Рішення № 136343656, 05.05.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4826/25

Провадження №: 2/332/362/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Погрібної О.М., при секретарі судового засідання Паніній Л.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

встановив:

Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в розмірі 6672, 88 грн. та судових витрат (судовий збір) в розмірі 2 422,40 грн. Позов мотивовано тим, що позивач є виконавцем надання послуг з постачання теплової енергії у місті Запоріжжі. Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

02.10.2021 року на офіційному веб-сайті Концерну «Міські теплові мережі» було опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії .

Оскільки співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не звернулися в 30 денний термін до позивача з повідомленням про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір, тому з усіма споживачами послуг з постачання теплової енергії даного будинку було укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги або факт отримання послуги.

В порушення зобов`язань за договором власник житла ОСОБА_1 допустив заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у квартиру АДРЕСА_2 , індивідуальний договір № 40805808, за період з 01.11.2021 року по 31.10.2024 рік, в розмірі 6672, 88 грн.

Ухвалою судді від 17.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням осіб.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач та його представник адвокат Слєсарь О.В. в судове засідання не з`явились, представник відповідача подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, 06.10.2025 відповідачем був поданий відзив на позовну заяву, а також у судовому засіданні 10.03.2026 року відповідач та його представник проти задоволення позову заперечили, їх позиція обґрунтована тим, що згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_2 від 17 травня 2012р. (інвентарна справа №36540, реєстровий №251/37007, Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації) у квартирі наявне автономне опалення. Згідно з робочим проектом реконструкції системи газопостачання - це газовий котел.

Усі роботи з реконструкції системи опалення були погоджені із службовими особами Концерну «МТМ», та отримані всі необхідні на той час дозволи.

Зазначене приміщення взагалі межує з іншим приміщенням, розташованим у житловому будинку АДРЕСА_1 , тільки однією стіною, через яку не може здійснюватися обігрів.

Квартира збудована за будівельним принципом «таунхаус» і апріорі не має місць загального користування.

Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (далі Правила), визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.

Умовно-постійна частини тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.

Пунктом 6 Розділу III Методики визначено, що у будівлі/будинку, у якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється на опалення опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку, визначається на підставі показань відповідного вузла розподільного обліку з врахуванням частки обсягу спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, що визначається пропорційно до загальних/опалювальних площ/об`ємів цих приміщень, та враховуючи вимоги розділів VI, VIII цієї Методики.

Однак в жодній з наведених Позивачем таблиць не зазначено площі місць загального користування та функціонування, котрі є складовою величиною майже всіх розрахунків. Також позивач при проведенні розрахунків детального розподілу теплової енергії в багатоквартирному будинку між споживачами житлових та нежитлових приміщень, складовою яких є розрахунок спожитої теплової енергії на ЗПБ, повинен використовувати дані про загальну площу будівлі. Ця обставина не підтверджується жодними доказами. Разом з тим, загальна площа будинку впливає на розрахунок енергії, що споживається.

В той же час для правильного вирішення спору в даному випадку позивач має довести не тільки факт надання послуги, а й підтвердити обсяг наданої послуги у спірний період на заявлену у позові суму.

Жодного обґрунтування вимог позивач взагалі не наводить, його твердження базуються тільки на загальному посиланні на «Методику №315», при цьому жодними доказами не доведені обставини надання відповідачу послуг з опалення.

Позивачем була надана відповідь на відзив, у якій позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 6 Закону України«Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема, споживачі (індивідуальні та колективні), виконавці комунальних послуг. Виконавцями послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Обов`язки індивідуального споживача визначені у ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до них, серед іншого, відносяться обов`язки: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За вимогами п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб`єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином, чинне законодавство передбачає обов`язок споживача оплатити вартість тільки тієї теплової енергії, яка ним була спожита.

Відповідно до ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до п. 40 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 року, споживач не звільняється від оплати послуг у разі самовільного (без дотримання встановленої законодавством процедури) відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із положеннями, зокрема, ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд повинен установити чи було порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи інтереси заявника, i залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні, в залежності від наявності для цього відповідних підстав, встановлених законом або договором.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є виконавцем послуг теплопостачання у місті Запоріжжі. Оскільки співвласники багатоквартирного будинку будинку АДРЕСА_1 не звернулись до позивача з повідомленням про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір, тому з усіма споживачами послуг з постачання теплової енергії даного будинку укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Підтвердженням факту приєднання відповідачів до умов індивідуального договору є отримання послуг з постачання теплової енергії.

За приписами процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Тобто, учасники справи - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги, а відповідачем - особа, яка на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Суд зауважує, що в суспільстві існують певні правила співжиття, покликані гармонізувати інтереси індивідуума з інтересами інших осіб та суспільства загалом. Отже, якщо законодавчі акти встановлюють певні правила щодо користування тепловою енергією, то власник квартири, який відповідно є споживачем теплової енергії, підключеної до квартири, що знаходиться в його приватній власності, зобов`язаний користуватися нею з дотриманням встановлених правил.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Суд встановив, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 від 17 травня 2012р. (інвентарна справа №36540, реєстровий №251/37007, Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації) у квартирі наявне автономне опалення. Згідно з робочим проектом реконструкції системи газопостачання квартира відповідача обладнана газовим котлом.

Усі роботи з реконструкції системи опалення були погоджені із службовими особами Концерну «МТМ», отримані всі необхідні на той час дозволи. У матеріалах справи наявний лист погодження «щодо відключення від мереж ЦО» за адресою: квартира АДРЕСА_2 від 19.07.2011р. №3880/1/14 генерального директора концерну «МТМ» Фоміна С.В., акт про відключення квартири АДРЕСА_2 від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП від 10 серпня 2011 року, розрахунок теплової потужності системи автономного опалення квартири АДРЕСА_2 , погоджений службовими особами концерну «МТМ», робочий проект реконструкції системи газопостачання квартири АДРЕСА_2 .

Відповідач у 2011 році у визначеному законодавством порядку після отримання дозволу для відокремлення (відключення) його квартири від централізованого опалення здійснив таке відокремлення.

У квартирі відповідача встановлене газове опалювальне обладнання відповідно до проектної документації, зареєстрований газовий прилад, та з того часу відповідач перестав користуватися послугами теплопостачання та став користуватися індивідуальним опаленням.

Крім цього, згідно з актом від 12.03.2026р., складеним службовими особами концерну «МТМ», у будинку АДРЕСА_1 відсутні місця загального користування, що спростовує твердження позивача про необхідність їх опалення.

Таким чином, відповідач не є споживачем послуг централізованого теплопостачання, не мав потреби і не міг приєднатися до договору, запропонованого позивачем, оскільки не споживав відповідних послуг.

Суд зауважує, що позивач не спростував об`єктивних відомостей щодо від`єднання квартири відповідача від централізованого теплопостачання з 10 серпня 2011 року та встановлення у його квартирі газового опалення, що виключає можливість споживання відповідачем послуг з централізованого теплопостачання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено порушення його права.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову повністю, судовий збір, сплачений при зверненні до суду, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст.76 -82, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову Концерну «Міські теплові мережі» (адреса: 69091, м.Запоріжжя, вул.Героїв полку «Азов», 137, ЄДРПОУ 32121458) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено до 08 травня 2026 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», адреса: 69091, м.Запоріжжя, вул.Героїв полку «Азов», 137, ЄДРПОУ 32121458.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 .

Представник відповідача адвокат Слєсарь Олексій Вікторович.

Суддя: О.М.Погрібна