Ухвала суду № 136343164, 08.05.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/106/26

Провадження № 2-др/671/7/26

У Х В А Л А

08 травня 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Никифорова Є. О.,

секретаря судового засідання Козак Г. А.,

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

в с т а н о в и в:

На розгляді Волочиського районного суду Хмельницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Після постановлення вказаної ухвали представник приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу на підставі положень ч. 5 ст. 142 ЦПК України.

На обґрунтування заяви зазначено, що відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» під час розгляду справи понесені витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи на суму 20 000,00 грн та поштові витрати на суму 249,96 грн.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу та поштових витрат під час розгляду справи подано договір про надання правової допомоги від 12.06.2020 р., що укладений між ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» та адвокатом Шиліним В. А., у якому визначено, що розмір гонорару визначається у додаткових угодах до договору, додаток до договору від 27.01.2026 р., відповідно до якого сторони погодили розмір фіксованого гонорару за надання правничої допомоги у даній справі у розмірі 20 000,00 грн, акт приймання наданих послуг від 17.02.2026 р., за яким замовник підтвердив факт надання йому правової допомоги вартістю 20 000,00 грн, дві квитанції поштової служби про прийняття відправлень від ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на суму 124,98 грн кожна.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами частин 2, 3 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Згідно з частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.06.2024 (справа № 757/54659/21-ц) зазначив, що необхідною умовою для компенсації судових витрат відповідачу у разі залишення позову без розгляду є встановлення судом необґрунтованості дій позивача.

Тобто для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, він повинен довести, що позовна заява була подана внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також її дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, дії позивача, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою її обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

Отже, сам по собі факт залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача.

Таким чином, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Із системного аналізу частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статті 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року в справі № 148/312/16-ц, від 14 січня 2021 року в справі № 521/3011/18.

Особа, яка заявляє вимогу про компенсацію судових витрат, повинна надати належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідні витрати були понесені саме внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Разом з тим, у поданій заяві представник приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» не навів обґрунтувань та не надав доказів, які б свідчили про необґрунтованість дій позивача, зловживання ним процесуальними правами чи іншу недобросовісну процесуальну поведінку.

Сам по собі факт залишення позову без розгляду не є безумовною підставою для компенсації витрат відповідача.

За таких обставин підстави для компенсації відповідачу судових витрат на професійну правничу допомогу та поштових витрат відсутні.

Керуючись статтями 141, 142, 260, 261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Є. О. Никифоров