Ухвала суду № 136349997, 08.05.2026, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/295/26

Провадження №2/713/343/26

УХВАЛА

іменем України

08.05.2026 м. Вижниця

Вижницьким районним судом Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження проведено відкрите підготовче засідання у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , інтереси яких представляє адвокат Рожок Лідія Петрівна, юридична адреса здійснення адвокатської діяльності: вул. Університетська, 20, м. Чернівці, звернулися в суд з позовом до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Героїв Майдану, 2, м. Вашківці, Вижницький район, Чернівецька область, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування №164-46/25 від 19.08.2025 «Про припинення права користування землею та розробку проекту землеустрою для надання земельної ділянки в оренду шляхом продажу права оренди на земельних торгах».

08.05.2026, до початку підготовчого засідання представник позивачів адвокат Рожок Л.П. надіслала через систему «Електронний суд» заяву про збільшення позовних вимог, у якій просила:

1. Збільшити позовні вимоги, додавши такі позовні вимоги:

Визнати за позивачами - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3 - на право довічного успадковуваного володіння на земельну ділянку на 10.6 гектарів землі в межах згідно з планом землеволодіння визначеним Державним актом на право довічного успадковуваного володіння землею серії Б № 000 015 - в рівних частках, тобто по ? (одній другій).

Визнати за позивачами - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3 - право на її частку - ? селянського фермерського господарства «Рутка» Код ЄДРПОУ 14264277 в рівних частках, тобто по ? (одній другій).

2. Прийняти позовну заяву у новій редакції.

3. Залучити до участі у справі третю особу яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_2 .

У підготовче засідання представник позивачів адвокат Рожок Л.П. не з`явилася, до початку підготовчого засідання надіслала через систему «Електронний суд» клопотання про проведення розгляду її заяви про збільшення позовних вимог за її відсутності та перенести підготовче засідання на іншу дату.

У підготовче засідання представник відповідача не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, про що є відомості в матеріалах справи. До початку підготовчого засідання надав до канцелярії суду заяву, просив провести підготовче засідання за його відсутності, щодо заяви про збільшення позовних вимог, покладається на суд.

Перевіривши заяву на відповідність вимогам ст.ст.43, 49, 174 ЦПК України суд дійшов таких висновків.

У частині 2 ст.49 ЦПК України закріплено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст.49 ЦПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

У частинах 1 та 2 статті 174 ЦПК України зазначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Судом установлено, що заява представника позивачів адвоката Рожок Л.П. про збільшення позовних вимог наведеним вимогам не відповідає, оскільки не є заявою по суті справи.

Тому у прийнятті заяви представника позивачів про збільшення позовних вимог необхідно відмовити.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу представника позивачів на таке.

Відповідно до п.2 ч.2, ч.3 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №922/404/19 зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі №925/185/19 та від 23.01.2020 у справі №925/186/19.

У постанові Верховного Суду 18.05.2022 у справі №570/5639/16-ц зроблено правовий висновок, що зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких з позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. Позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи статей 13, 175, 197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу. Одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

У разі надходження до суду такої заяви, суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.06.2025 у справі №569/23781/23 та від 13.08.2024 у справі №914/3080/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц.

У постанові від 01.11.2021 у справі №405/3360/17 Верховний Суд зробив висновки, що процесуальним наслідком відмови в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України, тому на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

Керуючись ст.ст.49, 174, 258, 260, 261, 353 ч.2 ЦПК України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

У прийнятті заяви представника позивачів адвоката Рожок Лідії Петрівни, про збільшення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування відмовити та повернути їй дану заяву.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК