодавцем для підтвердження понесених витрат (ст. 137 ЦПК).

Керуючись: ст.ст. 7, 34, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, ст.ст. 10,11,57-60, 88, 141, 208-209,212,213,214-215,218 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1094 від 22.05.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» 102282,56 грн. заборгованості за кредитним Договором № Z06.00604.004689949 від 20.12.2018 року, укладеним з АТ «Ідея Банк» та 1900,00 грн. за вчинення виконавчого напису.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ):

- 28940,30 грн., як безпідставно стягнуті з ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 64625646 з примусового виконання виконавчого напису № 1094 від 22.05.2020 року;

- 2129,92 грн. сплаченого судового збору та 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу, всього ж 36070,22 грн.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кравченко В. О.