Рішення № 136350940, 20.04.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 20.04.2026

Справа № 335/4046/24

Провадження № 2/334/1413/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,

за участі секретаря судового засідання Прийменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовогому засіданні в місті Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя надійшла цивільна справа №335/4046/24 за позовом концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії на підставі ухвали Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя №335/4046/24 від 24 грудня 2025 року про передачу справи для розгляду за підсудністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення №XXXVII, площею 147,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії.

Станом на 01.11.2021 Типовий індивідуальний договір №72228961 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 між позивачем та ОСОБА_1 з 01.11.2021 є укладеним (вказаний договір приєднання розміщений на офіційному саті Концерну «Міські теплові мережі».

Позивачем в період з 01.01.2023 по 29.02.2024 року було надано відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 125904,24 гривень, що підтверджується розрахунком.

Позивачем були сформовані та надані відповідачу рахунки на оплату спожитої послуги.

Відповідач не виконав свої обов`язки по сплаті за надані послуги з постачання теплової енергії у зв`язку чим виникла заборгованіть у розмірі 125904,24 гривень.

Просить стягнути з відповідача на користь концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 232086,27 гривень та судові витрати.

27.01.2026 ухвалою судді цивільну справу №335/4046/24 прийнято до провадження суду та розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

На позовну заяву відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого не погодилася з наведеними позивачем обставинами та правовими підставами позову.

Зазначила, що згідно з розрахунком концерну «Міські теплові мережі» за період з 01.01.2023 по 29.02.2024 (14 календарних місяців) концерн здійснював постачання теплової енергії на загальну суму 125904,24 гривень.

Відносини між споживачами та виконавцями послуг з постачання теплової енергії регулюються Законом України «Про комерційний облік теплової енергії водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII (надалі - Закон №2119-VIII) та водопостачання» від 22.06.2017 №2119 VIII та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» зі змінами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830.

Закон №2119-VIII регулює відносини зокрема щодо: комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання; розподілу між споживачами обсязу спожитих комунальних послуг.

Відповідно до пункту 19 Правил №830 - комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує загальний облік споживання послуги у будівлі, її частини (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно показаннями їх засобів вимірювальної техніки.

Згідно з пунктом 20 Правил № 830 до встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії обсяг споживання теплової енергії у будівлі визначається відповідно до Методик» розподілу.

До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статгі 3 цього Закону обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря; обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування(стаття 9 Закону № 2119-VIII).

Водночас позивачем не надано доказів щодо обсягу спожитої теплової енергії, витраченої на опалення нежитлового приміщення, зокрема місць загального користування; також невідомо який був застосований тариф при здійсненні розрахунку заборгованості та не зазначена методологія розрахунку тощо, що, на думку відповідача, є предметом доказування у цій справі. Позивачем не зазначено обсяг спожитих комунальних послуг, та на якій підставі він здійснений (визначений) на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період.

Тобто позивачем наданий недостатньо обґрунтований та не підтверджений належними доказами розрахунок.

Як визначено у пункті 5 Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, який долучений до позову позивачем (далі - Типовій договір), передбачено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної' техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика).

Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір заборгованості у сумі 125904,24 гривень, а саме як він визначений та яка формула Методики застосована для визначення й розподілу загального обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, а також не зазначено про наявність чи відсутність у виконавця розподілу комунальних послуг інформації щодо площ місць загального користування та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах будинку, до якого належить нежитлове приміщення XХХVII першого поверху (літера А-9), загальною площею 147,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Вважає, що з урахуванням приписів статтей 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України, позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами обгрунтованість нарахування заборгованості за надані послуги з теплопостачання, а тому на недоведеність позовних вимог.

Просить в задоволенні позовних вимог відмовити, розгляд справи проводити за її відсутності.

Представником позивача - Казубек Л.Ю. подані письмові пояснення на відзив, у яких зазначено, що житловий будинок АДРЕСА_1 обладнано комерційним приладом обліку теплової енергії. Нежитлове приміщення XXXVII споживача ОСОБА_1 , знаходиться в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , має сумісну із будівлею систему опалення, не оснащено розподільчим приладом обліку теплової енергії.

У відповідності до п. 24 Правил №830 - розподіл між споживачами обсягу спожитої, будівлі послуги здійснюється відповідно до «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року №315» . Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 року №358 внесено зміни до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, які набули чинності 28.01.2022 року.

Відповідно до вимог Методики № 315 (зі змінами №358 від 28.12.2021) для всіх споживачів будинку спочатку визначаються та розподіляються обсяги спожитої у будівлі теплової енергії на загально-будинкові потреби (згідно п.8 розділу IV методики).

В житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 обсяги теплової енергії на загально-будинкові потреби визначаються як частка 20% від загальних обсягів споживання теплової енергії в розрахунковому періоді.

Оскільки в будинку відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії Qon загально-будинкові потреби можна окремо не розраховувати, та виконати розрахунок згідно п.5 розділу III Методики: «Для будівлі/будинку, незалежно від наявності або відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії, у якій/якому відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загально-будинкові потреби опалення визначається разом з обсягом спожитої теплової енергії на опалення цих приміщень», а саме за формулою 13: Qпp.i б.обл = Qбуд оп = * Sпр.і / Sі Sпр.і.

Qбудoп - фактичний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді, Гкал;

Sпр.і - площа і-гo опалюваного приміщення, не оснащеного приладами розподільного обліг теплової енергії, м2;

Sі Sпр.і - загальна опалювальна площа і-их опалюваних приміщень у будівлі/будинку, не оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії, які є самостійними об`єктам нерухомого майна, або об`єктами нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано, м2;

На прикладі лютого 2024 року наведено розрахунок спожитої теплової енергії приміщення споживача ОСОБА_1 (умовно-змінна частина тарифу):

Вихідні дані які використовуються для розрахунку:

Опалювальна площа будівлі Sпр.і = 11333,34 м2;

Кількість теплової енергії на будівлю Qбуд оп = 159,429557 Гкал;

Площа приміщення споживача ОСОБА_1 Sбез пр. = 147,4 м2;

Розрахунок теплової енергії складає:

Q пp.i б.обл = 159,429557 Гкал * 147,4 м2/ 11333,34 м2-2,073521 Гкал.

Загальна сума нарахувань приміщення споживача ОСОБА_1 , за послугу постачання теплової енергії умовно-змінної, умовно-постійної частини тарифу та абонентської плати за період з січня 2023 по лютий 2024 складає: 125904,24 гривень з ПДВ, а саме:

постачання теплової енергії умовно змінна: 115745, 62 гривень з ПДВ;

постачання теплової енергії умовно постійна: 9552,62 гривень з ПДВ;

абонентська плата: 606,00 гривень з ПДВ.

Суми нарахувань помісячно наведено у таблиці.

Крім того, на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було виявлено, що приміщення XXXVII житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , тому у січні 2023 року було проведено донарахування теплової енергії та абонентської плати за період з листопада 2021 по грудень 2022 на приміщення споживача. Сума донарахувань склала 64226,66 гривень з ПДВ.

Суми донарахувань помісячно наведено у таблиці.

З огляду на викладене вважає, що позовні вимоги концерну «Міські теплові мережі» є законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим у позовній заяві просив суд розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання не з`явилася, у відзиві на позовну заяву просила розгляд справи проводити за її відсутності.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи та ухвалити рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали та надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до статтей 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення XXXVII, площею 147,4 кв.м., перший поверх літ. А-9, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення суду, серія та номер: 2-1413/04 , виданий 18.02.2004, видавник: Комунарський місцевий суд м.Запоріжжя. Дата та час державної реєстрації: 07.12.2021. Відомості про реєстрацію до 01.01.2013: реєстр прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4537041, 26.03.2004, реєстратор: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації».

Вказане підтверджується інформаційною довідкою №318144572 сформованою від 20.12.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.27).

Вказаний будинок оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії.

Нежитлове приміщення XXXVII споживача ОСОБА_1 , знаходиться в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , має сумісну із будівлею систему опалення, не оснащено розподільчим приладом обліку теплової енергії.

Правовідносини між позивачем та відповідачем щодо надання послуг з постачання теплової енергії у нежитлове приміщення XXXVII, площею 147,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , регулюються Типовим індивідуальним договором №72228961 (за номером особового рахунку), який є укладеним з 01.11.2021 (а.с. 15).

Позивачем у період з 01.01.2023 по 29.04.2024 було надано послугу з постачання теплової енергії у нежитлове приміщення XXXVII, площею 147,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 125904,24 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 23).

Відповідно до наданого концерном «Міські теплові мережі» розрахунку основного боргу за договором №72228961 за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення XXXVII, площею 147,4 кв.м., за період з 01.01.2023 по 29.04.2024, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 125904,24 гривень.

