Ухвала суду № 136346405, 04.05.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

04.05.2026 Справа № 914/2587/25

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі Зоряні Палюх, у справі

за позовом керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради

до відповідача Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап»

про витребування земельної ділянки,

представники сторін:

від прокуратури: Винницька Л.М.;

від позивача: Гордєєва О.В.;

від відповідача: Медвідь Ю.О.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду львівської області перебуває справа за позовом Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради до відповідача Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» про витребування майна (земельної ділянки) з незаконного володіння.

Відповідачем за вх. №1781/26 від 20.04.2026 подано клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №640/15962/20.

Прокуратура заперечила проти зупинення провадження з підстав викладених у запереченнях від 01.05.2026 вихідний № 14.51/04-14-2991вих-26.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення розгляду справи до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №640/15962/20 суд зазначає наступне.

Як вказує відповідач, розгляд справи №914/2587/25 є об`єктивно неможливим до завершення розгляду справи №640/15962/20, у межах якої вирішується питання про законність включення Рясне-Руської сільської ради до складу Львівської об`єднаної територіальної громади із центром у м. Львів. У разі встановлення, що Рясне-Руську сільську раду незаконно віднесено до складу Львівської ОТГ, то позивач у справі №914/2587/25 не є правонаступником відповідної сільської ради, а отже прокурор звернувся до суду в інтересах не того органу місцевого самоврядування, у власності якого, за твердження прокурора, перебуває спірна земельна ділянка.

Надаючи оцінку доводам відповідача, суд звертається до припису пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, згідно із яким суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене.

Під неможливістю розгляду цієї справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення (частини 4, 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 10.06.2019 у справі №914/1983/17 та від 16.01.2020 у справі №908/1188/19).

Суд наголошує на тому, що необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між двома справами, що розглядаються, повинні існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, а факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного позову є матеріально-правова вимога прокурора про витребування з незаконного володіння відповідача у комунальну власність Львівської міської ради земельної ділянки.

Як на підставу позовних вимог прокурор, зокрема, покликається на те, що Львівська міська рада є власником спірної земельної ділянки, оскільки така знаходиться у межах території м. Львова.

За змістом статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №640/6699/20 вказано, що положення процесуального законодавства містять імперативне положення, яким по суті визначено повноваження суду при розгляді справи про визнання протиправним та скасування нормативно-правового акту та яке передбачає, що відповідний нормативно-правовий акт може бути визнаний нечинним відповідним рішенням суду лише з моменту набрання ним законної сили.

Прийняття рішення у даній справі є можливим до ухвалення судового рішення у справі №640/15962/20. Будь-яких інших підстав, які б підтверджували факт необхідності зупинення провадження у цій справі, відповідачем наведено не було, судом не встановлено.

Отже, підстави для зупинення провадження у справі та задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі відсутні.

Керуючись статтями 42, 227, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідача вх. №1781/26 від 20.04.2026 про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до норм чинного ГПК.

Суддя Горецька З.В.