Рішення № 136341576, 24.04.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №591/12407/25

Провадження №2/592/557/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м.Суми Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Зоріка М.В.,

з участю секретаря судового засідання Білої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 28.12.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №3932419, за умовами якого Позикодавець надав Позичальнику грошові кошти у розмірі 3000 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 7rgX1GicPD, що був надісланий на вказану Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1) у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

21.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» було укладено Договір факторингу №2106, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» права грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики №3932419 від 28.12.2020.

У свою чергу, 03 квітня 2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» згідно Договору факторингу №030423-ФК відступило ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики №3932419 від 28.12.2020.

Станом на дату подання позову до суду заборгованість за договором позики №3932419 від 28.12.2020 відповідачем ОСОБА_1 не погашається, проценти за користування кредитом не сплачуються, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 9905,20 грн, яка складається з: 3000 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 6905,20 грн - заборгованості за відсотками, яку позивач і просить стягнути а також судові витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, у розмірі 2422,40 грн та 4500 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача адвокат Кондратенко С.Ю., надала заяву в якій просила розглядати справу без фіксації технічними засобами; зазначила, що сторона відповідача визнає позовні вимоги частково, а саме: 3000 грн - заборгованості за основною сумою боргу; та заборгованості за відсотками за 30 днів, виходячи з процентної ставки 1,99% в день та судові витрати пропорційно задоволених вимог.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 28.12.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №3932419 (а.с.12 )

Так, за умовами п.1. Договору Позикодавець зобов`язалося передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджених умовах Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язався повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Відповідно до п.2 Договору, сума позики 3000 грн, строк позики (строк договору) 30 днів, фіксована базова процентна ставка становить 1,99% в день. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п.3. Договору).

Згідно п.п.4.1., 4.2. п.4 Договору, підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що: він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачено ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі - «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена у Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Положеннями п.5. Договору передбачено, що Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису .

Відповідно до платіжної інструкції від 28.12.2020 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на рахунок НОМЕР_1 перераховано кошти у сумі 3000 гривень (а.с.14), видача на банківські карти клієнтів онлайн-позик, підтверджується також листом від №06/10/25-11872 від 06.10.2025 року (а.с.13) та довідкою №КД-000057005/ТНПП ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 06.10.2025 (а.с.13 зворот).

Отже, ОСОБА_1 здійснила дії, спрямовані на укладення кредитного договору, який є предметом позову, в установленому законом порядку вказаний договір недійсним не визнавався і є чинним.

Свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором - 3000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) не виконала, заборгованість, у строк, обумовлений договором не погасила, проценти за користування кредитними коштами не сплатила.

21.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» було укладено Договір факторингу №2106, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» права грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики №3932419 від 28.12.2020 (а.с.25-29).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 21.06.2021 до Договору факторингу №2106, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с.30 зворот ).

03 квітня 2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» («Клієнт») та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» («Фактор») укладений Договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №3932419 від 28.12.2020 (а.с.33-36).

Відповідно до Реєстру заборгованості до Договору факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 (а.с.38 зворот).

Пунктом 5.2. зазначених Договорів факторингу визначено, що перехід від клієнта до позивача/фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог.

Обидва договори факторингу та реєстри прав вимог містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати договору позики, укладеному між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 та суми заборгованості. Договори факторингу та реєстри прав вимог містять підписи сторін, за такого є належними та допустимими доказами.

Відповідно до Розрахунку суми заборгованості за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №3932419 від 28.12.2020 за період з 28.12.2020 року по 15.10.2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 3000 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 6905,20 грн - заборгованості за відсотками (а.с.7-9).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, договір укладено сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з приписами ст.12, ч.1, 5-7 ст.81, ч.1 ст.89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено матеріалами справи Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) укладено між сторонами в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора та відправлення товариству електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти Договір.

Установивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем Договір не був би укладений сторонами, суд доходить висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним Договором.

У Договорі сторонами погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.

Отже, у суду відсутні підстави для сумніву, що ОСОБА_1 було перераховано визначену умовами договору позику, що підтверджується вищенаведеними доказами, та не спростовано відповідачем, який будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору не заявляв.

Таким чином, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (ст.629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом положень ст.ст.512-514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.ст.1077-1079, 1082 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Доказів виконання обов`язку попередньому кредитору, зокрема і після надходження справи до суду, відповідач не надав.

Вирішуючи питання щодо стягнення з ОСОБА_1 відсотків за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №3932419 від 28.12.2020 , укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем, суд зазначає наступне.

Так, згідно розрахунку суми заборгованості, наданого позивачем, вбачається що відповідач заборгованість за кредитом не погашав, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість у розмірі 9905,2 грн, з яких: заборгованість за тілом позики - 3000 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 6905,2 грн, за період з 28.12.2020 по 15.10.2025 (а.с.7-9).

Згідно умов Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №3932419 від 28.12.2020, строк договору - 30 днів, дата надання позики - 28.12.2020 по 27.01.2021 - дата повернення позики (останній день).

Таким чином, строк кредитування сплив 27.01.2021.

Відповідно до п.4.2 Договору, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайті https://mycredit.ua.documentslicense/ (надалі Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладання цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Дійсно, розділ 7 Правил надання грошових коштів у позику містить певні умови продовження строку користування позикою.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору.

Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

Позивачем ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» не надано доказів звернення позичальника ОСОБА_1 за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений договором, чи законом.

Тому, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування процентів за договором тільки у межах строку його дії - до 27.01.2021.

За таких обставин, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», заборгованість за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у розмірі 4771 грн, яка складається із: заборгованості за тілом позики - 3000 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами - 1771 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

В силу вимог п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч.1 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До позовної заяви додано Договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, укладений між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» (а.с.40-42), витяг з Акту №4-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, вартість наданих послуг складає 4000 грн, з яких: вивчення та збір документів, визначення правової позиції - 500 грн, складання позовної заяви - 4000 грн (а.с.44), платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 15.10.2025 (а.с.46).

Беручи до уваги те, що розмір понесених ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрат на професійну правничу допомогу підтверджений належними та допустимими доказами, виходячи з критеріїв їх реальності та співмірності із складністю справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позовні вимоги позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на 48.16%, тому він має право на відшкодування з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 48,16%, а саме в сумі 2167 грн 20 коп.

Оскільки, позовна заява подана ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.

При звернені до суду ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було сплачено 2422 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №579940056.1 від 28.10.2025 року (а.с.5).

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1166 грн 62 коп. (4771 грн х 100 : 9905,2 грн = 48.16%, 2422 грн 40 коп. х 48.16% = 1166 грн 62 коп.).

Керуючись ст. ст.12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором кредиту №3932419 від 28.12.2020 у розмірі 4771 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір в сумі 1166,62 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 2167 грн 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, юридична адреса: вул. Садова, буд.31/33, Київська область, м. Ірпінь, 08205.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текс рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Суддя Микола ЗОРІК