Згідно з частини 7 статті 14 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 даного Закону встановлено, що в разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

02.10.2021 Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради (можна знайти у вільному доступів мережі Інтернет за посиланням http://zp.gov.ua/uk/articeles/item/10370/ukladannya-publichnih-dogovoriv-z-koncernom-miski-teplovi-merezhi-) та на власному офіційному веб-сайті (можна знайти у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням http//teploseti.zp.ua/ua/for_consumers/Public_contracts/) індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.

Відповідно до статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається так як вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Крім того частиною 6 статті 633 ЦК України передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.

Індивідуальний договір про надання комунальної послуги вважається не укладеним лише у випадку, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

В даному випадку, від споживача-відповідача, а саме від власників приміщення, концерн «Міські теплові мережі» жодної пропозиції про вибір моделі договору не отримав. Доказів надання такої пропозиції не надано і відповідачкою.

Врахувавши вищевикладені приписи законодавства, якими врегулювано правовідносини у сфері надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, суд дійшов висновку, що через відсутність відповідного рішення співвласників багатоквартирного будинку про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування 02.10.2021 концерном «Міські теплові мережі» відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на офіційному веб-сайті Концерну публічного договору приєднання - Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, з 01.11.2021 між концерном «Міські теплові мережі» та відповідачкою, яка є власницею нежитлового приміщення, укладено Типовий індивідуальний договір №72228961 про надання послуги з постачання теплової енергії у нежитлове приміщення нежитлове приміщення XXXVII, площею 147,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Законодавцем була передбачена не активність споживачів щодо укладання договорів, тому не підписана заява-приєднання до Договору не вбачає відсутність підстав для укладання Договору, оскільки в даному випадку Договір є не тільки Договором приєднання, але й Договором публічним, що не передбачає підписання заяви-приєднання.

За змістом пункту 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ Кабінету №1022 від 08.09.2021) фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є, в тому числі, факт отримання послуги.

Також пунктом 4 Типового індивідуального договору №72228961 встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Згідно із пунктом 5 Типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі Методика).

Вказана Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

В силу виконання приписів статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті.

Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії.

Нежитлове приміщення відповідачки є невід`ємною частиною житлового будинку. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається. Вказане приміщення не підпадає під термін неопалювальне приміщення.

Відповідно до визначення, передбаченого Методикою, опалюване приміщення це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019.

Крім того, судом враховано, що опалення - це послуга, яка надається для нормування температури повітря у приміщеннях.

Для звільнення від оплати за житлово-комунальні послуги споживач повинен не лише фактично не користуватися послугами, а відмовитися в установленому порядку від їх отримання.

Враховуючи знаходження належного відповідачці нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку, відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення, таким чином, вказане приміщення є опалювальним.

У відповідності до п. 24 Правил №830 - розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики №315. Відповідно до вимог Методики №315 для всіх споживачів будинку спочатку визначаються та розподіляються обсяги спожитої у будівлі теплової енергії на опалення місць загального користування (згідно п.2 розділу III методики) - (далі МЗК) та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (згідно п.2 розділу V методики).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 №358 внесено зміни до Методики № 315, а саме змінено механізм визначення обсягу теплової енергії на загально-будинкові потреби (згідно п.8 розділу IV методики) (далі ЗБП).

Згідно п. 3 розділу ІІІ методики, для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, донараховується обсяг теплової енергії, якщо фактичне споживання теплової енергії у такому приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, яка визначається відповідно до пунктів 1 - 3 розділу VI цієї Методики.

Мінімальне питоме споживання теплової енергії в опалюваному приміщенні в розрахунку на 1 квадратний метр площі квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії.

Середнє питоме споживання теплової енергії визначається згідно формули 30 (п. 1 розділу VI методики).

Таким чином, споживачу у житловому будинку з власним розподільчим приладом обліку опалення нараховується ЗБП (загально-будинкові потреби), а також Гкал спожиті згідно свого власного приладу обліку або у разі, якщо Гкал по приладу менші, ніж мінімальна частка питомого споживання (50%), споживачу донараховується мінімальна частка.

Пунктами 8, 9 Правил надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що постачання теплової енергії для потреб палення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення відповідачки підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі, відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР, знаходженням нежитлового приміщення відповідачки у багатоквартирному житловому будинку, копії додано до позову.

В житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 обсяги теплової енергії на загально-будинкові потреби визначаються як частка 20% від загальних обсягів споживання теплової енергії в розрахунковому періоді.

Оскільки в будинку відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії Qon загально-будинкові потреби можна окремо не розраховувати, та виконати розрахунок згідно п.5 розділу III Методики: «Для будівлі/будинку, незалежно від наявності або відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії, у якій/якому відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загально-будинкові потреби опалення визначається разом з обсягом спожитої теплової енергії на опалення цих приміщень», а саме за формулою 13:Qпp.i б.обл = Qбуд оп = * Sпр.і / Sі Sпр.і., де

ІНФОРМАЦІЯ_1 - фактичний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді, Гкал;

Sпр.і - площа і-гo опалюваного приміщення, не оснащеного приладами розподільного обліг теплової енергії, м2;

Sі Sпр.і - загальна опалювальна площа і-их опалюваних приміщень у будівлі/будинку, не оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії, які є самостійними об`єктам нерухомого майна, або об`єктами нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано, м2.

Загальна сума нарахувань приміщення споживача ОСОБА_1 , за послугу постачання теплової енергії умовно-змінної, умовно-постійної частини тарифу та абонентської плати за період з січня 2023 по лютий 2024 складає: 125904,24 гривень з ПДВ, а саме:

постачання теплової енергії умовно змінна: 115745, 62 гривень з ПДВ;

постачання теплової енергії умовно постійна: 9552,62 гривень з ПДВ;

абонентська плата: 606,00 гривень з ПДВ.

Суми нарахувань помісячно наведено у таблиці (а.с. 116).

Крім того, на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було виявлено, що приміщення XXXVII житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , тому у січні 2023 року було проведено донарахування теплової енергії та абонентської плати за період з листопада 2021 по грудень 2022 на приміщення споживача. Сума донарахувань склала 64226,66 гривень з ПДВ.

Суми донарахувань помісячно наведено у таблиці (а.с. 116).

Відповідно пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315.

Згідно з пунктом 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 Договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до пункту 38 Договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

У визначений нормативними актами строк співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_3 , та безпосередньо відповідачем, не прийнято рішення про вибір моделі договірних відносин з надавачем послуг з постачання теплової енергії, про те Концерн «Міські теплові мережі» оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Розрахунок позивача по заявленій сумі заборгованості відповідачем не спростовано та не надано обґрунтованих даних, з яких би вбачалося невідповідність розрахунків позивача фактичним обсягам споживання теплової енергії відповідачем.

Згідно «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. №869 Концерном «Міські теплові мережі» для застосування протягом опалювального періоду 2021-2022 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 11.10.2021р. № 374 (зі змінами).

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо. Тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину). Тобто, споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження, сплачує всі витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової, крім енергоносіїв. Оскільки ці витрати виникають у підприємства протягом всього року, то і тариф розраховано для місячної оплати протягом року, рівними частинами в опалювальний та міжопалювальний періоди. Відповідно до умов укладених договорів плата виконавцю складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Плата за абонентське обслуговування включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги , здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води.

Концерном «Міські теплові мережі» абонентська плата розрахована відповідно до річних планових витрат на зазначені функції та не залежить від обсягів спожитих послуг. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця та не залежить від обсягів послуг.

Згідно із пунктом 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 цих Правил визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.ч.1, 2 статті 8 Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.

Крім рахунків за надані послуги за Договором №72228961 та розрахунку заборгованості матеріали цієї справи містять наступні докази: акт приемки в експлуатацію прибора учета теплової енергії ГКП «Основаніє» житловий будинок по АДРЕСА_1 ; акт прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку/вузла розподілу обліку/приладу-розподілювача теплової енергії від 13.03.2024; свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №СК-290224-131 від 29.02.2024, чинне до 29.02.2028; акт про зняття приладу обліку на державну метрологічну повірку (на ремонт) від 28.02.2024; акт перевірки стану вузла обліку теплової енергії по закінченню опалювального періоду 2024-2025 від 10.04.2025; акт перевірки стану вузла обліку теплової енергії по закінченню опалювального періоду 2025-2026 від 27.08.2025.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України), Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК У країни). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти виноску про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша, друга статті 89 ЦПК України). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказі окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним належними, достатніми та допустимими доказами обгрунтованість нарахування заборгованості за надані послуги з теплопостачання концерном «Міські теплові мережі» у нежитлове приміщення №XXXVII, площею 147,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є відповідачка ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, з відповідачки на користь концерну «Міські теплові мережі» підлягає стягненню заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії у розмірі 125904,24 гривень.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями: 12, 13, 81, 128, 133, 141, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України -

УХВАЛИВ:

позов концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії у розмірі 125904 гривень 24 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.

Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: м.Запоріжжя, бульвар Гвардійський, буд. 137.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя Ісаков Д.О.