Ухвала суду № 136348207, 07.05.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/11117/25

4-с/212/17/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого Чайкіна І.Б., за участю секретаря судового засідання Хімченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця та відкриття виконавчого провадження у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово- комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

В цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги24.12.2025 року ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі.

ОСОБА_1 09 квітня 2026 року звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця та відкриття виконавчого провадження. На обґрунтування скарги зазначила, що рішенням суду з неї стягнуто борг за житлово-комунальні послуги, проте за зазначеною у рішенні адресою вона фактично не проживала з травня 2025 року, і житлово-комунальними послугами не користувалась, оскільки перебувала у Республіці Польща. Просила: (а) визнати неправомірними дії щодо відкриття виконавчого провадження № 80714579 (у відповідній частині); (б) зупинити виконавче провадження; (в) скасувати/змінити заходи примусового виконання рішення (арешт рахунків).

Ухвалю суду від 13 квітня 2026 року відкрито провадження за скаргою та справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні 20 квітня 2026 року. Витребувано копію виконавчого провадження № 80714579.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року вказані матеріали витребувано повторно та відкладено судовий розгляд до 07 травня 2026 року на 14 годину 30 хвилин.

Представник ПОКРОВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ КРИВОМУ РОЗІ КРИВОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ подав копії виконавчого провадження та пояснення по справі, просив розглянути справу без їх участі. Зазначив, що у відділі, перебуває виконавче провадження № 80714579, з виконання виконавчого документу № 212/11117/25, 2/212/5915/25 від 24.12.2025 виданий Покровським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлокомцентр» боргу у сумі 24894,39 грн. 08.04.2026 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та винесено постанови про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 370 грн. та про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 2489,44 грн. Керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» 08.04.2026 з метою виконання рішення, у примусовому порядку було винесені постанови про арешт коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Платіжною інструкцією від 13.04.2026 з розрахункового рахунку боржника було списано 2493,67 грн. з них на користь стягувача перераховано 1924,78 грн., перераховано витрати виконавчого провадження в сумі 370грн., також перераховано виконавчий збір в сумі 198,89 грн. залишок боргу за виконавчим провадженням становить 22969,61 грн., залишок виконавчого збору 2290,55 грн. За змістом скарги заявник вважає, що державний виконавець не мав права виносити постанову про відкриття, але дане твердження, не відповідає фактичним обставинам справи оскільки виконавчий лист по вказаній справі відповідає вимогам передбаченим ст. 4 Закону України Про виконавче провадження, і відповідно виконавець зобов`язаний прийняти до виконання. Враховуючи наведене, скарга не підлягає задоволенню.

Представниця стягувача Зарівна С.В. подала пояснення по справі вважаючи, що виконавець діяв в межах своїх повноважень та просила відмовити у задоволенні скарги.

Скаржниця до суду не з`явилась, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином.

Дослідивши матеріали скарги, відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, копії наданих виконавцем матеріалів виконавчого провадження № 80714579 та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

В цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги24.12.2025 року ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37665038 заборгованість з управління та утримання будинків і споруд та прибуткових територій за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 20883.68 гривень, яка складається: 21 380.39 гривень, яка складається: послуг управління та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 17 789.18 грн, суму індексу інфляції 2 664.90 грн, 3% річних 926.31 грн.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37665038 судовий збір 3028, 00 гривень, тобто по 1514 гривень з кожної та 4000, 00 гривень витрат на правничу допомогу, по 2000 гривень з кожної.

У ПОКРОВСЬКОМУ ВІДДІЛІ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ КРИВОМУ РОЗІ КРИВОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДНІПРОВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ перебуває виконавче провадження № 80714579, з виконання виконавчого документу № 212/11117/25, 2/212/5915/25 від 24.12.2025 виданий Покровським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлокомцентр» боргу у сумі 24894,39 грн.

08.04.2026 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та винесено постанови про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 370 грн. та про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 2489,44 грн.

Керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» 08.04.2026 з метою виконання рішення, у примусовому порядку було винесені постанови про арешт коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Платіжною інструкцією від 13.04.2026 з розрахункового рахунку боржника було списано 2493,67 грн. з них на користь стягувача перераховано 1924,78 грн., перераховано витрати виконавчого провадження в сумі 370грн., також перераховано виконавчий збір в сумі 198,89 грн. залишок боргу за виконавчим провадженням становить 22969,61 грн., залишок виконавчого збору 2290,55 грн.

Даючи оцінку доводам скарги про неправомірність дій та рішень виконавця, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (статті 124, 129 Конституції України, стаття 18 ЦПК України).

Конституційний принцип обов`язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон про виконавче провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 2 цього Закону засадами виконавчого провадження є верховенство права; обов`язковість виконання рішень; законність; диспозитивність; справедливість; неупередженість та об`єктивність; гласність та відкритість виконавчого провадження; розумність строків виконавчого провадження; співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Статтею 10 Закону про виконавче провадження визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 18 Закону про виконавче провадження зобов`язує виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом.

За змістом положень статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону про виконавче провадження виконавець зобов`язаний розпочати примусове виконання рішення за наявності низки умов, зокрема якщо: виконання рішення передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, набрало законної сили; не пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; виконавчий документ відповідає вимогам, передбаченим статті 4 цього Закону; стягувач подав заяву про примусове виконання рішення.

Судом установлено, що у даному випадку усі вищенаведені умови були дотримані, а отже зобов`язаний був відкрити виконавчі провадження та здійснювати примусове виконання рішення суду у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчими документами та Законом про виконавче провадження.

Відповідно до статті 15 Закону про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди (стаття 124 Конституції України), перегляд судових рішень (в апеляційному, касаційному порядку, за нововиявленими або виключними обставинами) є складовою функції правосуддя, можливість виключення особи зі складу відповідачів (боржників) на стадії виконання судового рішення закон не передбачає, а незгода боржника з судовим рішенням не є підставою для повернення виконавчого документа до суду.

Зважаючи на викладене, доводи заявника про відсутність підстав для вчинення щодо неї виконавчих дій є явно необґрунтованими, а вимоги скарги про скасування постанови не мають під собою юридичного підґрунтя.

З огляду на наведені у скарзі обґрунтування підстав незаконності інших дій та рішень приватного виконавця, вимоги про скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника по своїй суті є похідними від вимог визнати неправомірними дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та незгоди з судовим рішенням, що набрало законної сили.

Отже, аналізуючи предмет даної скарги, її обґрунтування, встановлені обставини та наведені вище нормативні положення, суд дійшов висновку, що при вчиненні оскаржуваних виконавчих дій державний виконавець діяв правомірно, в межах своїх повноважень та у відповідності з визначеною законом процедурою, а тому підстави для задоволення вимог скарги відсутні.

Керуючись статтями 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця та відкриття виконавчого провадження та накладення арешту у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово- комунальні послуги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 07 травня 2026 року.

Суддя І. Б. Чайкін