Рішення № 136347100, 04.05.2026, Болградський районний суд Одеської області

04.05.2026

Справа № 497/3273/25

Провадження № 2/497/608/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2025 року представник позивача Кудіна А.В., яка підтвердила свої повноваження довіреністю від 05.12.2024 року строком дії до 31.12.2025 року, звернулася до Болградського районного суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1385755114 від 26 листопада 2021 року в розмірі 27 790,27 грн. та понесені судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 26 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1385755114. Цей договір, паспорт кредиту та умови отримання фінансових кредитів ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (розміщені на сайті ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення договору та до яких позичальник приєднався підписавши Договір) складають єдиний договір. На підставі Договору про відступлення права вимоги №01/09/2021 від 01.09.2021 року укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та Акціонерним товариством «Таскомбанк», до АТ «Таскомбанк» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1385755114 від 26.11.2021 року. У подальшому 26.05.2024 року між АТ «Таскомбанк» й ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/30-Ф згідно з яким АТ «Таскомбанк» передало ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за суму фінансування належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні АТ «Таскомбанк»» права вимоги до боржників вказаних у відповідних додатках. Отже відповідно до Додатку №1 до договору факторингу (реєстру боржників) від 26.05.2025 року до Договору факторингу №НІ/11/30-Ф від 26.05.2025 року ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27 790,27 грн, з яких: 27 790,27 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу. Відповідач не надала своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором та відсотками по ньому, свої зобов`язання за договором не виконала, тому представник звертається до суду з позовною вимогою.

Ухвалою судді від 18.12.2025 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

В судове засідання представник позивача Кудіна А.В. не з`явилася, в позовній заяві просить розглядати справу у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує у разі неявки відповідача проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/ та надіслання судової повістки за місцем реєстрації, причину неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву до суду не подала, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають відмові з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 листопада 2021 року на підставі заяви-анкети на отримання послуг в ТОВ «ФК`ЦФР» (ідентифікаційни код:35725063) (а.с.9) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» в особі директора з продаж ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності та ОСОБА_1 було укладено в м.Києві кредитний договір №1385755114. Відповідно до п. 1.1. кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредиту на умовах встановлених договором. Згідно п. 1.2. договору кредит надається позичальнику на наступних умовах: тип кредиту кредит на будь-які цілі; сума кредиту 64 524,26 грн.; строк на який надається кредит становить 24 місяці; процентна ставка - фіксована, проценти при наданні кредиту 16,00% від суми кредиту, що становить 7 871,52 грн, щомісячні проценти - 3% від суми кредиту, а річні проценти - 0,01% від суми боргу за договором (а.с.5-6).

Відповідно до пункту 3.4 кредитного договору сторони домовились, що цей Договір та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 30.08.2021 року складають єдиний кредитний договір (а.с. 6).

Як вбачається з паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5755114 ОСОБА_1 повинна була починаючи з 01.02.2022 по 03.10.2022 року сплачувати щомісячні платежі в розмірі 2 688,80 грн., а у подальшому з 01.12.2022 року по 01.12.2023 року сплачувати щомісячні платежі у розмірі 4 624,53 грн., останнім днем погашення кредиту відповідно до паспорту було 01.12.2023 року. Всього відповідач ОСОБА_1 мала сплатити кредит у загальному розмірі 91 631,43 грн., з яких 64 524,26 грн. сума тіла кредиту, 27 100,22 грн. сума процентів за використання кредитом (а.с.7-8).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник ОСОБА_1 особисто підписала заява-анкету, кредитний договір, паспорт кредиту, доказів протилежного суду не надано, тобто сторонами було дотримано усіх вимог законодавства.

Верховний Суд в постанові від 20.05.2022 у справі №336/4796/18 зазначає, що для стягнення боргу недостатньо надати кредитний договір та розрахунок заборгованості, потрібно надати і докази видачі кредиту. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З вищевикладеного випливає, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Проте, на підтвердження наявності у відповідача заборгованості перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивачем надано копію договору №1385755114 від 26.11.2021 року, паспорт кредиту від 26.11.2021 року, заяву-анкету на отримання послуг в ТОВ «ФК «ЦФР», а також складений ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» розрахунок заборгованості за період з 26.05.2025 по 31.10.2025 року.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів (первинних документів) виконання грошового зобов`язання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» перед ОСОБА_1 за кредитним договором №1385755114 від 26.11.2021 року.

Щодо укладення договору факторингу.

01 вересня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», в особі генерального директора Моложавої О.М. та АТ «Таскомбанк» в особі Заступника Голови Правління Кухарчука А.В., який діє на підставі довіреності №2375 від 02.11.2020 року укладено договір про відступлення права вимоги №01/09/21, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» передає (відступає) АТ «Таскомбанк» свої права вимоги до позичальників, а АТ «Таскомбанк» набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором (а.с.15-17).

У подальшому, 26.05.2025 між АТ «Таскомбанк» в особі заступника голови правління Литвиненко Ю.О. та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в особі т.в.о.директора з управлінням проблемними активами ОСОБА_3 укладено договір факторингу №НІ/11/30-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в особі Генерального директора Ревунова Р.О. зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с.18-20).

Згідно з п.2.3. Договору факторингу, відступлення права вимоги відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги згідно Додатку №2, але не раніше здійснення оплати фактором згідно з п.3.1.

Акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги за Договором факторингу №НІ/11/30-Ф від 26.05.2025 року був підписаний сторонами 26 травня 2025 року (а.с.21), відповідно до платіжної інструкції №22818 від 26.05.2025 року в цей день відбувся розрахунок за договором факторингу (а.с.22).

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №НІ/11/30-Ф від 26.05.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1385755114 від 26.11.2021 року в сумі 27 790,27 грн., з яких: 27 790,27 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу (а.с.23).

Проте, позивачем не доведено у повному обсязі факт переходу права вимоги від первісного кредитора до АТ «Таскомбанк», щодо кредитного договору №5755114 від 26.11.2021 року укладеного з відповідачем ОСОБА_1 зважаючи на наступне. У матеріалах справи відсутні докази щодо підтвердження оплати за договором про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021 року. Також, відсутній реєстр прав вимог до договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01.09.2021 року, згідно якого АТ «Таскомбанк» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №5755114 від 26.11.2021 року до відповідача ОСОБА_1 . З наданого до суду договору відступлення права вимоги №01/09/21 від 01.09.2021 вбачається, що даний договір надано не в повному обсязі, оскільки після аркушу 16, зміст якого завершується п. 3.1.7 договору, слідує аркуш, що починається з п. 3.7. договору і закінчується п.5.2. Договору і наступний аркуш розпочинається п. 10.6. Договору, а тому такий доказ не може братись судом до уваги як належний доказ у справі.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року в справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вищенаведеного, можна дійти висновку, що права вимоги можуть бути відступлені лише відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Виходячи із загальних правил та положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов`язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).

Як зазначено вище, 01 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено договір відступлення прав вимоги № 01/09/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, передало АТ "Таскомбанк" права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (п. 2.1. договору).

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не довела того, що АТ «Такскомбанк» набуло право грошової до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1385755114 від 26.11.2021 року, який укладений після відступлення ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" права вимоги за кредитними договорами на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк", а відповідно і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не набула права грошової вимоги до відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що, оскільки, позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факт перерахування відповідачу коштів за кредитним договором, не обґрунтовано наявність у відповідача заборгованості за вказаним договором кредиту у розмірі, зазначеному у розрахунку, як і не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за укладеним договором, у зв`язку із чим вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1385755114 від 26.11.2021 року не підлягає задоволенню.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №1385755114 від 26.11.2021 року у розмірі 27 790,27 грн.

Згідно положень ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі відмови в позові, витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 509, 510, 512, 514, 526, 527, 631 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 81, 141, 259, 263 265, 289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца