Ухвала суду № 136351784, 08.05.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3722/26

Провадження № 2-с/466/58/26

У Х В А Л А

про скасування судового наказу

«08» травня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №466/3722/26,

В С Т А Н О В И В :

06 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати судовий наказ від 30 квітня 2026 року у справі № 466/3722/26.

В обґрунтування заяви заявниця вказує, що заявлені вимоги ЛМКП «Львівтеплоенерго» є необґрунтованими, оскільки вона не погоджується із розміром заборгованості за послуги з постачання теплової енергії. Вважає, що між сторонами наявний спір про право, а тому просить скасувати судовий наказ від 30 квітня 2026 року у справі № 466/3722/26.

Крім того, просила стягнути на її користь з ЛМКП «Львівтеплоенерго» судовий збір у розмірі 206,40 грн., сплачений за подання заяви про скасування судового наказу.

Дослідивши заяву про скасування судового наказу, матеріали додані до неї, приходжу до висновку про часткове задоволення заяви про скасування судового наказу, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30 квітня 2026 року Шевченківським районним судом м. Львова у цивільній справі № 466/3722/26 видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 4 117,28 грн., інфляційні нарахування у розмірі 230,11 грн. та 3% річних у розмірі 77,26 грн. за період з 01.01.2024 по 31.01.2026, а також 332,80 грн. судового збору.

Копію судового наказу від 30 квітня 2026 року боржник отримала 05 травня 2026 року, що підтверджується розпискою, яка знаходиться у матеріалах справи.

Відтак, встановлено, що подана заявником заява про скасування судового наказу відповідає вимогам ст.170 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Враховуючи вищевикладені обставини та вимоги процесуального законодавства, вважаю за необхідне скасувати судовий наказ від 30 квітня 2026 року у справі № 466/3722/26.

Розглядаючи вимогу заявниці про стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» судового збору у розмірі 206,40 грн., сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу, виходжу із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Порядок їх розподілу регламентовано статтями 141, 142 ЦПК України, які визначають правила відшкодування витрат, понесених сторонами під час розгляду справи в порядку позовного провадження.

Водночас норми розділу II ЦПК України («Наказне провадження») є спеціальними та не передбачають механізму розподілу судових витрат у разі скасування судового наказу. Зокрема, процесуальний закон не містить положень, які б покладали на стягувача обов`язок відшкодовувати боржнику судовий збір, сплачений за подання заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, ухвала про скасування судового наказу може містити положення про поворот виконання судового наказу, якщо про це заявлено відповідне клопотання. Проте заявницею клопотання про поворот виконання судового наказу не подавалося.

Враховуючи відсутність законодавчо закріплених підстав для розподілу витрат зі сплати судового збору в межах наказного провадження при його скасуванні, вимога ОСОБА_1 про стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» 206,40 грн судового збору задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170-171, 258-261 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

заяву задовольнити частково.

Судовий наказ від 30 квітня 2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 4 117,28 грн., інфляційні нарахування у розмірі 230,11 грн. та 3 % річних у розмірі 77,26 грн. за період з 01.01.2024 по 31.01.2026, а також 332,80 грн. судового збору скасувати.

У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судового збору у розмірі 206,40 грн. (двісті шість гривень сорок копійок), сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу відмовити.

Роз`яснити Львівському міському комунальному підприємству "Львівтеплоенерго" його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Копію ухвали направити стягувачу та боржнику для відома.

Ухвала остаточна та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Д. Б. Глинська