Рішення № 136343670, 04.05.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1350/26

пр. № 2/317/1038/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Луц А.Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ примусового виконання рішень УЗПВР у Запорізькій області Дніпровського МУ МУЮ про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мазур О. С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ примусового виконання рішень УЗПВР у Запорізькій області Дніпровського МУ МУЮ про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.02.2017 до 21.03.2019. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої судовим наказом Розівського районного суду Запорізької області від 25.01.2019 у справі №327/9/19, з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 , у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи від 15.01.2019 і до досягнення повноліття дитини. Виконавче провадження перебуває на виконанні Відділі примусового виконання рішень УЗПВР у Запорізькій області Дніпровського МУ МУЮ. Починаючи з 2021 року ОСОБА_4 стала виїжджати за межі країни на заробітки. Дитину залишала на позивача. В лютому 2022 року відповідачка виїхала із свого постійного місця проживання до Угорщини, з цього часу неповнолітня ОСОБА_3 знаходиться на повному утриманні позивача та проживає з його батьками (дідусем і бабусею), оскільки позивач проходить військову службу. Коли позивач знаходиться у відпустці, то проживає разом з донькою. Натомість мати дитини, нею не цікавиться, матеріально не забезпечує, не піклується про її духовний розвиток та стан здоров`я. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації та введення воєнного стану, окупації села в якому проживала дитина, відповідачка не подбала про вивезення дитини з окупованої території або за межі країни з метою збереження її життя і здоров`я. З квітня 2022 року дитина з батьками позивача проживає в Черкаській області. Таким чином, з 2022 року дитина повністю перебуває на утриманні свого батька позивача ОСОБА_1 , який наразі є боржником у виконавчому провадженні ВП № 58213469. На теперішній час у позивача перед відповідачем утворилась заборгованість по аліментам. Проте з 2022 року неповнолітня дитина сторін у справі не проживала з матір`ю, а проживала з позивачем та його батьками і повністю перебуває на його утриманні і по теперішній час. Просить припинити стягнення аліментів, звільнити його від заборгованості, стягнути аліменти та судові витрати з відповідачки.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 09.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 08.04.2026 витребувано у Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26) відомості щодо того, чи виїжджав за останні п`ять років за кордон України (перетинав, повертався) громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01.01.2021 року по 06.03.2026.

У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача подала заяву про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач відзив на позовну заяву не надала, в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому процесуальним законом порядку.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, письмові пояснення щодо позову не надавав, повідомлявся про час та місце судового засідання належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши докази по справі, встановивши факти та відповідні правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що з 24.02.2017 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Розівського районного суду Запорізької області від 21.03.2019 у справі №327/63/19.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим наказом Розівського районного суду Запорізької області від 25.01.2019 у справі №327/9/19, з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи від 15.01.2019 року і до досягнення повноліття дитини.

Постановою старшого державного виконавця Розівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відкрито виконавче провадження (ВП №58213469, ідентифікатор доступу: 3369Е3786А90) з виконання зазначеного судового наказу.

Відповідно до довідки №728 від 18.02.2026 року Військової частини НОМЕР_2 лейтенант ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 з 26 серпня 2020 року по теперішній час.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 03 грудня 2015 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Згідно до інформації Державної прикордонної служби України №19.4.1/30114-26-Вих. від 24.04.2026 щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянкою України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 01.01.2021 по 06.03.2026 встановлено, що остання неодноразово здійснювала виїзд за межі України, а саме: 02.01.2020 виїзд (пункт пропуску Косино), 19.08.2020 в`їзд (пункт пропуску Лужанка); 19.09.2020 виїзд (пункт пропуску Лужанка), 24.10.2020 в`їзд (пункт пропуску Лужанка); 11.07.2021 виїзд (пункт пропуску Косино), 04.10.2021 в`їзд (пункт пропуску Лужанка); 07.02.2022 виїзд (пункт пропуску кордону Косино), 11.09.2024 в`їзд (пункт пропуску Лужанка); 16.09.2024 виїзд (пункт пропуску Вилок), 18.11.2025 в`їзд (пункт пропуску Вилок).

Згідно до довідки №48 від 11.02.2026 Виконавчого комітету Тернівської сільської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , разом з бабусею ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дідом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 18.04.2022 по теперішній час. Дана родина є внутрішньо переміщеними особами. Будинок за адресою: АДРЕСА_3 , в якому проживає родина належить ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Відповідно до свідоцтва НОМЕР_5 про укладення шлюбу ОСОБА_10 10 вересня 1994 року уклала другий шлюб з ОСОБА_8 та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_11 .

