Ухвала суду № 136347117, 07.05.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.05.2026

Єдиний унікальний №522/5011/23

Провадження №1-кп/497/135/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження запобіжного заходу

07.05.26 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 (утримується в СІ),

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу в кримінальному провадженні №22023160000000075 від 24.02.2023 року відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рені Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні не має не є особою з інвалідністю, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Ренійським РС ГУДМС України в Одеській області від 25.05.2013 року,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Болградського районного суду Одеської області з 19.03.2026 року перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22023160000000075 від 24.02.2023 року, що надійшов на підставі ухвали Одеського апеляційного суду від 17.03.2026 року (т.3 а.с.70).

Ухвалою від 19.03.2026 року було призначено підготовче засідання на 20.03.2026 року о 13:00 годині (т.3 а.с.73).

Ухвалою суду від 20.03.2026 року призначено судовий розгляд в даному кримінальному провадженні та продовжено обвинуваченому у кримінальному провадженні №22023160000000075 від 24.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.111 ч.2, 263 ч.1 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали визначено до 18.05.2026 року включно (т.3 а.с.95-98).

05.05.2026 року прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_5 подано клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 без визначення застави строком на 60 днів (т.3 а.с.120-124).

В обґрунтування цього клопотання прокурор посилається на те, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_6 підтверджується зібраними на даний час доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, які відкрито стороні захисту.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_6 була наявність обґрунтованої підозри у вчиненні цієї особою особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які давали достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинене.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, що згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України дозволяє обрання та продовження застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На тепер ризики, які враховані судом при обранні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 не зменшились, продовжують існувати та перебуваючи на свободі обвинувачений може:

-переховуватися від суду, в тому числі і на території інших держав, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру; його зв`язком з розвідувальними органами рф; проживанні у м. Рені Ізмаїльського району Одеської області - прикордонному регіоні поблизу державного кордону України з Республікою Молдовою;

-незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, якими надано покази, що підтверджують винуватість обвинуваченого, з метою зміни ними своїх показів;

-вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується його зв`язком з розвідувальними органами рф, вчинення злочину на шкоду суверенітету України.

Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо, зважаючи на вище перелічені ризики.

Зазначені обставини, відповідно до ст.177 КПК України є підставою для продовження дії обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, прокурор посилаючись на вимоги ч.4 ст.183 КПК України, просив при ухваленні судом рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави не визначати.

На думку прокурора, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується; відсутність стійких соціальних зв`язків обвинуваченого; відсутність офіційного та постійного місця роботи до затримання; проживання у близькості з державним кордоном, свідчать про те що ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочинів, може незаконно впливати на показання свідків та інших обвинувачених, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше правопорушення, продовжують існувати в попередньому обсязі та не зменшились з моменту останнього продовження запобіжного заходу під час досудового розслідування.

Саме за наведених в клопотанні обставин, прокурор просив продовжити обвинуваченому дію запобіжного заходу.

В судовому засіданні 07.05.2026 року:

- прокурор підтримав вказане клопотання, наполягав на його задоволенні, надав пояснення з підстав зазначених в клопотанні, а саме повторив викладене в клопотанні. Вважав, що обставини, що були підставою для застосування запобіжного заходу не змінилися, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та інші обставини свідчать про необхідність продовження строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буз визначення розміру застави;

- обвинувачений підтримав позицію свого захисника;

- захисник в цілому не заперечував щодо вказаного клопотання прокурора, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та усвідомлює тяжкість покарання, яке йому може загрожувати у разі доведеності його винуватості. Хоча з огляду на тривалість перебування обвинуваченого під вартою, можливо було б змінити запобіжний захід на інший, не пов`язаний з триманням під вартою.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши пояснення та заперечення сторін кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду вказаного клопотання прокурора від 05.05.2026 року встановлено, що згідно

обвинувального акту від 14.03.2023 року складеного старшим слідчим в ОВС слідчого відділу Управління СБУ в Одеській області ОСОБА_9 , затвердженим прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 14.03.2023 року (т.1 а.с.1-9), ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22023160000000075 від 24.02.2023 року.

