Ухвала суду № 136347473, 29.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/21789/23

Провадження 6/522/248/26

УХВАЛА

29 квітня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Науменко А.В.

за участю секретаря Зелінська К.Ю.

розглянувши заяву Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» Литовчука Миколи Володимировича про розстрочку виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» Литовчука Миколи Володимировича про розстрочку виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Заявник обґрунтовує заяву тим, що складний фінансовий стан підприємства є складним, а тому КП «ОМЕТ» позбавлені можливості сплатити суму визначену рішенням суду, а тому просить розстрочити виконання рішення суду.

20.03.2026 року від позивача до суду надійшли заперечення проти заяви про відстрочення виконання рішення суду.

В запереченні позивач зазначає, що заява КП «Одесміськелектротранс» про відстрочення виконання рішення суду є необґрунтованою та спрямованою на безпідставне затягування процедури стягнення. Посилаючись на ст. 435 ЦПК України та ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», позивач наголошує, що відстрочення допускається лише у виняткових випадках за наявності обставин, що роблять виконання рішення фактично неможливим, проте відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин. Скрутне фінансове становище юридичної особи не є самостійною підставою для відстрочення, а посилання на відсутність доходів від операційної діяльності мають декларативний характер і не гарантують виконання зобов`язань у майбутньому. Окрім того, позивач вказує на тривалий характер спору, що триває з 2023 року, та свідоме ігнорування відповідачем обов`язку щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП. З огляду на принципи справедливості, добросовісності та обов`язковості судового рішення (ст. 124 Конституції України, ст. 18 ЦПК України), а також враховуючи баланс інтересів сторін, позивач вважає, що задоволення заяви призведе до порушення його права на справедливий суд у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому у задоволенні заяви про відстрочення слід відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 22.04.2026 року заява прийнята до розгляду.

В судове засідання призначене на 29.04.2026 року сторони не з`явились, про дату та час судового засідання повідомленні належним чином.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню.

У провадженні Приморського районного суду знаходиться цивільна справа № 522/21789/23. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 до КП «Одесміськелектротранс», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково.

Стягнуто з КП «Одесміськелектротранс» на користь позивача вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 203573,30 грн. Стягнуто з КП «Одесміськелектротранс» на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено Стягнуто з КП «Одесміськелектротранс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2753,57 грн. та витрати на оплату експертизи у розмірі 5000,00 грн.

10.02.2026 Одеським апеляційним судом прийнято постанову по справі № 522/21789/23, якою змінено рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2025, в частині стягнення з КП «ОМЕТ» на користь ОСОБА_1 вартості матеріального збитку у розмірі 165 804,27 та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 657,94 грн. та витрати на оплату експертизи у розмірі 3 031,50 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Розстрочка виконання рішення суду - це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення суд виходить з міркувань доцільності та об`єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду.

Надання строку для розстрочки виконання рішення суд не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, розстрочка має бути компромісом між заінтересованими сторонами.

Відповідно до положень ч.1ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.435 ЦПК України).

Частини четверта та п`ята статті 435 ЦПК України передбачають, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, розстрочення виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому.

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Підстави, які зумовлюють необхідність відстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Зміна способу і порядку виконання рішення допускається у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

За правилом ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.ст. 10, 81 ЦПК України саме заявник не надав належні та допустимі докази, що після ухвалення судового рішення є об`єктивні та такі, що не залежать від волі заявника обставини для розстрочки сплати за судовим рішенням.

Зміна способу і порядку виконання рішення допускається у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

За правилом ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилання заявника не свідчать про винятковість причин невиконання рішення суду, а тому не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Тобто, заявником не надано суду належних доказів, виникнення виключних обставин у розумінні ст.435 ЦПК України, які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають відстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне відстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що являється складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розстрочення виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 435, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд

Керуючись ст.ст.259, 260, 442 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» Литовчука Миколи Володимировича про розстрочку виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.В. Науменко

У зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному повний текст ухвали виготовлений 08.05.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

29.04.26