Відтак, судом встановлено, що наразі малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває з бабусею та дідусем.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується довідкою від 18 квітня 2022 року №7118-7000867488.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 16 серпня 2022 року на підставі доручення органу опіки та піклування проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_3 ., зазначено про те, що умови проживання охайні, продуктами харчування, паливом на зиму забезпечені. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: дитина має окрему кімнату, одяг, розвиваючі та інтерактивні ігри. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_7 (бабуся), ОСОБА_8 (дідусь), ОСОБА_3 (онука). Стосунки в сім`ї доброзичливі.

Згідно довідки вих. №2 від 12 лютого 2026 року Тернівського закладу дошкільної освіти №8 «Промінчик» Тернівської сільської ради, виданої ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 , відвідувала Тернівський заклад дошкільної освіти №8 «Промінчик», з 01 вересня 2023 року по 30 серпня 2024 року.

Відповідно до довідки №19 від 11.02.2026 року виданої Тернівським ліцеєм Тернівської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_3 , 2017 р. н., дійсно навчається в даному закладі в 2 класі.

Згідно характеристики Тернівського ліцею Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, вих. №23 від 13.02.2026 року, ОСОБА_3 навчається в Тернівському ліцеї з 01.09.2024 року. Зарекомендувала себе, як старанна, дисциплінована, працелюбна учениця. Дівчинка добре усвідомлює обов`язки учениці, цікавиться навчанням та старанно навчається. До школи приходить завжди вчасно у супроводі бабусі ОСОБА_12 . По закінченню навчального дня бабуся завжди забирає дитину. Віра ОСОБА_13 постійно займається навчанням та вихованням дитини. Батько дитини ОСОБА_1 , військовослужбовець, перебуває в зоні бойових дій. Він постійно тримає зв`язок із класним керівником дитини, цікавиться шкільним життям доньки. Коли перебуває у відпустці, завжди відвідує ліцей, щоб поспілкуватися з учителем. З мамою дитини класний керівник ніколи не зустрічалася і не спілкувалася, жодного разу її не бачила. Про маму дитина говорить не хоче.

У відповідності до договору купівлі-продажу житлового будинку від 05.10.2022 року покупець ОСОБА_7 прийняла (купила) у власність житловий будинок АДРЕСА_3 за ціною 130 000 гривень.

В матеріалах справи також містяться товарні чеки про придбання побутової техніки, дитячого одягу, взуття, іграшок, приладдя для навчання. Також судом досліджена банківська виписка від 18.02.2026 року з рахунку ОСОБА_1 за період з жовтня 2023 року лютий 2026 року, з якої вбачаються регулярні щомісячні грошові перекази на загальну суму за цей період 434 957, 61 грн, ОСОБА_1 на ім`я своєї матері ОСОБА_7 , з якою фактично перебуває дитина в той час, коли позивач на службі.

Відповідно до звіту про здійснені відрахування та виплати військової частини НОМЕР_2 відносно ОСОБА_1 у ВП №58213469 аліменти на користь відповідачки утримувались з листопада 2020 року по червень 2022 року.

Згідно до заяви ОСОБА_14 від 20.12.2025 поданої до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області ПМУМЮ (м. Одеса), остання просить вирішити питання про прийняття виконавчого провадження, боржником за яким є ОСОБА_1 , відповідним відділом виконавчої служби.

Згідно до постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Запорізькій області Дніпровського МУ МУЮ від 09.02.2026 ВП №58213469 прийнято до виконання вказаним відділом.

Відтак, судом встановлено, що позивачем, починаючи з липня 2022 року не сплачувались аліменти на користь відповідачки на утримання неповнолітньої доньки, разом з тим, за період з 01 липня 2022 року до теперішнього часу позивачу нараховується заборгованість у виконавчому провадженні, яке перебуває наразі на виконанні третьої особи.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що в період з липня 2022 року неповнолітня дитина мешкала за адресою: АДРЕСА_3 , разом з бабусею ОСОБА_7 та дідом ОСОБА_8 , та утримувалась позивачем. Натомість відповідачка з 07.02.2022 до 11.09.2024 та з 16.09.2024 та до 18.11.2025 мешкала закордоном та дитину не утримувала.

Крім того, згідно інформації з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери наданої суду про внутрішньо переміщену особу, ОСОБА_14 взята на облік за адресою: АДРЕСА_5 , тобто за іншою, ніж її донька адресою.

Таким чином суд погоджується з доводами позивача паро те, що в спірний період дитина повністю перебувала на утриманні батька - позивача ОСОБА_1 , який наразі є боржником у виконавчому провадженні ВП №58213469.

Доказів того, що дитина виїжджала за межі України разом з матір`ю ОСОБА_14 в спірний період суду не надано, а відтак суд також погоджується з доводами позивача щодо обставин не проживання дитини з матір`ю в період утворення заборгованості за аліментами.

Враховуючи, що з липня 2022 року відповідачка не проживала з донькою, не брала участі у її утриманні та вихованні, а наразі на її користь нараховуються аліменти на утримання доньки, суд вважає, що позовні вимоги про припинення стягнення аліментів, звільнення позивача від заборгованості та стягнення аліментів з матері дитини на користь батька є обґрунтованими.

З огляду на презумпцію рівності прав та обов`язків батьків, що знайшло своє відображення і у відповідних нормах СК України суд погоджується з доводами позивача, що та обставина, що неповнолітня дитина не проживає з матір`ю і знаходиться на утриманні батька, з якого і дотепер за рішенням суду стягуються аліменти на користь матері дитини та нараховується заборгованість по аліментам, ставить позивача у нерівне становище. Однак суд вважає, що аліменти слід припинити нараховувати та стягувати не з 01 липня 2022 року, а починаючи з дня набрання законної сили даним судовим рішенням, оскільки цим рішенням суд одночасно звільняє позивача від заборгованості за вказаний період.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. (ч.3 ст.181 СК України).

Відповідно до п. 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Отже, за змістом наведених норм закону право на отримання аліментів на дитину має той з батьків, з ким проживає дитина, а відповідний обов`язок сплачувати аліменти на дитину той з батьків, хто проживає окремо від неї.

За змістом ч. 2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до СК України аліменти, одержані на дитину, є її власністю. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини. Припинення стягнення аліментів можливе, якщо одержувач аліментів не витрачає отримані ним гроші на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача.

Судом встановлено, що після набрання судовим наказом у справі №327/9/19 законної сили, яким стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , 2017 року народження, змінилися обставини, що впливають на розмір аліментів та їх припинення, так як дитина перестала проживати з матір`ю ще з лютого 2022 року. За таких обставин, слід припинити нараховувати та стягувати аліменти з позивача та звільнити його від заборгованості, нарахованої за цей період. Враховуючи, що останній платіж за аліментами був здійснений в червні 2022 року, то позовні вимоги про звільнення від заборгованості з 01 липня 2022 року і по день набрання законної сили рішенням суду у цій справі є доведеними та обґрунтованими.

Що стосується позовної вимоги про стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Статтею 51 Конституції України гарантовано, а статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, за рішенням суду відповідно до статті 181 СК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.

Враховуючи, що наразі позивач проходить військову службу, проте утримує дитину та приймає участь в її вихованні, що підтверджується письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи, з огляду на те, що на час служби позивача неповнолітня ОСОБА_3 , хоча й тимчасово і мешкає з бабусею, проте опіка бабусі над дитиною не встановлювалась, суд вважає за необхідне в інтересах дитини стягнути аліменти з відповідачки на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки.

Частиною першою статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Суд вважає справедливим та таким, що забезпечить інтереси дитини стягнення з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 в розмірі частини від усіх її доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76 - 81, 247, 263-265, 268, 273, 280-283, 293, 294, 315-319 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ОСОБА_14 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа Відділ примусового виконання примусового виконання рішень УЗПВР у Запорізькій області Дніпровського МУ МУЮ (69095, м. Запоріжжя, вул. Приходська, буд. 58, ЄДРПОУ 43315529) про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Припинити нарахування та стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються судовим наказом Розівського районного суду Запорізької області від 25.01.2019 року у справі №327/9/19 з дня набрання законної сили цим рішенням.

Звільнити ОСОБА_1 від стягнення нарахованої заборгованості у виконавчому провадженні ВП № 58213469 відкритому 28.01.2019 року на підставі судового наказу Розівського районного суду Запорізької області від 25.01.2019 року у справі № 327/9/19 за період з 01 липня 2022 року по день набрання законної сили даним судовим рішенням.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_6 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх її доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 06 березня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064, 96 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Р.В. Мінгазов