З тесту обвинувального акту слідує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень:

- за ст.111 ч.2 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна;

- за ст.263 ч.1 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Наразі підтримання обвинувачення по даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Болградської окружної прокуратури (т.3 а.с.103-104).

ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст.208 КПК України 22.09.2022 року о 14:30 годині (т.2 а.с.57-60).

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса під час проведення досудового розслідування ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 20.11.2022 року включно без визначення застави (т.2 а.с.62-67).

У подальшому на підставі ухвал слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси підозрюваному ОСОБА_6 неодноразово продовжували строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.2 а.с.68-75, 76-80).

Тобто в останнє на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м.Одеса від 09.03.2023 року (справа №522/4567/243 провадження 1-кс/522/1546/23) продовжено відносно ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 22.03.2023 року включно без визначення розміру застави (т.2 а.с.81-83).

Ухвалою колегії суддів Приморського районного суду м.Одеса від 20.03.2023 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 20.05.2023 року включно, без визначення розміру застави (т.1 а.с.42-43).

Ухвалю Одеського апеляційного суду від 16.05.2023 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ОСОБА_7 залишено без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 20.03.2026 року щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 залишено без змін (т.1 а.с.164-165).

Апеляційний суд залишаючи апеляційну скаргу захисника на вказану ухвалу суду без задоволення, а рішення суду без змін, констатував правильність і законність цього судового рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.04.2023 року дане кримінальне провадження направлено за підсудністю до Ренійського районного суду Одеської області (т.1 а.с.50).

Ухвалою колегії суддів Ренійського районного суду Одеської області від 19.05.2023 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено на 60 днів, тобто до 17 липня 2023 року включно, без визначення розміру застави (т.1 а.с.70-71).

Надалі, ухвалами колегії суддів Ренійського районного суду Одеської області неодноразово продовжувалась дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 ..

Ухвалою колегії суддів Ренійського районного суду Одеської області від 21.01.2026 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою терміном на два місяці, тобто до 21.03.2026 року включно (т.3 а.с.43-44).

Після надходження справи до Болградського районного суду Одеської області, ухвалою колегії суддів від 20.03.2026 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор». ?Строк дії ухвали визначено до 18.05.2026 року включно без визначення розміру застави (т.3 а.с.95-98).

Наразі розгляд обвинувального акту продовжується, досліджено частину письмових доказів сторони обвинувачення.

Стаття 331 КПК України містить положення про обрання, скасування, зміну або продовження запобіжного заходу в суді.

1. Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

2. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу «Запобіжні заходи, затримання особи»: ст.176- ст.213 КПК України.

3. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

4. У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу.

5. Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частина 1 ст.183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

- до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п.4).

Положеннями ст.199 КПК України визначено порядок продовження строку тримання під вартою.

Так, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч.1).

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Дійсно, суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, останній може зникнути та переховуватись від суду, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як при надходженні обвинувального акту на розгляд суду, так і на даний час, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 не змінилися, судом не встановлено обставин, які могли б забезпечити його належну процесуальну поведінку при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, що суд приймає до уваги.

Тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведеності його винуватості, не може виключити ризику його ухилення, тобто існує реальна загроза, що останній може переховуватись від суду, покинувши територію України, що буде реальною перешкодою завершення розгляду даного кримінального провадження.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, можна дійти висновку про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти ризику переховування від суду, зможе гарантувати належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та перешкодити зазначеному ризику, тому суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та необхідності продовження тримання під вартою обвинуваченого.

Щодо визначення застави:

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні:?

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Отже, задовольняючи дане клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає за необхідне не визначити обвинуваченому розмір застави в силу вимог ч.4 ст.183 КПК України.

Керуючись ст.ст.131, 176-178, 183, 197, 331, 392, 393, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_12 -? задовольнити.

Продовжити обвинуваченому у кримінальному провадженні №22023160000000075 від 24.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.111 ч.2, 263 ч.1 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали визначити до 05.07.2026 року включно.

Проголосити перерву в судовому розгляді до 10:00 години 28.05.2026 року

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду безпосередньо протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, з моменту вручення копії ухвали.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали суду складено і проголошено о 10:00 годині 08.05.2026 року

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3