Єдиний державний реєстр судових рішень
СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 306/2216/25
Провадження № 2/306/272/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 травня 2026 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі :
головуючого - судді Уліганинця П.І.
за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом представника ТзОВ "Фінансова Компанія "Тайгер-Фінанс" - Усенко Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В :
Представник ТОВ "ФК "Тайгер-Фінанс" звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що 20.05.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Тайгер-Фінанс" був укладений кредитний договір № 86566547, згідно з умовами якого відповідач отримала 4000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на потрібну їй суму, але відповідач зі свого боку не виконала умов кредитного договору. Внаслідок неналежного виконання відповідачкою умов кредитного договору утворилася заборгованість у розмірі 27 240 грн, з яких 4 000 грн становить заборгованість за тілом кредиту, 21 240 грн заборгованість за сумою відсотків, 2 000 грн за штрафами. Тому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 в судовому порядку заборгованість у розмірі 27240 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
В судове засідання сторони не з`явилися.
Представник позивача в позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі (а.с. 5).
Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча була своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 56,59).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 20.05.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» був укладений кредитний договір № 86566547, який підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (а.с.7-19).
Відповідно до п. 1.1. договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника. Типом кредиту є кредит.
Згідно із п. 1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 4 000,00 грн.
Відповідно до п. 1.3. договору, кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 20.05.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.
Згідно із п. 1.4. договору, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 15.05.2025.
Відповідно до п. 1.5. вказаного договору, загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 21240 гривень в грошовому виразі та 6800 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 Договору. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 25240 гривень. Денна процентна ставка становить 1.2. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, денна процентна ставка а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема здійснить платіж/платежі відповідно до Графіку платежів.
Згідно із п.1.5.1. договору, пільгова процентна ставка за користування кредитом становить: 1.2% річних.
Відповідно до п. 1.6 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 547.5 відсотків річних.
Згідно із п.2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку/особистий рахунок позичальника (уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача).
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 з яким укладено договір про споживчий кредит №86566547 від 20.05.2024 року, ідентифікований ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: 6drtckxi; дата 20.05.2024; номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор 380660170653 (а.с.22).
За даними Довідки ТОВ «ФК"Контрактовий дім» на виконання умов Договору №86566547 від 20.05.2024 року перераховано ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4000,00 грн., номер транзакції 1411412057, 20.05.2024 року (а.с. 23).
Заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №86566547 від 20.05.2024 року становить 27240,00 грн., з яких: 4000,00 - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 21240,00 - прострочена заборгованістьза сумою відсотків, 2000,00 грн.- прострочена заборгованість за штрафами (а.с.26-31).
Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за договором, укладеним в електронній формі.
Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про споживче кредитування» та ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі за №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі за №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі за №127/33824/19.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
У п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором кредиту або позики позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки, штрафу чи пені за такий період прострочення.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово був продовжений та триває на теперішній час.
Судом встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір. Суд звертає увагу на те, що договір, укладений між сторонами по справі в судовому порядку не оскаржувався, не визнавався недійсним, тобто, в силу положень ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину. Відповідач не виконував свої зобов`язання, не здійснював платежі за кредитом, у повному обсязі кредит не погасив. Згідно зі ст. 525, 526, 530, 1048 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і у встановлений строк, кредитодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики. Оскільки заявлена до стягнення сума штрафу в розмірі 2000 грн нарахована за прострочення виконання зобов`язання під час дії воєнного стану, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України така не підлягає стягненню, суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги у розмірі 25 240 грн, з яких: 4000,00 заборгованість за тілом кредиту, 21 240 грн заборгованість за сумою відсотків.
Щодо понесених позивачем судових витрат, суд констатує наступне.
За приписами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог і розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до вищезгаданої норми Закону, із 27 240 грн заявлених позовних вимог, з яких судом задоволено 25 240 грн, що становить 92,66% від ціни позову, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 245 грн 30 коп. (2 422,40 * 92,66%).
Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з положеннями ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У позовній заяві наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, у зв`язку з розглядом справи. До таких, окрім судового збору входять витрати на правничу допомогу на загальну суму 8000.00 грн. гонорар адвоката.
На підтвердження понесених витрат представником позивача надано договір №0207 про надання правової допомоги від 02.07.2025 року, ордер серії ВС № 1412829 від 04.11.2025 року, Акт №151 наданих послуг (правової допомоги) від 12.11.2025 року на суму 8000,00 грн., детальний опис наданих послуг до акту №151 від 12.11.2025 року (а.с. 38-41).
Велика Палата Верховного Суду у рішенні 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За роз`ясненнями викладеними у постанові КЦС ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18 при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Рішеннями ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 та у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року стверджено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим і відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на грошову допомогу у даній справі є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога ТОВ "ФК"Тайгер Фінанс" щодо покладення витрат на професійну (правничу) допомогу на відповідача, в частині стягнення 8000 грн. вищезгаданим нормам закону не відповідає, витрати у заявленій сумі не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою в суді. Суд враховує, що справа є малозначною, розглянута без виклику сторін, не потребувала значного обсягу доказування, підготовки складних процесуальних документів чи участі представника у судових засіданнях, а тому заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг у зв`язку з чим в даній частині позовних вимог належить відмовити.
Керуючись ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137, 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 615, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов представника ТзОВ "Фінансова Компанія "Тайгер-Фінанс" - Усенко Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія"Тайгер Фінанс» (адреса: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 43561909) заборгованість за Кредитним договором №86566547 від 20.05.2024 року в розмірі 25240 (двадцять п`ять тисяч двісті сорок) гривень 00 коп., з яких:
-4000,00 заборгованість за тілом кредиту;
- 21 240 грн заборгованість за сумою відсотків.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія"Тайгер Фінанс» (адреса: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 43561909) суму сплаченого судового збору в розмірі 2245 (дві тисячі двісті сорок п`ять) гривень 30 коп.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець
07.05.2026 року.
Судове рішення № 136343574, Свалявський районний суд Закарпатської області було прийнято 07.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 306/2216/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: